Відшкодування збитків: як український бізнес може стягнути з рф усе втрачене
Як працює опція отримання коштів на підставі рішень українських судів про стягнення збитків із росії без їх виконання
Україна щоденно зазнає збитків через повномасштабну війну, яку розв'язала на її території росія. Як підрахував Інститут економічних досліджень у Кілі, втрати України становитимуть до 2026 року приблизно $120 млрд, Крім того, втрати машин, обладнання, виробничих підприємств можуть сягати майже $1 трлн. Так, тільки одне підприємство внаслідок війни називає збитки, які становлять щонайменше 4 млрд грн. З огляду на всі обсяги руйнувань рф має відшкодувати ці та інші збитки, і такі механізми вже розглядаються. Окреме питання – це відшкодування збитків, яких рф завдала українському бізнесу. Які можливості сьогодні вже існують у міжнародному праві для примушення рф сплатити «за рахунками» бізнесу, розповів Mind адвокат Антон Янчук.
Збройна агресія російської федерації принесла в Україну горе та руйнування. За даними Інституту Київської школи економіки, за підсумками червня 2023 року загальна сума прямих збитків, завдана інфраструктурі України через збройну агресію рф, перевищила $150 млрд, з яких втрати активів бізнесу оцінюються на рівні $11,4 млрд. Очевидно, що у квітні 2024 року ця сума значно вища.
Відшкодування таких збитків, без перебільшення, є питанням національної безпеки в Україні. Однак зараз бізнес може шукати такого відшкодування шляхом полювання на російські активи за кордоном або сподівань на гаазький реєстр збитків (поки що закритий для вимог бізнесу), або чекати появи третього інструменту (якого наразі у світі не існує).
З усіх інструментів юридичної об’єктивізації вимог про відшкодування шкоди до рф найбільш доступним для бізнесу є рішення українського суду про стягнення такої шкоди. В одержанні такого рішення для бізнесу є неабиякий сенс, водночас його виконання є великим викликом.
Однак виклики створюють можливості. І зараз в України є можливість створити механізм отримання потерпілими коштів на підставі рішень українських судів про стягнення збитків із рф без їх виконання.
Читайте також: Збитки через війну: 7 причин українському бізнесу подавати судові позови проти рф
Вимоги до рф про відшкодування шкоди як товар
За загальним правилом, майнові права вимоги є оборотоздатними, тобто можуть виступати товаром. Так само оборотоздатними є права вимоги до рф про відшкодування шкоди, завданої майну. Наразі Цивільний кодекс України (далі – ЦК) не дозволяє заміну кредитора лише в зобов’язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора.
За такого права вимоги до рф про відшкодування завданої нею шкоди майну, підтверджені рішенням українського суду, можуть бути продані за плату (ст. 656 ЦК), або передані в управління (ст. 1030 ЦК), або відчужені в інший чи комбінований спосіб.
Тут постає ключове питання: хто може бути зацікавлений придбати права вимоги до рф про відшкодування завданої нею шкоди в Україні та навіщо?
Читайте також: росія заплатить: що таке репараційні облігації та як Україні отримати компенсацію за воєнні збитки
«Я винен тобі, а ти – мені, а отже, ніхто нікому не винен»
Права вимоги до рф можуть бути цікаві насамперед боржникам рф. Особливо, якщо ці права вимоги вони зможуть придбати з привабливим дисконтом, далі зарахувати їх проти своїх зобов’язань з оплати товарів перед рф й у такий спосіб отримати економічну вигоду – зекономити.
Припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог передбачене Цивільним кодексом України, який також містить важливу норму – зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін (ст. 601 ЦК).
Отже, зобов’язання умовної країни А з оплати умовного вугілля на користь рф та зобов’язання рф відшкодувати країні А шкоду, завдану майну збройною агресією в Україні, є зустрічними (що очевидно) та однорідними (грошовими), а отже, вони можуть бути припинені шляхом зарахування. Для такого зарахування умовна країна А не має питати згоду рф чи підписувати з нею додаткові угоди. Умовна країна А в односторонньому порядку заявляє про таке зарахування, і воно вважається таким, що відбулося.
Приблизно в такій самій логіці інститут зарахування зустрічних однорідних вимог існує в інших розвинених системах права. Відповідно за умовчанням таке зарахування може бути застосоване незалежно від того, правом якої держави регулюються відносини сторін договору про постачання російських енергоносіїв.
Потенційні покупці прав вимоги за українськими судовими рішеннями проти рф
Згідно з висновками Центру досліджень енергетики й чистого повітря (CREA), за результатами аналізу експорту російського викопного палива в лютому 2024 року, далі – висновки CREA, з 5 грудня 2022 року до лютого 2024 року Китай придбав 38% всього російського експорту вугілля. За ним ідуть Індія (20%) на суму 4 млрд євро й Південна Корея (13%) на суму близько 2 млрд євро.
Також згідно з висновками CREA, у вказаному періоді Європейський Союз був найбільшим покупцем зрідженого природного газу, придбавши 49% російського експорту ЗПГ на суму понад 6 млрд євро, за ним ішли Китай (21%) та Японія (19%) на суму понад 3 млрд євро. На постачання російського ЗПГ до ЄС не накладено жодних санкцій. З цих же даних видно, що ЗПГ російського походження у ЄС купували Іспанія, Бельгія, Франція, а за межами ЄС також Південна Корея.
Там же зазначено, що ЄС був найбільшим покупцем російського трубопровідного газу(41%), за ним йшли Туреччина (29%) і Китай (26%). На імпорт російського трубопровідного газу до ЄС не накладено жодних санкцій.
Окрім того, згідно з висновками CREA, лише в лютому 2024 року імпорт викопного палива з росії до ЄС складався з трубопровідного газу (39%, на суму 0,7 млрд євро), ЗПГ (31%, на суму 0,55 млрд євро), сирої нафти (30%, на суму 0,53 млрд євро) та нафтопродуктів (0,15 млрд євро), тобто сукупно на суму 1,93 млрд євро.
Тобто йдеться про серйозні суми, заради яких варто розглянути можливість створення механізму спрямування частини від них українському бізнесу, потерпілому від військової агресії рф, та державі Україна – за збитки державних підприємств.
Чимало країн із вказаних вище підтримують Україну у протидії збройній агресії рф політично та фінансово, насамперед Європейський Союз в цілому, а також Південна Корея та Японія.
Відповідно ці країни можуть стати потенційними покупцями прав вимоги з відшкодування шкоди за українськими судовими рішеннями проти рф для того, щоб зарахувати такі вимоги проти своїх зобов’язань перед росією за постачання енергоносіїв.
Загальний опис механізму та його економічна доцільність
Реалізувати запропоновану ідею можна, зокрема, у такий спосіб.
Спершу український стягувач за судовим рішенням про відшкодування шкоди з рф відчужує права вимоги за таким рішенням на користь держави Україна. Цей продаж має відбуватися з дисконтом – і, найімовірніше, значним. Водночас для умовного постраждалого українського підприємства в цьому цілком може бути економічний зиск, адже воно гарантовано отримує відшкодування частини завданих збитків грошима у зрозумілому горизонті часу, а також зекономить на витратах на визнання та виконання судового рішення за кордоном, пошук російських активів тощо.
Далі держава Україна відчужує за плату на користь іноземної держави, яка має зобов’язання з оплати товарів перед рф, зазначені права вимоги до рф про відшкодування шкоди. Цей продаж також відбуватиметься з дисконтом від номіналу вимог, адже лише так можна викликати зацікавленість у купівлі таких прав вимоги. Ба більше, зарахування таких прав вимоги створює об’єктивні ризики витрат іноземної держави на міжнародний спір із рф, яка очевидно буде заперечувати проти такого зарахування.
Зрештою іноземна держава зараховує придбані права вимоги за українським судовим рішенням до рф проти своїх зобов’язань перед рф з оплати придбаних у неї товарів. Перевага цього інструменту в тому, що спершу кредитор зараховує право вимоги й заявляє про припинення боргу перед рф, а вже потім рф заперечує проти такого припинення та, можливо, оскаржує його.
Скептики можуть зауважити, що контракти про постачання енергоресурсів із рф можуть містити застереження про заборону припинення зобов’язань з оплати зарахуванням зустрічних вимог, з чим важко сперечатися. Але навряд чи таке застереження містять усі зазначені контракти.
Очевидно, що реалізація запропонованого механізму можлива лише за умови системної роботи низки українських державних органів, згоди країн-партнерів у протидії збройній агресії рф, а головне – економічної вигоди для них та українського бізнесу.
І, на перший погляд, цю економічну вигоду можна знайти.
При цьому реалізація цього механізму потенційно здатна створити замкнене коло негативних економічних наслідків для рф: чим більше вона завдаватиме шкоди майну в Україні, тим більших платежів позбавлятиметься за постачання своїх енергоресурсів, що становить ключове джерело фінансування її армії.
Отже, реалізація цього механізму здатна послабити економічний потенціал рф, створити економічні вигоди іншим його учасникам, а тому він видається таким, що заслуговує на увагу держави.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
