Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-25 грудня 2017 р.

09 січня 2018

Підготовлений проектом «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним Фондом «Відродження»

 

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

 

Україна та ЄС провели 4-у зустріч Ради асоціації
8 грудня у Брюсселі Європейський Союз та Україна провели 4-у зустріч Ради асоціації – вперше з часу набуття чинності Угодою по асоціацію. Сторони підбили підсумки прогресу, досягнутого у виконанні Угоди та проведенні реформ, а також наголосили на потребі їхньої активізації. Обговорили пропозицію України щодо подальшої інтеграції в Енергетичний союз, Єдиний цифровий ринок, а також питання Митного союзу між Євросоюзом і Україною. Рада асоціації привітала ключову роль, яку громадянське суспільство відіграє у боротьбі проти корупції та погодилася, що вимоги про декларування статків антикорупційними неурядовими організаціями слід скасувати. Учасники зустрічі наголосили на важливості створення спеціалізованого антикорупційного суду в Україні та гарантуванні його повної незалежності, а також ефективного механізму перевірки електронних декларацій статків. Рада Асоціації підтвердила роль України як стратегічної країни з довготривалого транзиту газу. Було підкреслено важливість якнайшвидшого підписання угоди про Спільний авіаційний простір між ЄС та Україною, відповідно до положень Угоди про асоціацію. Задля ефективної імплементації Угоди про асоціацію Рада асоціації погодилася інтенсифікувати діалог між сторонами щодо оновлення додатків до Угоди та ухвалення нагальних дорожніх карт для наближення українського законодавства до законодавства ЄС, як цього вимагає Угода.

На полях зустрічі було підписано 2 фінансові угоди:
  • Угода про фінансування програми «Підтримка ЄС для Сходу України». Вона створює правові підстави для її реалізації на підконтрольній Україні території Донецької та Луганської областей. Передбачає надання 50 млн. євро для покращення місцевого врядування, економічного відновлення, безпеки громади та соціальної згуртованості.
  • Угоду про фінансування Дунайської транснаціональної програми. Для участі України буде виділено 5 млн. євро. Проекти транскордонного співробітництва в рамках цієї угоди спрямовані на соціально-економічний розвиток української частини Дунайського регіону (Чернівецька, Одеська, Івано-Франківська та Закарпатська області).

В Європейському Союзі закликали українську владу дотримуватися антикорупційних реформ
Наприкінці листопада Національне антикорупційне бюро України звинуватило Службу безпеки та Генеральну прокуратуру в «спланованій диверсії щодо працівників Бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури» (Детальніше про ситуацію можна дізнатись в статті на Українській правді). Спроба силових органів завадити розслідуванню новостворених антикорупційних органів викликала занепокоєння зі сторони Європейської служби зовнішньої дії, де заявили, що боротьба з корупцією є «ключовим елементом розвитку відносин між Європейським Союзом і Україною». Водночас, 6 грудня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №7362, який посилював вплив ВРУ на антикорупційні органи. Хоча законопроект не було проголосовано, він, тим не менше, викликав критику зі сторони міжнародних партнерів України. Зокрема, в ЄС наголосили, що законопроект «суперечить боротьбі України з корупцією, реформам та зобов'язанням ПДВЛ».

Верховна Рада в першому читанні прийняла за основу законопроект, що суперечить ЗВТ з ЄС
7 грудня Верховна Рада України прийняла за основу законопроект №7206, також відомий як «Купуй українське». Законопроектом пропонується змінити процедуру оцінки тендерних пропозиції – в загальній оцінці тендерних пропозицій питома вага місцевої складової має бути не нижче 20%. В ЄС підкреслюють, що законопроект порушує взяті Україною зобов'язання в рамках ЗВТ з ЄС та СОТ, а також послаблює створену в Україні систему державних закупівель Prozorro. Аналогічну оцінку законопроекту надало і Міністерство економічного розвиту і торгівлі України. Українські економічні експерти підкреслюють, що «обмеження доступу до українських ринків є ізоляціоністською економічною політикою та порушує низку міжнародних договорів, включаючи принципи, закріплені у наших договорах з ЄС».

