ukr ENG
 
04.03.2019

Новини УАІБ

НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг оприлюднили Звіт про виконання Комплексної програми

розвитку фінансового сектору України до 2020 року

НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг оприлюднили Звіт про виконання Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року.

За інформацією прес-служб регуляторів, у 2019 році Національний банк спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб продовжуватимуть реалізацію комплексних проектів з реформування фінансового сектору, а також планують розпочати роботу над новим стратегічним документом реформування фінансового сектору до 2025 року.

Ключовими цифрами Звіту є:

- 70% усіх дій Комплексної програми виконано або планується виконати впродовж 2019 року (за умов ухвалення відповідних законопроектів);

- реалізація близько 16% від усіх дій триватиме після завершення Комплексної програми, оскільки вона пов’язана з імплементацією директив ЄС, на що відводилося більше часу, ніж дія Програми;

- 29% усіх дій (70 дій із 240) завершені. Це, зокрема? ті, що стосуються лібералізації валютного регулювання, системного впровадження функції макропруденційного регулювання, удосконалення фінансового моніторингу, ліцензування банків, забезпечення прозорості структур власності банків та підвищення стандартів розкриття інформації та звітності.

Комплексна програма має 16 ключових кількісних показників ефективності, які де-факто є індикаторами успішності її реалізації та позитивного впливу на фінансовий сектор загалом.

Так, станом на кінець грудня 2018 року більшість кількісних показників ефективності виконання Комплексної програми (12 з 16) уже наближені до досягнення цільових показників. Це, наприклад, такі показники, як зниження інфляції, підвищення рівня безготівкових розрахунків в економіці, зниження доларизації, покращення співвідношення кредитів та депозитів у банківській системі тощо.

Водночас рівень проникнення страхування знижується. Спостерігається також пласка динаміка кількісних показників розвитку ринків капіталу, системи недержавного пенсійного забезпечення. Це є наслідком відсутності прогресу в ухваленні законодавчих актів, спрямованих на впровадження необхідних передумов для розвитку цих ринків.

Національна рада реформ підтримала та схвалила Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року 15 травня 2015 року. Вона була затверджена Постановою Правління НБУ від 18 червня 2015 року №391, а також відповідними рішеннями інших регуляторів фінансового ринку (Рішенням НКЦПФР від 30 червня 2015 року №931 та Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 11 червня 2015 року №1367).

Документ був вперше оновлений фінансовими регуляторами в січні 2017 року, друге його оновлення відбулося у травні 2018 року. Оновлена Комплексна програма приділяє увагу таким напрямкам, як розвиток інфраструктури платіжного ринку України, розвиток та регулювання діяльності Fintech-компаній та краудфандингу, розробка національної стратегії підвищення рівня фінансової обізнаності тощо.

Основна мета Комплексної програми – розбудова в Україні повноцінного, дієвого та ефективного фінансового ринку, збалансування всіх його сегментів, розбудова інфраструктури та зміцнення стійкості до загроз.

Комплексна програма розроблена Національним банком разом із НКЦПФР, Нацкомфінпослуг, представниками Міністерства фінансів, ФГВФО, професійних асоціацій (НАБУ, УФУ тощо), експертами фінансового ринку, керівниками депутатських фракцій Верховної Ради України.

Документ відповідає вимогам Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом, Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» тощо.

У Комплексній програмі викладено стратегічні напрямки розвитку фінансового сектору, основні принципи бачення майбутнього, етапи реалізації реформи. Заходи Комплексної програми здійснюються за трьома ключовими напрямами:

А - забезпечення фінансової стабільності та динамічного розвитку фінансового сектору;
В - розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового ринку;
С - захист прав споживачів та інвесторів фінансового сектору.

Комплексна програма містить понад 60 проектів, які реалізуються за міжнародними принципами проектного менеджменту. Таким чином, реалізація Комплексної програми має три етапи:

- І етап – вирішення проблем минулого та оздоровлення фінансового сектору (2014 – 2016 роки);

- ІІ етап – закладення фундаменту для розвитку системи (2015 – 2017 роки);

- ІІІ етап – реалізація заходів, спрямованих на розвиток фінансової системи (2017 – 2020 роки).

*****

Комітет з питань фінансової політики і банківської
діяльності ВРУ рекомендував Парламенту прийняти за основу
законопроект щодо фінансового моніторингу

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ рекомендував Парламенту прийняти за основу законопроект «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстраційний №9417), поданий Урядом.

Метою документа є підвищення міжнародного іміджу України та покращення інвестиційного клімату шляхом удосконалення процедури здійснення фінансового моніторингу, гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, а також реалізація зобов’язань, прийнятих нашою країною згідно з Угодою про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зокрема впровадження ризик-орієнтованого підходу в діяльності суб’єктів фінансового моніторингу.

*****

НКЦПФР повідомила про зміни у сфері розкриття
 інформації емітентами цінних паперів

Мінюст 15.02.2019 р. за №165/33136 зареєстрував Рішення Комісії від 4.12.2018 р. №854 «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів». Воно набирає чинності з дня його опублікування в офіційних джерелах.

За інформацією прес-служби НКЦПФР, це Рішення вносить зміни до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Комісії від 03.12.2013 р. №2826, зареєстрованого Міністерством юстиції України 24.12.2013 №2180/24713 (зі змінами).

Разом із цим, у НКЦПФР повідомляють, що емітенти цінних паперів можуть залучати Рішення Комісії №854 для попереднього використання під час розкриття інформації, передбаченої законодавством.

Як зазначають у Комісії, що після появи інституту інформаційних агентів у деяких емітентів цінних паперів у кілька разів скоротились витрати на оприлюднення обов'язкової інформації та подання звітності. Про це йдеться на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook.

При цьому зазначається, що для всіх спростилися обов’язкові процедури. Відтепер у емітентів тільки два канали - власний сайт та інформаційний агент.

Як підкреслюють у Комісії, витрат на послуги інформаційних агентів можна взагалі уникнути, якщо забезпечити відповідний кіберзахист передачі даних (один банк вже цією можливістю скористався).

За даними регулятора, впровадження інституту інформаційних агентів - це ще один крок в інтеграції українського ринку до світових ринків капіталу, де оприлюдненням інформації та передачею регуляторам звітності займаються авторизовані провайдери (зокрема, Bloomberg, Businesswire тощо). Запровадження інституту агентів є також елементом залучення іноземних інвестицій - світові гравці мають оперувати на українському ринку у знайомій інфраструктурі.

*****

НДУ продовжує послідовно працювати над впровадженням спрощеного

допуску іноземних цінних паперів на український фондовий ринок

Національний депозитарій України продовжує послідовно працювати над впровадженням спрощеного допуску іноземних цінних паперів на український фондовий ринок. 25 лютого 2019 року набули чинності зміни правил центрального депозитарію, погоджені з НКЦПФР, завдяки яким на ринок цінних паперів України вперше вводяться акції Apple.

Як зазначається у прес-релізі НДУ, у лютому 2018 року за ініціативою Національного депозитарію було прийнято Рішення №871 «Про внесення змін до Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України». Цей документ істотно спростив залучення на український фондовий ринок якісних інструментів зарубіжних емітентів. Першим успішним кейсом стали єврооблігації «Укрексімбанку», випущені для обігу за кордоном. Вони були заведені в Україну в листопаді 2018 року.

У січні 2019 року, реагуючи на запити фондового ринку, НДУ вніс зміни до «Правил центрального депозитарію цінних паперів», необхідні для обігу в Україні цінних паперів, випущених в США. Зміни були погоджені з НКЦПФР. 25 лютого вони набрали чинності. Першими за новою процедурою в Україну будуть заведені акції Apple. «Наша мета - усунення зайвих бар’єрів для входу на український фондовий ринок якісних цінних паперів. Українські громадяни повинні мати доступ до акцій світового класу, облігацій, мати альтернативу для своїх накопичень. За останній час ми змогли ліквідувати багато бюрократичних перепон, і ось Національний депозитарій усуває технологічні. Повний запуск нової IT-системи НДУ, що відповідає європейським стандартам, наблизить нас до світових ринків капіталу», - зазначив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

«Ми створюємо інфраструктуру фондового ринку максимально комфортну й ефективну для гравців, які будуть самі вирішувати, які інструменти заводити в Україну. Абсолютно неправильно стверджувати, що фондового ринку сьогодні немає. В Україні є попит на нові інструменти. А якщо є попит, значить є і ринок. І якщо з різних причин не з’являються українські активи для торгівлі, то акції Apple - чудовий приклад того, коли заводиться зарубіжний інструмент, знакомий і цікавий багатьом, і українські інвестори зможуть обходитися з ним зручно, швидко і в гривні. На це працює і нове програмне забезпечення депозитарної системи, яке впроваджує сьогодні НДУ. Воно повністю відповідає міжнародним стандартам, а функціонал готовий до роботи з будь-якими видами фінансових інструментів без затримок на технічне доопрацювання», - повідомив Голова Правління НДУ Міндаугас Бакас.

На поточний момент акції Apple перебувають в Україні на рахунку у професійного учасника. Розпочато процедуру отримання дозволу від НКЦПФР на допуск до обігу на українському фондовому ринку.

«Наразі ринок відчуває гостру нестачу в надійних і привабливих інструментах, які могли б зацікавити вітчизняних інвесторів, як приватних, так і інституційних. Саме тому ми вибрали акції компанії Apple - найвідомішої і дорогої компанії у світі на сьогоднішній день. Капіталізація Apple на 27 лютого 2019 року становить $822,01 млрд. Дуже багато людей користуються їхніми гаджетами в Україні. Отже, фактично всі шанувальники торгової марки - потенційні інвестори. Тепер у них з’явиться можливість бути не тільки користувачами пристроїв Apple, але й легально стати акціонером своєї улюбленої компанії на території України. Ми очікуємо на великий інтерес до цих цінних паперів як з боку приватних осіб, так і з боку інвестиційних фондів і страхових компаній. Тому що, крім надійності емітента, ці акції забезпечують ще й захист від курсових коливань, а це дуже важливо для недержавних пенсійних фондів та лайфових страхових компаній. Водночас придбати акції Apple буде однаково просто, що й купити будь-який цінний папір українського емітента. Для цього необхідно мати рахунок у цінних паперах і брокера, через якого інвестор збирається купувати акції Apple. Ми впевнені, що це дозволить надати нового подиху українському фондовому ринку і зробить його важливою частиною економіки країни», - розповів Роман Осипов, Директор компанії ТОВ «БТС БРОКЕР», якій належить ініціатива введення акцій Apple на український ринок цінних паперів.

У НДУ зазначили, що загалом на сьогодні регулятивні норми, що забезпечують вільний обіг іноземних цінних паперів на фондовому ринку України, сформовані в достатній мірі. Наразі разом із гравцями необхідно відпрацьовувати процеси на практиці. Найближчим часом брокери почнуть заводити в Україну акції й інших всесвітньо відомих компаній. Це очевидний спосіб привернути увагу до продуктів, які вони будуть створювати для своїх клієнтів і до фондового ринку в цілому. Це буде стимулювати попит як з боку інституційних, так і приватних інвесторів. Сприятливі умови створюються для всіх учасників торгівлі.

*****

В Україні примусове виконання було використане
для менш ніж 1% випущених аграрних розписок

В Україні примусове виконання було використане для менш ніж 1% випущених аграрних розписок від їхньої загальної кількості.

Як зазначається у повідомленні Національного прес-клубу «Українська перспектива», позасудова процедура примусового виконання є однією з особливостей, що вирізняє аграрні розписки як інструмент фінансування та дозволяє кредиторам бути впевненими в поверненні своїх ресурсів у випадку, коли фермер не виконує зобов’язання. Цей механізм захищає права кредитора та водночас його дія обмежується лише стягненням у межах предмету застави за конкретною розпискою, захищаючи цим самим і права фермера.

