ukr ENG
 
27.08.2019

Новини УАІБ

Об’єднання учасників фондового та товарного ринків просять Президента не допустити

знищення фондового ринку внаслідок дій НКЦПФР

Асоціація «Українські Фондові Торговці» (АУФТ), Професійна Асоціація учасників Ринків капіталу та Деривативів (ПАРД), Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу (УАІБ) та Асоціація «Біржові та електронні майданчики» (Асоціація «БЕМ») 19 серпня 2019 року звернулися до Президента України Володимира Зеленського та Секретаря Ради Національної Безпеки та Оборони України Олександра Данилюка з проханням звернути увагу на стрімке погіршення стану фондового ринку України, спричиненого неякісним рівнем регулювання ринку керівництвом Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Об’єднання учасників фондового та товарного ринків констатують, що за чотири роки керівництво НКЦПФР остаточно втратило довіру учасників фондового ринку та інвесторів до дій регулятора та віру в реформування ринку.

Замість виконання публічно анонсованих на початку каденції дій, керівництво НКЦПФР демонструє:

- ігнорування інтересів національних емітентів та інвесторів;

- неякісний рівень імплементації європейської правової основи;

- винятково каральний характер регулювання;

- конфлікт інтересів у діяльності;

- абсолютну відсутність діалогу з учасниками ринку разом з їх публічною дискредитацією.

Крім того, об’єднання учасників фондового та товарного ринків відзначають, що вже чотири роки вони протистоять методичним спробам НКЦПФР не тільки безпрецедентно розширити повноваження на фондовому ринку, вийти з-під контролю з боку повноважних державних органів, громадянського суспільства та експертного середовища, а і спробам стягувати з учасників фондового ринку левову частку їхнього прибутку задля забезпечення свого існування.

Учасники ринку вважають, що за такого ставлення НКЦПФР вже найближчим часом можна очікувати зникнення національного ринку капіталу, як скільки-небудь значущого явища, міграцію українських емітентів на іноземні ринки, проблеми при запуску пенсійної реформи, пов’язані з відсутністю локальних фінансових інструментів.

Аби ці прогнози не справдилися, вкрай необхідно:

1) спрямувати дії регулятора на стимулювання та підтримку розвитку фондового ринку, впровадження нових інструментів, спрощення процедур заснування бізнесу;

2) обов’язкове залучення експертів, представників інвестиційної спільноти до розробки Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року та інших програмних документів щодо розвитку ринку капіталу;

3) припинення маніпулювання інформацією, дискредитації та волюнтаристських дій НКЦПФР щодо учасників ринку;

4) налагодження конструктивної співпраці НКЦПФР з учасниками ринку для збереження та відновлення національного ринку капіталу.

Об’єднання учасників фондового та товарного ринків все ще мають надію на розвиток фондового ринку України та впевнені, що це можливо лише за умови надання Президентом України доручення керівництву НКЦПФР про негайне виконання перелічених вище заходів.

При цьому у зверненні зазначається, що у разі невиконання, зволікання або спотворення виконання доручення Президента України, як це ринок бачив минулі чотири роки, має йтися про звільнення з посади тих керівників НКЦПФР, які будуть заважати виконанню доручення, та призначення дієвих і відповідальних фахівців, які сформують повний, оновлений склад НКЦПФР та зможуть, нарешті, повернути Україну на мапу фінансових ринків світу.

*****

Фінансові регулятори запрошують долучитися до публічного обговорення

Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року

Як повідомляють прес-служби фінансових регуляторів, підписанти Меморандуму про взаєморозуміння і співробітництво з питань підготовки та впровадження Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року запрошують учасників фінансових ринків, експертів та міжнародних партнерів приєднатися до обговорення основних напрямів цього програмного документа.

Метою Стратегії є забезпечення подальшого реформування та розвитку фінансового сектору України відповідно до провідних міжнародних практик та імплементації заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС та іншими міжнародними зобов’язаннями України.

У процесі розробки проекту Стратегії міжвідомча робоча група у складі представників Національного банку, Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначила такі пріоритетні напрями розвитку фінансового сектору:

- зміцнення фінансової стабільності;

- сприяння макроекономічному розвитку та зростанню економіки;

- розвиток фінансових ринків;

- розширення фінансової інклюзії;

- впровадження інновацій у фінансовому секторі.

За кожним з них зараз визначаються стратегічні цілі, на які будуть спрямовуватися зусилля регуляторів фінансових ринків, а також кількісні та якісні індикатори, що свідчитимуть про досягнення цих цілей. Широке залучення до професійної дискусії учасників фінансових ринків і експертної аудиторії сприятиме розробці якомога якіснішої Стратегії, що закладе фундамент для сталого та інклюзивного розвитку економіки України і підвищення добробуту усіх громадян.

«Розробка стратегії є логічним наступним кроком у переході України до середньострокового планування своїх фінансів після початку запровадження Мінфіном середньострокового бюджетування, стратегії управління боргом і ризиками на три роки. Тісна взаємодія Мінфіну, НБУ, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та ФГВФО з експертною спільнотою дозволить напрацювати якісну Стратегію, втілення якої сприятиме зростанню довіри, і, як наслідок, збільшенню інвестицій та посиленню економічного зростання», - зауважила Міністр фінансів України Оксана Маркарова.

«Пройшовши непростий шлях реформування банківського сектору у 2014-2019 рр., створивши необхідні передумови для переходу до стадії стійкого розвитку фінансового сектору, разом з іншими регуляторами ми працюємо над підготовкою нового стратегічного документа на наступні п’ять років. Разом з іншими регуляторами ми прагнемо бути транспарентними і зрозумілими для усіх наших стейкхолдерів і сьогодні розпочинаємо відкритий діалог щодо майбутнього фінансового сектору», – наголосив Голова НБУ Яків Смолій.

«Більше 200 представників різних державних інституцій об’єднала робота над Стратегією. Ми розділилися на 5 команд, кожна з яких напрацьовувала рішення і KPI за поставленими цілями. Сьогодні ми всі разом готові почати публічний діалог для консолідації пропозицій і напрацювань. На сайті НБУ відкрито сторінку Стратегіїї-2025, яка на період дискусії стане як каналом комунікацій з експертами, так і майданчиком для організації комунікаційної роботи над Стратегією», - сказав Директор Департаменту стратегії та реформування НБУ Сергій Карпенко.

Вже розпочато збір пропозицій та зауважень до бачення майбутнього фінансового сектору України у 2025 році, цілей Стратегії, індикаторів їхнього виконання, а також необхідних заходів і дій для їхнього досягнення. Пропозиції збиратимуться та оброблятимуться через веб-сторінку Стратегії на офіційному сайті Національного банку до 30 вересня 2019 року включно. До кінця вересня також буде проведено серію круглих столів за участі експертів, учасників фінансових ринків, представників IT-сектору, міжнародних організацій, а також державних органів України.

Підготовка проекту стратегічного документа після збору та опрацювання усіх пропозицій і затвердження Стратегії очікується до кінця поточного року.

У травні 2019 року регулятори фінансового ринку підписали Меморандум з метою спільної розробки п’ятирічної стратегії розвитку фінансового сектору. Для досягнення цієї мети була створена міжвідомча робоча група. Керівниками регуляторів узгоджено створення керівного комітету реформи, який контролюватиме виконання відповідними відомствами проектів, передбачених Стратегією. Крім того, фінансові регулятори домовилися проводити спільні публічні заходи для проведення роз’яснювальної роботи та інформування громадськості про перебіг реформи.

*****

У липні поточного року обсяги торгів на фондовому ринку становили
 53 млрд. грн., що виявилося на 56% більше показника червня

У липні поточного року обсяги торгів на фондовому ринку становили 53 млрд. грн., що виявилося на 56% більше показника червня (34 млрд. грн.). Про це свідчать нові дані, оприлюднені НКЦПФР.

Згідно з ними, обсяги торгів на біржовому ринку у липні в порівнянні з червнем збільшилися на 85% (з 20 млрд. грн. до 37 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку - на 14% (з 14 млрд. грн. до 16 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у липні 2019 року були такими:

– ОВДП – 42,4 млрд. грн. (на біржовому ринку – 34 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 8,4 млрд. грн.);

– акції – 1,5 млрд. грн. (торги відбувались виключно на позабіржовому ринку);

– облігації – 4,6 млрд. грн. (на біржовому ринку – 2,4 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 2,2 млрд. грн.);

– інші цінні папери – 3,6 млрд. грн. (торги відбувались виключно на позабіржовому ринку).

Обсяги торгів на ринку цінних паперів України за сім місяців 2019 року склали 273,4 млрд. грн. При цьому обсяги торгів на біржовому ринку дорівнювали 185 млрд. грн., а на позабіржовому ринку - 88,4 млрд. грн.

*****

Розрахунковий центр підвищує процентну ставку
за залишками коштів клієнтів до 9%

Розрахунковий центр підвищує процентну ставку за залишками коштів клієнтів до 9%. Про це йдеться у повідомленні РЦ.

У ньому, зокрема, зазначається, що нещодавно відбулася зустріч із брокерами – клієнтами Розрахункового центру, саморегулівними організаціями та фондовими біржами.

Так, за результатами зустрічі були сформульовані наступні побажання:

- створити консультативно-дорадчий орган, до якого увійдуть клієнти Розрахункового центру, та метою діяльності якого буде узгодження та консультування з питань впровадження нових послуг та оптимізації існуючих, тарифікації послуг, клієнтських сервісів тощо. Такий орган буде створено на базі саморегулівних організацій та діятиме на підставі меморандуму, основні умови якого будуть написані спільно з учасниками ринку;

- підвищити процентну ставку, що сплачується за залишками коштів клієнтів до 9%, а також знизити граничну межу, від якої сплачуються відсотки, з 5 млн. грн. до 1 млн. грн.;

- розглянути питання можливості виконання розрахунків в іноземній валюті за державними цінними паперами.

Разом із цим, учасники ринку обговорили з менеджментом Розрахункового центру поточні питання, що стосуються покращення сервісу та надання додаткових можливостей для учасників розрахунків.

В якості першого кроку для реалізації всіх отриманих побажань Правління Розрахункового центру прийняло рішення з 16.08.2019 р. здійснювати щомісячну сплату процентів у розмірі 9% річних на залишок коштів на поточному та кореспондентському рахунку учасника клірингу від 5 млн. грн. включно.

Проценти нараховуються в останній операційний день місяця після закінчення операційного часу та сплачуються протягом наступного операційного дня виключно за рахунками клієнтів, договорами та/або додатковими договорами, з якими передбачено виплату відсотків за залишками коштів.

*****

У ІІ кварталі 2019 року фінансування за рахунок венчурного
капіталу утримувало у світі стабільні позиції

У ІІ кварталі 2019 року фінансування за рахунок венчурного капіталу утримувало у світі стабільні позиції. Вартість угод у США, інших країнах Америки та Європи демонструє стабільність, хоча Азія тимчасово призупинила активність.

Такими є висновки Звіту компанії KPMG «Enterprise Venture Pulse». Згідно з ним, загальний обсяг здійснених венчурних інвестицій у світі у ІІ кварталі 2019 року лишився стабільним та склав $52,7 млрд. Відносну потужність демонстрували інвестиції у США та Європі, тоді як Азія другий квартал поспіль перебувала у стані стагнації через брак китайських мегаугод, внаслідок чого обсяг інвестицій склав лише $10,1 млрд.

П’ятий квартал поспіль в усьому світі обсяг угод із залученням венчурного капіталу (ВК) демонстрував спад і, враховуючи те, що темпи ухвалення угод гальмувалися поєднанням високої оцінки вартості об’єкту інвестиції та жорсткої конкуренції, насамперед на етапі посівних інвестицій, склав усього 3855 угод. Особливо помітним падіння обсягів угод було у ІІ кварталі 2019 року в Європі, досягнувши найнижчих за останнє десятиліття показників, хоч новостворені компанії докладали максимум зусиль, щоб привернути увагу венчурних інвесторів.

1) Інвестування ВК у світі зменшилось із $56,2 млрд. у І кварталі 2019 року до $52,7 млрд. у ІІ кварталі. Найбільшими угодами за квартал стали інвестиції завбільшки у $1,1 млрд. в індійську готельну компанію OYO Room й інвестиція в $1 млрд. у колумбійську компанію Rappi.

2) У першій половині 2019 року оціночна вартість продовжувала зростати на всіх етапах інвестування, причому у світовому масштабі попередня медіана доінвестиційної вартості для серії D+ зросла з $350 млн. в 2018 році до $477,5 млн. в 2019 році (з початку року й до почату ІІІ кварталу).

3) Чотири ключові фінансові надходження за ІІ квартал були отримані з чотирьох різних країн, і це виявились інвестиції завбільшки у $1,1 млрд. в OYO Rooms (Індія), $1 млрд. в Rappi (Колумбія), $1 млрд. в JD Health (Китай) і $1 млрд. в Flexport (США).

4) У США інвестиції не втрачали потужності і сягнули $31,5 млрд. за 2379 угод. Американський стрімкий сплеск став результатом велетенських первинних публічних розміщень акцій (IPO) таких компаній, як Uber, Lyft, Zoom, Beyond Meat тощо.

5) В Азії інвестиції ВК другий квартал поспіль були незначними: оскільки корпоративні інвестори взяли паузу, а перебіг мегаугод лишався млявим, у 484 угоди вклали всього 10,1 млрд.

6) Незважаючи на сповільнення темпів венчурних угод, ВК й надалі надходив до Європи і сягнув у ІІ кварталі $8,74 млрд., перевищивши рекордний показник попереднього кварталу $8,5 млрд. Було укладено 10 угод, вартість яких перевищує або на рівні $170 млн., провідними з-поміж них стали угоди Deliveroo ($575 млн.), AUTO1 Group ($535,9 млн.) і GetYourGuide ($484 млн.).

Слід зазначити, що обсяг венчурних інвестицій в українські проекти у 2018 році зріс на 30% та склав $337 млн., згідно з даними UVCA.

«Частка України в глобальному обсязі ринку венчурних інвестицій залишається незначною – близько 0,1%. Однак з огляду на високий рівень недоінвестування економіки та зацікавленість українських інвесторів в локальному ринку, в середньостроковій перспективі можна очікувати на позитиву динаміку ринку. Цьому сприятимуть і такі події, як довгоочікуваний запуск Українського національного фонду стартапів і Фонду підтримки винаходів. Великі локальні компанії також реалізують ряд інвестиційних проектів і активно інвестують в стартапи», – зауважив Андрій Усенко, Заступник директора, менеджер відділу інвестицій та ринків капіталу KPMG в Україні.

KPMG очікує, що в ІІІ кварталі тенденція до зменшення кількості угод на заключній стадії в усьому світі лишатиметься незмінною, що може позначитися на здатності декотрих висококваліфікованих компаній, що перебувають на етапі становлення, залучати фінансування.

Штучний інтелект, з огляду на практично необмежену увагу, яку приділяють йому корпоративні інвестори, найімовірніше, стане в цій закономірності винятком. У США також цілком сприятливими лишаються перспективи первинних публічних пропозицій (IPO).

*****

У липні 2019 року Індекс промислової продукції становив 99,4%

У липні 2019 року порівняно з червнем сезонно скоригований Індекс промислової продукції становив 99,4%, інформує Держстат.

У липні поточного року проти липня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 98,9%.

У січні–липні 2019 року порівняно із січнем–липнем 2018 року Індекс промислової продукції становив 100,4%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,6%, переробній промисловості – 100%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 98,2%.

*****

Фінансовий результат великих та середніх підприємств України
за січень–червень 2019 року становив 218,1 млрд. грн.

За інформацією Державної служби статистики за січень–червень 2019 року фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 218,1 млрд. грн. (за січень–червень 2018 року − 176,8 млрд. грн.).

Прибуток дорівнював 291,8 млрд. грн., або 109,2% порівняно із січнем–червнем 2018 року, збитків допущено на суму 73,7 млрд. грн. (або 81,4%).

Частка збиткових підприємств за січень–червень 2019 року становила 24,9% (за січень–червень 2018 року – 24,7%).


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

  Версія для друку
 « Попередня стаття  |  Наступна стаття »
Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 294 на 01.11.19
Кількість ІСІ 1 309 на 01.11.19
Кількість НПФ* 61 на 01.11.19
Кількість СК* 2 на 30.09.19
Активи, млн. грн. 349 966 на 30.09.19
Активи – за даними звітів 282 КУА щодо 1308 ІСІ, 60 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА