Акції vs пандемія: як фондовий ринок реагує на кризи

Попри пандемію та коронакризу акції Apple у червні наблизилися до нового історичного максимуму, після того, як аналітики Morgan Stanley повідомили про «сильні» продажі застосунків в App Store. 

Що ж відбувається на фондовому ринку і як пандемія впливає на нього, Mind пропонує дізнатися з перекладу матеріалу нобелівського лауреата економіки за 2013 рік, професора економіки Єльського університету Роберта Джеймса Шиллера (Robert J. Shiller) для Project-syndicate.

Матеріал підготовлений у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад».

Як різні бізнеси зуміли відчути потреби карантину та зреагувати, читайте також у матеріалі Mind «Зірки «панденоміки»: 5 компаній-сенсацій, що злетіли на COVID-19».

Чим гіршими стають економічні показники й прогнози, тим химерніше це відбивається на кон’юнктурі фондового ринку США. Тоді як ЗМІ припускають, що ціни на акції повинні знижуватися, вони сягають рекордних максимумів – певне світло на таку ситуацію можуть пролити теорії, що враховують психологію натовпу, вірусні ідеї й динаміку епідемій наративів.

Діяльність фондових ринків, особливо у Сполучених Штатах Америки, під час пандемії коронавірусу, здається, суперечить законам логіки. З урахуванням того, що зниження попиту призводить до зменшення інвестицій і зайнятості населення, яким чином ціни акцій втримуються на плаву?

«Синдром новин»? 

Справжній подив викликає те, що фактичні економічні показники й кон’юнктура ринку відрізняються дедалі більше. Можливо, зрозуміти таку ситуацію допоможуть пояснення, які зважають на психологію натовпу, вірусні ідеї й динаміку епідемій наративів. Зрештою, динаміка процесів на фондовому ринку більшою мірою обумовлена тим, як інвестори оцінюють рухливу реакцію інших інвесторів на новини, ніж самими новинами.

Це пояснюється тим, що більшість людей просто не здатні зрозуміти сутність економічних чи наукових новин. А якщо ще й має місце висока недовіра до ЗМІ, то люди схильні покладатися на реакцію своїх знайомих на новини. Процес оцінки потребує часу, отже, зважаючи на це, фондові ринки не реагують на новини швидко й кардинально, як це передбачає загальноприйнята теорія. Новини започатковують нові тенденції на ринках, немає сумнівів, що досвідчені інвестори можуть отримати від цього вигоду.

Звісно ж, важко зрозуміти, що насправді керує ринком, але принаймні можна будувати здогадки постфактум, послуговуючись наявною інформацією.

У США можна виокремити три етапи цього дивного явища: 3% зростання S&P 500 від початку кризи, спричиненої коронавірусом, у період із 30 січня до 19 лютого, 34% падіння з 19 лютого до 23 березня і 42% підвищення, починаючи з 23 березня й дотепер. Вплив новин на кожний із цих етапів не піддається поясненню, оскільки ринок реагує із запізненням, зважаючи на реакцією інвесторів.

Як ВООЗ сколихнув ринок

Перший етап розпочався, коли 30 січня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила новий коронавірус «надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я». Протягом наступних 20 днів S&P 500 зріс на 3%, сягнувши рекордного максимуму 19 лютого.

Чому інвестори були готові сплачувати за акції найвищу ціну відразу після того, як було оголошено про можливу глобальну катастрофу? Відсоткові ставки на цьому етапі не знизилися. Чому фондовий ринок не «передбачив» майбутній економічний спад і не зреагував на випередження шляхом зниження активності ще до того, як почалася економічна криза?

Зважаючи на те, що пандемія не є звичайною подією, можна припустити, що більшість інвесторів на початку лютого не були впевнені в тому, що інші інвестори і клієнти надаватимуть значення цій події, аж поки не помітили активнішу реакцію інших гравців ринку на новини й ринкові ціни. З огляду на те, що востаннє людство стикалося з пандемією (грипу) у 1918–1920 роках, наразі немає статистичних даних щодо впливу подібної ситуації на ринок. Світова преса приділила небагато уваги початку карантину в Китаї наприкінці січня. Хвороба, спричинена новим коронавірусом, до 11 лютого навіть не мала власної назви, аж поки ВООЗ не охрестила її COVID-19.

Протягом декількох тижнів напередодні 19 лютого суспільна увага до споконвічних проблем як-от глобальне потепління, довготривала стагнація чи надлишковий борг, поступово згасала. В Сполучених Штатах головною темою для обговорення все ще залишалася справа про імпічмент президенту Дональду Трампу, розгляд якої було завершено 5 лютого, і більшість політиків вважали недоцільним здіймати паніку щодо ймовірного наближення жахливої трагедії.

Про панічні настрої

Другий етап ознаменувався різким падінням S&P 500 на 34% у період з 19 лютого до 23 березня, яке нагадувало крах фондового ринку 1929 року. Проте станом на 19 лютого, були зафіксовані лише одиничні випадки смертей від COVID-19 за межами Китаю. У цей період у думках інвесторів змінився не один, а ціла сукупність пов’язаних між собою наративів.

Деякі свіжі новини були повною нісенітницею. Наприклад, 17 лютого з’явилася перша згадка про ажіотажний попит на туалетний папір у Гонконзі, яка миттєво перетворилася на дуже популярну історію на кшталт жарту. Звісно ж, збільшувалась і кількість країн, з яких надходили новини про розповсюдження хвороби. ВООЗ оголосила коронавірус пандемією 11 березня. Інтернет-запити щодо «пандемії» досягли максимуму в період з 8 по 14 березня, а пік запитів із словом «коронавірус» спостерігався з 15 по 21 березня.

Схоже, що під час другого етапу люди намагалися отримати базове уявлення про це дивне явище. Переважна більшість із них не могла відразу ж дати собі раду в цьому питанні, це стосувалося й тих людей, які могли впливати на ринковий курс цінних паперів.

На тлі спаду фондового ринку, що триває, почали з’являтися яскраві історії про труднощі й дестабілізацію бізнесу, спричинені карантином. Наприклад, повідомлялось, що під час карантину в Китаї деякі мешканці були вимушені їсти піскарів й черв’яків, щоб прогодуватися. З Італії надходили історії про те, що медичні працівники в перевантажених лікарнях були вимушені обирати пацієнтів, які зможуть отримати лікування. Нечуваної популярності набули розповіді про Велику депресію 1930-х років.

Як працюють реальні фінансові показники

Початок третього етапу, під час якого ринковий індекс S&P 500 зріс на 40%, був ознаменований появою деяких реальних новин щодо бюджетно-податкової і грошово-кредитної політики. 23 березня, після того як розмір відсоткової ставки впав практично до нуля, Федеральна резервна система США оголосила про створення передової програми інноваційних кредитних ліній. Через чотири дні Трамп підписав Закон про допомогу, пільги і економічну безпеку у зв’язку з коронавірусом (CARES)на суму в $2 трлн, який передбачає безпрецедентне бюджетно-податкове стимулювання.

Обидва заходи й аналогічна реакція інших країн нагадують дії, вжиті державами під час глобальної кризи 2008–2009 років, наслідком яких стало поступове, але дуже значне підвищення цін на ринку. Станом на 19 лютого 2020 року індекс S&P 500 збільшився у п’ять разів у порівнянні зі своєю нижньою межею в березні 2009-го. Більшість людей поняття не має, що заплановано Федеральною резервною системою США або що написано в Законі CARES, але інвесторам відомий принаймні один нещодавній приклад того, коли такі заходи вочевидь спрацювали.

Широко згадувалися свідчення про менші, але однаково значні обвали фондового ринку з наступним швидким відновленням темпів росту, пара з яких мала місце вже після 2018 року. А нарікання на те, що не було здійснено купівлю за нижчими цінами або 2009 року, створюють враження, що 2020 року відбулося достатнє падіння ринку. Отже в такий момент поширився СВМ (страх щодо втрачених можливостей), який зміцнив віру інвесторів в те, що повернення на ринок буде безпечним.

На всіх трьох етапах спостерігається очевидний вплив справжніх новин на функціонування фондового ринку під час COVID-19. Але зміна курсів цінних паперів у відповідь на новини не обов’язково відбувається швидко й логічно. Насправді, це дуже рідке явище.

Матеріал підготовлений в партнерстві з бюро перекладів  «Профпереклад».