ukr ENG
 
16.09.2019

Новини УАІБ

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо удосконалення функцій
із державного регулювання ринків фінансових послуг»

Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №1069-2), метою якого є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

З метою законодавчого закріплення перерозподілу та консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг законом вносяться зміни до таких законодавчих актів:

- Господарського кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про організацію формування та обігу кредитних історій», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про кредитні спілки», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про іпотечні облігації», «Про аудиторську діяльність», «Про Національний банк України», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Зазначені зміни передбачають передачу повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у частині регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управлінні майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Решту повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, пропонується передати до Національного банку України.

Також у зв’язку із змінами щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг внесено зміни до Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з метою уніфікації принципів та порядку здійснення Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку ліцензування та регуляторної діяльності відповідно.

З метою усунення надмірного регулювання пропонується скасувати Закон «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» та Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства».

*****

Парламент прийняв за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні»

Парламент прийняв за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (реєстраційний №№1059), метою якого є поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямками, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного, Земельного, Господарського процесуального кодексів України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про нотаріат», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законів України.

У сфері захисту прав акціонерів законопроект передбачає: відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами; включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів; поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства; розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю;

У сфері правосуддя законопроектом пропонується: забезпечення можливості витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується); впровадження стандарту доказування "більшої вірогідності" в господарських справах.

У сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань проектом Закону передбачається: зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна - об’єкта забезпечення; кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань; об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років);боржникам надаються певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами; статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання.

У сфері будівництва законопроектом скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту; у сфері договорів застави земельних ділянок - скасовується обов'язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу; у сфері діяльності товариств з обмеженою відповідальністю - визначаються особливості створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

*****

Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про внесення змін до законодавства України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг»

Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про внесення змін до законодавства України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстраційний №1085-1), метою якого є створення належної системи захисту прав споживачів фінансових послуг, усунення прогалин та неузгодженостей у чинній системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів, у тому числі у Законі «Про споживче кредитування».

Законопроектом пропонується передбачити встановлення повноважень державних органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та визначення принципів захисту прав споживачів фінансових послуг.

Проект Закону передбачає доповнення відповідних законодавчих актів нормами, які надають органам, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, чіткий перелік повноважень для реалізації завдання захисту прав споживачів фінансових послуг.

Такими органами відповідно є Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Пропонується передбачити запровадження відповідальності фінансових установ за порушення прав споживачів фінансових послуг.

Законопроект пропонує надати уповноваженим органам право застосовувати до фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, що надають фінансові послуги, заходи впливу та накладати на посадових осіб юридичної особи або фізичних осіб – підприємців, які надають фінансові послуги, адміністративні стягнення.

Диспозиції відповідних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити нормами, які чітко визначають певні порушення прав споживачів фінансових послуг як склад адміністративного правопорушення.

Також законопроектом пропонуються зміни до Закону "Про споживче кредитування", якими передбачається розширити поняття загальних витрат за споживчим кредитом шляхом включення до нього усіх витрат споживача, включаючи додаткові та супутні послуги третіх осіб.

Крім того, пропонується уточнити норми Закону щодо укладення договору про споживчий кредит у вигляді електронного документа та використання електронного підпису до та під час підписання такого договору, а також у разі внесення змін до нього.

Проектом Закону передбачається запровадження однакових правил для банків та небанківських установ у сфері реклами фінансових послуг та надання інформації про них.

Пропонується також запровадити однакові вимоги до реклами послуг (положення Закон «Про рекламу» щодо реклами у сфері фінансових послуг пропонується викласти у новій редакції), до договорів про надання фінансових послуг, щодо розкриття інформації банками та небанківськими фінансовими установами та однакову відповідальність за порушення прав споживачів фінансових послуг. Це дозволить споживачам краще порівнювати різні фінансові продукти, а також створить однакові конкурентні умови для самих фінансових установ.

*****

До Парламенту подано депутатський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових інструментів банків»

До Парламенту подано депутатський законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових інструментів банків».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №1112), який розроблено з метою запровадження нового виду фінансових інструментів банків – банківських сертифікатів, що існує у бездокументарній формі та має зручний механізм випуску, придбання та вторинного обігу як на організованих торгівельних площадках, так і поза ними.

Законопроектом передбачається внесення змін до:

- Господарського кодексу України щодо порядку та умов випуску цінних паперів суб’єктами господарювання;

- Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині запровадження нового виду боргових цінних паперів – банківського сертифікату, а також нормативного регулювання питань порядку емісії, реєстрації випуску, погашення та виплати доходів за банківським сертифікатом;

- Закону «Про депозитарну систему України» в частині встановлення особливостей депозитарного обліку та депозитарних операцій щодо банківських сертифікатів;

- Закону «Про інститути спільного інвестування» щодо можливості включення до складу активів інститутів спільного інвестування банківських сертифікатів;

- Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині того, що Фонд не відшкодовує кошти за банківськими сертифікатами;

- Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду (в частині банківських сертифікатів);

- Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами (в частині банківських сертифікатів);

- Закону «Про страхування» щодо запровадження можливості розміщення коштів страхових резервів у банківські сертифікати;

- Закону «Про Національний банк України» в частині визначення серед функцій НБУ встановлення вимог щодо випуску банківських сертифікатів.

*****

За перше півріччя 2019 року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, зросли на 9,1%

Представницька асоціація європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) підбила підсумки діяльності інвестиційних фондів Європи у першому півріччі 2019 року.

Згідно з даними EFAMA, за перше півріччя поточного року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, зросли на 9,1% і станом на початок липня складали 16540 млрд. євро.

Найбільший обсяг чистих активів серед інвестиційних фондів європейських країн на звітну дату був зафіксований у фондах Люксембургу. Їхня частка в загальному обсязі активів становила 26,7% (4411 млрд. євро). Друге місце за цим показником належало інвестфондам Ірландії (16,4% або 2711 млрд. євро), третє - Німеччини (13,5% або 2230 млрд. євро), четверте - Франції (11,5% або 1901 млрд. євро), п’яте - Великобританії (9,7% або 1611 млрд. євро).

Протягом січня-червня поточного року в усіх країнах Європи відбулося збільшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зросли в інвестфондах Мальти (на 26%), Швейцарії (на 20,7%), Туреччини (на 19,3%), Чехії (на 15,4%) та Кіпру (на 14,5%).

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів станом на початок липня 2019 року складала 61,3%, а фондів групи AIFs - 38,7%.

Сукупні чисті активи фондів групи UCITS за перше півріччя 2019 року збільшилися на 9,3% та станом на початок липня поточного року дорівнювали 10144 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 38%, фондів облігацій - 28%, фондів з мульти-активами - 18%, фондів грошового ринку - 12%, інших видів фондів- 4%.

Загальні активи фондів акцій за звітний період зросли на 12,5%, фондів облігацій - на 11,8%, фондів з мульти-активами – на 6,6%. Натомість активи фондів грошового ринку зменшилися на 0,4%, а інших видів фондів – на 1,8%.

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за перше півріччя 2019 року збільшились на 8,9% й станом на початок липня поточного року дорівнювали 6396 млрд. євро.

У звіті EFAMA повідомляється, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 33,72 тис., а групи AIFs - 28,82 тис. (на початку 2019 року їх нараховувалося 33,37 тис. та 28,59 тис. відповідно).

У першому півріччі 2019 року в європейських інвестфондах групи UCITS відбувся приплив коштів обсягом 91,75 млрд. євро.

Найбільший приплив (157,16 млрд. євро) був зафіксований у фондах облігацій. При цьому фонди грошового ринку залучили 15,21 млрд. євро, а фонди з мультиактивами – 3,79 млрд. євро. Разом із тим, фонди акцій втратили 58,78 млрд. євро, а інші види фондів - 24,63 млрд. євро.

Найбільший приплив коштів у звітному періоді відбувся в інвестиційних фондах групи UCITS Ірландії (79,68 млрд. євро).

Поряд із цим, у ряді європейських країн був зафіксований відтік коштів із інвестфондів групи UCITS. Найбільших втрат зазнали фонди Великобританії – 20,25 млрд. євро.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Порядку ведення обліку програмних продуктів на фондовому ринку»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Порядку ведення обліку програмних продуктів на фондовому ринку».

Новою редакцією Порядку передбачено, що описова інформація про програмний продукт (модуль) подається:

- учасником фондового ринку, крім професійного учасника фондового ринку, за своєю згодою;

- професійним учасником фондового ринку в обов’язковому порядку.

Інформація про програмний продукт (модуль) для обліку подається в електронній формі у вигляді електронного документа.

Подання інформації про декілька програмних продуктів (модулів) одним заявником здійснюється за схемою, яка передбачає надання переліку програмних продуктів та надання відомостей про функціональні можливості кожного програмного продукту з переліку.

*****

НКЦПФР розробила проект Рішення «Про подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації суб’єктом аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку»

НКЦПФР розробила проект Рішення «Про подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації суб’єктом аудиторської діяльності, який надає послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємству, що становить суспільний інтерес, нагляд за яким здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку».

Документ розроблено відповідно до пункту 13 статті 8 Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та на виконання статті 36 Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» з метою запровадження механізму взаємодії Комісії із суб’єктами аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес, та юридичним особам, що мають тісні зв’язки з такими підприємствами, відповідно до якого суб’єкти аудиторської діяльності повинні інформувати орган, який відповідно до законодавства здійснює нагляд за такими підприємствами, щодо наступних питань, про які їм стало відомо під час здійснення аудиту фінансової звітності вищезазначених підприємств:

- про порушення законодавства з питань, що належать до компетенції органу нагляду;

- про наявність суттєвої загрози або сумнівів щодо можливості підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі;

- про відмову від висловлення думки або надання негативної чи модифікованої думки.

*****

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Комісією в січні-липні 2019 року, становив 24,07 млрд. грн.

За інформацією НКЦПФР, загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Комісією в січні-липні 2019 року, становив 24,07 млрд. грн., що виявилося на 6,7 млрд. грн. менше порівняно з результатом аналогічного періоду 2018 року (30,8 млрд. грн.).

Протягом семи місяців поточного року регулятор зареєстрував 41 випуск акцій на суму 4,98 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 8,4 млрд. грн.

Також у січні-липні 2019 року було зареєстровано 30 випусків облігацій підприємств на суму 6,34 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2018 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 2,9 млрд. грн.

При цьому Комісія не зареєструвала випусків опціонних сертифікатів, а у відповідному періоді 2018 року було зареєстровано один випуск опціонних сертифікатів на суму 55 млн. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією у січні-липні 2019 року, становив 2,09 млрд. грн., що виявилося на 1,28 млрд. грн. менше порівняно з аналогічним періодом 2018 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів становив 10,67 млрд. грн., що на 129 млн. грн. перевищило показник січня-липня 2018 року.

*****

У січні-липні 2019 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі
товарами в Україні склало $4936,1 млн.

За даними Державної служби статистики у січні–липні 2019 року експорт товарів з України становив $28748,3 млн., або 107% порівняно із січнем–липнем 2018 року, а імпорт в Україну – $33684,4 млн., або 108,5%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало $4936,1 млн. (у січні–липні 2018 року негативне сальдо дорівнювало $4164,7 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,85 (у січні–липні 2018 року – 0,87). Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 218 країн світу.

*****

У серпні 2019 року дефляція в Україні склала 0,3%

Споживчі ціни в серпні 2019року порівняно із липнем 2019 року знизилися на 0,3%, а з початку року зросли на 2,7%. Про це інформує Держстат.

Базова інфляція в серпні 2019 року порівняно із липнем 2019 року становила (-0,1%), а з початку року – 2,1%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 294 на 01.10.19
Кількість ІСІ 1 311 на 01.10.19
Кількість НПФ* 61 на 01.10.19
Кількість СК* 2 на 31.08.19
Активи, млн. грн. 341 651 на 31.08.19
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1298 ІСІ, 60 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА