Новини УАІБ

Національний банк представив пропозиції щодо законодавчого врегулювання роботи інфраструктури фондового ринку

Національний банк представив пропозиції щодо законодавчого врегулювання роботи інфраструктури фондового ринку.

Як повідомляє прес-служба регулятора, НБУ може посилити свою роль в інфраструктурі фондового ринку для забезпечення фінансової стабільності. Це передбачено в пропозиціях Національного банку до проекту закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках», які були презентовані під час виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Запропоновані пропозиції надають Національному банку повноваження на рівні Закону здійснювати оверсайт над елементами інфраструктури фондового ринку, які є критичними для забезпечення фінансової стабільності в країні. А саме - над центральним депозитарієм (зараз це - Національний депозитарій України) та центральним контрагентом (наразі частково ці функції виконує Розрахунковий центр).

Оверсайт має полягати у перевірці цих учасників фондового ринку на відповідність міжнародним стандартам Principles for Financial Market Infrastructures (PFMI), розробленим Комітетом з платіжних систем та ринкової інфраструктури Банку міжнародних розрахунків (Committee on Payments and Market Infrastructures, Bank for International Settlements) та Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions). Досі ані Національний депозитарій України, ані Розрахунковий центр не проходили перевірку на відповідність цим стандартам. Водночас Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, як і раніше, залишиться регулятором НДУ і РЦ та співпрацюватиме з Національним банком над їх приведенням у відповідність до PFMI.

«Національний банк вже має значний досвід здійснення оверсайту елементів інфраструктури фінансових ринків на відповідність PFMI, адже здійснює оверсайт платіжних систем. Застосування набутого досвіду до роботи центрального депозитарію та центрального контрагенту допоможе підвищити надійність інфраструктури ринку, а також створить передумови для його подальшого розвитку», - розповів Заступник Голови НБУ Олег Чурій.

Приведення діяльності НДУ у відповідність до міжнародних стандартів PFMI відкриє можливість для створення повноцінного єдиного центрального депозитарію на його основі. Зокрема, це дасть Національному банку можливість здійснити передачу державних цінних паперів з депозитарію НБУ на обслуговування до НДУ як центрального депозитарію. Отже, буде підвищена ефективність функціонування депозитарної системи України, існування в якій двох депозитаріїв є недоцільним за поточного розміру фондового ринку і створює складності для депозитарних установ. Пропозиції до проекту також деталізують процес і умови здійснення передачі державних цінних паперів на обслуговування до НДУ.

Водночас ці пропозиції передбачають підвищення ролі Національного банку в корпоративному управлінні системно-важливими елементами інфраструктури фондового ринку. Для цього необхідно збільшити частку Нацбанку в капіталі НДУ до щонайменше 51%.

«Участь Національного банку як мажоритарного акціонера НДУ посилить довіру до нього з боку інвесторів, а також забезпечить дотримання суспільного інтересу (public good), який полягає не в отриманні прибутку, а у створенні сприятливих умов для ефективного функціонування ринку», - пояснив Олег Чурій. У майбутньому, в міру розвитку ринку, Національний банк зможе зменшити свою частку або повністю вийти з капіталу НДУ.

Також пропозиції до проекту закону регламентують оптимізацію діяльності Розрахункового центру та його трансформацію з банківської установи в спеціалізовану фінансову установу. Документ пропонує скасувати монополію РЦ на здійснення грошових розрахунків за операціями з цінними паперами за принципом «поставка цінних паперів проти оплати» (Delivery versus payment - DVP).

Відповідно до презентованого бачення Національного банку, грошові розрахунки за угодами на умовах DVP з усіма цінними паперами у відповідності до провідних практик Євросоюзу також мають здійснюватися за принципом «розрахунки в грошах центрального банку» в Системі електронних платежів НБУ. Розвиток цієї технології допоможе знизити ризики при розрахунках за угодами з цінними паперами, що наразі пов’язані з депонуванням коштів у комерційному банку.

Водночас важливим етапом трансформації РЦ буде проведення за участі міжнародних донорів та експертів Сost-benefit analysis (CBA), який повинен визначити доцільність функціонування в Україні центрального контрагента. За результатами СВА буде ухвалене рішення щодо участі Національного банку в капіталі цієї установи. Якщо ж СВА засвідчить недоцільність розвитку функції центрального контрагента за поточних масштабів ринку в Україні, РЦ продовжить виконання безризикової клірингової діяльності.

Трансформація РЦ дозволить повернути державі кошти на суму різниці між обсягом його поточного капіталу і його потребою в капіталі як фінансової компанії - клірингової установи.

Окреслені пропозиції НБУ до законодавчого врегулювання роботи інфраструктури фондового ринку стали логічним продовженням спільної роботи Національного банку та НКЦПФР над удосконаленням інфраструктури фондового ринку, яка розпочалась ще у 2016 році. Також вони відповідають цілям і завданням Меморандуму про взаєморозуміння стосовно співробітництва у розвитку інфраструктури ринків капіталу в Україні, який НБУ та НКЦПФР підписали у червні минулого року. Крім того, в процесі роботи над документом були враховані рекомендації Міжнародного валютного фонду, представники якого перебували в Києві з технічною місією в червні цього року на запрошення Національного банку.

«Сподіваємося, пропозиції Національного банку знайдуть підтримку серед парламентарів, будуть оперативно опрацьовані Комітетом Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності із залученням усіх зацікавлених сторін для швидкого винесення на розгляд Парламенту», - зазначив Олег Чурій.

*****

НКЦПФР затвердила Концепцію реформи інфраструктури
ринків капіталу в Україні

НКЦПФР затвердила Концепцію реформи інфраструктури ринків капіталу в Україні, розроблену за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, інформує прес-служба Комісії.

Концепцією передбачається визначення напрямків вдосконалення законодавства з метою забезпечення модернізації інфраструктури ринків капіталу в Україні у відповідності до міжнародних стандартів та практик, зокрема:

- консолідація виконання функцій центрального депозитарію Національним депозитарієм України;

- здійснення клірингової діяльності центрального контрагента установою, яка отримає відповідну ліцензію від НКЦПФР. Передбачається скасування монополії Розрахункового центру на проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;

- встановлення вимог до діяльності центрального контрагента і центрального депозитарію з урахуванням актів ЄС, зокрема директив EMIR і CSDR.

Наступним кроком в реформуванні інфраструктури ринків капіталу в України повинна стати реалізація передбачених Концепцією пропозицій щодо внесення змін до законодавства. Наразі Комісія працює над новою редакцією Закону України «Про депозитарну систему України», а також над внесенням змін до інших законів України та нормативно-правових актів.

Крім того, для реалізації Концепції необхідним є здійснення корегування норм проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» (реєстраційний №9035 від 03.09.2018), внесеного на розгляд Верховної Ради України групою народних депутатів.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила низку проектів нормативно-правових актів щодо другого рівня пенсійної системи

Нацкомфінпослуг оприлюднила низку проектів нормативно-правових актів щодо другого рівня пенсійної системи.

Першим із них є проект Розпорядження Нацкомфінпослуг «Про затвердження Переліку відомостей про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи, та Порядку обміну інформацією між Пенсійним фондом і адміністраторами недержавних пенсійних фондів – суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення».

Документ розроблено на виконання Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що відомості про стан індивідуального пенсійного рахунку застрахованої особи в недержавному пенсійному фонді - суб’єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, які є складовою персональної електронної облікової картки застрахованої особи, та порядок обміну інформацією між Пенсійним фондом і адміністраторами недержавних пенсійних фондів - суб’єктів другого рівня системи пенсійного забезпечення визначаються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, і Пенсійним фондом.

Другий документ - це проект Розпорядження Нацкомфінпослуг «Про затвердження форми інформації про стан накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що надається виконавчою дирекцією Пенсійного фонду України».

Ним пропонується визначити, яку інформацію виконавча дирекція Пенсійного фонду України має надавати Нацкомфінпослуг про стан накопичувальної системи загальнообов’язкового пенсійного страхування, та встановлюється процедура її передачі.

У нормативному акті зазначено, що інформація надається за наростаючим підсумком, встановлюються терміни її надання. При цьому вказується, що інформація заповнюється виконавчою дирекцією Пенсійного фонду України на підставі звітних даних, даних бухгалтерського обліку, даних системи персоніфікованого обліку та інформації, отриманої від особи (осіб), що здійснює(ють) управління активами Накопичувального пенсійного фонду, а також передбачається, що інформація подається в електронній формі з відповідним захистом.

Третій документ - проект Розпорядження Нацкомфінпослуг «Про затвердження Порядку розрахунку та оприлюднення інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування».

Він встановлює процедуру здійснення розрахунку середньозваженого показника зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку згідно із законодавством щоквартально має здійснювати Нацкомфінпослуг, та порядок оприлюднення Нацкомфінпослуг інформації про середньозважений показник зміни чистої вартості одиниці пенсійних активів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

*****

Держфінмоніторинг презентував концепцію проекту оновленої Методології проведення національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні

Наприкінці жовтня у Державній службі фінансового моніторингу України відбулося засідання Робочої групи з проведення секторальної оцінки ризиків у системі ПВК/ФТ.

Як повідомляє прес-служба відомства, участь у засіданні взяли представники основних профільних державних органів, задіяних у системі боротьби з відмиванням злочинних доходів.

Держфінмоніторинг презентував концепцію проекту оновленої Методології проведення національної оцінки ризиків відмивання коштів та фінансування тероризму в Україні та представив результати секторальної оцінки ризиків використання ринку нерухомості для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансування тероризму.