Процедура передбачає, що якщо фермер не виконав своїх зобов’язань за розпискою, вже з наступного дня по завершенні терміну виконання кредитор може отримати виконавчий напис нотаріуса та звернутися до виконавців для відкриття виконавчого провадження. Впродовж 7 днів виконавець повинен передати предмет застави (врожай) кредитору. Серед фінансових інструментів процедура примусового виконання аграрних розписок дозволяє кредиторам у найкоротші терміни отримати свої ресурси без звернення до суду. Тривалий час в Україні не було практичних випадків використання процедури на практиці, але навіть після багаторазового збільшення кількості розписок та важкого сезону 2018 року статистика залишається на користь надійності українських фермерів.

Наприкінці 2018 року та на початку цього року в рамках 5 аграрних розписок кредитори ініціювали цю процедуру шляхом звернення до нотаріуса для виконавчого напису. Для ринку це дуже важливий момент, оскільки теоретичні розробки вперше реалізовані на практиці. Перевірена ефективність та справедливість процедури може залучити нових кредиторів та зробити умови фінансування за розписками вигіднішими для всіх фермерів.

Появу перших випадків примусового виконання керівники у Проекті IFC «Аграрні розписки в Україні» пояснюють людським фактором. Новий інструмент кредитування працює дуже успішно. Значна більшість фермерів відповідально підходить до виконання своїх зобов’язань, оскільки дбає про власну репутацію та бізнес-перспективу. Але заразом інколи трапляються випадки, коли фермери не до кінця прораховують свої можливості розрахуватися за кредитами, особливо якщо сезон важкий. Таке буває в усіх країнах.

Випадки примусового виконання аграрних розписок залишаються поодинокими. І ринок вони не застали зненацька. Багато в чому це стало можливим завдяки Проекту IFC, який торік провів серію семінарів для кредиторів, нотаріусів та виконавців з тим, щоб вони знали, як діяти у випадку дефолту. Тепер ці знання стали їм у нагоді на практиці. Серед основних «уроків» для кредиторів із першого практичного досвіду примусового виконання експерти Проекту IFC відзначають такі:

1. Кредиторам варто планувати свою роботу, зокрема бути готовими діяти на випадок невиконання розписки.

2. Знати свого клієнта та моніторити предмет застави.

3. Якщо фермер повідомляє про труднощі та неспроможність виконати зобов’язання, найліпший варіант – це поїхати та особисто зустрітися для переговорів.

4. Аграрні розписки дозволяють діяти швидко, і не варто втрачати таку можливість.

У Проекті підкреслюють, що аграрна розписка – не панацея. Всіх ризиків аграрна розписка не знімає, та практика уже довела, що цей інструмент працює ефективно.

*****

У січні 2019 року Індекс промислової продукції в Україні становив 99,5%

У січні 2019 року порівняно з груднем 2018 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 99,5%. Про це інформує Державна служба статистики.

У січні поточного року проти січня 2018 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 97,1%.

*****

Середня номінальна заробітна в Україні у січні 2019 року склала 9223 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у січні 2019 року становила 9223 грн., що у 2,2 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4173 грн.), повідомляє Держстат.

Порівняно із груднем 2018 року темп зміни середньої номінальної заробітної плати становив 87,2%. Зменшення нарахувань у січні до попереднього місяця відбувається щороку і зумовлено тим, що в грудні здійснюються нарахування одноразових виплат: винагород за підсумками роботи за рік, за вислугу років, компенсаційних виплат за невикористану відпустку тощо. Темп зміни середньої номінальної заробітної порівняно із січнем 2018 року становив 119,6%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 297 на 19.03.19
Кількість ІСІ 1 274 на 19.03.19
Кількість НПФ* 58 на 19.03.19
Кількість СК* 2 на 31.12.18
Активи, млн. грн. 314 821 на 31.12.18
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1237 ІСІ, 58 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА