Всесвітній економічний форум опублікував оновлений маніфест для бізнесу

Головною темою Всесвітнього економічного форуму (WEF) в Давосі стане формування «капіталізму для всіх зацікавлених сторін» (stakeholder capitalism). Про це йдеться в повідомленніWEF.

«Якого капіталізму ми хочемо? Це питання може стати визначальним для нашої ери. Якщо ми бажаємо зберегти наше економічну систему для майбутніх поколінь, ми маємо відповісти на нього правильно», – зазначив засновник WEF Клаус Шваб.

За його словами, людство має три моделі на вибір. Перша – це «акціонерний капіталізм», прийнятий більшістю західних корпорацій, який вважає, що основною метою корпорації є максимізація її прибутку. Друга – це «державний капіталізм», який доручає владі визначати напрямки розвитку економіки та займає провідне положення на багатьох ринках, що розвиваються, зокрема у Китаї. Третя модель – «капіталізм зацікавлених сторін», який Шваб запропонував півстоліття тому. Він позиціонує приватні корпорації як опікунів суспільства і це, на його думку, є найкращою відповіддю на сьогоднішні соціальні та екологічні проблеми.

Шваб наголошує, що прихильники акціонерного капіталізму нехтували фактом,  що корпорація, яка котирується на біржі, є не тільки організацією, яка прагне прибутку, а й є соціальним організмом. Разом з тиском з боку фінансової індустрії, напрвленим на підвищення короткотермінових результатів, цілеспрямованість, направлена на отримання прибутків, призвела до того, що акціонерний капіталізм все більше відходив від реальної економіки.

На думку Шваба, відношення до акціонерного капіталізму почало змінюватись тільки зараз, зокрема завдяки так званому «ефекту Грети Тунберг».

«Молода шведська активістка в галузі клімату нагадала нам, що прихильність до нинішньої економічної системи є зрадою майбутніх поколінь через її екологічну нестійкість», – зазначив він.

Іншою причиною, за його словами, є те, що міленіали та «покоління Z» більше не хочуть працювати, інвестувати абр купувати у компаній, чиї цінності не перевищують максимальну акціонерну вартість. Крім того, керівники та інвестори почали усвідомлювати, що їх власний довгостроковий успіх тісно пов’язаний із успіхом їх клієнтів, співробітників та постачальників.

В результаті вищезазначених причин, за словами Шваба, капіталізм зацікавлених сторін швидко набирає силу.

WEF також опублікував оновлену версію Давоського маніфеста, початковий варіант якого був прийнятий в 1973 році.

В оновленому варіанті зазначається, що «метою компанії є залучення усіх зацікавлених сторін у спільне та стійке створення вартості. Створюючи таку вартість, компанія обслуговує не тільки своїх акціонерів, але й усі зацікавлені сторони – співробітників, постачальників, місцеві спільноти та суспільство а цілому. Найкращий спосіб зрозуміти та узгодити суперечливі інтереси усіх сторін – є спільна прихильність до політики та рішень, які посилюють довгострокове процвітання компанії».

Компанії мають приймати та підтримувати чесну конкуренцію та рівні правила гри; зберігати цифрову екосистему в якій вона працює надійною та такою, що заслуговує на довіру; повністю інформувати клієнтів про функціональність своїх продуктів та послуг, включно із негативними наслідками або зовнішніми ефектами.

Компанія, як значиться у маніфесті, повинна відноситись до своїх людей з повагою, прагнути до постійного покращення умов праці та добробуту працівників.

«Компанія – більше, ніж економічна одиниця, яка генерує добробут. Будучи частиною більш великої суспільної системи, вона також сприяє реалізації прагнень людей і суспільства. Результати її діяльності повинні вимірюватися не тільки доходом акціонерів, але також і тим, як вона досягає цілей в області захисту навколишнього середовища, соціальної відповідальності та корпоративного управління. Винагорода топ-менеджерів має відображати їх відповідальність перед зацікавленими сторонами », – йдеться в маніфесті.

Компанія, яка має багатонаціональну сферу діяльності, не тільки обслуговує  усі зацікавлені сторони, але і виступає в якості зацікавленої сторони – разом з владою та суспільством – в інтересах глобального майбутнього. Корпоративне глобальне суспільство вимагає від компаній використання своїх основних компетенцій, своїх навичок і відповідних ресурсів у спільних зусиллях з іншими компаніями і зацікавленими особами для покращення ситуації у світі, йдеться у маніфесті.