Зазначений проект розроблено з урахуванням Міжнародних стандартів на основі кращих практик проведення національних оцінок ризиків у провідних країнах світу та є систематизованою сукупністю підходів, способів, методів, прийомів та процедур, які будуть застосовані учасниками при проведенні чергової Національної оцінки ризиків.

Секторальна оцінка ризиків має бути проведена кожним суб’єктом державного фінансового моніторингу та стане невід’ємною частиною Національної оцінки ризиків, проведення якої заплановано на 2019 рік.

Як зазначив Голова Держфінмоніторингу Ігор Черкаський, внесок кожного учасника системи ПВК/ФТ в Україні при проведенні Національної оцінки ризиків є важливим і вкрай необхідним у руслі протидії новим викликам і загрозам у сфері фінансового моніторингу.

За результатами засідання Робочої групи складено протокол, який буде доведено до відома та враховано в роботі усіх зацікавлених державних органів, а також розміщено на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу.

*****

Федерація Європейських Фондових Бірж оприлюднила основні
показники роботи фондових бірж у січні-вересні 2018 рок

Федерація Європейських Фондових Бірж оприлюднила основні показники роботи фондових бірж у січні-вересні 2018 року.

Згідно з ними, станом на початок жовтня 2018 року лідерами серед фондових бірж країн Європи за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext - 3,77 трлн. євро, Deutsche Börse - 1,8 трлн. євро, SIX Swiss Exchange - 1,38 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1,31 трлн. євро, BME (Spanish Exchanges) - 0,7 трлн. євро.

Найкращу динаміку зростання з початку року продемонстрували Cyprus Stock Exchange, капіталізація якої збільшилася на 34,9%, Oslo Børs - на 20% та Bucharest Stock Exchange - на 4,4%.

У січні-вересні 2018 року на європейських фондових біржах спостерігалися різноспрямовані тенденції, зокрема, якщо на деяких майданчиках мало місце зменшення основних індексів, то на інших - збільшення. Найбільше зростання продемонстрували біржові індекси Oslo Børs (17,3%), NASDAQ Nordic-Helsinki (10,7%) та Bucharest Stock Exchange (8,5%). Натомість найбільшого падіння зазнали біржові індекси Athens Exchange (12,5%), Irish Stock Exchange (7,3%) та Warsaw Stock Exchange (7,2%).

У звітному періоді дещо зменшиласякількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок жовтня 2018 року найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges - 3019, група бірж Euronext - 1237 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1010.

****

На європейському ринку в ІІІ кварталі 2018 року
відбулося 64 ІРО на суму 3,9 млрд. євро

На європейському ринку в ІІІ кварталі 2018 року відбулося 64 ІРО на суму 3,9 млрд. євро.

Про це свідчать дані Звіту компанії PwC. Згідно з ними, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року кількість ІРО зменшилася на 16%, а обсяг залучених коштів - на 53% (у ІІІ кварталі 2017 року в Європі було зафіксовано 76 ІРО на загальну суму 8,3 млрд. євро).

У цілому за дев’ять місяців поточного року на європейському ринку відбулося 232 ІРО на суму 25,8 млрд. євро, що виявилося менше показників аналогічного періоду минулого року на 3% та 11% відповідно (за дев’ять місяців 2017 року в Європі було зафіксовано 239 ІРО обсягом 29,1 млрд. євро).

У ІІІ кварталі 2018 року ІРО пройшли на 9 фондових майданчиках Європи. Лідерами за обсягом залучених коштів серед них були London Stock Exchange Group - 2,04 млрд. євро та SIX Swiss Exchange - 1,71 млрд. євро.

Лідерами за кількістю публічних розміщень у липні-вересні виявилися London Stock Exchange Group - 28 ІРО та BME (Spanish Exchange) - 11 ІРО.

Найбільшими розміщеннями на ринках Європи в ІІІ кварталі 2018 року були ІРО таких компаній:

- SIG Combibloc Group AG - 1,71 млрд. євро;

- Amigo Holdings Plc - 0,42 млрд. євро;

- Tritax EuroBox Plc - 0,34 млрд. євро;

- Trian Investors 1 Ltd - 0,3 млрд. євро;

- Hipgnosis Songs Fund Ltd - 0,23 млрд. євро.

У галузевому розрізі найбільші обсяги коштів у звітному періоді були залучені компаніями, які представляють промисловість (1,8 млрд. євро) та фінансовий сектор (1,6 млрд. євро).

*****

У вересні 2018 року середня заробітна плата в Україні складала 9042 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у вересні 2018 року становила 9042 грн, що у 2,4 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн.), інформує Держстат.

Темп росту середньої номінальної заробітної плати порівняно із серпнем становив 100,7%, а порівняно із вереснем 201 року – 123%.

Індекс реальної заробітної плати у вересні 2018р року порівняно із серпнем становив 98,8%, а відносно вересня 2017 року – 112,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією