ukr ENG
 
24.06.2019

Новини УАІБ

20 червня відбулося чергове засідання Ради УАІБ

20 червня 2019 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради обговорили результати щорічної Конференції УАІБ, яка 14-15 червня 2019 року проходила в Одесі, схвалили пост-реліз та доручили Дирекції врахувати отриману інформацію при підготовці планів роботи Української асоціації інвестиційного бізнесу.

З підсумковими матеріалами та презентаціями спікерів Конференції УАІБ – 2019  «Професійне управління активами: нові горизонти» можна ознайомитися на сайті Асоціації.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 11 липня 2019 року.

*****

НКЦПФР повідомила про завершення першого етапу впровадження
Системи фінансової звітності у форматі iXBRL

НКЦПФР повідомила про успішне завершення першого етапу впровадження Системи фінансової звітності (СФЗ) у форматі iXBRL – збору реєстраційних даних українських суб’єктів звітування, які зобов’язані складати свою фінансову звітність за МСФЗ у форматі iXBRL.

Як зазначає прес-служба регулятора, загалом для реєстрації у СФЗ подали свої дані понад 1700 компаній. Наразі інформація переноситься у СФЗ та згодом буде створено облікові записи для суб’єктів звітування.

«Перший етап впровадження фінансової звітності у форматі iXBRL – збір даних, – успішно завершений. Ми вдячні всім суб’єктам звітування, хто швидко відреагував на повідомлення та надав свої реєстраційні дані для створення облікових записів у СФЗ. Всім іншим, хто подає звітність за МСФЗ, нагадуємо про необхідність вже цього року подати звітність у форматі iXBRL. Ми рухаємось далі, за планом, без збоїв та затримок. Відтак, суб’єкти звітування, що надали реєстраційні дані, матимуть достатньо часу, щоб підготуватися до розкриття звітності за новим для України, але поширеним у світі форматом даних. У перспективі програмний комплекс стане єдиним каналом подання звітності до державних органів і регуляторних установ, що значно спростить звітування», - пояснив Член НКЦПФР Олександр Панченко.

Впровадження СФЗ у форматі iXBRL супроводжуватиметься масштабними навчальними заходами. Спеціалісти, сертифіковані провайдером програмного забезпечення VIZOR, проводитимуть тренінги для користувачів СФЗ, братимуть участь у семінарах та конференціях. Також найближчим часом буде запущено спеціалізований веб сайт frs.gov.ua з довідковою інформацією про функціонування СФЗ.

Крім того, 18 червня 2019 року відбувся запуск програмного комплексу СФЗ іXBRL, спочатку для підприємств, які беруть участь у пілотному тестуванні, а згодом всі інші користувачі зможуть провести верифікацію облікових записів та завантажити у свій кабінет користувача сертифікати електронних ключів.

Наступними етапами впровадження СФЗ іXBRL буде розробка автоматизованих форм збору первинних даних та корпоративних профілів суб’єктів звітування.

Окремим етапом передбачається оновлення Таксономії фінансової звітності за МСФЗ у відповідності до змін 2019 року та програмного забезпечення для складання фінансової звітності в форматі іXBRL.

Запровадження Системи фінансової звітності підприємств у єдиному електронному форматі визначено Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами).

НКЦПФР здійснює операційне управління центром збору фінансової звітності, складеної на основі таксономії фінансової звітності в єдиному електронному форматі та забезпечуватиме доступ органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої фінансової звітності відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 р. №547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності».

Розробку та інтеграцію програмного забезпечення для системи фінансової звітності здійснює спеціалізована компанія VIZOR (Ірландія) в рамках технічної допомоги Агентства США з міжнародного розвитку USAID.

До суб’єктів, які зобов’язані розкривати фінансову звітність у форматі іXBRL, відносяться підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, а також підприємства, які самостійно визначили доцільність застосування МСФЗ для складання фінансової звітності.

Система фінансової звітності в електронному вигляді спростить ведення бізнесу для українських компаній. Вони будуть подавати обов’язкову фінансову звітність за принципом «єдиного вікна»: в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (НКЦПФР, НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг). Раніше фінансова звітність подавалась кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізнялись один від одного.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Змін до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Змін до Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку».

Зміни, що вносяться проектом рішення до «Положення про консолідований нагляд за діяльністю небанківських фінансових груп, переважна діяльність у яких здійснюється особою, яка отримала ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку», затвердженого Рішенням НКЦПФР від 26.03.2013 р. №431, стосуються встановлення порядку виявлення, визнання та припинення визнання НКЦПФР небанківських фінансових груп, нагляд за якими здійснює Комісія, удосконалення порядку погодження відповідальної особи небанківської фінансової групи, внесення змін до порядку визначення регулятивного капіталу небанківської фінансової групи та періодичності розрахунку його величини, запровадження порядку розкриття інформації про небанківську фінансову групу.

*****

НБУ розробив проект Концепції захисту прав споживачів фінансових послуг

НБУ розробив проект Концепції захисту прав споживачів фінансових послуг, реалізація якої підвищить якість фінансових послуг, які отримують українці, через посилення відповідальності фінансових установ за їх якість. Про це інформує прес-служба Нацбанку.

Концепція складається з проекту нормативно-правового акта про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг, а також Методичних рекомендацій щодо порядку розгляду банками звернень. Саме їх Національний банк оприлюднює для побудови плідного діалогу з банками та небанківськими фінустановами на цю тему та формування механізму захисту прав споживачів, що буде оптимальним для всіх учасників – і фінсектору, і користувачів його послуг.

У відповідних проектах документів Національний банк запропонував нові підходи до захисту прав споживачів фінансових послуг. Концепція передбачає:

1. Створення нового підрозділу в НБУ, що опікуватиметься захистом прав клієнтів фінансових установ.

Новий підрозділ буде встановлювати вимоги з питань захисту прав споживачів, надавати фінустановам роз’яснення законодавства, пропозиції та рекомендації з питань захисту прав споживачів. Також передбачається, що його робота покращить систему опрацювань звернень, які будуть надходити до Національного банку, зокрема завдяки створенню call-центру. Споживачі фінансових послуг також матимуть можливість у зручній формі подавати скарги на сайті Національного банку та в особистому кабінеті клієнта.

2. Посилення вимог до розкриття фінустановами інформації.

Фінансові установи будуть зобов’язані розкривати на веб-сайтах та у своїй рекламі достовірну інформацію про власні продукти та попереджати клієнта про можливі ризики. Також вони повинні будуть забезпечити роботу зручних інструментів для порівняння вартості своїх послуг (калькулятор, приклади).

3. Новий порядок розгляду звернень громадян.

Нацбанк надасть фінустановам рекомендації щодо порядку розгляду звернень громадян, зокрема: рекомендовану черговість подання звернення; порядок проведення особистого прийому громадян; розкриття інформації про право та порядок подання звернення.

4. Нагляд за ринковою поведінкою фінустанови.

Регулятор планує здійснювати нагляд за дотриманням вимог законодавства щодо захисту прав споживачів фінансових послуг на основі аналізу звернень громадян для виявлення порушень законодавства. Також НБУ здійснюватиме контроль за розкриттям інформації на веб-сайтах та у рекламі і застосовуватиме заходи впливу у разі порушення законодавства.

Виконання вимог проектів документів Концепції захисту прав споживачів, які буде схвалено Правлінням Національного банку після доопрацювання за підсумками публічного обговорення, буде обов’язковим для фінустанов і сприятиме не лише покращенню якості надання фінансових послуг в Україні, а й підвищенню довіри до фінансового сектору, а отже, і його подальшому зміцненню. Тому у запровадженні нових підходів до захисту прав споживачів мають бути зацікавлені не лише отримувачі фінпослуг та Національний банк, який відстоює їхні інтереси, а й безпосередньо фінансові установи.

*****

Нерезиденти зможуть отримувати фінансування у гривні та укладати
форварди з метою інвестування в ОВДП

Нерезиденти зможуть отримувати фінансування у гривні та укладати форварди з метою інвестування в ОВДП, інформує прес-служба НБУ.

Зокрема, для спрощення іноземних інвестицій в Україну Національний банк дозволив банкам здійснювати короткострокове фінансування у гривні юридичних осіб-нерезидентів для придбання ними облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).

З 14 червня 2019 року українські банки можуть надавати іноземним компаніям та банкам під зазначені цілі гривневі кредити, а також проводити операції на умовах форвард та своп на строк, що не перевищуватиме 14 робочих днів.

«Нещодавній запуск «лінку» з міжнародним депозитарієм Clearstream усунув технічні перешкоди для припливу іноземних інвестицій у державні облігації. Дозвіл банкам фінансувати такі операції у гривні дає інвесторам змогу краще планувати свою участь в аукціонах з розміщення ОВДП і на вторинному ринку. Це підсилюватиме їх інтерес до українського ринку», – зазначив Заступник Голови НБУ Олег Чурій.

Крім цього, реагуючи на чисельні звернення українського бізнесу, Національний банк уточнив, що суб’єкти господарювання можуть розраховуватися за торговельними зовнішньоекономічними договорами як валютними, так і гривневими платіжними картками, якщо операція не перевищує 150 тис. грн.

Відповідні норми затверджені Постановою Правління НБУ «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» №77 від 13 червня 2019 року.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

У зв’язку з прийняттям НКЦПФР Рішення від 3.08.2018 р. №546 «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж», яким спрощено вимоги до лістингу шляхом скасування норми щодо поділу біржового реєстру на два рівні лістингу, виникла необхідність узгодження вимог Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до НКЦПФР, затвердженого Рішенням Комісії від 25.09.2012 р. №1284 з вимогами Положення про функціонування фондових бірж з урахуванням Змін.

Крім того, наразі в Мінюсті на державній реєстрації знаходиться рішення Комісії від 14.05.2019 р. №250 «Про внесення Змін до Положення про функціонування фондових бірж», яке встановлює вимоги до електронної торгівельної системи фондової біржі, що забезпечать торгівлю на фондовій біржі цінними паперами, щодо яких не здійснювалася публічна пропозиція.

Тому, з метою здійснення контролю за торговцями цінними паперами у частині дотримання ними вимог законодавства щодо обігу цінних паперів на фондовій біржі, виникла необхідність внесення змін до Положення, передбачивши у ньому зобов’язання фондової біржі подавати до Комісії у складі адміністративних даних інформацію щодо поданих безадресних заявок на продаж цінних паперів, щодо яких не здійснювалася публічна пропозиція (крім цінних паперів емітентів, які вважаються такими, що здійснили публічну пропозицію відповідно до закону), торговцями цінними паперами, які діяли в інтересах клієнтів, яким надано прямий електронний доступ до біржових торгів та які не розкрили інформацію про себе в обсязі, визначеному Комісією.

З урахуванням вищезазначеного, Комісією Рішенням від 4.04.2019 р. №198 було схвалено проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», яке було оприлюднено у встановленому порядку.

Також, для більш ефективного аналізу ціноутворення на облігації та приведення такого аналізу у відповідність до світових практик, виникла необхідність доповнити відповідні довідки Положення, згідно яких фондова біржа складає та подає до Комісії адміністративні дані, необхідно доповнити інформацією щодо загальної суми накопиченого купонного (процентного) доходу за облігаціями, що є предметом біржового контракту, та номінальної вартості цінного папера.

Враховуючи вищезазначене, Комісією Рішенням від 13.06.2019 р. №325 було схвалено доопрацьований проект Рішення НКЦПФР «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

*****

У травні 2019 року обсяги торгів на фондовому ринку становили 36 млрд. грн.

НКЦПФР оприлюднила результати торгів на фондовому ринку у травні 2018 року.

Згідно з ними, обсяг торгів на ринку цінних паперів України за п’ять місяців 2019 року склав 186,4 млрд. грн. При цьому обсяги торгів на біржовому ринку дорівнювали 128 млрд. грн., а на позабіржовому ринку - 58,4 млрд. грн.

У травні поточного року обсяги торгів на фондовому ринку становили 36 млрд. грн., що виявилось на 10% менше показника квітня (40 млрд. грн.).

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку в травні у порівнянні з квітнем зменшились на 7,4% (з 27 млрд. грн. до 25 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку - на 15,4% (з 13 млрд. грн. до 11 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у травні 2019 року були такими:

– ОВДП – 27,4 млрд. грн. (на біржовому ринку – 25 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 2,4 млрд. грн.);

– акції – 3,2 млрд. грн. (торги відбувались виключно на позабіржовому ринку);

– облігації – 2,2 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,5 млрд. грн., на позабіржовому ринку – 1,7 млрд. грн.);

– інші цінні папери – 3,7 мл

*****

Нацкомфінпослуг підбила підсумки роботи ФФБ та ФОН у І кварталі 2019 року

Станом на звітну дату 55 фінансових компаній мали діючі ліцензії на управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Загальна кількість установників управління майном, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фонді фінансування будівництва (ФФБ), станом на звітну дату дорівнювала 27320 осіб, з яких 27141 - фізичних та 179 - юридичних.

Останніми роками спостерігалося поступове збільшення кількості установників управління майном ФФБ та надходжень їхніх внесків до ФФБ.

Станом на початок квітня 2019 року порівняно з аналогічною датою 2018 року кількість установників управління майном ФФБ збільшилася на 10,8%. Обсяг внесків установників управління майном до ФФБ на звітну дату складав 42563,1 млн. грн., що на 21,7% перевищило показник початку квітня 2018 року.

Дозвіл, який надає право здійснювати емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (сертифікатів ФОН), на звітну дату мала одна фінансова компанія.

*****

У І кварталі 2019 року ВВП України зріс на 0,3%

Реальний валовий внутрішній продукт України у І кварталі 2019 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,3%. Про це інформує Державна служба статистики. При цьому зазначається, що порівняно з І кварталом 2018 року ВВП України зріс на 2,5%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 294 на 17.09.19
Кількість ІСІ 1 306 на 17.09.19
Кількість НПФ* 61 на 17.09.19
Кількість СК* 2 на 31.07.19
Активи, млн. грн. 342 062 на 31.07.19
Активи – за даними звітів 280 КУА щодо 1283 ІСІ, 58 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА