ukr ENG
 
14.01.2019

Новини УАІБ

Національний банк затвердив нову систему валютного регулювання та оприлюднив дорожню карту валютної лібералізації

Національний банк затвердив нову систему валютного регулювання та оприлюднив дорожню карту валютної лібералізації.

Зокрема, як повідомляє прес-служба регулятора, НБУ затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом «Про валюту і валютні операції». Нова система складається із восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання:

- Постанова №1: «Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України»;

- Постанова №2: «Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями»;

- Постанова №3: «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей»;

- Постанова №4: «Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення»;

- Постанова №5: «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті»;

- Постанова №6: «Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками»;

- Постанова №7: «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів»;

- Постанова №8: «Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції».

Окрім цього, Правління Національного банку затвердило ще два технічних документи з метою реалізації вимог нового валютного законодавства. Це, зокрема, Постанова №10 від 2 січня 2019 року «Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України». Документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками засобів Системи підтвердження угод ВалКлі. Нацбанк також подовжує час роботи Системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання Національному банку інформації про наявну на суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.

Також затверджена Постанова №16 від 4 січня 2019 року «Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій», яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.

Нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу та поліпшать інвестиційну привабливість України. Загалом із 7 лютого будуть введені в дію понад 20 послаблень. Зокрема:

- вдвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;

- скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн.;

- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);

- скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн. євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);

- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;

- скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;

- дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;

- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;

- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;

- дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн./день в еквіваленті);

- дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;

- дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;

- дозволяються безлімітні інвестиції банків у цінні папери інвестиційного класу;

- збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн./рік;

- збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн./день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);

- дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;

- дозволяється резидентам внесення платежів в іноземній валюті під час страхування життя;

- дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;

- банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;

- дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;

- скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;

- дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;

- уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.

Дорожня карта валютної лібералізації, розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про «спліт», реєстраційний №2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», оприлюднений в жовтні 2018 року Національним банком і Міністерством фінансів).

Таким чином, скасуванню валютних обмежень насамперед передуватиме оцінка Національним банком таких макроекономічних індикаторів, як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Водночас валютна лібералізація, передбачена дорожньою картою, не має часових рамок. Відповідно, чим швидше наставатимуть сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим швидше Нацбанк прибиратиме обмеження на валютному ринку, і навпаки.

Серед головних пріоритетів Національного банку – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Насамперед, це:

- поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;

- скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т+1);

- зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;

- скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

- скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;

- скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;

- підвищення і скасування ліміту на купівлю фізособами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн./день.

Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами і деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:

- поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;

- скасування обмежень щодо репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;

- скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;

- зняття усіх обмежень щодо розрахунків у валюті з купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик;

- скасування всіх обмежень щодо проведення валютних свопів;

- підвищення і подальше скасування ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн. євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

- підвищення і подальше скасування ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;

- скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS);

- відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про «спліт»);

- дозвіл на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про «спліт»).

*****

НКЦПФР розробила низку документів щодо фінансових
інструментів, які надають своєму власнику право набути голосуючі акції публічного акціонерного товариства

НКЦПФР розробила низку документів щодо фінансових інструментів, які надають своєму власнику право набути голосуючі акції публічного акціонерного товариства.

Першим документом є проект Рішення НКЦПФР «Про затвердження Порядку розрахунку кількості голосуючих акцій (прав голосу за акціями), що належать фізичній або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів, передбачених частиною 10 статті 64-1 Закону України «Про акціонерні товариства»

Цей Порядок встановлює процедуру розрахунку кількості голосуючих акцій (прав голосу за акціями), які прямо або опосередковано належать фізичній або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції публічного акціонерного товариства шляхом їх поставки та фінансових інструментів, які мають подібну економічну природу, але на дату їх виконання не передбачають поставки акцій товариства своєму власнику.

Орієнтовний (невиключний) перелік фінансових інструментів, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції товариства шляхом їх поставки та фінансових інструментів, які мають подібну економічну природу, але не передбачають поставки акцій товариства своєму власнику розміщений на офіційному веб-сайті НКЦПФР.

Під фінансовими інструментами, які на дату їх виконання не передбачають поставки акцій товариства своєму власнику розуміються фінансові інструменти базовим активом яких є право голосу за акціями.

Другий документ – проект Рішення НКЦПФР «Про затвердження Орієнтовного (невиключного) переліку фінансових інструментів, передбачених частиною 10 статті 64-1 Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно з проектом фінансовими інструментами, що на дату їх виконання надають своєму власнику право набути голосуючі акції публічного акціонерного товариства шляхом їх поставки, є:

- акції закритого строкового корпоративного інвестиційного фонду, активи якого складаються з акцій;

- акції спеціалізованого біржового корпоративного інвестиційного фонду;

- варрант, базовим активом якого є акція;

- інвестиційні сертифікати закритого строкового пайового інвестиційного фонду;

- інвестиційні сертифікати спеціалізованого біржового індексного фонду;

- конвертовані облігації підприємств;

- опціон, базовим активом якого є акція;

- опціонний сертифікат, базовим активом якого є акція;

- форвардний контракт, базовим активом якого є акція;

- ф’ючерсний контракт (ф’ючерс), базовим активом якого є акція.

Фінансовими інструментами, які мають подібну економічну природу з ними, але не передбачають поставки акцій публічного акціонерного товариства, є:

- депозитарні розписки (ADR та GDR включно);

- опціон, базовим активом якого є право голосу за акціями;

- форвардний контракт, базовим активом якого є право голосу за акціями;

- ф’ючерсний контракт (ф’ючерс), базовим активом якого є право голосу за акціями.

Документом передбачається, що особа самостійно оцінює чи відносяться фінансові інструменти за своєю економічною природою до цієї групи.

Більш детально – у проектах рішень НКЦПФР «Про затвердження Порядку розрахунку кількості голосуючих акцій (прав голосу за акціями), що належать фізичній або юридичній особі відповідно до фінансових інструментів, передбачених частиною 10 статті 641 Закону України «Про акціонерні товариства» та «Про затвердження Орієнтовного (невиключного) переліку фінансових інструментів, передбачених частиною 10 статті 64-1 Закону України «Про акціонерні товариства».


Українська асоціація інвестиційного бізнесу готує свої зауваження до цих проектів документів.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Розпорядження «Про затвердження уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, необхідність його розробки виникла відповідно до Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), та розроблених Нацкомфінпослуг Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Метою проекту Розпорядження є приведення уніфікованих форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг у відповідність до Методики.

Суттю прийняття проекту Розпорядження є встановлення єдиного підходу до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю).

*****

Держфінмоніторинг оновив Методику національної оцінки ризиків
відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні

Держфінмоніторинг оновив Методику національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні.

Зокрема, як повідомляє прес-служба відомства, з урахуванням Міжнародних стандартів на основі кращих практик проведення національних оцінок ризиків у провідних країнах світу, з урахуванням рекомендацій за наслідками 5-го раунду взаємної оцінки України Комітетом експертів Ради Європи з питань оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) та за сприяння Координатора проектів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), Держфінмоніторингом розроблено оновлену версію Методики для проведення національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні, яку 25 жовтня 2018 року було схвалено на засіданні Робочої групи з проведення секторальної оцінки ризиків у системі ПВК/ФТ.

Відповідно до Порядку проведення національної оцінки ризиків у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму і оприлюднення її результатів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 16 вересня 2015 року №717, оновлена Методика узгоджена з Міністерством фінансів України.

Методика є систематизованою сукупністю підходів, способів, методів, прийомів та процедур, яка буде використовуватись учасниками системи протидії відмивання коштів та фінансування тероризму при проведенні чергової національної оцінки ризиків, що запланована на 2019 рік.

*****

У 2018 році міжнародні резерви України зросли до п’ятирічного максимуму

За підсумками 2018 року міжнародні резерви України зросли на 10,6% і на 1 січня 2019 року сягнули $20,8 млрд. (в еквіваленті), інформує НБУ. Такий обсяг резервів не лише перевищив останній прогноз Національного банку ($19,2 млрд. в еквіваленті, згідно Інфляційного звіту за жовтень 2018), а й сягнув п’ятирічного максимуму – востаннє такий рівень резервів був зафіксований ще у жовтні 2013 року.

Збільшити міжнародні резерви вдалося насамперед завдяки отриманню Україною зовнішнього фінансування та купівлі Національним банком надлишку валюти на міжбанківському ринку.

Так, протягом переважної частини минулого року пропозиція валюти на міжбанківському ринку переважала над попитом на неї. Зокрема, у першій половині року високий рівень пропозиції забезпечували сприятлива зовнішня цінова кон’юнктура для товарів українського експорту і пожвавлення інтересу міжнародних інвесторів до ринків, що розвиваються. У другому півріччі надлишок валюти на міжбанківському ринку формувався насамперед завдяки надходженню виручки від експорту рекордного врожаю зернових й іншої аграрної продукції.

Крім того, на пропозицію валюти з боку банків позначався чистий продаж валюти населенням. В результаті, Національний банк отримав можливість здійснити чисту купівлю валюти на суму $1,4 млрд. без впливу на напрямок руху курсу гривні.

Надходження від Міжнародного валютного фонду, Європейського союзу та Світового банку на підтримку макрофінансової стабільності та реформ в Україні становили $2,4 млрд. Крім того, минулого року Уряд залучив на зовнішніх та внутрішніх ринках $6,1 млрд. Водночас протягом року кошти з резервів спрямовувалися переважно на платежі Уряду та Національного банку з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Їх загальна сума становила $8,1 млрд.

На приріст резервів вплинуло також збільшення вартості фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) на $230 млн.

Зокрема, протягом грудня міжнародні резерви зросли на $3108 млн. або 17,5% до $20820,4 млн. внаслідок дії низки факторів:

- Україна отримала $2396,8 млн. міжнародного офіційного фінансування. Так, від МВФ в рамках нової програми Stand-By Arrangement надійшов перший транш у сумі $1391,1 млн. (в еквіваленті). Пов’язане фінансування, а саме надходження від Світового банку та Європейського союзу, становили $1005,7 млн. (у еквіваленті).

- Уряд отримав $540,8 млн. від продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), деномінованих в іноземній валюті.

При цьому платежі Уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті становили $156,4 млн. у еквіваленті, з яких $142,2 млн. – за ОВДП. Водночас платежі Уряду та Національного банку на користь Міжнародного валютного фонду у грудні становили $158,2 млн. (у еквіваленті).

- У грудні чиста купівля валюти Національним банком на міжбанківському валютному ринку забезпечила поповнення резервів на $338,5 млн.

Зокрема, Національний банк купив $519 млн., з яких 135,4 млн. шляхом валютних інтервенцій за вибором найкращої ціни і $383,6 млн. – за єдиним курсом.

Водночас Національний банк продав $180,5 млн., у тому числі: 60 млн. за вибором найкращої ціни та $120,5 млн. за єдиним курсом.

- Окрім того, на розмір міжнародних резервів вплинуло збільшення вартості фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) у сумі $147,0 млн. (у еквіваленті).

Загалом станом на 1 січня 2019 року, обсяг міжнародних резервів покриває 3,5 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку. Водночас важливим фактором збереження макрофінансової стабільності в Україні є продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом і зваженої монетарної та фіскальної політики.

*****

У грудні 2018 року інфляція в Україні становила 0,8%

Інфляція на споживчому ринку України в грудні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,8%, за 2018 рік у цілому – 9,8%. Про це інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція в грудні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,6%, за 2018 рік у цілому – 8,7%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 297 на 15.02.19
Кількість ІСІ 1 255 на 15.02.19
Кількість НПФ* 57 на 15.02.19
Кількість СК* 3 на 30.11.2018
Активи, млн. грн. 311 765 на 30.11.2018
Активи – за даними звітів 278 КУА щодо 1229 ІСІ, 58 НПФ та 3 СК.
* З активами в управлінні КУА