НБУ назвав головні причини девальвації гривні

НБУ назвав головні причини девальвації гривні

Ослаблення гривні на початку 2022 року спровоковано декількома вагомими факторами.

Головні причини девальвації гривні топпосадовець НБУ назвав під час круглого столу «Яким буде 2022 рік на валютному ринку», проведеного «Фінансовим клубом».

«Минулого року курс переважно ревальвував і волатильність була дуже низькою. І, мабуть, всі до цього звикли, тому останні події бентежать широкий загал. Основна причина (девальвації. – Ред.) зараз – це геополітика, це нагнітання напруженості на наших кордонах з боку нашого північного сусіда», – заявив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін.

Інша вагома причина – значні бюджетні витрати в другій половині грудня. «Другий фактор менш значимий, але він теж є – це сезонний сплеск попиту на іноземну валюту, пов’язаний із зростанням в грудні минулого року бюджетних виплат. Тоді Мінфін витратив 76 млрд грн», – зазначив він.

Посилення попиту на валюту вже змусило НБУ її продавати з резервів. «Ми продали з початку січня більше $880 млн. Резерви залишаються на рівні більше $30 млрд. Це неприємно, але це не є щось екстраординарне. В 2020 році в березні ми продали більше $2 млрд, коли у нас був перший локдаун і почалась ковідна історія. І курс тоді девальвував більш як на 4 гривні», – нагадав Олексій Лупін.

При цьому на річному інтервалі поточна девальвація не є «катастрофою». «Те, що зараз відбувається на валютному ринку, – це неприємно, але це не катастрофа. Ми почали минулий 2021 рік з курсом 28,3 грн/$. З ранку (25-го –- Ред.) курс на міжбанку був 28,6 грн/$. Тобто зараз ми всього лише на 30 копійок вищі, ніж були в січні минулого року», – сказав Олексій Лупін.

Банкіри назвали ще декілька факторів прискорення девальвації. Для міжнародних інвесторів заворушення в Казахстані стали тригером для продажу активів всіх країн «третього світу». «Нерезиденти почали більш активно виходити, – зазначив начальник управління казначейських операцій Банку Кредит Дніпро Юрій Гриненко. – Останнім часом ще активно помічений «Нафтогаз» з купівлею. Ми усі знаємо ситуацію із газом у нас в країні. Гроші від транзиту поступово зменшуються, і вони виходять на ринок нетто-покупцями».

«Що стосується масового сегменту, то останній тиждень спостерігається нетто-попит на іноземну валюту. Це очевидно, чому так відбувається, проте я можу запевнити, що в банківській системі ситуація з депозитами абсолютно спокійна, – сказав начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Олексій Блінов. – Частина клієнтів реагує на цю ситуацію, просто перекладаючи частину поточних коштів з гривні у валюту через зручні мобільні застосунки».

Олексій Лупін зазначив, що потрібно вивчати, «чи це відтік депозитів, чи сезонне явище». «Ми теж дивимося на ці цифри, але поки що не бачимо таких загроз», – сказав представник НБУ.

Посилений попит на валюту спровокований зростанням негативних очікувань. «З листопада, коли у нас був курс на рівні 26 грн/$, виросли практично на 10%. Це відчутно для людей, які бачать це в достатньо короткий проміжок часу», – пояснив Юрій Гриненко.

Для фахівців девальвація не стала сюрпризом. «Банківська асоціація в жовтні, коли курс був 26 із чимось, робила консенсус-прогноз, і медіанний прогноз середньорічного курсу у багатьох банків був 28,5 грн на цей рік. І коли ми входили в цей рік, то розуміли, що комбінація щасливих обставин, що була у вересні – жовтні, вже в минулому, і потрібно очікувати певного зсуву», – розповів Олексій Блінов. За його словами, на початку осені на валютному ринку був профіцит коштів від аграріїв.

Але інвестори в «зелену» енергетику наприкінці року зупинили ревальваційний тренд. «На початку листопада гроші «зеленої» енергетики, а це суттєва сума, одночасно потрапили на ринок. Вони спричинили досить стрімке зростання курсу майже на півтори гривні і в принципі розвернули тренд», – сказав Юрій Гриненко.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу