ukr ENG
 
25.02.2019

Новини УАІБ

АУФТ, УАІБ та ПАРД висловлюють свою незгоду з пропозиціями
законопроекту №9375 і звернулися до Комітетів і фракцій ВРУ
з проханням не приймати його без доопрацювання

Асоціація «Українські фондові торговці», Українська Асоціація Інвестиційного Бізнесу та Професійна асоціація учасників ринків капіталу та деривативів звернулися до Комітетів ВРУ та депутатських фракцій з пропозицією не підтримувати без доопрацювання законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України в частині розвитку ринків капіталу» (№9375 від 06.12.2018). 

У зверненні наголошується, що цим законопроектом пропонується внести зміни до низки законів України, зокрема: у ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» закріпити за професійними учасниками фондового ринку статус підприємств, що становлять суспільний інтерес, а у Законі «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» - надати Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку права протягом трьох років з дня набрання чинності цього Закону відхиляти обрану емітентом, цінні папери якого допущені до торгів на фондовій біржі та/або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію, професійним учасником фондового ринку для проведення зовнішнього аудиту аудиторську фірму або відстороняти аудиторську фірму, яка проводить зовнішній аудит емітента, цінні папери якого допущені до торгів на фондовій біржі та/або щодо цінних паперів якого здійснено публічну пропозицію, професійного учасника фондового ринку.

Саморегулівні організації фондового ринку звертають увагу депутатів, що нині вже існують критерії, згідно яких професійні учасники фондового ринку відносяться  до підприємств, що становлять суспільний інтерес, а метою законопроекту  №9375 є включення до підприємств, що становлять суспільний інтерес, лише професійних учасників фондового ринку, які є мікропідприємствами та малими підприємствами. 

АУФТ, УАІБ та ПАРД вважають, що НКЦПФР має достатньо повноважень для забезпечення контрою за достовірністю фінансової звітності емітентів та професійних учасників фондового ринку пропорційно до суспільної значимості підконтрольних суб’єктів.

Недоцільним, на думку СРО, є і проведення аудиту фінансової звітності профучасників фондового ринку, що належать до мікропідприємств та малих підприємствам, лише суб’єктами аудиторської діяльності, що внесені до розділу Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, які мають право проводити аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, з огляду на те, що високі вимоги до аудиторських компаній, які матимуть право проводити аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, обмежать кількість таких компаній, а вартість аудиторських послуг буде надто високою.

Детальніше з цими та іншими аргументами саморегулівних організацій фондового ринку можна ознайомитися на сайті УАІБ у листі, направленому до Комітетів Верховної Ради з питань економічної політики, фінансової політики і банківської діяльності, податкової та митної політики, бюджету, запобігання і протидії корупції, європейської інтеграції.  

*****

УАІБ підтримує вимоги громадських організацій щодо необхідності
негайного розгляду законопроекту №6677

Українська асоціація інвестиційного бізнесу підтримує вимоги до Верховної Ради негайно розглянути законопроект №6677, та до Кабінету міністрів  - прискорити роботу щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

У Зверненні громадських організацій та недержавних пенсійних фондів, озвученому на прес-конференції у ІА «Інтерфакс-Україна "Зволікання з введенням другого рівня пенсійної системи і неприпустимість зриву пенсійної реформи" 21 лютого, зазначається, що другий рівень пенсійної системи в Україні повинен був запрацювати з 1 січня 2019 року, але цього не сталося. Пенсійну реформу фактично зупинено, громадяни позбавлені права формувати обов’язкові пенсійні накопичення, роботодавці (податкові агенти) дезорієнтовані та не виконують вимог Закону, а економіка не отримує довгострокових внутрішніх інвестиційних ресурсів.

Нині Україна увійшла у новий політичний цикл, пов'язаний з виборами вищих органів влади і якщо другий рівень пенсійної системи не буде запроваджено з 1 січня 2020 року, можливостей завершити цей найважливіший етап пенсійної реформи щонайменше у найближчі чотири роки не буде.

Законопроект №6677, зареєстрований у парламенті у 2017 році, пропонує децентралізовану систему другого рівня пенсійної системи, що спирається на 14-річну практику діяльності недержавних пенсійних фондів, учасниками яких на сьогодні є майже мільйон громадян України. Законопроект врегульовує питання безпосереднього запровадження другого рівня пенсійної системи, в тому числі - створення інституційних компонентів системи, а також визначає механізми захисту пенсійних активів, напрямки їх інвестування в перехідний період, питання ефективного державного регулювання тощо.

Розумної альтернативи другому рівню пенсійної системи не існує, наголошується у Зверненні. Зволікання із запровадженням обов’язкового  накопичувального рівня протягом останніх 10 років вже має вкрай негативні наслідки – за рахунок коштів, які можна було накопичити за цей період, пенсіонери отримували б сьогодні на 17% вищі пенсії, ніж зараз. За цей час також втрачено можливість інвестувати в українську економіку понад 7 млрд. доларів США (сума, співставна з обсягом позик від МВФ, наданих Україні за цей період).

*****

Кабмін подав до Парламенту проект закону «Про внесення змін до статті 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо врегулювання діяльності фінансових установ»

Кабмін подав до Парламенту проект закону «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо врегулювання діяльності фінансових установ» (реєстраційний №10057).

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, ним передбачається розмежування фінансових послуг, передбачених пунктом 9 частини першої статті 4 Закону, а саме послуг у сфері страхування та у системі накопичувального пенсійного забезпечення, оскільки вони надаються різними фінансовими установами, що не можуть ними суміщатися і регулюються окремими законами («Про страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення») та виключення з переліку фінансових послуг послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, у зв’язку із необхідністю забезпечення захисту прав споживачів послуг з придбання товарів у групах та запобігання зловживанням у цій сфері.

*****

Нацкомфінпослуг планує врегулювати процедуру передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів у відповідному форматі передачі даних

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження Комісії «Про затвердження змін до Вимог до формату передачі даних системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.01.2007 №6662».

Документ розроблено з метою нормативно-правового врегулювання процедури передачі системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів у відповідному форматі передачі даних.

Вимоги до формату передачі даних системи персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів розроблено згідно із законами України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Вони регламентують відносини, що виникають у сфері здійснення діяльності з адміністрування недержавних пенсійних фондів. При цьому документом встановлюються єдині вимоги до формату файлів при обміні інформацією щодо персоніфікованого обліку учасників недержавних пенсійних фондів.

*****

Обсяг торгів на ринку цінних паперів України
 в січні 2019 року склав 39,6 млрд. грн.

НКЦПФР оприлюднила дані щодо торгівлі цінними паперами у першому місяці поточного року.

Згідно з ними, обсяг торгів на ринку цінних паперів України в січні 2019 року склав 39,6 млрд. грн., що виявилося на 3,4% менше показника грудня 2018 року (41 млрд. грн.).

При цьому обсяги торгів на біржовому ринку в січні 2019 року у порівнянні із груднем 2018 року зросли на 17% (з 23 млрд. грн. до 26,9 млрд. грн.), а на позабіржовому ринку зменшились на 29,4% (з 18 млрд. грн. до 12,7 млрд. грн.).

У розрізі фінансових інструментів обсяги торгів у січні поточного року були такими:

- ОВДП - 27,2 млрд. грн. (на біржовому ринку - 26 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 1,2 млрд. грн.);

- акції - 1,66 млрд. грн. (на біржовому ринку – 0,06 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 1,6 млрд. грн.);

- облігації – 6,5 млрд. грн. (на біржовому ринку - 0,8 млрд. грн., на позабіржовому ринку - 5,7 млрд. грн.);

- інші цінні папери - 4,2 млрд. грн. (виключно на позабіржовому ринку).

*****

У депозитарних установ вперше є можливість працювати у власній IT-системі, яка інтегрується

в бізнес-процеси депозитарних установ

У депозитарних установ вперше є можливість працювати у власній IT-системі, яка інтегрується в бізнес-процеси депозитарних установ.

Як повідомляє прес-служба Національного депозитарію, на 5 серпня 2019 року заплановано запуск нової ІТ-платформи Центрального депозитарію, розробленої компанією Percival Software Limited. Нове програмне забезпечення допоможе впровадити міжнародні стандарти, які використовуються на розвинених європейських ринках цінних паперів.

У депозитарної установи є можливість самим обрати розробника для взаємодії з системою Центрального депозитарію (Depend), а також кабінетом клієнта.

Передбачено два варіанти:

- безоплатна поставка збоку НДУ сервісу Depend GUI Client (включає підтримку під час впровадження і подальшої роботи);

- впровадження альтернативного технологічного рішення, обраного ДУ самостійно.

Початок тестування нової ІТ-платформи НДУ заплановано на 3 червня 2019 року. До цього часу депозитарні установи можуть проаналізувати потреби свого бізнесу, економічну доцільність потенційних додаткових витрат і прийняти зважене рішення. Зі свого боку Нацдепозитарій готовий надавати всебічні консультації щодо впровадження нової системи. Адже його головне завдання – забезпечення цілісності ринку, безперервної, стабільної та ефективної роботи інфраструктури фондового ринку.

*****

НБУ оприлюднив Огляд банківського сектору України за 2018 рік

НБУ оприлюднив Огляд банківського сектору України за 2018 рік.

Згідно з ним, у 2018 році банківський сектор отримав рекордний чистий прибуток у сумі 21 млрд. грн. Його чи не вперше в історії можна назвати справжнім, а не отриманим унаслідок маніпуляцій із фінансовою звітністю та штучного заниження відрахувань до резервів. Успішно відбувається перехід на новий норматив ліквідності LCR. Протягом поточного року Національний банк представить концепцію нової структури регулятивного капіталу, а також нормативу довгострокової ліквідності NSFR.

Ключові пріоритети банків на 2019 рік – повноцінне відновлення корпоративного кредитування та продовження розчищення балансів від непрацюючих кредитів.

Наприкінці 2018 року банки продовжували активно кредитувати населення. За IV квартал чисті гривневі кредити фізичним особам у гривні зросли на 6,7%, а за рік – на 34%. Найвищі темпи зростання зафіксовано у приватних (+54,2% р/р) та державних (+49% р/р) банках.

Жвавий розвиток споживчого кредитування призвів до скорочення портфеля непрацюючих кредитів (NPL): за IV квартал їхня частка скоротилася на 1,7% до 52,8%. За останні два роки частка NPL у п’яти найбільших іноземних банках скоротилася у 2,7 рази до 13,9%. Утім, у банках з державним та російським капіталом прогресу зі зменшенням обсягу непрацюючих кредитів немає, а на них сукупно припадає 83% загального обсягу NPL.

Покриття NPL резервами становить 95,5% - це прийнятний рівень відповідно до міжнародних стандартів. Від початку 2019 року застосовується правило амортизації за кредитами, що не обслуговуються понад два роки. Повна амортизація застави за непрацюючими кредитами впродовж наступних двох років призведе до повного покриття пруденційними резервами непрацюючих кредитів.

Чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 2% за останній квартал 2018 року та на 8,1% за рік. Найвищі темпи кредитування були зафіксовані у «Приватбанку» та приватних банках: 69,9% та 17,6% р/р відповідно.

Ще відчутніше продовжують зростати гривневі кредити позичальникам, що не мали дефолтів: на 25,8% за 2018 рік. Якісні позичальники проявляють значну зацікавленість валютними кредитами. Хоча таке кредитування і є ризикованішим, обсяги портфеля валютних позик бізнесу зросли на 6% за останній квартал та на 2,6% у річному вимірі. Ключові позичальники у валюті – підприємства альтернативної енергетики, торгівлі та аграрні компанії-експортери.

За прогнозами НБУ, банки збережуть інтерес до роздрібного кредитування: воно зросте на понад 30% у 2019 році. Збільшення корпоративного портфеля може прискоритися: оскільки правління НБУ бачить потенціал для переходу до більш м’якої монетарної політики упродовж року, тож комерційні відсоткові ставки можуть знижуватися.

Протягом 2018 року банки інтенсивно залучали кошти населення та бізнесу: темпи зростання становили 14,8% та 6,8% відповідно. Три чверті нових депозитів були строком до шести місяців.

За останній квартал року гривневі депозити населення зросли на 3,9%, насамперед завдяки покращенню курсових та інфляційних очікувань порівняно з попереднім. Найбільше коштів залучили приватні та іноземні банки: зростання становило 7,8% за минулий рік та 6,7% за IV квартал.

В останньому кварталі 2018 року гривневі кошти корпорацій збільшилися на 11,1% (+6,8% р/р). При цьому у грудні темп зростання становив 15,7%, що зумовлено значними бюджетними витратами в останні дні року. Цей сезонний приплив ліквідності спричинив додатковий попит банків на депозитні сертифікати НБУ наприкінці 2018 року.

У 2019 році приплив коштів очікується на тому ж рівні, що і в минулому році.

Протягом кварталу доларизація коштів бізнесу помітно скоротилася - на 4,6% до 34,9%. За IV квартал рівень доларизації депозитів населення знизився на 2% до 47,3%, зокрема внаслідок зміцнення гривні. Таким чином відновилася тенденція дедоларизації, що пригальмувала у ІІІ кварталі через послаблення гривні.

Торік вартість депозитів почала зростати з IIІ кварталу у відповідь на вповільнення припливу коштів до банків. У IV кварталі середня вартість 12-місячних вкладів фізичних осіб у гривні зросла на 0,6% до 15,7% річних, у доларах США – на 0,1% до 3,6% річних. Посилення конкуренції за кошти корпорацій призвело до подорожчання депозитів бізнесу до 14,5% річних (+5,3% за рік, +1,5% за IV квартал).

У Нацбанку очікують, що у 2019 році банківський сектор залишиться прибутковим унаслідок низьких відрахувань до резервів. Банки з російським капіталом останніми з-поміж інших груп закінчили резервування у звітному році й у 2019 році не повинні формувати резерви в суттєвому для сектору обсязі.

Однак зберігається значний ризик для прибутковості сектору через низьку операційну ефективність державних банків. Тому важливо, щоб у поточному році були сформовані наглядові ради держбанків та покращилося їх корпоративне управління.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 298 на 15.05.19
Кількість ІСІ 1 279 на 15.05.19
Кількість НПФ* 57 на 15.05.19
Кількість СК* 2 на 31.03.19
Активи, млн. грн. 336 435 на 31.03.19
Активи – за даними звітів 283 КУА щодо 1252 ІСІ, 57 НПФ та 2 СК.
* З активами в управлінні КУА