ukr ENG
 
05.08.2019

Новини УАІБ

Професійні учасники ринків капіталу матимуть
стандарти корпоративного управління

З метою забезпечення надійної та стійкої діяльності професійних учасників ринків капіталу, створення конкурентного середовища на фінансових ринках України, забезпечення захисту прав інвесторів і споживачів фінансових послуг НКЦПФР схвалила Стандарти корпоративного управління для професійних учасників фондового ринку. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Комісії.

Ці Стандарти визначають підходи до побудови системи корпоративного управління та системи внутрішнього контролю, яка включає підсистеми комплаєнсу, управління ризиками, внутрішнього аудиту, а також визначають основні принципи формування політики винагороди в професійних учасниках.

Прийнятий документ враховує норми європейського законодавства з питань корпоративного управління і функціонування ринків капіталу та базується на Концепції корпоративного управління в професійних учасниках ринків капіталу України, затвердженої Рішенням Комісії від 29.03.2018 р. №173.

До появи цих Стандартів інфраструктура корпоративного управління в Україні була орієнтована виключно на емітентів цінних паперів. На даний момент система корпоративного управління, якщо й існує у професійних учасників, то є суто формальною і неефективною, а також такою, що не забезпечує відповідний контроль ризиків та захист прав інвесторів і споживачів фінансових послуг на належному рівні.

Описана у Стандартах система корпоративного управління повинна стати невід’ємною частиною системи управління ризиками професійного учасника і допомагати визначати схильність до ризиків та прийнятний рівень ризику, підтримувати адекватні внутрішні правила та процедури, спрямовані на попередження виникнення та управління ризиками, а також вживати адекватних заходів, спрямованих на мінімізацію зазначених ризиків.

З метою виявлення будь-яких ризиків невиконання професійними учасниками своїх зобов’язань, взятих у рамках провадження професійної діяльності, вони повинні також створити та підтримувати постійно діючі та ефективні підрозділи контролю, або визначити окрему посадову особу: комплаєнс-підрозділ (комплаєнс-офіцера), підрозділ внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора), підрозділ управління ризиками (ризик-офіцера).

Основним елементом системи корпоративного управління є наглядова рада з більшістю незалежних членів, яка є центром системи внутрішнього контролю. Її повинні мати всі професійні учасники, незалежно від організаційно-правової форми (ТОВ чи АТ). Професійні учасники, утворені у формі акціонерного товариства, при формуванні наглядової ради повинні керуватися нормами Закону «Про акціонерні товариства». Професійні учасники, утворені у формі товариства з обмеженою відповідальністю, повинні встановити порядок формування наглядової ради у своєму статуті.

Наглядова рада професійного учасника повинна мати постійно діючі комітети – комітет з питань призначень, комітет з винагород, комітет з питань аудиту, комітет з управління ризиками та інші за бажанням. У певних випадках, встановлених Стандартами, деякі комітети можуть бути об’єднані, також функції комітетів можуть бути передані на рівень наглядової ради.

За умови зміни чинного законодавства Україна у майбутньому зможе приєднатися до європейської практики та запровадити нову модель корпоративного управління із створенням органів управління двох типів – однорівневих та дворівневих – із наданням товариствам, у тому числі й тим, які є професійним учасником, права обирати певну модель розбудови корпоративного управління.

Рішенням Комісії передбачено значний перехідний період для розбудови системи корпоративного управління в професійному учаснику – документ набуває чинності з 1 січня 2021 року. Крім того, документом встановлено додатковий термін – до 1 січня 2022 року – на приведення до вимог цих Стандартів всіх внутрішніх документів професійного учасника.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо реєстраційних процедур інститутів спільного інвестування)»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо реєстраційних процедур інститутів спільного інвестування)».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його розроблено відповідно до законів «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про інститути спільного інвестування», «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», Рішення НКЦПФР від 18 серпня 2016 року №869 «Щодо реформування друкованого засобу масової інформації бюлетеня «Відомості Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку» (зі змінами) та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог законодавства.

Проектом рішення передбачається внести зміни до деяких нормативно-правових актів Комісії щодо публікації в її офіційному друкованому виданні, а саме вилучення норми, за якою НКЦПФР забезпечувала опублікування в офіційному друкованому виданні Комісії повідомлень, рішень Комісії у ході проведення нею реєструвальної діяльності.

Зміни вносяться до таких нормативно-правових актів:

- Положення про реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та ведення Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, затвердженого Рішенням Комісії від 18.06.2013 р. №1047;

- Положення про порядок реєстрації проспекту емісії та випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду, затвердженого Рішенням Комісії від 20.06.2013 р. №1103;

- Положення про порядок реєстрації проспекту емісії та випуску акцій корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого Рішенням Комісії від 20.06.2013 р. №1104.

Новим Положенням про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат, затвердженим Рішенням Комісії від 03.05.2018 р. №293, передбачено, що глобальний сертифікат або тимчасовий глобальний сертифікат оформлюється та депонується у Центральному депозитарії, як електронний документ після отримання свідоцтва або тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, виданого Комісією.

З метою забезпечення можливості отримання Центральним депозитарієм від Комісії копій відповідних документів існуючими каналами обміну електронними документами з НКЦПФР зміни вносяться до:

- Положення про порядок реєстрації проспекту емісії та випуску інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду, затвердженого Рішенням Комісії від 20.06.2013 р. №1103;

- Положення про порядок реєстрації проспекту емісії та випуску акцій корпоративного інвестиційного фонду, затвердженого Рішенням Комісії від 20.06.2013 р. №1104.

Відповідно до Закону «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» Реєстр аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності є публічним, оприлюднюється і підтримується в актуальному стані у мережі Інтернет на веб сторінці Аудиторської палати України. Відомості, що містяться в Реєстрі, є відкритими і загальнодоступними з можливістю цілодобового вільного доступу та копіювання, тому зазначати інформацію, яка міститься в Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, вбачається недоцільним.

*****

НКЦПФР та Мінекономрозвитку підписали Меморандум, що
передбачає спільну розбудову в Україні сучасної моделі
організованої торгівлі товарними активами

У липні НКЦПФР та Мінекономрозвитку підписали Меморандум, що передбачає спільну розбудову в Україні сучасної моделі організованої торгівлі товарними активами, яка відповідатиме кращим міжнародним стандартам.

Як зазначається у прес-релізі Комісії, у рамках досягнутих домовленостей Міністерство підтримає зміни законодавства щодо передачі функцій державного регулювання та нагляду за діяльністю товарних бірж до НКЦПФР.

Коментуючи підписання Меморандуму, колишній Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі, Голова Державної митної служби Максим Нефьодов зазначив: «В Україні зареєстровано близько 600 бірж, проте це зовсім не свідчить про розвинуті товарні ринки. Використовуючи кращий світовий досвід, Мінекономрозвитку та НКЦПФР сприятимуть розбудові ефективної інфраструктури для прозорої торгівлі товарними активами. Планується залучити до процесу учасників ринку та міжнародних партнерів».

НКЦПФР продовжить розвивати пост-торговельну інфраструктуру ринків капіталу, яка в перспективі зможе використовуватись також біржовим товарним ринком. Зокрема, через законодавче запровадження концепції неттінгу, системи пред-трейд та пост-трейд звітності за операціями з базовими активами, впровадження процедур авторизації ключових інфраструктурних об’єктів та нагляду за їх діяльністю з метою протидії маніпулюванню та іншим зловживанням на ринках. Ключовими елементами нової інфраструктури ринків капіталу та товарних ринків стануть Центральний контрагент, репозиторій, оператори торговельних майданчиків.

«Через недосконалість українського законодавства товарні й фінансові біржі багато років використовувалися переважно не за призначенням, завдаючи значної шкоди економічним інтересам країни. Саме на фінансових біржах відбувалось ціноутворення на сміттєві цінні папери, які були основним засобом в операціях з оптимізації податків, відмивання грошей, переміщення капіталу. Товарні біржи найчастіше були частинами схем ухилення від сплати податків або ж податкової оптимізації. Тільки спільними зусиллями регуляторів і міністерств ми зможемо кардинально змінити цю ситуацію і створити товарні та фінансові «хаби», які будуть прозоро формувати ціни на товари, що виробляються та споживаються в Україні», – наголосив Тимур Хромаєв, Голова НКЦПФР.

Треба нагадати, що на розгляд Верховною Радою України очікує проект закону №9035 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», який передбачає створення нової повноцінної інфраструктури для товарного біржового ринку та встановлення європейських правил біржової торгівлі.

*****

Нацдепозитарій переніс дату запровадження
програмного забезпечення DEPEND

Національний депозитарій України, зважаючи на численні звернення депозитарних установ щодо недостатнього рівня їхньої готовності до впровадження в промислову експлуатацію нового програмного забезпечення DEPEND, повідомляє.

Після консультацій з Радою учасників НДУ та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо забезпечення стабільності роботи депозитарних установ у перехідний період та з метою мінімізації ризиків для депозитарної системи, Національний депозитарій України прийняв рішення перенести дату вводу в промислову експлуатацію програмного забезпечення DEPEND із 5 серпня 2019 року на 30 вересня 2019 року.

Оновлений календарний план переходу на нове програмне забезпечення буде розміщено найближчим часом.

*****

У першому півріччі на переважній більшості європейських фондових майданчиків спостерігалося зростання основних індексів

Федерація Європейських Фондових Бірж (FESE) оприлюднила основні показники роботи фондових бірж Європи у першому півріччі 2019 року.

Згідно з ними, станом на початок липня 2019 року лідерами серед європейських фондових бірж за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext - 3,88 трлн. євро, Deutsche Börse - 1,71 трлн. євро, SIX Swiss Exchange - 1,5 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1,3 трлн. євро, BME (Spanish Exchanges) - 0,68 трлн. євро.

Протягом січня-червня майже на всіх біржах Європи відбулося збільшення капіталізації. Найкращу динаміку продемонстрували Athens Exchange, капіталізація якої збільшилась на 35,6%, Cyprus Stock Exchange (на 33%), група бірж Euronext (на 19,2%), SIX Swiss Exchange (на 19,1%) та Bucharest Stock Exchange (на 14,9%).

У звітному періоді на переважній більшості європейських фондових майданчиків спостерігалося зростання основних індексів. Найбільше зросли біржові індекси Athens Exchange - на 38,3%, Bucharest Stock Exchange - на 19,4%, NASDAQ Nordic – Iceland – на 18,9%, а також Deutsche Börse та SIX Swiss Exchange, індекси кожної з яких зросли на 17,4%.

Протягом першого півріччя 2019 року дещо зменшилася кількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок липня найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges - 2937, група бірж Euronext - 1239 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1029.

*****

У ІІ кварталі 2019 року на ринках Європи
було здійснено 41 ІРО обсягом 11,4 млрд. євро

У ІІ кварталі 2019 року на ринках Європи було здійснено 41 ІРО обсягом 11,4 млрд. євро.

Такі дані наводяться у новому Звіті компанії PwC. Згідно з ними, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, кількість публічних розміщень зменшилася на 41%, а обсяг залучених коштів збільшився на 24% (у ІІ кварталі 2018 року в Європі відбулося 69 ІРО на загальну суму 9,2 млрд. євро).

Загалом у першому півріччі поточного року в Європі було зафіксовано 53 ІРО на суму 12,1 млрд. євро, що виявилося менше показників аналогічного періоду минулого року на 56% та 47% відповідно (у першому півріччі 2018 року на європейських ринках відбулося 121 ІРО обсягом 22,7 млрд. євро).

Найбільшими розміщеннями на ринках Європи у січні-червні 2019 року були ІРО таких компаній:

- Nexi SpA - 2,06 млрд. євро;

- Network International Holdings plc - 1,41 млрд. євро;

- Stadler Rail AG - 1,35 млрд. євро;

- Traton SE - 1,35 млрд. євро;

- Trainline pl - 1,23 млрд. євро.

У квітні-червні 2019 року лідерами за обсягом залучених коштів на ринку ІРО серед європейських фондових майданчиків були London Stock Exchange Group - 6,62 млрд. євро, SIX Swiss Exchange - 2,01 млрд. євро, Nasdaq Nordic - 1,86 млрд. євро, Deutsche Börse - 1,58 млрд. євро та Oslo Børs - 0,45 млрд. євро.

Лідерами за кількістю публічних розміщень у ІІ кварталі поточного року виявилися London Stock Exchange Group - 19 ІРО, Nasdaq Nordic - 10 ІРО та Deutsche Börse - 3 ІРО.

У галузевому розрізі найбільші обсяги коштів у звітному періоді були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (4,73 млрд. євро), промисловість (2,96 млрд. євро) та сектор споживчих послуг (2,15 млрд. євро).

*****

У червні 2019 року Індекс промислової продукції в Україні становив 98,7%

У червні 2019 року порівняно з травнем 2019 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 98,7%, повідомляє Держстат.

У червні поточного року проти червня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 98,7%.

У січні–червні 2019 року порівняно із січнем–червнем 2018 року індекс промислової продукції становив 100,5%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 103%, переробній – 99,9%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 98,5%.

*****

У червні 2019 року середня зарплата в Україні склала 10783 грн.

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у червні 2019 року становила 10783 грн., що у 2,6 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.).

Порівняно з травнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 5,3%, а за останні 12 місяців (відносно червня 2018 року) – на 18%.

Індекс реальної заробітної плати у червні 2019 року порівняно з травнем 2019 року становив 105,8%, а відносно червня 2018 року – 108,1%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 293 на 21.08.19
Кількість ІСІ 1 295 на 21.08.19
Кількість НПФ* 59 на 21.08.19
Кількість СК* 2 на 30.06.19
Активи, млн. грн. 337 838 на 30.06.19
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1272 ІСІ, 57 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА