Вклади $1, отримай $6. Індустріальні парки стануть старим провалом або економічним дивом
Фото: depositphotos.com

Торік парламент схвалив оновлений законопроєкт Про індустріальні парки, а цього тижня — пакет податкових та митних пільг для таких об’єктів від "Слуг народу". Мета: залучити інвесторів та концентровано створювати промисловість. До "запуску станків" залишилося декілька юридичних дрібниць, а до приходу інвестора — одна велика Перемога.

Деякі економісти та опозиція скептично ставляться до ініціативи. Серед аргументів — попередній досвід, який зафіксував у пам'яті провали подібних спеціальних економічних зон в Україні, можлива корупція і ще менше податків від великого бізнесу.

LIGA.net з`ясовувала, чи можуть індустріальні парки дійсно створити економічне диво, чому деякі проти подібних пільг та які контраргументи ініціаторів ідеї.

Територія промислового розвитку

Є певний символізм у тому, що останні пільги для індустріальних парків були запроваджені саме 21 червня 2022 року. Рівно 10 років тому — 21 червня 2012 року – в Україні було ухвалено перший закон "Про індустріальні парки". 

Тоді вони вперше отримали окреме юридичне значення. Нині ж індустріальні парки отримали останній поштовх з пільг, які нібито мають запустити цей вид організації виробництва на повну.

Якщо не вдаватися до бюрократичної мови, індустріальний парк (ІП) — це визначена зручна територія, максимально підготовлена для влаштування управління та виробництва. В ІП вже побудована інфраструктура всередині, а зовні має бути доступ до транспортних вузлів, залізниці, портів, аеропортів тощо. Тобто для інвестора залишається завезти обладнання і почати працювати.

Майже дві сотні країн використовують такий метод зонування промисловості, щоб знизити вартість інфраструктури, залучати та швидко інтегрувати новий бізнес. За відокремлення від міських районів чи появу нового бізнесу держави іноді створюють пільгові умови для ІП. Україна теж пішла таким шляхом.

У вересні минулого року було запроваджено пільги для подібних об’єктів. Інвестори, що зайдуть в українські ІП, могли коштом бюджету претендувати на компенсацію кредитної відсоткової ставки, добудову необхідної інфраструктури, мереж. На це все цьогоріч планувалося виділити 2 млрд грн.

Цього тижня було схвалено новий пакет з двох законопроєктів, які встановлюють податкові та митні пільги для учасників парків. Вони мають низку плюсів для інвесторів та й обов’язки/обмеження.

Низькі мита і податки на короткому повідку

Ініціатор законопроєктів народний депутат Дмитро Кисилевський розповів LIGA.net, що фіскали довгий час були проти таких пільг. Але щоб відповідати їхнім вимогам, були запропоновані запобіжники для зловживання пільгами. 

Першим плюсом для інвесторів стає прописане звільнення від імпортного ПДВ і мита на виробниче обладнання. Водночас цьому обладнанню буквально заборонено залишати стіни парку. Його оренда, лізинг чи передача обмежена на п`ять років. Це правило можна порушити лише за умов сплати раніше прощених податків/мит.

Другий плюс — право не платити податок на прибуток на 10 років за переліком видів діяльності. Але інвестор не зможе покласти ці гроші до кишені. Він зобов’язується їх реінвестувати. 

Третя глобальна зміна стосується органів місцевого самоврядування. Вони можуть (не зобов’язані) надавати учасникам ІП пільги щодо місцевих податків.

Це працюватиме разом з обмеженнями, впровадженими у вересні 2021-го, за якими бізнес зможе отримувати пільги:

  • обов’язковим створенням окремої юридичної особи (інвестор не зможе мати пільги одночасно для виробництва в парку і деінде);
  • обмеженням сфер діяльності (лише переробка, науково-технічна та ІТ, без підакцизних виробництв (крім авто і комплектуючих) та гральних закладів);
  • заборона на окремі сфери діяльності (наприклад, підакцизні виробництва (крім авто і комплектуючих) та гральні заклади);
  • реєстр індустріальних парків регулює Кабінет міністрів (раніше Міністерство економіки).

За порушення умов учасник парку стає "іншим суб’єктом ІП". Він зможе продовжувати працювати в парку, але вже не отримуватиме пільги.

Критика і сумніви

Затвердження останнього пакету пільг і обмежень спричинило нову хвилю обговорень перспектив ІП та подібних пільг в Україні.

Зокрема у колонці для LIGA.net Роман Нейтер, дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки зазначив, що у більшості випадків оподаткування не є головною перепоною для ведення бізнесу.

За його даними, проблема високих податків не фігурує в опитуваннях щодо проблем бізнесу в Україні. Бізнес вважає складним адміністрування податків, але ще більшими проблемами — недовіру до судів, корупцію, монополії, нестабільне законодавство та репресії правоохоронців.

Також Нейтер вважає, що новий механізм пільг легко використає вже наявний український бізнес для релокації в такі парки для оптимізації оподаткування. Так створюються можливості для арбітражу та корупції.

Та й історія зі спеціальними економічними зонами (СЕЗ) в Україні не нова. Десятки СЕЗ не здійснили економічного дива, а навпаки — іноді давали мінус державі. Наприклад, за даними Нейтера, у 2001 році держбюджет втратив доходів на 3,4% ВВП через діяльність СЕЗ.

Народний депутат Ярослав Железняк у колонці для НВ зазначив, що в країні вже функціонує п`ять різних податкових систем і понад 150 податкових пільг. Нова шоста система оподаткування для ІП, на його думку, не є таким позитивом, як вважають ініціатори ідеї.

Ініціатор останніх законопроєктів розповів, що СЕЗ в Україні постійно вважаються корупційними через один конкретний провальний приклад, спеціально створений для схематозу. Водночас є й позитивні історії — нардеп наводить приклад із Закарпаттям, де з використанням таких механізмів працюють високотехнологічні виробництва.

"Те, що було створене як схематоз, — воно і працювало як схематоз. А те, що не було для цього створене, — принесло користь цим регіонам, — розповів Кисилевський. — Були випадки, де це просто не спрацювало — так буває". Можливості для зловживань, арбітражу та корупції він вважає незначущими.

Запрацює після Перемоги

Хоч ідея пільгових ІП може мати ризики, у разі успішної реалізації вона матиме бенефіт для держави та місцевого населення.

По-перше, за підрахунками ініціаторів, держава може отримати п`ять–шість доларів інвестицій за кожен долар, вкладений у розвиток інфраструктури ІП. Інший позитив, який обіцяють автори пільг: створення нових робочих місць, а саме — 50 одиниць з кожного гектара повністю працюючого ІП.

Як наголошує Кисилевський, у середньостроковій перспективі ця ініціатива могла сприяти створенню 50 000 робочих місць, а також зростанню ВВП на 3,5–4%. Проте ця оцінка проводилася до повномасштабної війни.

Та й взагалі ці ідеї, пільги та обмеження готувалися ще до повномасштабної війни в Україні. Дійсно, наразі інвестор більше цікавиться не стимулами та пільгами, а питанням завершення війни. На нього, визнає Кисилевський, ухвалені законопроєкти не відповідають.

Водночас за нових умов він вважає, що ІП можуть стати розв'язанням питання майбутнього відновлення промисловості на найбільш постраждалих територіях та поточної релокації постраждалого бізнесу.

"Ми спостерігаємо підвищений попит на індустріальну та складську нерухомість у західних областях України через відносну безпечність регіону для перенесення сюди виробничих та складських потужностей з регіонів, де тривають активні бойові дії", — зазначив для LIGA.net Михайло Сакун, інвестиційний директор Dragon Capital.

Тому у компанії наразі відновлюють будівництво свого індустріального парку М10 на околицях Львову та запевняють, що ІП будуть додатковим стимулом розвитку промисловості України у середньостроковій перспективі. Водночас для цього має запуститися кредитування та страхування.

В кінці минулого року Dragon Capital розпочала будівництво першої черги індустріального парку М10 Lviv Industrial Park. Він складається зі складського комплексу площею 14,4 тис. кв.м на ділянці в 2,7 га. Завершення першої черги індустріального парку планувалося в кінці 2022 р.

Аналогічну думку поділяє Геннадій Васьків, колишній перший заступник міського голови Львова та ініціатор створення місцевої промислової зони Сигнівка. Він розповів LIGA.net, що для роботи ця ініціатива потребує наповнення з бюджету та активізації кредитування з державними гарантіями для бізнесів, який наразі не має таких значних коштів.

Промислова зона "Сигнівка" була утворена 2018 року. З території площею у 90 га близько 40 га вже продані інвесторам, бюджет міста від цього отримав 250 млн грн. Від продажу залишку очікується отримати ще 300 млн грн, а під час запуску роботи місто щороку може отримувати 78 млн грн від ПДФО.

"Інвестиції значно легше підуть після Перемоги, — наголошує Дмитро Кисилевський. — Але вже розпочато роботу муніципалітетів, спілкування, підготовка. Згодом залишиться лише сказати – "ось твоя ділянка, завозь техніку, починай виробляти"".