ukr ENG
 
22.04.2019

Новини УАІБ

УАІБ взяла участь у 11-й щорічній зустрічі асоціацій CEE-Initiative у Празі

Представник УАІБ взяла участь у 11-й щорічній зустрічі групи асоціацій КУА та інвестфондів регіону Центральної та Східної Європи (CEE Initiative), що відбулася 11-12 квітня у Празі. Учасниками зібрання стали 8 національних асоціацій – з Болгарії, Румунії, Словаччини, Словенії, Угорщини, Хорватії, Чехія та України.

У ході зустрічі обговорювалися такі актуальні питання ринку інвестиційних фондів та управління активами в ЄС: вимоги до ліквідності фондів UCITS і проведення відповідного стрес-тестування; подальший низхідний тиск на ставки винагороди КУА, що є особливо відчутним для відносно малих компаній і ринків; використання бенчмарків для фондів (у зв’язку з новими регуляторними обмеженнями); транскордонне розміщення цінних паперів чи паїв фондів; ESG («відповідальне інвестування», «фінансування сталого розвитку» тощо), що є дуже популярною новою темою в ЄС, при цьому КУА потрібно буде спеціально виділяти додаткових аналітиків або аутсорсити ESG-аналіз для виконання вимог, що незабаром можуть бути введені в Директиви про ринки фінансових інструментів MiFID II, про фонди UCITS та про управляючих фондів альтернативних інвестицій (AIFMD).

Учасники зустрічі підтвердили, що принцип пропорційності, передбачений законодавством ЄС, на практиці не реалізується, і невеликих учасників місцевих ринків змушують виконувати неадекватно високі вимоги. Проблемним, на думку представників асоціацій, є  і Регламент про фонди грошового ринку (MMF), який набув чинності з липня 2018 року і практично «вбив» цей сектор фондів у країнах СЕЕ, що раніше складав значну частку в окремих із них. При цьому, за словами учасників групи, головна проблема його імплементації – непродуктивна взаємодія національних регуляторів (NCAs) із ESMA.

Йшлося на зустрічі і про ситуацію в Польщі у контексті виконання вимог єврозаконодавства країнами-членами ЄС: країна сплачує штрафи за їхнє порушення, але вважає важливішим захист свого національного ринку. Водночас, у Польщі створюється нова (додатково до існуючої IZFiA) асоціація для учасників ринку управління активами, перш за все – для іноземних чи міжнародних КУА, для яких це – можливість зайти на польський ринок і управляти польськими фондами, оскільки наразі їм це заборонено польським законодавством.

Серед проблемних питань регулювання окремих ринків регіону СЕЕ також було названо досі не прийнятий у Румунії закон про альтернативні фонди (AIF), хоча AIFMD вже давно транспонована у цій країні (для КУА альтернативних фондів). Румунія добровільно вирішила деталізувати регулювання для альтернативних фондів окремим законом, хоча це не вимагається за AIFMD, а пов’язано з наявністю особливих місцевих фондів, що підпадають під визначення AIF (адже не є фондами UCITS). Окрім AIF, що знаходяться в управлінні авторизованих за Директивою AIFM (КУА) в країні продовжують діяти «спеціальні фонди» (у т.ч. Fondul Propietata), який планують закрити, а новий закон цьому сприяв би.

В Угорщині проблеми виникають із фондами нерухомості: Нацбанк Угорщини хоче понизити притік капіталу до них через штучні обмеження, у тому числі ліміти на розмір фонду.  Асоціація ж виступає проти обмежень та надмірної зарегульованості і пропонує забезпечити правильну (цільову) пропозицію участі у таких фондах, зокрема, щоб КУА, як це і передбачено правом ЄС, аналізували потенційних інвесторів і пропонували їм лише ті інвестпродукти, які їм можуть підійти і які ці інвестори добре розуміють.

Учасники зустрічі вирішили замовити EFAMA дослідження щодо ролі та переваг малих локальних ринків та для отримання інформації про найкращу місцеву практику імплементації вимог фінансового права ЄС у різних країнах-членах, а також просити EFAMA звернути увагу ESMA на необхідність кращої транскордонної координації між регуляторами в ЄС та уніфікації їхніх підходів. Це, на думку учасників зібрання, сприятиме захисту інтересів малих асоціацій перед NCAs країн СЕЕ-регіону, які часто встановлюють значно жорсткіші вимоги для учасників своїх ринків, ніж ті, що передбачені на рівні ЄС.

Перехід частини наглядових повноважень від NCAs до ESMA у зв’язку з реформою європейської системи наглядових органів (ESFS) – одне з нагальних питань, при цьому  асоціації СЕЕ вважають, що особливо малі ринки повинні мати можливість звертатися до ESMA, якщо їхні національні регулятори роблять кроки, що не відповідають вимогам ЄС і шкодять місцевим ринкам.

Учасники зустрічі погодилися із необхідністю залишити без змін кількість членів Ради EFAMA (зокрема, корпоративних), щоб зберегти місця для усіх СЕЕ-асоціацій із країн-членів ЄС і забезпечити їхнє регулярне представництво на засіданнях Ради EFAMA, у роботі Постійних комітетів EFAMA та у новій оперативній групі EFAMA Task Force 2030 (TF 2030). Для СЕЕ-асоціацій участь у TF 2030, у підгрупу якої «Малі асоціації» нині поки входить тільки Хорватія (планує долучитися також Чехія), є можливістю краще відстоювати свої інтереси.

Завданнями для TF 2030, з погляду СЕЕ-асоціацій, можуть бути: розробка Антитрастового Кодексу (Anti-Trust Code), Кодексу захисту персональних даних (GDPR Code); пошук шляхів для забезпечення майбутнього для фондів грошового ринку (MMF); вироблення Стратегії розвитку ринків капіталу, з урахуванням позиції малих асоціацій та потреби у захисті малих ринків.  Асоціації СЕЕ вважають, що національні регулятори мають підтримувати свої порівняно малі ринки, зокрема у дуже проблемному питанні падіння ставок винагороди, адже вони існують саме завдяки своїм національним ринкам.

Директор з міжнародних зв’язків УАІБ Анастасія Гаврилюк розповіла на зустрічі про ситуацію в Україні із транспонуванням законодавства ЄС щодо фондів (зокрема, Директиви про UCITS) і наближенням строків імплементації відповідних вимог за Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, а також про очікуване оновлення Додатків до Угоди у частині переліку законодавчих актів ЄС, що мають бути транспоновані в Україні, з урахуванням чинного законодавства ЄС.

Учасники зустрічі також вирішили провести електронне опитування серед СЕЕ-асоціацій щодо підходів до оподаткування інвестиційних фондів та їхніх інвесторів у країнах регіону і посилити координацію всередині групи шляхом більш інтенсивного обміну інформацією, у тому числі частіших зустрічей. Домовилися оновити Меморандум про взаєморозуміння СЕЕ-групи, деталізувавши опис шляхів співпраці, а також долучивши Хорватію та Чехію, які не брали участі у версії 2010 року.

Наступна зустріч групи CEE-асоціацій запланована на жовтень 2019 року та відбудеться у Будапешті.

*****

НКЦПФР зробила доступною в мережі інтернет інформацію
про всі свої адміністративні послуги

НКЦПФР зробила доступною в мережі інтернет інформацію про всі свої адміністративні послуги, виклавши їх на офіційному сайті, інформує прес-служба Комісії.

Вичерпний перелік послуг, їхня вартість та відповідні роз’яснення розміщені в розділі «Єдиного вікна», який підтримує спеціалізований підрозділ НКЦПФР, відповідальний за організацію процесу замовлення адмінпослуг та кваліфіковану допомогу з оформлення документів.

Електронний відкритий доступ до переліку послуг доповнив раніше відкритий фізичний: щоб подати заяву та інші потрібні документи вже не потрібно замовляти навіть перепустку в приміщення державного органу, доступ до вікна та скриньки приймання документів відкритий всім.

Співробітники «Єдиного вікна» приймають документи, надають консультації з оформлення замовлень, видають замовлені фізичними чи юридичними особами довідки, ліцензії, дозволи. Також вони контролюють в автоматичному режимі строк надання адміністративних послуг, який не повинен перевищувати 30 днів з дня подачі заявки (якщо законодавство не передбачає інші терміни).

Централізація діяльності з надання послуг учасникам ринку та впровадження електронного документообігу покликана підвищити ефективність та оперативність надання адмінпослуг учасникам ринків капіталу, усунути потенційні корупційні ризики. А в перспективі – дозволити перевести в онлайн і саме надання адмінпослуг.

«Ми спрощуємо процес взаємодії з учасниками ринку та робимо його прозорим, оскільки прагнемо зробити НКЦПФР повноцінним європейським регулятором: помічником доброчесних осіб та кваліфікованих гравців, а не каральним «пугалом» для всіх.

Впровадження «єдиного вікна» – тільки видима частина проведеної роботи. Тому що для того, щоб відвідувач просто віддав заяву й там же в обумовлений строк отримав запитуваний документ, ми провели значні внутрішні організаційні зміни, запровадили електронний документообіг, оптимізували процеси.

Нашою кінцевою метою є надання всіх адмінпослуг дистанційно. Більшість послуг плануємо надавати в електронному форматі вже до першого кварталу наступного року. Але 100% послуг online зможемо надавати тільки після ухвалення відповідних законопроектів», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

*****

Загальний обсяг емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР
за січень-лютий 2019 року, склав 6,5 млрд. грн.

Загальний обсяг емісійних цінних паперів, зареєстрованих НКЦПФР за січень-лютий 2019 року, склав 6,5 млрд. грн., що виявилося на 915 млн. грн. більше порівняно з показником аналогічного періоду 2018 року.

Про це свідчать дані Інформаційної довідки Комісії щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-лютого 2019 року.

Згідно з ними, за звітний період Комісією було зареєстровано 10 випусків акцій на суму 681,3 млн. грн. Порівняно з січнем-лютим 2018 року обсяг зареєстрованих випусків акцій збільшився на 164 млн. грн.

Також НКЦПФР зареєструвала 15 випусків облігацій підприємств на суму 1,7 млрд. грн. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 200 млн. грн.

За звітний період Комісією не було зареєстровано жодного випуску опціонних сертифікатів. Аналогічна ситуація спостерігалася і в січні-лютому минулого року.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-лютому 2019 року, становив 1,2 млрд. грн. Такий показник виявився більшим на 800 млн. грн. за результат аналогічного періоду 2018 року.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 2,85 млрд. грн., що на 0,25 млрд. грн. менше показника січня-лютого 2018 року.

*****

Протягом І кварталу на біржах Європи спостерігалося збільшення капіталізації

Федерація Європейських Фондових Бірж (FESE) оприлюднила основні показники роботи фондових бірж Європи у І кварталі 2019 року.

Станом на початок квітня 2019 року лідерами серед європейських фондових бірж за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext - 3,8 трлн. євро, Deutsche Börse - 1,66 трлн. євро, SIX Swiss Exchange - 1,41 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1,28 трлн. євро, BME (Spanish Exchanges) - 0,69 трлн. євро.

Протягом І кварталу на всіх біржах Європи відбулося збільшення капіталізації. Найкращу динаміку продемонстрували Cyprus Stock Exchange, капіталізація якої збільшилась на 21%, група бірж Euronext (на 16,6%) та Athens Exchange (на 14,6%).

У звітному періоді на переважній більшості європейських фондових майданчиків спостерігалося зростання основних індексів. Найбільше зросли біржові індекси Athens Exchange - на 16,8%, групи бірж Euronext - на 13,7%, а також Euronext Paris та NASDAQ Nordic-Copenhagen, індекси кожної з яких зросли на 13,1%.

У січні-березні 2019 року дещо зменшилася кількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок квітня 2019 року найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges - 2981, група бірж Euronext - 1251 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1016.

*****

У І кварталі 2019 року в Європі відбулося 32 ІРО на суму 0,7 млрд. євро

У І кварталі 2019 року в Європі відбулося 32 ІРО на суму 0,7 млрд. євро.

Про це свідчать дані нового звіту компанії PwC. Згідно з ними, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року кількість публічних розміщень зменшилася на 54%, а обсяг залучених коштів – у 18,7 разів (у І кварталі 2017 року в Європі було здійснено 69 ІРО на загальну суму 13,1 млрд. євро).

У січні-березні 2019 року лідерами за обсягом залучених коштів серед фондових бірж Європи були London Stock Exchange Group - 605 млн. євро, Euronext - 36 млн. євро та Nasdaq Nordic - 32 млн. євро.

За кількістю публічних розміщень лідерами були London Stock Exchange Group - 11 ІРО, BME (Spanish Exchange) - 7 ІРО та Nasdaq Nordic - 6 ІРО.

Найбільшими розміщеннями на ринках Європи в І кварталі 2019 року були ІРО таких компаній:

- Schiehallion Fund Ltd - 421 млн. євро;

- DWF Group plc - 110 млн. євро;

- Gear 1 SpA- 30 млн. євро;

У галузевому розрізі найбільші обсяги коштів у звітному періоді були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (11 ІРО на загальну суму 458 млн. євро), сектор споживчих послуг (3 ІРО на суму 113 млн. євро) та сектор охорони здоров’я (4 ІРО на суму 93 млн. євро).

*****

Держфінмоніторинг підбив підсумки роботи у січні-березні 2019 року

Держфінмоніторинг підбив підсумки роботи у січні-березні 2019 року. За інформацією прес-служби відомства, у І кварталі 2019 року Держфінмоніторингом підготовлено 194 матеріали (з них 109 узагальнених матеріалів та 85 додаткових узагальнених матеріалів), які направлено до:

- органів прокуратури - 24 матеріали (з них 3 узагальнених матеріали та 21 додатковий узагальнений матеріал);

- Державної фіскальної служби України - 35 матеріалів (з них 27 узагальнених матеріалів та 8 додаткових узагальнених матеріалів);

- органів внутрішніх справ - 41 матеріал (з них 34 узагальнених матеріалів та 7 додаткових узагальнених матеріалів);

- Служби безпеки України - 59 матеріалів (з них 36 узагальнених матеріалів та 23 додаткових узагальнених матеріалів);

- Національного антикорупційного бюро України - 35 матеріалів (з них 9 узагальнених матеріалів та 26 додаткових узагальнених матеріалів).

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 10 млрд. грн.

Держфінмоніторингом приділяється особлива увага розслідуванню фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкраданню та привласненню державних коштів та майна.

Так, у І кварталі 2019 року відомством направлено до правоохоронних органів 43 таких матеріали (9 узагальнених матеріалів та 34 додаткові узагальнені матеріали), зокрема до:

- Національного антикорупційного бюро України – 33 матеріали;

- органів прокуратури України – 8 матеріалів;

- Служби безпеки України – 2 матеріали.

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 1,9 млрд. грн.

З метою підвищення ефективності міжвідомчого співробітництва протягом звітного періоду Держфінмоніторингом вживалися координаційні заходи щодо виконання відповідними державними органами Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL. Так, Держфінмоніторингом забезпечено узагальнення інформації, наданої державними та правоохоронними органами, про хід виконання Плану дій у 2018 році, та у січні поточного року направлено зведену інформацію до Кабінету Міністрів України. Крім того, Держфінмоніторингом забезпечувалися заходи з підготовки усіма зацікавленими державними органами першого звіту про прогрес України за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL.

Також упродовж I кварталу представники Держфінмоніторингу взяли участь у 23 координаційних нарадах із зацікавленими державними органами з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Крім того, було підписано Меморандум про загальні засади співробітництва у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення між Державною службою фінансового моніторингу України та Національним інститутом стратегічних досліджень.

У рамках законодавчих ініціатив Держфінмоніторингом у звітному періоді забезпечено активне супроводження у Верховній Раді України зареєстрованого Урядового проекту закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (№9417), який був підтриманий профільним комітетом Парламенту до розгляду в першому читанні.

Законопроект розроблено з метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази».

Також Держфінмоніторинг розпочав процес проведення другого раунду Національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму на підставі оновленої у 2018 році Методики.

*****

У 2018 році фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 353 млрд. грн.

За даними Державної служби статистики, у 2018 році фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 353 млрд. грн. прибутку (у 2017 році − 285,6 млрд. грн.).

Прибуток дорівнював 580 млрд. грн., або 104,1% порівняно з 2017 роком, збитків допущено на суму 227 млрд. грн (або 83,6% від показника попереднього року).

Частка збиткових підприємств у 2018 році становила 22,9% (у 2017 році − 23,5%).


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 298 на 15.05.19
Кількість ІСІ 1 279 на 15.05.19
Кількість НПФ* 57 на 15.05.19
Кількість СК* 2 на 31.03.19
Активи, млн. грн. 336 435 на 31.03.19
Активи – за даними звітів 283 КУА щодо 1252 ІСІ, 57 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА