Вірус рецесії: що буде зі світовою економікою після пандемії

Пандемія коронавірусу стане випробуванням для всієї світової економіки. І навіть ті країни, які COVID-19 зачепить рикошетом, відчують на собі вплив рецесії. Про те, наскільки глибокою може бути економічна криза, яким чином торкнеться України та чи можна пом'якшити її руйнівний вплив, спеціально для Mind пояснює Наталя Ульянова, засновниця і керівниця консалтингової компанії UNA//PARTNERS.

Що «пророкують» світовій економіці?

Думки про те, наскільки сповільниться зростання глобальної економіки, дуже різняться. Одним з перших переглянуло свій прогноз рейтингове агентство Moody's. Наприкінці лютого його аналітики знизили прогноз зростання ВВП країн «Великої двадцятки» (G20) у 2020 році з 2,6 до 2,4%.

Дослідження американського Інституту міжнародних фінансів (IIF) ще песимістичніше. За оцінками IIF, глобальна економіка у 2020 році зросте максимум на 1%, що стане найгіршим результатом після кризи 2007–2008 років. У Китаї, який став джерелом вірусу, зростання ВВП сповільниться до 4% замість очікуваних раніше 5,9%.

Як розвивається криза?

Консалтингова компанія McKinsey & Company окреслила три сценарії розвитку кризи. Найм'якший варіант – це ліквідація спалахів коронавірусу до ІІ кварталу 2020 року. В цьому випадку глобальний ВВП замість 2,5% зросте десь на 2%. Якщо пандемію не вдасться побороти протягом першого півріччя, зростання світової економіки не перевищить 1,5%. У разі затяжної пандемії і розростання хвороби протягом ІІ–ІІІ  кварталів може відбутися падіння глобального ВВП на 1,5%.

Торговельне протистояння між Китаєм і США, вихід Великобританії зі складу Європейського Союзу, нафтовий конфлікт на Аравійському півострові – це геть не повний список чинників, які істотно послабили економіку найбільших країн планети напередодні 2020 року. А пандемія COVID-19 стала, по суті, тим самим «чорним лебедем», який впевнено підштовхує світ до кризи.

Причому не такий страшний сам вірус, як ті кроки, що змушене вживати людство для захисту від нього. Починаючи з припинення роботи великих підприємств і закриття повітряних коридорів з іншими країнами і закінчуючи обмежувальними заходами для малого і середнього бізнесу (насамперед торгівлі, сфери послуг) і припиненням внутрішнього транспортного сполучення.

Наприклад, промислове виробництво Китаю за січень – лютий 2020 року порівняно з аналогічним періодом 2019 року впало на 13,5%, роздрібні продажі просіли на 20,5%, обсяг інвестицій скоротився на 24,5%, а безробіття зросло до 6,2%.

Підраховують збитки й інші країни. Євросоюз, за ​​деякими оцінками, буде змушений витратити на ліквідацію наслідків епідемії близько 320 млрд євро. І то за умови, що захворюваність вже у квітні піде на спад. А банківська система Євросоюзу в 2020 році може втратити 30 млрд євро прибутку.

Неминуче постраждають туризм і авіація. Ці дві галузі, напевно, стануть головними «жертвами» коронавірусу. За оцінками Всесвітньої ради з туризму та подорожей (WTTC), втрати світової туріндустрії у 2020 році можуть досягти $22 млрд. При цьому ринок туристичних послуг позбудеться 50 млн робочих місць і скоротиться за рік на 25%. Міжнародна асоціація повітряного транспорту IATA очікує, що авіакомпанії втратять близько $113 млрд.

Чим це все загрожує Україні?

Прогнози невтішні. Рейтингове агентство S&P Global Ratings вже відреагувало на події і знизило прогноз зростання ВВП України у 2020 році з 3 до 2,5%. Bank of America вважає, що економіка нашої країни за 2020 рік зросте не більше ніж на 1,2%. Хоча в попередньому прогнозі BofA фігурувала цифра 3,5%.

Втім, у нас є шанси пережити кризу, що насувається, з не надто критичними наслідками. Верховна Рада ухвалила перше для цього рішення. Парламент 17 березня підтримав законопроекти №3219 і №3220, норми яких характеризують карантин як форс-мажор, тимчасово вводять заборону на перевірки бізнесу, звільняють бізнес від штрафів за порушення податкового законодавства та за несвоєчасне подання звітності. Також на два місяці (березень і квітень) підприємці та самозайняті особи звільнені від сплати ЄСВ, усі фізособи і юрособи – від сплати податку на нерухомість і землю.

Але цього критично мало. Достатньо поглянути, що робить Європа. Єврокомісія вже заявила про готовність виділити 25 млрд євро на боротьбу з наслідками епідемії. Про 45 млрд євро підтримки підприємствам повідомила Франція.

Як інші країни підтримують бізнес?

Багато держав вводять для підприємців податкові пільги і суттєво знижують ставки окремих податків. Про такі заходи повідомили Італія, Німеччина, Нідерланди, Данія, Великобританія і США. Данія дає бізнесу відстрочку зі сплати ПДВ. Великобританія на рік звільнила від сплати податку на нерухомість ритейлерів, підприємства сфери розваг і туризму. А також вивчає можливість зниження ставки ПДВ. Міністерство економіки Латвії пропонує ввести в країні податкові канікули для бізнесу на термін до одного року.

До того ж багато держав переглядають грошову політику і розширюють кредитну підтримку. Франція має намір надати держгарантії за кредитами малим та середнім підприємствам у розмірі 300 млрд євро. Центральний банк Фінляндії скерує на пільгове кредитування бізнесу 500 млн євро, а уряд Норвегії забезпечить держгарантії на суму понад 860 млн євро. Банк Англії на початку березня знизив базову процентну ставку утричі – до 0,25% річних, і повідомив про запуск програми з надання пільгових кредитів малому і середньому бізнесу.

Навіщо це потрібно?

Податкові поступки і кредитні інструменти дозволять не лише пом'якшити удар по бізнесу, але і стануть стимулом для подальших інвестицій, коли пандемія буде позаду. Фактично, Європа і США вже зараз закладають фундамент для відновлення економіки, тоді як українська влада лише відстрочила фіскальний удар по підприємцях і відправила їх на короткі податкові канікули. Але їм не запропонували ефективних компенсаторів недоотриманого прибутку.

З іншого боку, пандемія – це своєрідний сигнал бізнесу, що слід переглянути багато внутрішніх процесів, аби забезпечити гнучкість у форс-мажорних ситуаціях, зробити акцент на повноцінному розвиту онлайн-складової та діджиталізації. Причому це стосується не лише  взаємин B2C, а й B2B.

Іншими словами, головне завдання будь-якої компанії – забезпечити прийняття управлінських рішень і делегування повноважень у дистанційному режимі. І в цьому плані бізнес, що має сильну онлайн-складову, виграватиме у тих, хто консервативний і звик працювати офлайн. Отже, зараз саме час для розвороту, який дозволить не тільки пережити кризу, а й отримати переваги перед конкурентами на довгій дистанції.