Детальніше про те, чому законопроект суперечить Угоді про асоціацію та як Україна мала б вирішувати подібні питання читайте в статті «Курс на протекціонізм: чим загрожує законопроект «Купуй українське». Стаття підготовлена за підтримки проекту «Громадська Синергія».

УНП прийняла звернення щодо дотримання євроінтеграційних зобов’язань України у питаннях боротьби з корупцією та законодавства про державні закупівлі
Громадські організації, що входять до Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (УНП) в заяві до Президента, Прем’єр-міністра, Голови ВРУ та народних депутатів України виразили занепокоєння спробою української влади встановити контроль над антикорупційними органами країни та врозріз Угоді про асоціацію внести зміни до законодавства в сфері державних закупівель. Громадські організації УНП закликали народних депутатів не підтримувати при подальшому розгляді законопроект «Купуй українське, плати українцям», положення якого суперечать Угоді про асоціацію та зоні вільної торгівлі між Україною та ЄС, а всі питання, що стосуються захисту національних виробників вирішувати через консультації з міжнародними партнерами. Припинити тиск на антикорупційні органи, а також громадські організації й громадських активістів, які борються з корупцією та скасувати для останніх поправки до закону про електронне декларування статків. УНП також закликала українську владу в подальшому проводити широкі експертні консультації з представниками громадянського суспільства щодо законопроектів, які стосуються виконання положень Угоди про асоціацію, дотримання критеріїв Плану дій з візової лібералізації та 20 досягнень до 2020 року в рамках ініціативи «Східне партнерство».

За січень-жовтень 2017 р. експорт товарів з України до ЄС зріс на 30,3%
За даними Державної служби статистики, експорт українських товарів за січень-жовтень 2017р. становив 35,18 млрд. дол. США, імпорт – 39,75 млрд. дол. Порівняно із січнем-жовтнем 2016 р. експорт збільшився на 20,9% (на 6,07 млрд. дол.), імпорт – на 27,4% (на 8,54 млрд. дол.). Найбільшим експортним ринком для України залишається ринок ЄС – 40,2% від загального обсягу експорту та складає 14,16 млрд. дол. США. У порівнянні з таким самим періодом в 2016 році експорт до країн ЄС зріс на 30,3%.

З 1 лютого 2018 року Україна набуде статусу повноправного учасника в Пан-Євро-Мед
Україна передала документи про приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) до Генерального Секретаріату Ради ЄС. Відтак, з 1 лютого 2018 року країна набуде статусу повноправного учасника Конвенції. Вона дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину та комплектуючі одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями – ввозити товари за зниженою або нульовою ставкою ввізного мита. Можливість приєднання України до Конвенції передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Пан-Євро-Мед об’єднує країни ЄС, ЄАВТ, Туреччину, Албанію, Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію, Чорногорію, Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Марокко, Палестину, Сирію, Туніс, Фарерські острови, Молдову. Частка українського експорту до країн-учасниць Пан-Євро-Мед складає понад 50%, з них 40% - до країн ЄС.

ЄС виділив Україні 2 млн. євро на підтримку реформи енергосектору
22 грудня Європейський Союз надав Україні 2 млн. євро з максимальних 5 млн. на підтримку реформи енергосектору. Транш становить лише 40% від максимального розміру через повільний прогрес у проведенні реформ. Зокрема, затримки пов'язані з реформою ринку електричної енергії, створенням системи запасів нафти та нафтопродуктів, а також моніторингом якості палива (Джерело).

За півроку дії безвізового режиму 355 тисяч українців скористалися спрощеною системою подорожей
За півроку дії безвізового режиму з країнами ЄС Держприкордонслужба на кордоні оформила 355 тис. громадян України, які подорожували за спрощеною системою. Більше 128 тис. українців використовували для подорожей авіаційний транспорт, 227 тис. подорожували автомобілями і залізницею, а незначна кількість громадян прямували через морські пункти пропуску. В рамках безвізу, найбільше українці прямували через кордон з Польщею та Румунією – майже 90 тис. та 65 тис. осіб відповідно. Загалом спільний кордон з ЄС перетнули 64% безвізовиків. Нагадаємо, що 11 червня 2017 року Україна отримала безвізовий режим – громадяни отримали право на короткострокове відвідування країн ЄС (окрім Великобританії та Ірландії), а також Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії без віз.

Єврокомісія оприлюднила перший звіт в рамках нового механізму призупинення безвізових режимів
20 грудня Єврокомісія опублікувала перший звіт в рамках нового механізму призупинення безвізових режимів. Він оцінює функціонування безвізу з західнобалканськими країнами та країнами СхП (Молдова, Грузія, Україна). В звіті повідомляється, що загалом критерії візової лібералізації в Україні продовжують виконуватися. Однак, з огляду на останні події, потрібно вжити негайних дій, щоб забезпечити повну імплементацію і стабільність вже здійснених реформ, зокрема, у контексті антикорупційних вимог. В звіті говориться, що Україні необхідно посилити співпрацю з відповідними установами ЄС для запобігання ризикам нерегулярної міграції, скасувати поправки щодо електронного декларування антикорупційних активістів та ін.

Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовної статті закону про освіту
11 грудня Венеціанська комісія опублікувала рішення щодо мовних положень закону України «Про освіту» (переклад висновків). Закон викликав жорстку критику України з боку західних сусідів, зокрема, Угорщини, яка вважає, що він зменшує права угорської меншини на освіту рідною мовою, та вимагає змінити статтю 7 закону, яка стосується мов викладання. В рішенні комісії говориться, що стаття 7 закону є рамковим законодавчим актом та не визначає, як саме мають імплементуватися її положення, відповідно залишається багато можливостей для її тлумачення та застосування закону таким чином, як це більше відповідає потребам захисту національних меншин. Венеціанська комісія привітала готовність української влади використовувати такі можливості. В ЄС, в свою чергу, наголосили, що рекомендації Венеціанської комісії повинні бути враховані в повній мірі, як зобов'язалася Україна.

Вступ України до ЄС підтримують 59% мешканців України – соціологічне опитування
Вступ України до Європейського Союзу підтримують 59% мешканців України, 26% – проти, 11% – не визначилися. Найвищий рівень підтримки ідеї вступу до ЄС серед мешканців Заходу (81%), найнижчий – на Сході (39%). Соціологічне опитуванняпроводилось 22-30 листопада 2017 р. соціологічною групою «Рейтинг».

Консультативна місія ЄС в Україні відкриє своє представництво в Одесі
Рада ЄС прийняла рішення про відкриття представництва Консультативної місії ЄС в Україні (EUAM) в Одесі та виділила з цією метою біля 1,26 млн. євро. Таким чином, EUAM, головний офіс якої розташований у Києві, матиме три регіональних представництва: в Одесі, а також у Львові та Харкові. EUAM працює над зміцненням та підтримкою реформи в державних установах, таких як поліція, інші правоохоронні органі та судовій сфері, зокрема, прокуратурі.

 

САНКЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС

 

ЄС продовжив секторальні економічні санкції проти Росії
22 грудня в Офіційному журналі ЄС опублікували рішення щодо продовження економічних санкцій проти Росії до 31 липня 2018 року. Санкції передбачають: обмеження доступу деяким компаніям з РФ до ринків капіталу ЄС, зокрема з енергетичної та оборонної сфери; заборону на торгівлю зброєю; заборону на експорт до Росії товарів подвійного призначення для військових потреб; обмеження доступу Росії до чутливих технологій, які можуть бути використані для видобутку та розвідки нафти. ЄС запровадив економічні санкції проти РФ в липні 2014 року через її дії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні.

 

НОВИНИ З ЄС

 

В ЄС набуло чинності нове законодавство для захисту європейських ринків
20 грудня в ЄС запрацювало нове законодавство, спрямоване на захист європейських ринків від недобросовісних практик торгівлі. Воно покликане усунути колишню різницю між ринковою та неринковою економікою для розрахунку демпінгу при збереженні того ж рівня захисту для виробників. Тепер Єврокомісія повинна буде довести факт «істотного ринкового спотворення» між ціною продажу продукту і його собівартістю. Виходячи з цього, буде дозволено встановлювати ціну на товар, посилаючись, наприклад, на його ціну в країні з аналогічним рівнем економічного розвитку або на відповідні неспотворені міжнародні витрати і ціни. Це перші значні зміни законодавства ЄС щодо боротьби з демпінговим і субсидованим імпортом за останні 15 років.

В ЄС склали список «податкових гаваней»– вони можуть втратити доступ до фондів Євросоюзу
5 грудня Рада ЄС затвердила перший європейський список «податкових гаваней», щоб максимально збільшити зусилля, спрямовані на попередження податкового шахрайства та ухилення від сплати податків. До списку увійшли 17 країн та територій за межами Євросоюзу: Об'єднані Арабські Емірати, Південна Корея, Бахрейн, Туніс, Панама, Американське Самоа, Барбадос, Гренада, Гуам, Макао, Маршаллові острови, Монголія, Намібія, Палау, Сент-Люсія, Самоа та Тринідад і Тобаго. Вони можуть втратити доступ до фондів Євросоюзу. Ще 47 країн перебувають у так званому «сірому списку». Ці країни взяли на себе зобов'язання усунути недоліки в своїх податкових системах та дотримуватися необхідних критеріїв.

Євросоюз та Японія домовились про створення зони вільної торгівлі
Європейський союз і Японія дійшли фінальної домовленості щодо укладення угоди про створення зони вільної торгівлі. Це відкриє європейський ринок для японської автопромисловості, а Японія у відповідь скасує торгові бар'єри для сільськогосподарської продукції з ЄС. Договір ще має бути ратифікований обома сторонами та може набути чинності в 2019 році. Створена зона вільної торгівлі буде найбільшою в світі – вона охоплюватиме населення чисельністю в 600 млн. людей та економіки, на частку яких припадатиме 30% світового ВВП.

Єврокомісія оскаржить дії Чехії, Угорщини та Польщі за ухилення від розподілу мігрантів в Суді ЄС
7 грудня Єврокомісія повідомила про своє рішення направити до Суду ЄС скарги проти Чехії, Угорщини та Польщі за невиконання цими країнами юридичних зобов'язань щодо переміщення мігрантів. Цю процедуру прийнято в 2015 році з метою перерозподілу між країнами ЄС міграційного тиску з Греції та Італії, куди прибувала найбільша кількість біженців. Відтепер трьом країнам можуть загрожувати штрафні санкції. Єврокомісія також вирішила направити до Суду ЄС скаргупроти Угорщини на підставі того, що її змінений закон про вищу освіту диспропорційно обмежує університети з ЄС та з-поза його меж у їхній діяльності в країні.

Опубліковано новий випуск Євробарометру з оцінкою погляду європейців на стан справ в ЄС
Єврокомісія опублікувала опитування публічної думки європейців щодо економічної ситуації, політичних пріоритетів ЄС, відношення до європейського громадянства та інше. Зазначається, що починаючи з фінансової кризи в 2007 році більшість європейців вперше мають позитивну думку про економічний стан Союзу (48%). Найбільше європейці занепокоєні питанням міграції та тероризму. 75% європейців мають позитивний погляд на Європейський Союз – найвищі показники в Литві (91%), Данії (89%) та Нідерландах (87%).

 

ОБОРОННА ПОЛІТИКА ЄС

 

Рада ЄС запустила новий формат оборонної політики в ЄС
11 грудня 2017 року Рада ЄС прийняла рішення про запуск Постійного структурованого співробітництва (PESCO), до якого приєдналися 25 країн ЄС, окрім Великобританії, Данії та Мальти. Воно передбачає можливість більш тісної взаємодії між державами ЄС в області безпеки і оборони. Це дозволить спільно розвивати оборонний потенціал, інвестувати в спільні проекти, підвищувати оперативну готовність та роль збройних сил. Країни-учасниці PESCO також погодили запуск перших 17 проектів, серед яких створення медичного командування ЄС, військова мобільність, кібербезпека та ін. Очікується, що вони будуть формально схвалені Радою на початку 2018 р. PESCO покликане посилити стратегічну незалежність ЄС – можливість діяти при необхідності самостійно (без партнерів). В рамках PESCO також передбачена можливість участі інших країн, що не входять до ЄС.

ЄС і НАТО прийняли план з поглиблення співробітництва
5 грудня ЄС і НАТО прийняли план з 34 нових заходів, що мають поглибити співробітництво між організаціями та посприяти реалізації сумісної Декларації, яку вони прийняли під час саміту Альянсу у Варшаві в 2016 році. У прийнятій Декларації було визначено 7 сфер для поглибленого співробітництва: протистояння гібридним загрозам; тактичне співробітництво, в тому числі, морське, і з питань міграції; кібербезпека і оборона; оборонний потенціал; оборонна промисловість і дослідження; навчання; підтримка нарощування оборонного потенціалу східних і південних партнерів. Попередньо, в 2016 році було визначено комплекс із 42 заходів з метою реалізації Декларації. Відтепер, комплекс заходів поширено на такі нові сфери, як мобільність збройних сил, обмін інформацією в рамках боротьби з тероризмом, просування ролі жінок у збереженні миру і безпеки.

В ЄС посилили Європейський інструмент зі сприяння стабільності та миру
7 грудня Рада ЄС прийняла регламент, який посилює Європейський інструмент зі сприяння стабільності та миру (instrument for contributing to stability and peace). Оновлення надають можливість фінансувати заходи з підтримки нарощування потенціалу для безпеки та розвитку військових суб’єктів в країнах-партнерах. Інструмент зі сприяння стабільності та миру – один з основних інструментів для запобігання та реагування на кризи в третіх країнах з метою створення безпечного та стабільного середовища. На нові заходи буде виділено 100 млн. євро на 2018-2020 роки для тренування військових, постачання обладнання та інфраструктури для військових у сфері IT, транспорту, зв’язку або санітарії. При цьому фінансування не може виділятися на летальне озброєння.

 

АНАЛІТИКА

 

АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ В РАМКАХ ПРОЕКТУ «ГРОМАДСЬКА СИНЕРГІЯ»
  1. Звіт УС ПГС «Від цілей до результатів: виконання Угоди про асоціацію очима стейкхолдерів». Звіт підготовлений Українською стороною Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та присвячений оцінці реалізації органами державної влади України протягом січня 2015-березня 2017 рр. положень 8 сфер Угоди про Асоціацію.
  2. Words and Wars. Ukraine Facing Kremlin Propaganda. Інтерньюз-Україна. В публікації проаналізована сутність російської пропаганди, спрямованої проти України, та підходів останньої у протидії інформаційній війни зі сторони РФ. Автори також розробили рекомендації для міжнародного співтовариства та української влади.
  3. Екологічні питання у торговельній політиці ЄС та України: шлях до сталого розвитку. Аналітичний документ (2017). Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». В аналітичному документі розглядаються екологічні питання торговельної політики ЄС та України – зокрема засади торговельної політики, її принципи, інструменти оцінки впливу на довкілля.
  4. Аналітичний звіт «Практики роботи Міністерства соціальної політики України та Державної служби зайнятості України у забезпеченні рівності доступу людей з інвалідністю у сфері працевлаштування». ГПО «Права людини». В документі проаналізовано стан забезпечення людей з інвалідністю правами на працевлаштування в Україні, а також представлено рекомендації органам влади щодо покращення наявної ситуації у цій сфері.
  5. Бар’єри між Україною та ЄС у вимірі цивільної авіації. Результати опитування та інфографіка. ГО «Європа без бар’єрів». Всеукраїнське опитування громадян щодо користування авіаційним транспортом, зокрема в європейському напрямку.
  6. Енергетика «Східного партнерства»: на яку допомогу ЄС варто розраховувати Києву. Європейська правда. Автор: Андрій Чубик, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ».
  7. Євроінтеграція у сфері науки: втрачені можливості чи шанс на розвиток? Дзеркало тижня. Автори: Юлія Безвершенко, віце-президент ГО «Unia Scientifica», Андрій Шевченко, НАН України.
ЗАКОРДОННІ АНАЛІТИЧНІ ЦЕНТРИ
  1. Ukraine: Selected Economic Issues. The Vienna Institute for International Economic Studies. В публікації розглядається режим таргетування інфляції в Україні та реформа пенсійної системи.
  2. Democracy and its Deficits: The path towards becoming European-style democracies in Georgia, Moldova and Ukraine. Centre for European Policy Studies. На пострадянському просторі Україна, Грузія та Молдова виділяються серед інших країн відносно високим рівнем демократії та політичного плюралізму. Однак жодна з них не досягла стабільної демократії. В дослідженні проаналізовані політичні системи трьох країн, щоб знайти корені їх успіхів та проблем в розбудові демократичних інститутів.
  3. Nord Stream 2 – Friend or enemy of energy security in Europe? Centre for European Policy Studies. «Північний потік-2» досить часто критикують за те, що він підриває функціонування європейського газового ринку. Однак автори вважають, що це надасть вигоду європейським споживачам за рахунок додаткової конкуренції між газом, що поставляється трубопроводами та через LNG-термінали.
  4. EU–NATO Cybersecurity and Defense Cooperation: From Common Threats to Common Solutions. The German Marshall Fund of the United States. Співробітництво ЄС та НАТО в часи глобальної кризи має велике значення. Зокрема, вони мають відстоювати в очах своїх партнерів авторитет потужних гравців у сфері кібербезпеки.
  5. Strategic autonomy and European defence. The Elcano Royal Institute. Дуже часто під перезапуском європейської оборонної політики називають досягнення стратегічної автономності ЄС. В аналізі розглядаються домінуючі інтерпретації стратегічної автономності, а також очікування та протиріччя в цьому контексті.
  6. France, Germany, and the Quest for European Strategic Autonomy. Institut français des relations internationales. Як Франція та Німеччина сприяють досягненню цілі європейської стратегічної автономії? В умовах складної безпекової ситуації, Берлін та Париж мають вивести своє співробітництво у сфері безпеки та оборони на новий рівень.
  7. Views from the capitals: European dreams for 2018. European Council on Foreign Relations. Експерти аналітичного центру з різних країн визначили найбільші надії та побоювання їх урядів щодо зовнішньої політики та політики ЄС в 2018 році.
  8. Soft Belarusianisation. The ideology of Belarus in the era of the Russian-Ukrainian conflict. The Centre for Eastern Studies. За останні три роки стали помітні чіткі зміни в ідеологічному дискурсі Білорусі, які підкреслюють її відмінність від Росії. Це означає, що режим шукає нові підходи у відносинах як з власним суспільством, так і з країнами Заходу.
Основні цифри
Всього компаній-членів283на 16.10.24
Кількість КУА278на 16.10.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 16.10.24
Кількість ІСІ1815на 16.10.24
Кількість НПФ*53на 16.10.24
Кількість СК*1на 31.07.24
Активи в управлінні КУА, млн грн648 280на 31.07.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн3 112на 31.07.24