ukr ENG
 
11.03.2019

Новини УАІБ

НКЦПФР інформує про вимоги до повідомлення про проведення
загальних зборів акціонерних товариств

НКЦПФР інформує про вимоги до повідомлення про проведення загальних зборів акціонерних товариств з метою упередження порушень законодавства, що регулює відповідні питання.

Так, як повідомляє прес-служба Комісії, Закон «Про акціонерні товариства» визначає, що АТ повинно надсилати повідомлення акціонерам персонально, оприлюднити його в загальнодоступній базі даних НКЦПФР, на власному веб-сайті та надіслати фондовій біржі, на якій цінні папери товариства допущені до торгів.

Повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має відповідати вимогам частини 3 статті 35 цього Закону та нормативно-правовим актам Комісії.

Зокрема, воно повинне містити такі дані:

1) повне найменування та місцезнаходження товариства;

2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;

3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

5) перелік питань разом з проектом рішень (крім кумулятивного голосування) щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного;

5.1 ) адресу власного веб-сайту, на якому розміщена інформація з проектом рішень щодо кожного з питань, включених до проекту порядку денного, а також інформацію, зазначену в частині четвертій цієї статті;

6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів;

7) про права, надані акціонерам відповідно до вимог статей 36 та 38 цього Закону, якими вони можуть користуватися після отримання повідомлення про проведення загальних зборів, а також строк, протягом якого такі права можуть використовуватися;

8) порядок участі та голосування на загальних зборах за довіреністю.

Таким чином, повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів має містити інформацію, зазначену в частині 3, 4 статті 35 Закону «Про акціонерні товариства», у тому числі інформацію про загальну кількість акцій та голосуючих акцій станом на дату складання переліку осіб, яким надсилається таке повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект «Про внесення змін до Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект «Про внесення змін до Положення про порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, його реалізація дозволить вдосконалити порядок складання, формування та подання адміністратором недержавного пенсійного фонду звітності з недержавного пенсійного забезпечення, зокрема в частині подання такої звітності в електронній формі з дотриманням вимог законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Проектом Розпорядження пропонується перехід адміністраторами недержавних пенсійних фондів на подачу звітності з недержавного пенсійного забезпечення виключно в електронній формі, зокрема одноосібним засновником, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду.

*****

НКЦПФР врегулювала надання професійними торговцями цінними паперами послуг своїм клієнтам online, у відповідності до аналогічних стандартів ЄС

НКЦПФР врегулювала надання професійними торговцями цінними паперами послуг своїм клієнтам online, у відповідності до аналогічних стандартів ЄС.

Нововведення підвищать рівень зручності та ефективності інвестиційної діяльності. Також нададуть можливість розширити коло інвесторів й сприятимуть пожвавленню операцій з доступними якісними фінансовими інструментами.

Відтепер ліцензовані професійні торговці можуть пропонувати своїм клієнтам програмні продукти для дистанційного обслуговування після сертифікації їх у НКЦПФР. Комісія перевірятиме програмні рішення (ПО, застосунки, системи прямого доступу «клієнт-біржа») на відповідність стандартам кібер-безпеки та дотримання прав інвестора.

Користувачі таких програмних рішень отримають можливість дистанційно укладати договори, передавати брокеру замовлення на купівлю/продаж фінансових інструментів, отримувати потрібну для ухвалення інвестиційних рішень інформацію.

Крім цього, торговці можуть надавати в користування кваліфікованим клієнтам свій віддалений доступ до електронної торговельної системи фондової біржі. У результаті, такий клієнт зможе самостійно та в реальному часі брати участь в торгах, тобто подавати заявки на купівлю/продаж безпосередньо під час торгів.

Голови НКЦПФР Тимура Хромаєв зазначив: «Нові можливості розвитку online торгівлі для українських професійних учасників фондового ринку, які відповідають стандартам ЄС, нададуть поштовх його розвитку. Ми очікуємо суттєвого пожвавлення операцій з надійними та ліквідними цінними паперами через прихід на ринок нових інвесторів, з широкого масового сегменту. Дієві та захищені online рішення сприятимуть інвестуванню населення, зокрема, у державні боргові зобов’язаня (ОВДП)».

*****

Національний депозитарій запускає нові електронні послуги

Як повідомляє прес-служба Нацдепозитарію, з 1 березня 2019 року НДУ ввів нові послуги сервісу «Кабінет клієнта». Наразі для отримання довідки про стан рахунку та довідки про операції можна відправити електронний запит, який буде прийнятий до виконання протягом одного дня.

НДУ продовжує роботу, спрямовану на поступовий перехід з паперового формату взаємодії з клієнтами до електронного. Для забезпечення цього процесу постійно розширюється функціонал веб-сервісу «Кабінет клієнта».

З 1 березня користувачам «Кабінету клієнта» стали доступні дві додаткові функції: «Запит на складання довідки про стан рахунку у цінних паперах емітента» та «Запит на складання довідки про операції з цінними паперами».

Відтепер клієнту не обов’язково подавати запит на отримання вказаних довідок у паперовій формі та відправляти в НДУ поштою або кур’єром. Для цього може бути використаний «Кабінет клієнта», в якому треба заповнити відповідну форму. Запит буде отриманий НДУ і прийнятий до виконання протягом одного дня. Відповідь замовнику буде надіслано також в електронній формі з електронно-цифровим підписом Національного депозитарію.

Згідно з Регламентом провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів вказані довідки надаються протягом трьох робочих днів з дати реєстрації Центральним депозитарієм запиту на складання довідки.

Нова послуга НДУ покликана зробити процедуру з надання довідок (п. 2.3.1., п. 2.3.2. згідно з Регламентом провадження депозитарної діяльності Центрального депозитарію цінних паперів) більш зручною і швидкою для клієнтів.

*****

НБУ рекомендує банкам приділяти більше уваги моніторингу фінансових операцій клієнтів з цінними паперами, зокрема з ОВДП

Національний банк рекомендує банкам приділяти більше уваги моніторингу фінансових операцій клієнтів з цінними паперами, зокрема облігаціями внутрішньої державної позики, номінованими в іноземній валюті, характер яких може свідчити про легалізацію «брудних» коштів. Про це інформує прес-служба регулятора.

Відповідні рекомендації були надані в листі НБУ, направленому банкам 4 березня 2019 року. Йдеться про так звані циклічні операції, особливістю проведення яких є купівля юридичними особами за вищою ціною та продаж за нижчою (тобто зі збитком) ОВДП з однаковим ISIN-кодом упродовж короткого проміжку часу, зокрема одного робочого дня. Зазначена схема може реалізовуватися через фінансових посередників на фондовому ринку і відбуватися в кілька етапів:

- на першому етапі брокер, діючи від свого імені за рахунок і за замовленням юридичної особи, купує в банка пакет ОВДП, далі він продає, а інший брокер купує зазначений пакет ОВДП за ціною, нижчою від придбання (але в межах ринкових цін), діючи за рахунок і за замовленням фізичної особи;

- цей же пакет ОВДП знов за більшою ціною викуповує перший брокер, який діє від свого імені, проте за рахунок і за замовленням юридичної особи, надалі він знову перепродає пакет ОВДП на користь фізичної особи за нижчою ціною, а фізична особа здійснює його подальший продаж банку за привабливішою ціною;

- у результаті таких циклічних операцій фізична особа отримує інвестиційний прибуток, а юридичні особи – інвестиційний збиток у такому ж розмірі.

Така схема отримання інвестиційного прибутку використовується клієнтами банків, зокрема українськими публічними діячами, близькими та пов’язаними з ними особами з метою штучного формування доходів та подальшої їх легалізації під час декларування.

Індикаторами ризиковості таких операцій є відсутність економічного сенсу, купівля цінних паперів на занадто короткий термін, циклічність транзакцій, пов’язаність учасників і наявність у них, з-поміж іншого, ознак фіктивності, а також отримання однією стороною регулярних збитків, а іншою – регулярних прибутків, розмір яких суттєво перевищує суму інвестицій.

Для запобігання подібним схемам банки мають всебічно аналізувати фінансові операції з купівлі-продажу ОВДП, зокрема ретельніше вивчати своїх клієнтів, брокерів, які здійснюють такі операції за замовленням юридичних осіб, аналізувати умови договорів купівлі-продажу цінних паперів і брокерські звіти про клієнтські операції, з’ясовувати джерела походження коштів фізичних осіб, які їх придбавають, з використанням ризик-орієнтованих підходів.

У разі виявлення операцій, спрямованих на легалізацію «брудних» коштів, банки мають застосовувати до своїх клієнтів заходи, передбачені статтею 10 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», тобто відмовлятися від проведення таких транзакцій і обслуговування клієнта, а також повідомляти про ці випадки уповноважені державні органи.

Водночас посилення фінансового моніторингу з метою виявлення таких схем не повинно створювати перешкоди для легальних операцій бізнесу та населення з придбання ОВДП і довгострокового інвестування з метою отримання прибутків.

Національний банк також повідомив банкам, що в описаних схемах фінансових операцій з купівлі-продажу ОВДП беруть участь професійні учасники фондового ринку, які неналежно виконують обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Національний банк не здійснює нагляд за цими фінансовими посередниками, тому інформація про виявлені схеми буде направлена регулятору цього ринку – Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

*****

НДУ розпочав презентувати функціонал нового ПЗ
 депозитарної системи України

НДУ розпочав презентувати функціонал нового ПЗ депозитарної системи України.

За інформацією прес-служби Національного депозитарію, наприкінці лютого - початку березня НДУ провів перші презентації нового програмного забезпечення. Представники депозитарних установ ознайомилися з окремими елементами базового функціоналу DEPEND Q, які входять до першої поставки системи. Було продемонстровано, як виглядає інтерфейс програми та на конкретних прикладах показано, як працюють певні частини функціоналу.

Зокрема, на презентаціях було приділено увагу декільком блокам.

1. Довідники (емітентів та фінансових інструментів).

На прикладі довідників було показано, що у порівнянні зі старою IT-платформою, DEPEND надає можливості зберігання як основної, так і додаткової інформації про емітента та фінансові інструменти. Зокрема, нова система дозволяє користувачеві в «одному вікні» отримати вичерпну інформацію про емітента та випущені ним цінні папери. Наприклад, інформація про боргові цінні папери (облігації) буде включати умови погашення, дати купонних виплат та інші критично важливі дані для обслуговування корпоративних дій. Щодо кожного фінансового інструменту, який має певні обмеження, система дозволяє зберігати деталі таких обмежень (підстава, дата встановлення, дата зняття обмеження тощо). Крім цього, для підтримання в актуальному стані інформації про емітентів, Центральний депозитарій використовуватиме функціонал порівняння даних системи депозитарного обліку з даними ЄДР.

Функціонал «швидкого меню» дозволяє динамічно користуватися інтерфейсом системи, зокрема включає функцію експорту даних довідників у різні формати. Крім того, для депозитарних установ, які планують використовувати альтернативне ПЗ, буде створено механізм автоматизованого отримання довідників, який формуватиме дані у необхідному форматі з певною періодичністю та надавати їх ДУ за принципом «запит-відповідь».

2. Робота з рахунками в цінних паперах.

На конкретних прикладах було показано, як працює функціонал відкриття рахунку в цінних паперах депоненту-клієнту депозитарної установи, зокрема фізичній особі, юридичній особі, співвласникам тощо. Окрему увагу було приділено принципу формування номеру рахунку в цінних паперах, зокрема, функціонал надає можливість депозитарним установам застосовувати певну логіку, яка може враховувати потреби конкретної ДУ, що відкриває рахунок. Обов’язковою складовою при формуванні номеру рахунку залишаються перші 6 цифр – код міждепозитарного обліку (МДО) депозитарної установи.

Функціонал «Рахунок в цінних паперах депонента» надає можливість для депозитарної установи зберігати вичерпну інформацію про власника. Окрема увага була приділена особливостям зберігання інформації про розпорядників/керуючих/керівників, інформації про банківські реквізити, у т. ч. номеру карткового рахунку, для виплати дивідендів та доходів.

3. Операції та журнали.

У ході презентації були продемонстровані основні журнали, ведення яких підтримує система, зокрема журнали операцій, розпоряджень, блокувань тощо, та принципи роботи з ними.

Учасники презентації були ознайомлені з принципами користування системою через призму певної рольової моделі, що продемонстровано на прикладі однієї операції із застосуванням режиму «чотирьох очей».

На прикладах було продемонстровано, як відбувається блокування прав на цінні папери, зокрема відображення в системі обмежень, встановлених на виконання рішення суду (у т. ч. відображення наступних/повторних обмежень), блокування цінних паперів для забезпечення виконання операцій за принципом «поставка проти оплати» (у т. ч. механізм «ідентифікації рахунків», «індивідуальне блокування» та «блокування в обліковий регістр брокера»).

Під час демонстрації на окремих прикладах були окреслені принципи взаємодії IT-платформи Центрального депозитарію з депозитарними установами, які працюватимуть з альтернативним ПЗ.

Наразі представлені окремі елементи базового функціоналу DEPEND Q, які входять до першої поставки системи. Триває внутрішнє тестування системи та налаштування до тестування в масштабах ринку. Окрема увага була приділена функціоналу щодо міграції даних, який буде надано депозитарним установам (користувачам DEPEND Q) на безоплатній основі та функціоналу формування адміністративних даних для подання до НКЦПФР.

Депозитарні установи висловили низку побажань та власне бачення щодо представленого функціоналу, зокрема даних, необхідних для формування звітності, певних видів аналітичної інформації для зручності роботи з депонентами та інші. Зазначена інформація буде врахована НДУ в налаштуваннях системи, які наразі тривають.

Вже на початку березня 2019 очікується поставка набору потоку SWIFT-повідомлень та початок робіт щодо відповідних налаштувань для обміну повідомленнями з депозитарними установами, що планують використовувати власне ПЗ.

Третя поставка (квітень 2019 року), зокрема, буде включати повний блок корпоративних операцій.

У березні 2019 заплановано серію заходів для ІТ-фахівців депозитарних установ, зокрема щодо варіантів підключення до тестового середовища, з питань інсталяції, налаштувань тощо.

Протягом квітня-травня 2019 будуть проведені відповідні налаштування каналів зв’язку з учасниками тестування відповідно до плану-графіку підключень до тестового середовища.

*****

Міжнародні резерви України станом на 1 березня 2019 року склали $20,22 млрд.

За попередніми даними, міжнародні резерви України станом на 1 березня 2019 року склали $20,22 млрд. (в еквіваленті), йдеться у повідомленні НБУ. У лютому, попри сприятливу ситуацію на валютному ринку, вони зменшилися на 2,9% через значні обсяги погашень за державним боргом. Загалом динаміку обсягу міжнародних резервів упродовж місяця визначали такі чинники:

По-перше, виконання зобов’язань України за державним боргом. Платежі з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті становили $1285,4 млн. (в еквіваленті).

Зокрема, $837,8 млн. (в еквіваленті) було спрямовано на обслуговування та погашення за облігаціями внутрішньої і зовнішньої державної позики ($771,2 млн.) та іншими зобов’язаннями держави в іноземній валюті. Крім цього, Уряд та Національний банк сплатили за зобов’язаннями перед Міжнародним валютним фондом $447,6 млн. (в еквіваленті).

Ці витрати були частково компенсовані надходженнями від розміщення ОВДП в іноземній валюті, які становили $302,7 млн.

По-друге, сприятлива ситуація на валютному ринку. Чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку забезпечила поповнення резервів на 326,5 млн.

У лютому, як і у січні, пропозиція валюти була вищою за попит завдяки стабільним надходженням валютної виручки експортерів, чистому продажу населенням валюти банкам, а також вкладенням нерезидентів у гривневі державні цінні папери. У результаті Національний банк купив на міжбанківському валютному ринку $329,5 млн. (з них $220 млy. – у формі інтервенцій за вибором найкращої ціни), не впливаючи на динаміку курсу гривні, визначену фундаментальними факторами. Водночас для згладжування курсових коливань упродовж місяця Національний банк продав лише $3 млн. у форматі інтервенції за єдиним курсом.

По-третє, переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості та курсу гривні до іноземних валют). У минулому місяці їх вартість збільшилася на $56,7 млн. (в еквіваленті).

Станом на 1 березня 2019 року обсяг міжнародних резервів покриває 3,3 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

*****

У лютому інфляція в Україні становила 0,5%

Інфляція на споживчому ринку України в лютому 2019 року порівняно із січнем 2019 року становила 0,5%, з початку року – 1,5%, повідомляє Держстат.

Базова інфляція в лютому 2019 року порівняно із січнем 2019 року становила 0,2%, з початку року – 0,5%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 297 на 19.03.19
Кількість ІСІ 1 274 на 19.03.19
Кількість НПФ* 58 на 19.03.19
Кількість СК* 2 на 31.12.18
Активи, млн. грн. 314 821 на 31.12.18
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1237 ІСІ, 58 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА