ukr ENG
 
03.12.2018

Новини УАІБ

Воєнний стан не вплине на роботу фінансового ринку

Воєнний стан не вплине на роботу фінансового ринку. Про це йдеться у повідомленнях державних регуляторів.

Національний банк зазначив, що на час воєнного стану, запровадженого строком на 30 днів у 10 областях України, банківська система і надалі працюватиме в звичайному режимі.

Банки на сьогодні є достатньо стійкими, ліквідними та капіталізованими, а запровадження воєнного стану ризиків для стабільності фінансової системи не створює. Відповідно, жодні адміністративні обмеження на валютному чи грошово-кредитному ринку Національним банком не запроваджуються.

Водночас, у разі виникнення необхідності, банки можуть отримати підтримку ліквідністю від Національного банку за постійно діючими інструментами рефінансування.

Для забезпечення стабільності на валютному ринку Національний банк продовжує уважно стежити за його станом і в разі необхідності виходитиме з інтервенціями для згладжування надмірних курсових коливань. Національний банк має для цього достатньо ресурсів – обсяг міжнародних резервів на сьогодні сягає $17,8 млрд.

Національний банк продовжує дотримуватися політики гнучкого курсоутворення, за якого курс гривні визначає ринок. Фундаментальних ринкових причин для значних курсових коливань немає. Поточні коливання спричинені переважно ситуативними та психологічними чинниками.

Зокрема, ситуація на готівковому валютному ринку на сьогодні є результатом зумовленого останніми новинами психологічного чинника.

НБУ очікує, що після послаблення його тиску конкуренція серед учасників ринку зумовить зменшення маржі на проведення операцій з обміну валюти, і курс гривні на готівковому ринку знову повернеться до ринкового рівня, визначеного фундаментальними чинниками.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку повідомляє, що ринок цінних паперів функціонує без будь-яких змін, пов’язаних із введенням воєнного стану.

НКЦПФР слідкуватиме за роботою організованого та неорганізованого ринків для своєчасного реагування у разі необхідності. Також Комісія оперативно повідомлятиме про будь-які зміни на своєму офіційному сайті.

Зі свого боку, як зазначається у повідомленні Нацкомфінпослуг, Комісія продовжує працювати у звичайному режимі.

При цьому регулятор звертає увагу на те, що учасники ринків фінансових послуг повинні здійснювати свою діяльність у відповідності до законодавства України на всій території України та в повному обсязі виконувати умови договорів про надання фінансових послуг.

Нацкомфінпослуг буде оперативно повідомляти про зміни, що стосуватимуться провадження суб’єктами господарювання господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) та режиму роботи регулятора.

*****

Уряд затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг»

Кабінет Міністрів прийняв Постанову №976 від 21 листопада 2018 року «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», інформує прес-служба Уряду.

Таке рішення було ухвалене на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2018 рік та доручень Прем’єр-міністра України.

Реалізація акта має забезпечити вдосконалене державне регулювання ринків фінансових послуг України та впорядкує проведення Нацкомфінпослуг планових заходів державного нагляду (контролю).

*****

Фінансовий сектор визначив системні ризики

НБУ оприлюднив результати «Опитування про системні ризики фінансового сектору», проведеного у листопаді 2018 року.

Участь у ньому взяли керівники 19 банків, 4 страхових та 3 інвестиційних компаній. До вибірки не потрапили фінансові установи, до яких запроваджено санкції. Підсумкові результати опитування не зважувалися на розмір банку/компанії чи її частку на ринку – усі відповіді рівноцінні.

Опитування про системні ризики фінансового сектору вивчає, як найбільші банки та небанківські фінансові установи сприймають поточні та потенційні ризики для фінансового сектору. Проводиться воно Національним банком двічі на рік, а його результати відображають, як топ-менеджери фінустанов оцінюють стан фінансового сектору за попередні шість місяців та чого очікують у наступні півроку.

Згідно з опитуванням, 69% респондентів оцінили поточний стан фінансового сектору як задовільний, 12% – як добрий. При цьому 73% опитаних вважають, що в найближчі півроку стан фінансового сектору не зміниться, а ще 15% - що покращиться. Хоча попереднє опитування (травень 2018 року) зафіксувало оптимістичніші настрої: тоді на покращення стану фінсектору очікувало 35% респондентів.

Понад дві третини опитаних оцінюють загальний рівень ризику у фінансовому секторі як середній, ще чверть вважає, що він вищий за середній. Водночас оцінки стійкості фінансового сектору до негативних шоків значно покращилася: 69% опитаних назвали її середньою (52% у травні), а 12% оцінили рівень стійкості як високий (0% у травні).

Як і у травневому опитуванні, до п’ятірки найбільших факторів ризику для фінансового сектору увійшли:

- корупція, діяльність правоохоронних органів та судової системи;

- стан співпраці з міжнародними фінансовими організаціями;

- політична та соціальна ситуація у країні;

- стан захисту прав кредиторів та інвесторів;

- шахрайство та кібернетичні загрози.

На думку респондентів, у порівнянні з попереднім опитуванням найбільше зростання ризиків відбулося за факторами доступу до фондування (з 23% у травні до 54% у листопаді) та конкуренції на ринку фінансових послуг (з 13% до 38%). Найістотніше зменшилися ризики можливості банкрутства чи суттєвих фінансових труднощів фінансових установ (з 26% до 15%), а також загрози зміни вартості активів та погіршення якості застави (з 43% до 31%).

*****

Національний депозитарій спрощує бізнес-процеси для своїх клієнтів

Як інформує прес-служба НДУ, з 13 грудня 2018 року Національний депозитарій оптимізує процес роботи з клієнтами. Кількість процедур істотно зменшується. У рамках впровадження технологічних інновацій система документообігу НДУ переводиться в електронну форму. Це дозволить позбутися застарілого та громіздкого процесу паперового діловодства.

Зміни відбуваються відповідно до нової редакції Регламенту провадження депозитарної діяльності, затвердженої Правлінням Національного депозитарію України від 16 листопада 2018 року. Наслідком чого є значне спрощення процесу взаємодії НДУ з клієнтами.

Зокрема, полегшено процедуру подачі розпорядження на формування реєстру власників цінних паперів. Раніше передбачалося 4 варіанти форми розпорядження для різних випадків. Згідно з новою редакцією Регламенту, необхідно буде заповнити одну стандартну форму з правом вибору випадку, для чого збирається реєстр. Також до форми розпорядження доданий список підстав для формування реєстру, і тепер клієнтові не потрібно буде шукати їх у тексті Регламенту.

«Наша мета - спростити взаємодію клієнта з НДУ. Для цього ми об’єднали всі форми розпоряджень і довідок щодо реєстру в одну. Це повинно допомогти клієнту зменшити кількість потенційних помилок», - прокоментувала Начальник управління клієнтського сервісу НДУОльга Бажинова.

Крім того, Національний депозитарій у своїх формах мінімізував кількість полів, що заповнюються, скоротив список необхідних документів для проведення операцій, де це можливо було зробити. Зокрема, більше не потрібно буде подавати оригінал довідки з банку чи рішення про виплату дивідендів для акціонерних товариств.

Істотною зміною для емітентів стане поява електронного глобального (тимчасового глобального) сертифікату на випуск цінних паперів. Усе це реалізується через розширений сервіс Кабінету клієнта НДУ, що дозволить збільшити швидкість і ефективність взаємодії емітента з НДУ і вкластися у встановлені законом стислі терміни.

Реалізація електронного документообігу дозволяє скоротити процес комунікації до декількох кліків. НДУ надає можливість зберігання практично всього пакета документів емітента з електронними підписами в одному місці. Доступ та робота з документацією відбувається дистанційно, зручно й безпечно через Кабінет Клієнта.

«Національний депозитарій послідовно йде шляхом впровадження цифрових технологій. Останні півроку ми активно розвиваємо онлайн-сервіси для роботи з клієнтами. З іншого боку, ми спрощуємо і процесну складову цієї взаємодії. Так, відповідно до нового Регламенту, обсяг процедур, які необхідно виконувати під час здійснення різних операцій, істотно зменшиться», - зазначив Член Правління НДУ Андрій Порада.

Оптимізація процедур взаємодії НДУ враховує зміни до Положення про провадження депозитарної діяльності (Рішення НКЦПФР №451 від 10.07.2018 р.), а також зміни до Положення про глобальний сертифікат та тимчасовий глобальний сертифікат (Рішення НКЦПФР №293 від 03.05.2018 р.).

*****

Розрахунковий центр вніс зміни до тарифів

З 1 грудня 2018 року набрала чинності нова редакція Тарифів на послуги Публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках», йдеться у повідомленні РЦ.

З цієї дати розмір тарифу «Допуск до клірингу зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі» становитиме 0,000001% від загальної суми зобов’язань за правочинами щодо цінних паперів, які укладені на фондовій біржі протягом календарного місяця, кліринг та розрахунки за якими здійснює ПАТ «Розрахунковий центр».

Такі зміни обумовлені підготовкою до запровадження нового проекту щодо виконання розрахунків за цінними паперами в режимі Т+2.

*****

У січні-вересні 2018 року в економіку України іноземні інвестори
внесли $1710,4 млн. прямих іноземних інвестицій

У січні-вересні 2018 року в економіку України іноземні інвестори внесли $1710,4 млн. прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу). Такі дані оприлюднила Державна служба статистики.

З країн ЄС у січні-вересні 2018 року в Україну надійшло $1110,5 млн. прямих іноземних інвестицій (ПІІ), з інших країн світу - $599,9 млн.

За накопичувальним підсумком, станом на 1 жовтня 2018 року акціонерний капітал нерезидентів в Україні дорівнював $31973,6 млн. (з країн ЄС - $24544,5 млн., з інших країн - $7429,1 млн.), що виявилося на 1,2% більше показника початку року ($31606,4 млн.).

До основних країн-інвесторів України належали Кіпр - $8919,7 млн., Нідерланди - $6452,7 млн., Велика Британія - $2047,9 млн., Німеччина - $1824,7 млн. та Швейцарія - $1532,9 млн.

Найбільші обсяги надходжень прямих інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до підприємств промисловості - $10688,8 млн., оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів - $4970,4 млн. та у сферу операцій з нерухомим майном- $3822,6 млн.

Серед регіонів лідерами за обсягами ПІІ були м. Київ ($16540,3 млн.), Дніпропетровська область ($3655,3 млн.) та Київська область ($1582,4 млн.).

*****

У січні-вересні 2018 року українські підприємства
внесли $1 млн. прямих інвестицій в економіку країн світу

За даними Держстату у січні-вересні 2018 року українські підприємства внесли $1 млн. прямих інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку країн світу.

У цілому, станом на 1 жовтня 2018 року обсяг ПІІ з України дорівнював $6306,5 млн. (на початку року він становив $6322 млн.). До країн ЄС з України інвестовано $6086,2 млн., до інших країн світу - $220,3 млн.

Найбільші обсяги прямих іноземних інвестицій з України (за накопичувальним підсумком) були спрямовані до Кіпру - $5932,1 млн., Російської Федерації - $125,8 млн., Латвії - $73,5 млн., Вірґінських Британських Островів - $60,2 млн. та Угорщини - $17 млн.

Лідерами за обсягами інвестицій на звітну дату (за накопичувальним підсумком) були підприємства професійної, наукової та технічної діяльності, вкладення яких в інші країни становили $5970,7 млн.

У регіональному розрізі найбільші обсяги інвестицій були здійснені з Донецької області ($5942 млн.) та м. Києва ($240,7 млн.).

*****

Фонд держмайна підбив підсумки процесу зміни
власності за три квартали 2018 року

Фонд держмайна підбив підсумки процесу зміни власності за три квартали 2018 року.

Згідно з ними, протягом звітного періоду державну форму власності в Україні змінили 93 об’єкти приватизації. У січ­ні-липні 2018 року відповідно до норм Закону України від 4 березня 1992 року «Про привати­зацію державного майна» державну форму власності змінили 58 об’єктів приватизації груп А, Д, Е та Ж. У серпні-вересні 2018 року відповідно до норм нового Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» державну форму власності змінили 35 об’єктів малої приватизації.

Для порівняння, за січень-вересень 2017 року державну форму власності змінили 119 об’єктів, у тому числі об’єкти груп: А – 90, В, Г – 7, Д– 10, Е – 5, Ж – 7.

Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Фонду встановлено завдання з надходження коштів від приватизації державного майна до Державного бюджету обсягом 21,3 млрд. грн.

За дев’ять місяців 2018 року від приватизації державного майна фактично надійшло 83,69 млн. грн. та перераховано до Державного бюджету 77,24 млн. грн.

Протягом відповідного періоду 2017 року надходження від продажу державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації, становили 3,3 млрд. грн.

*****

У січні–вересні 2018 року підприємствами та організаціями України
освоєно 337 млрд. грн капітальних інвестицій

У січні–вересні 2018 року підприємствами та організаціями України за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 337 млрд. грн капітальних інвестицій, що на 19,9% більше від обсягу капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року, інформує Держстат.

Основним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 73,2% загального обсягу.

Вагомі частки капітальних інвестицій освоєно в машини, обладнання та інвентар і транспортні засоби – 47,2% усіх інвестицій, у будівлі та споруди – 42,8%.

На капітальний ремонт активів спрямовано 29,2 млрд. грн капітальних інвестицій (8,7% від загального обсягу).

*****

Платіжний баланс України у жовтні 2018 року зведено з профіцитом $164 млн.

Платіжний баланс України у жовтні 2018 року зведено з профіцитом $164 млн. Про це повідомив НБУ.

У повідомленні Нацбанку зазначається, що ключовими трендами, на які варто звернути увагу, є такі:

- Відновилося зростання експорту товарів. В жовтні він збільшився на 11% до $3,9 млрд. у річному вимірі. Головний драйвер росту - експорт зернових культур і продовольчих товарів;

- Обсяги імпорту товарів залишаються високими. У жовтні Україна імпортувала товари на загальну суму $5,6 млрд.;

- Приплив капіталу за фінансовим рахунком у жовтні становив $1 млрд. та був насамперед забезпечений борговими операціями приватного сектору.

*****

У жовтні 2018 року середня зарплата в Україні склала 9218 грн.

За даними Державної служби статистики, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у жовтні 2018 року становила 9218 грн., що у 2,5 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн.).

Темп росту середньої номінальної заробітної плати порівняно із вереснем становив 101,9%, а порівняно із жовтнем 2017 року – 124,9%.

Індекс реальної заробітної плати у жовтні 2018 року порівняно із вереснем становив 100,2%, а відносно жовтня 201 року. – 114,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 295 на 11.12.18
Кількість ІСІ 1 250 на 11.12.18
Кількість НПФ* 58 на 11.12.18
Кількість СК* 3 на 31.10.2018
Активи, млн. грн. 305 283 на 31.10.2018
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1237 ІСІ, 58 НПФ та 3 СК.
* З активами в управлінні КУА