ukr ENG
 
15.04.2019

Новини УАІБ

Українській асоціації інвестиційного бізнесу виповнилося 24 роки!

14 квітня 2019 року виповнилося 24 роки Українській асоціації інвестиційного бізнесу! Створена ентузіастами становлення українського фондового ринку, Асоціація згуртувала компанії з управління активами і впродовж усіх цих років залишається голосом і представником їхніх інтересів.  

Багаторічний досвід саморегулювання, вірність інтересам своїх учасників та їхніх клієнтів та наполегливість допомагають УАІБ знаходити оптимальні рішення для розвитку та підтримки стабільності бізнесу у нинішній,  сповнений численних викликів, час. 

У цей святковий день вітаємо усіх членів Української асоціації інвестиційного бізнесу і висловлюємо подяку компаніям, які, незважаючи на труднощі, долучаються до вирішення проблемних питань у розвитку інвестиційної галузі з метою наближення її стандартів до європейських.

Щиро дякуємо також численним партнерам Асоціації, які займають консолідовану позицію і виступають з нами єдиним фронтом на шляху побудови і розвитку в Україні цивілізованого і конкурентного ринку цінних паперів.

Бажаємо усім витривалості, наполегливості, консолідації та віри у краще майбутнє!

*****

Відбулося засідання Ради УАІБ

11 квітня 2019 року відбулося друге засідання новообраної Ради УАІБ, на якому було відкореговано розподіл функціональних обов’язків між членами Ради за напрямками роботи Асоціації.

Згідно рішення Ради в УАІБ, як і раніше, будуть діяти 6 секцій за такими напрямками: Управління активами інститутів спільного інвестування (керівники - Г. Овчаренко, А.Пісний та Р.Захарчук), Управління активами та адміністрування пенсійних фондів (керівник Т.Захараш), Управління активами інших інституційних інвесторів (керівники – О.Жадан, Н. Кобець), Оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності (керівники - Д.Леонов та С. Петрук), Секція впровадження міжнародних стандартів професійної діяльності (керівники – С. Константинова, Г.Овчаренко),  Секція розвитку фінансових інструментів та взаємодії з ринковою інфраструктурою (керівники О. Колесник, І. Когут).

Члени Ради розглянули звіт про виконання плану та бюджету УАІБ за 1-й квартал 2019 року та на підставі звіту Ревізійної комісії ухвалили його. Затверджено також план роботи та бюджет УАІБ на 2-й квартал 2019 року.

Учасники засідання обговорили організаційні питання про проведення цьогорічної традиційної літньої конференції УАІБ «Професійне управління активами: нові горизонти», яку заплановано на 14-15 червня 2019 році у місті Одеса.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 23 травня 2019 року.

*****

Конференція УАІБ "Професійне управління активами: нові горизонти”

відбудеться 14-15 червня в Одесі

14-15 червня 2019 р. в Одесі відбудеться щорічна конференція УАІБ "Професійне управління активами: нові горизонти”.

Серед основних тем, які планують обговорювати учасники цьогорічної конференції - розвиток спільного інвестування у контексті реформування небанківського фінансового сектору, зміни у регулюванні діяльності з управління активами, проблематика визначення справедливої вартості активів ІСІ та НПФ, актуальні питання здійснення фінансового моніторингу КУА та інші.  

До участі у конференції запрошуються представники Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, члени УАІБ, саморегулівні організації, біржі, інші професійні учасники фондового ринку, міжнародні фінансові організації.

Збір заявок на участь у конференції триватиме до 27.05.2019 року.

Детальніша інформація про конференцію, а також заявка на участь розміщені на сайті УАІБ.

*****
УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні

(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за березень 2019 року

За підсумками березня 2019 року українські біржові майданчики закрилися зі значним зростанням своїх показників. Так, індекс ПФТС зріс на +2,75%, а індекс УБ додав +1,47%.

За рівнем доходності «з початку року» сектори інвестфондів розподілилися таким  чином: відкриті (+0,65% (+0,90% за місяць)), закриті (-1,50% (+0,18% за місяць)) та інтервальні ІСІ (-16,01% (-1,18% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 29.03.2019 р. становила 84,60 млн. грн. Відповідно до наданої компаніями на кінець березня інформації, загальне збільшення чистих активів становило +1066,28 тис. грн. (+1,28%). Але через значні виплати інвесторам, чистий відтік у секторі становив -198,11 тис. грн.

Інвестиційні портфелі практично всіх фондів зросли внаслідок позитивної переоцінки активів, лише чотири фонди завершили місяць з негативним значенням. У березні діапазон доходності відкритих інвестфондів коливався від +6,77% до -4,26%.

За результатами березня лідерами зростання у секторі відкритих ІСІ стали:

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (+95,28 тис. грн. (+1,35%)) – отримав чистий притік у розмірі +22,36 тис. грн. завдяки збільшенню кількості інвестсертифікатів в обігу на +0,29%;

«КІНТО-Класичний» (+103,72 тис. грн. (+0,34%)) – за рахунок додаткового розміщення ІС (+0,06% в обігу) отримав 18,98 тис. грн. чистого притоку;

Найбільші виплати інвесторам, за наявними даними, у березні зробили такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (+693,72 тис. грн. (+5,70%)) – отримав найбільший чистий відтік у розмірі -120,18 тис. грн. у зв’язку з викупом значної кількості сертифікатів (-1,00% в обігу);

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (-24,04 тис. грн. (-2,10%)) – чистий відтік становив -35,21 тис. грн. також через значний викуп інвестиційних сертифікатів (-3,07% в обігу);

«УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (-16,82 тис. грн. (-0,96%)) – пред’явлення до викупу 12 шт. інвестиційних сертифікатів призвело до чистого відтоку капіталу у розмірі -34,21 тис. грн.

Список основних гравців сектору у березні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (36,56% сукупної ВЧА (30,94 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (15,20% (12,86 млн. грн.)), третє місце - «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (8,43% (7,14 млн. грн.)). Четверте місце посів фонд «КІНТО-Еквіті» (6,65% (5,63 млн. грн.)), п’ята сходинка - за фондом «Софіївський» (6,26% (5,29 млн. грн.)).

Лідерами за доходністю стали фонди: «ОТП Фонд Акцій» (+6,77%), «Софіївський» (+3,08%) та «КІНТО-Казначейський» (+2,18%).

Негативні показники у березні продемонстрували такі фонди: «ТАСК Ресурс» (-4,26%), «КІНТО-Еквіті» (-0,75%) та «Бонум Оптімум» (-0,54%).

Інтервальні фонди

У березні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,71 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця сукупна ВЧА зменшилася на -38,17 тис. грн. (-1,39%).

Жоден фонд не залучив кошти інвесторів, зміни ВЧА відбулися виключно за рахунок переоцінки вартості складових інвестпортфелів.

Найбільші виплати інвесторам, за наявними даними, у березні зробив фонд «Оптімум» (-1,76 тис. грн. (-0,73%))) - пред’явлення до викупу 8 шт. ЦП призвело до чистого відтоку капіталу у розмірі -2,84 тис. грн.

За підсумками березня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Паритет» (+0,70%), «Оптімум» (+0,45%) та «ТАСК Український Капітал» (-4,68%).

Закриті фонди

До огляду в березні включено 2 закритих ІСІ, вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 13,89 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +730,75 тис. грн. (+5,55%).

Жоден фонд не залучив кошти інвесторів, зміни ВЧА відбулися виключно за рахунок переоцінки вартості складових інвестпортфелів.

За підсумками березня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Індекс Української Біржі» (+6,56%) та «ТАСК Універсал» (+6,21%).

*****

У 2018 році активи НПФ України зросли на 11,3%

Нацкомфінпослуг оприлюднила Звіт про результати роботи НПФ України в 2018 році.

Згідно з ним, у Державному реєстрі фінансових установ станом на 31.12.2018 р. містилася інформація про 62 недержавних пенсійних фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 31.12.2017 р. у Державному реєстрі налічувалось 64 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, у Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів було зосереджено у м. Києві - 44 або 71% від загальної кількості. У Донецькій області діяло 6 НПФ (9,7%), у Дніпропетровській області - 4 (6,5%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях - по 2 (по 3,2%), в Одеській та Херсонській областях - по 1 (по 1,6%).

Станом на 31.12.2018 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 68,8 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 17,2% (10,1 тис.) більше порівняно з 31.12.2017 р. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 61,9 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис., а з вкладниками-юридичними особами - 6,8 тис.

Пенсійні контракти укладено з 62,4 тис. вкладників, з яких 1,8 тис. (або 2,9%) - це юридичні особи, а 60,6 тис. або 97,1% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 31.12.2018 р. збільшилася у порівнянні з аналогічною датою 2017 року на 9,9 тис. або на 18,9%.

Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 855,3 тис. осіб (станом на 31.12.2017 р. їх нараховувалося 840,8 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (60,1%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (26,9%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 11,9%, вікової групи до 25 років – 1,1%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2,1 рази.

Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк) станом на 31.12.2018 р. склали 809,9 млн. грн., що виявилось на 16,3% більше в порівнянні зі станом на 31.12.2017 р. При цьому обсяги одноразових виплат зросли на 7,8%, а пенсійних виплат на визначений строк - на 38,9%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 31.12.2018 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 81,3 тис. учасників, що склало 9,5% від їх загальної кількості.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 31.12.2018 р. дорівнював 7,1 тис. грн. (станом на 31.12.2017 р. - 6,8 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 63,4 тис. грн. (станом на 31.12.2017 р. - 47,8 тис. грн.).

Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 2000,5 млн. грн., збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року на 5,4% (103,2 млн. грн.).

У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (91,4%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1827,7 млн. грн.

Середній розмір пенсійного внеску за 2018 рік на одного вкладника був таким:

- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця - 39298,28 грн.;

- на фізичну особу - 796,32 грн.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.12.2018 р. дорівнювала 2745,2 млн. грн., що виявилося на 11,3% або на 279,6 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічною датою 2017 року.

Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:

- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (46% інвестованих активів);

- депозити в банках (35,9%);

- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (10,9%);

- об’єкти нерухомості (1,7%);

- акції українських емітентів (1,6%);

- банківські метали (0,4%);

- акції іноземних емітентів (0,1%);

- інші активи (3,4%).

Станом на 31.12.2018 р. відбувся приріст вкладень в цінні папери, дохід по яких гарантовано Кабінетом Міністрів (на 25,7%), та облігації українських емітентів (на 47,5%). При цьому значно зменшився обсяг активів, що вкладені в об’єкти нерухомості (на 24,4%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1767,7 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 31.12.2017 р. на 312,2 млн. грн. або на 21,4%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 20,5% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 327,2 млн. грн. або 11,9% від загальної вартості активів НПФ.

Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (57,4%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 28,3%, на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 5,6%. Частка витрат на оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок дорівнювала 1,6%, на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, - 1,3%, на оплату інших послуг - 5,8%.

*****

Загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів
за 2018 рік зменшились на 0,7%

Загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за 2018 рік зменшилися на 0,7% - з 44,3 трлн. євро до 43,99 трлн. євро. Про це свідчать нові дані, оприлюднені Представницькою асоціацією європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA).

Такі цифри наведено на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності цих фондів EFAMA надано у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок поточного року були США – 20,24 трлн. євро, країни Європи - 14,77 трлн. євро, Австралія - 1,7 трлн. євро, Бразилія - 1,66 трлн. євро, Японія - 1,58 трлн. євро, Китай - 1,55 трлн. євро та Канада - 1,35 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів станом на звітну дату була такою: фонди акцій - 40,1%; фонди облігацій - 21,1%; збалансовані та змішані фонди - 17,2%; фонди грошового ринку - 12,1%; фонди нерухомості - 1,6%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,8%.

Сукупний приплив коштів до цих інвестиційних фондів у 2018 році склав 984 млрд. євро (для порівняння, у 2017 році вони залучили 2514 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів виявилися інвестфонди США (428 млрд. євро), Європи (265 млрд. євро) та Японії (136 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок 2019 року дорівнювала 131,98 тис. (на початку 2018 року цей показник становив 125,83 тис.). В Європі їх нараховувалося 58,08 тис., у Північній та Південній Америці - 37,55 тис., в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні - 34,34 тис., в Африці - 2,01 тис.

*****

НКЦПФР впроваджує модель регуляторного нагляду за ринками капіталу

НКЦПФР впроваджує модель регуляторного нагляду за ринками капіталу, засновану на оцінці ризиків. Відтепер доцільність інспекцій і перевірок учасників ринку визначатиметься потенційним впливом можливих порушень на ринки капіталу.

Як повідомляє прес-служба Комісії, це зменшить кількість перевірок загалом, та, найголовніше, звільнить доброчесних і законослухняних учасників ринку від витрат часу та ресурсів на організацію візитів інспекторів.

Співробітники НКЦПФР відтепер аналізуватимуть існуючі та потенційні ризики учасника ринку, оцінюватимуть їх вірогідність та рівень впливу й на основі цього ухвалюватимуть рішення про проведення перевірки. Це стосуватиметься як того чи іншого окремого професійного учасника, так і тієї чи іншої частини ринків капіталу. Таким чином, нова модель дозволить мінімізувати виникнення кризових ситуацій як в окремих учасників, так і на ринку загалом, і сприятиме більшій ефективності та якості національних ринків капіталу.

Нова політика регуляторного нагляду замінить попередню практику загальних перевірок, які представники регулятора проводили планово й масштабно, за календарним графіком, керуючись нормативними правилами та вимогами. Перевіркам підлягали всі учасники ринку, у всіх сферах їхньої діяльності. Інспекції без фокусу неефективно витрачали час і ресурси як підприємців-учасників ринків капіталу, так і самих співробітників регулятора.

«Ми планомірно імплементуємо передові європейські практики в нашу діяльність. Risk-based регуляторний нагляд замінить пост-радянську установку на тотальний контроль всього і всіх. Ми взагалі хочемо відмовитися від загальних перевірок. Наш орієнтир – політики регуляторів країн-світових лідерів ринків капіталу, які надають рекомендації, допомагають учасникам ринку побудувати ефективні та якісні ринки капіталу. І карають за умисні протиправні дії, а не за разові невідповідності тим чи іншим нормативним приписам. Для такої моделі роботи потрібно розвивати сильну аналітичну спроможність регулятора в оцінці потенційних ризиків, можливих негативних схем компаній чи у сферах «групи ризику», й відмовлятись від застарілих практик, які стримують нас у розвитку. Ми до цього йдемо. І хоча нам дуже не вистачає законодавчої підтримки, цей шлях ми пройдемо настільки, наскільки в наших силах», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

«Концептуальні засади нагляду за учасниками, які провадять професійну діяльність на фондовому ринку, на основі оцінки ризиків» схваленр на засіданні НКЦПФР. При розробці використовувалися, зокрема, документи IOSCO, інформація регуляторів інших країн, в яких вже запроваджено цей механізм. Документ розроблено з урахуванням рекомендацій PricewaterhouseCoopers та за допомоги проектного офісу «Підтримка реформ фінансового сектору в Україні».

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

У повідомленні про оприлюднення документа, зокрема, зазначається, що з метою приведення Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого Рішенням НКЦПФР від 22.11.2012 р. №1688 у відповідність до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів», Комісією було прийнято Рішення від 3.08.2018 р. №546 «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж».

У зв’язку з недієвістю розподілу біржового реєстру на два рівні лістингу для цінних паперів, які перебували в обігу на фондовій біржі, цими Змінами спрощено вимоги до лістингу шляхом скасування норми щодо поділу біржового реєстру на два рівні лістингу.

Тому виникла необхідність узгодження вимог Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Рішенням Комісії від 25.09.2012 р. №1284 з вимогами Положення з урахуванням Змін.

Разом із тим, з метою торгівлі на фондовій біржі цінними паперами, щодо яких не здійснювалась публічна пропозиція, НКЦПФР було розроблено проект Рішення «Про внесення Змін до Положення про функціонування фондових бірж», який схвалено Рішенням Комісії від 5.03.2019 р. за №130 та направлено на погодження до визначених органів державної влади.

Тому, з метою здійснення Комісією контролю за торговцями цінними паперами у частині дотримання ними вимог законодавства щодо обігу цінних паперів на фондовій біржі, виникла необхідність передбачити зобов’язання фондової біржі надавати до Комісії нерегулярні дані щодо поданих безадресних заявок на продаж цінних паперів, щодо яких не здійснювалася публічна пропозиція (крім цінних паперів емітентів, які вважаються такими, що здійснили публічну пропозицію відповідно до закону), торговцями цінними паперами, які діяли в інтересах клієнтів, яким надано прямий електронний доступ до біржових торгів та які не розкрили інформацію про себе в обсязі, визначеному Комісією.

Враховуючи вищезазначене, Комісія розробила проект Рішення «Про внесення змін до Положення про порядок складання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, оприлюднення інформації та подання відповідних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку».

*****

Нацбанк змінив підхід до визначення справедливої вартості ОВДП

Нацбанк змінив підхід до визначення справедливої вартості ОВДП, які перебувають у його власності або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань.

Як повідомляє прес-служба регулятора, з 1 квітня здійснено перехід до використання нової методології при побудові кривої безкупонної дохідності для державних облігацій – параметричної моделі Свенссона.

Під час тестування параметрична модель Свенссона показала найменші відхилення модельної дохідності від дохідності, визначеної на основі угод з найбільш ліквідними паперами на вторинному ринку, зокрема з ОВДП із залишковим строком до погашення до 6 місяців і середньостроковими ОВДП зі строками до погашення від 3 до 5 років.

Індикативний показник справедливої вартості ОВДП, визначеної за новою методикою, Національний банк використовує, коли розраховує обсяг забезпечення під час надання банкам кредитів рефінансування та за договорами про зберігання запасів готівки. Цей показник також транслюється у торгових системах Bloomberg та Refinitiv (Reuters) і виступає орієнтиром для інвесторів під час купівлі цінних паперів.

Після переходу до використання моделі Свенссона Нацбанк також продовжить довідково публікувати криві безкупонної дохідності, побудовані для гривневих ОВДП із застосуванням параметричної моделі Нельсона-Сігела.

Відповідні зміни затверджено Наказом Національного банку України від 26 березня 2019 року 137-но «Про затвердження параметричних моделей для розрахунку базових кривих безкупонної дохідності».

Порядок оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів, що перебувають у власності Національного банку України або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань, затверджено Постановою Правління НБУ від 26 жовтня 2015 року №732 (із змінами і доповненнями).

*****

Депозитарій Національного банку запровадив новий функціонал

Депозитарій Національного банку запровадив новий функціонал для зниження операційних ризиків депозитарних установ та їхніх клієнтів, інформує прес-служба НБУ.

Цей функціонал забезпечує подвійний контроль за операціями з цінними паперами. Нове програмне забезпечення дозволяє послідовно накладати на депозитарні розпорядження електронні підписи двох уповноважених осіб-розпорядників рахунку (так званий принцип «чотирьох очей»).

Подвійний контроль під час проведення операцій вже давно є невід’ємною частиною систем переказу грошових коштів, але в системах депозитарного обліку в Україні він впроваджений вперше.

Новий функціонал надає можливість депозитарним установам здійснювати оперативний контроль за проведенням облікових операцій та знижує операційні ризики під час їх виконання, зокрема мінімізуючи ризики механічних помилок і «людського» фактору. Це сприятиме підвищенню захисту інформації в системі депозитарного обліку та надійності її функціонування.

Функціонал розроблено відповідно до світових стандартів проведення депозитарних операцій з фінансовими активами. Дотримуючись своєї стратегії, Національний банк продовжує оновлювати систему депозитарного обліку через автоматизацію процесів і запровадження сучасних програмних комплексів.

Використання нового програмного забезпечення на сьогодні не є обов’язковим для депозитарних установ. Доступ до нього буде надаватися за запитом кожної окремої депозитарної установи.

*****

У 2018 році обсяг прямих іноземних інвестицій, здійснених за рахунок

коштів вітчизняного походження, становив $0,5 млрд.

У 2018 році обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ), здійснених за рахунок коштів вітчизняного походження, становив $0,5 млрд. Про це свідчить оцінка Національним банком так званих round tripping інвестицій, які є попередньо виведеними за кордон коштами українського бізнесу.

За інформацією прес-служби НБУ, ця сума становить 20,6% від загального обсягу ПІІ в Україну в 2018 році. Операції українського бізнесу здійснювалися переважно через Кіпр, Нідерланди, Швейцарію та Австрію.

Загалом упродовж 2010-2018 років обсяг коштів резидентів, які були виведені за кордон, а потім повернені в Україну як іноземні інвестиції, становив $8,4 млрд. або 22% від загального обсягу ПІІ за цей період.

Як повідомлялося раніше, найбільші обсяги round tripping інвестицій спостерігалися впродовж 2010-2013 років, коли вони складали близько третини від загального обсягу ПІІ.

У 2014-2015 роках, після політичних змін та початку воєнних дій на Сході країни, за такими операціями навпаки відбувся відтік коштів з України. У 2016-2018 роках чистий притік коштів за такими операціями поступово відновився.

Національний банк публікує дані щодо round tripping інвестицій щороку.

На сьогодні лише декілька країн почали публікацію статистики ПІІ, в яких кінцевим контролюючим інвестором є резидент, на регулярній основі. Таке інвестування характерне не лише для країн з економікою, що розвиваються, але й для розвинених країн, хоча й у менших масштабах.

*****

У березні 2019 року інфляція в Україні становила 0,9%

Інфляція на споживчому ринку України в березні 2019 року порівняно із лютим 2019 року становила 0,9%, з початку року – 2,4%. Про це інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція в березні 2019 року порівняно із лютим 2019 року дорівнювала 1,2%, з початку року – 1,7%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 298 на 18.04.19
Кількість ІСІ 1 268 на 18.04.19
Кількість НПФ* 55 на 18.04.19
Кількість СК* 2 на 31.12.18
Активи, млн. грн. 314 821 на 31.12.18
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1237 ІСІ, 58 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА