Кандидатство в ЄС: завдання для Мінфіну та НБУ

Кандидатство в ЄС: завдання для Мінфіну та НБУ

Як Нацбанку регулювати курс валют та облікову ставку, щоб відповідати критеріям зближення з ЄС?
Понеділок, 27 червня 2022, 14:22
радник міністра фінансів, засновник GROWFORD Institute

23 червня 2022 року стало історичною датою – Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.

Попри весь символізм цієї події, практичні наслідки ми побачимо лише з часом. 

Для початку переговорів про вступ слід виконати ще низку "попередніх умов", серед яких призначення керівника САП, ухвалення законодавства у сферах протидії відмиванню грошей, реформування правоохоронного сектору, діяльності ЗМІ, імплементація антиолігархічного законодавства тощо. 

З досвіду ми знаємо, наскільки складними можуть виявитись ці завдання для нашої влади.

Реклама:

Проте колись цей день настане і Україна розпочне складний переговорний процес. Тож вже зараз можна починати "морально" готуватись до нього.

У валютно-фінансовій сфері Договір про ЄС (Маастрихтський договір) визначає п’ять критеріїв конвергенції (зближення), які стосуються цінової стабільності, дефіциту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок. А саме:

  • відношення дефіциту бюджету до ВВП не повинно перевищувати 3%;
  • відношення державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60%;
  • стабільність цін і сталість середніх темпів інфляції протягом одного року до проведення оцінювання; рівень інфляції не може більш ніж на 1,5 відс. п. перевищувати відповідні показники трьох найкращих (з погляду цінової стабільності) країн-членів;
  • довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати більш, ніж на 2 в. п. відповідні показники трьох найкращих (з погляду цінової стабільності) країн-членів;
  • протягом щонайменше двох років відхилення обмінного курсу не повинно виходити за граничні значення, передбачені Європейським механізмом обмінних курсів (ERM ІІ), тобто +\- 15% відносно євро.

Цікаво, що до початку повномасштабної війни Україна практично виконувала "бюджетний" і "борговий" критерії: за підсумками 2021 року дефіцит бюджету становив 3,6% ВВП, величина державного і гарантованого боргу – 48,9% ВВП.

Війна поставила все з ніг на голову і вже зрозуміло, що після її завершення вищезазначені показники можуть виявитись не такими оптимістичними. Але тут принаймні зрозуміло, куди рухатись.

З "монетарними" критеріями все значно складніше.

Що стосується інфляції, то в самому ЄС вона б’є історичні рекорди: у травні річний рівень в середньому по ЄС сягнув 8,8%, а в Литві (18,9%) та Естонії (20%) навіть перевищив український показник (18%). 

Тобто, наразі досить складно зрозуміти, до якого рівня Україна має прагнути. Якщо взяти ціль ЄЦБ 2%, то інфляція в Україні має знизитись і стабілізуватись на рівні, не вищому 3,5%. А це таки амбітне завдання.

Обмінний курс з початку повномасштабної війни зафіксовано на рівні 29,25 грн за долар США. Щодо євро курс коливається, залежно від його котирувань відносно долара.

З очевидного, нам усім скоро прийдеться навчитися орієнтуватися на євро, а не на долар. Цей символічний момент не слід недооцінювати, оскільки він є одним з практичних втілень "євроцентричності". 

Для виконання "валютного" критерію конвергенції Національному банку, після повернення до плаваючого курсу, прийдеться уникати повторення сценаріїв 2019 та 2020 років (різка ревальвація – різка девальвація). Треба буде навчитись "плавати" за правилами. 

Але найбільш проблемним для нашого НБУ буде, вочевидь, критерій щодо довгострокової процентної ставки. Фактично, він означає, що ставка за 10-річними ОВДП не повинна перевищувати ставку ЄЦБ більш ніж на 2 відс. пункти. А ставка ЄЦБ наразі становить… 0%.

Виходить, для інтеграції в ЄС дохідність українських довгострокових ОВДП мала б знизитись до 2%. І як з цим узгодити наполегливі заклики НБУ до Мінфіну щодо необхідності "установлення ринкових ставок за ОВДП" (в розумінні НБУ це не менше 25%)?

Можна скільки завгодно узгоджувати законодавство (про що так енергійно звітує НБУ), але якщо не прагнути стати Європою по суті, наш шлях до ЄС буде дуже тернистим. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: