ukr ENG
 
29.10.2018

Новини УАІБ

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція)»

Група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція)».

У пояснювальній записці до документа (реєстраційний №9224) зауважується, що він спрямований на вдосконалення законодавства України, що пов’язане з питаннями недержавного пенсійного забезпечення, і має врегулювати питання, зокрема щодо відповідальності членів ради недержавного пенсійного фонду, розширення повноважень ради недержавного пенсійного фонду, обов’язків та відповідальності адміністратора недержавного пенсійного фонду, осіб, які здійснюють управління активами та зберігача, врегулювання питання щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами недержавного пенсійного фонду, а саме перехід до застосування «правил розумного інвестора», посилення пруденційного нагляду та розкриття інформації учасникам системи недержавного пенсійного забезпечення тощо.

Нова редакція Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» враховує положення обох Директив ЄС, зокрема, 2003/41/ЄС та 2016/2341.

Проектом закону пропонується забезпечити розв’язання таких проблем:

- визначення відповідальності членів ради недержавного пенсійного фонду та встановлення вимог до осіб, які обираються до складу ради недержавного пенсійного фонду;

- вдосконалення функцій адміністратора недержавного пенсійного фонду, осіб, які здійснюють управління активами та зберігача недержавного пенсійного фонду;

- централізація зберігання інформації про учасників НПФ та про активи системи недержавного пенсійного забезпечення;

- врегулювання питання щодо інвестиційної діяльності з пенсійними активами недержавного пенсійного фонду, а саме стратегічний розподіл пенсійних активів, основні напрями та обмеження пенсійних активів, методи вимірювання інвестиційних ризиків та процеси управління;

- оприлюднення інформації про діяльність у сфері недержавного пенсійного забезпечення;

- встановлення особливостей щодо заборони або обмеження функціонування недержавних пенсійних фондів;

- запровадження функції управління ризиками та визначення порядку здійснення внутрішнього аудиту в установах пенсійного забезпечення;

- питання пруденційного нагляду.

У зв’язку із цим, проектом закону передбачається внесне зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та законів «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про колективні договори і угоди», «Про рекламу», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про депозитарну систему України», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» викладається у новій редакції.

*****

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ рекомендував Парламенту прийняти в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансових інструментів банків»

Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності ВРУ рекомендував Парламенту прийняти в першому читанні законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансових інструментів банків».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа (реєстраційний №9034), його розроблено з метою запровадження нового виду фінансових інструментів банків – банківських сертифікатів, що існує в бездокументарній формі та має зручний механізм придбання та вторинного обігу як на організованих торгівельних майданчиках, так і поза ними.

Законопроектом передбачається внесення змін до:

- Господарського кодексу України щодо порядку та умов випуску цінних паперів суб’єктами господарювання;

- Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» у частині запровадження нового виду боргових цінних паперів - банківського сертифікату, а також нормативного регулювання питань порядку емісії, реєстрації випуску, погашення та виплати доходів за банківським сертифікатом;

- Закону «Про депозитарну систему України» в частині встановлення особливостей депозитарного обліку та депозитарних операцій щодо банківських сертифікатів;

- Закону «Про інститути спільного інвестування» щодо можливості включення до складу активів інститутів спільного інвестування банківських сертифікатів;

- Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у частині того, що Фонд не відшкодовує кошти за банківськими сертифікатами;

- Закону «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами пенсійного фонду (в частині банківських сертифікатів);

- «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обмежень інвестиційної діяльності з пенсійними активами (в частині банківських сертифікатів);

- «Про Національний банк України» в частині визначення серед функцій НБУ встановлення вимог щодо випуску банківських сертифікатів.

*****

Мінфін та НБУ оприлюднили проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування»

Мінфін та НБУ оприлюднили проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування».

Як повідомляє прес-служба Міністерства фінансів, законопроект покликаний підтримати фінансову стабільність в країні в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу в Україні за міжнародними стандартами.

План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (План дій BEPS) був розроблений Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 році. За оцінками ОЕСР, втрати бюджетів країн світу від агресивного податкового планування, що ґрунтується на розмиванні бази оподаткування і переміщенні прибутків за кордон (BEPS), щороку сягають $100-240 млрд. або 4%-10% сукупних надходжень прибутку від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн.

План дій BEPS передбачає 15 дій для усунення прогалин у міжнародному податковому регулюванні і розбіжностей в національному податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють «приховування» корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності. За останні три роки 115 країн вже розпочали запровадження Плану дій BEPS у національному податковому законодавстві.

Україна розпочала процес підготовки до запровадження Плану дій BEPS у 2016 році. Оприлюднений законопроект був розроблений робочою групою на чолі з Міністерством фінансів та за участі Національного банку, а також за участі та підтримки міжнародних експертів з питань оподаткування. Він враховує напрацювання міжвідомчої робочої групи, а також висновки експертизи, проведеної спеціалістами ОЕСР та Світового банку.

Документ спрямований на втілення в Україні восьми найбільш критичних для нашої країни кроків, серед яких:

Дія 3: розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють (КІК), і правила оподаткування таких компаній.

Дія 4: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами.

Дія 6: запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування.

Дія 7: запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва.

Дії 8-10: удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням.

Дія 13: правила звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній.

Підвищення ефективності податкового регулювання відповідно до Плану дій BEPS вкрай важливе для забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах переходу до вільного руху капіталу, передбаченого Законом «Про валюту і валютні операції».

Крім того, прийняття цього законопроекту дозволить уникнути визнання України як країни, що не співпрацює з питань оподаткування. Це розширить можливості для ведення українським бізнесом повноцінної діяльності на зовнішніх ринках, уникаючи упередженого ставлення з боку іноземних контрагентів, банків та інвесторів.

*****

НКЦПФР нагадує про нові вимоги до розкриття річної
інформації за 2018 рік емітентами цінних паперів

НКЦПФР нагадує про нові вимоги до розкриття річної інформації за 2018 рік емітентами цінних паперів.

Як повідомляє Комісія, з 01.01.2019 р. набирає чинності пункт 15 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.11.2017 р. №2210-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» у частині подання емітентами цінних паперів річної звітності в обсязі, встановленому статтею 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (у новій редакції).

Зміни передбачають поширення вимог розкриття річної інформації в обсязі та строки, встановлені вищезазначеною статтею Закону, на:

- публічні акціонерні товариства, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію та/або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру;

- банки;

- публічні акціонерні товариства (крім банків), щодо акцій яких не здійснено публічну пропозицію;

- емітентів, щодо інших цінних паперів (крім акцій) яких здійснено публічну пропозицію та/або цінні папери яких допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру.

- приватні акціонерні товариства, щодо інших цінних паперів (крім акцій) яких не здійснено публічну пропозицію;

- емітентів, які не є акціонерними товариствами та які не здійснювали публічну пропозицію інших цінних паперів, крім акцій, та цінні папери яких не допущені до торгів на фондовій біржі.

При цьому НКЦПФР звертає увагу, що на публічні акціонерні товариства, які не приведуть свою діяльність у відповідність до пункту 13 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2210-VІІІ до 31.12.2018 р., а саме Статут та внутрішні документи товариства відповідно вимогам законодавства, будуть поширюватися вимоги щодо розкриття річної інформації за 2018 рік в обсягах та порядку, встановлених абзацом першим частини восьмої статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», як для публічних акціонерних товариств, щодо акцій яких здійснено публічну пропозицію та/або акції яких допущені до торгів на фондовій біржі в частині включення до біржового реєстру.

*****

Держфінмоніторинг підбив підсумки своєї діяльності
за дев’ять місяців 2018 року

Як зазначається у прес-релізі Державної служби фінансового моніторингу, нею як підрозділом фінансової розвідки України вживаються посилені заходи практичного характеру щодо протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Зокрема, за січень-вересень 2018 року Держфінмоніторинг підготував 752 матеріали (з них 388 узагальнених матеріалів та 364 додаткових узагальнених матеріалів), які направлено до:

‐ органів прокуратури - 130 матеріалів (з них 33 узагальнених матеріалів та 97 додаткових узагальнених матеріалів);

‐ Державної фіскальної служби України - 155 матеріалів (з них 129 узагальнених матеріали та 26 додаткових узагальнених матеріалів);

‐ органів внутрішніх справ - 86 матеріалів (з них 71 узагальнений матеріал та 15 додаткових узагальнених матеріалів);

‐ Служби безпеки України - 132 матеріали (з них 75 узагальнених матеріалів та 57 додаткових узагальнених матеріалів);

‐ Національного антикорупційного бюро України - 249 матеріалів (з них 80 узагальнених матеріалів та 169 додаткових узагальнених матеріалів).

У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 328,5 млрд. грн.

Держфінмоніторингом приділяється особлива увага щодо розслідування фактів відмивання коштів, одержаних від корупційних діянь, розкрадання та привласнення державних коштів та майна.

Так, за дев’ять місяців 2018 року Держфінмоніторингом направлено до правоохоронних органів 266 таких матеріалів (83 узагальнених матеріалів та 183 додаткових узагальнених матеріалів), зокрема, до:

‐ Національного антикорупційного бюро України - 249 матеріалів;

‐ органів прокуратури України - 11 матеріалів;

З метою підвищення ефективності міжвідомчого співробітництва протягом дев’яти місяців 2018 року відомством було акцентовано головну увагу на впровадженні Плану дій щодо вдосконалення національної системи фінансового моніторингу, за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом Ради Європи MONEYVAL. Вказаний План дій розроблений Держфінмоніторингом спільно з іншими заінтересованими органами та у травні поточного року був підтриманий Кабінетом Міністрів України.

Крім того, протягом звітного періоду Держфінмоніторингом організовано проведення четвертого і п’ятого засідань Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Також у звітному періоді Держфінмоніторингом проведено 22 координаційні наради із зацікавленими органами щодо питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, укладено Угоду про співробітництво з Державним бюро розслідувань та підписано протокол з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку щодо зняття суб’єктів первинного фінансового моніторингу з обліку у Держфінмоніторингу у зв’язку із припиненням ними відповідної діяльності.

У сфері методологічного забезпечення системи фінансового моніторингу Держфінмоніторингом посилено заходи щодо взаємодії із суб’єктами первинного фінансового моніторингу, зокрема:

‐ представники Держфінмоніторингу взяли участь у 70 освітніх заходах, проведених для більш ніж 2,5 тис. осіб – учасників національної системи фінансового моніторингу;

‐ проведено 3 засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – банківських та небанківських установ.

У частині координації співпраці з громадськістю Держфінмоніторингом організовано 4 засідання Громадської ради при Держфінмоніторингу, а також підписано рамковий Меморандум про співробітництво з Нотаріальною палатою України.

У рамках виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №601-р «Про реалізацію Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року» до Кабінету Міністрів України надана узагальнена інформація щодо стану виконання плану заходів на 2017-2019 роки з реалізації вказаної Стратегії.

У контексті міжнародного співробітництва протягом 9 місяців 2018 року представники Держфінмоніторингу забезпечили дієву участь у заходах у рамках 56 Пленарного засідання Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL) та у Пленарному засіданні та засіданнях робочих груп Егмонтської групи Підрозділів фінансової розвідки.

Зокрема, на 25 пленарному засіданні Егмонтської групи Підрозділів фінансової розвідки, що відбулось з 24 по 27 вересня 2018 року у м. Сідней (Австралія), розслідування Державної служби фінансового моніторингу України визнано переможцем конкурсу «Найкраща справа Егмонтської Групи» (BECA).

*****

У січні–вересні 2018 року індекс промислової продукції в Україні склав 101,8%

У вересні 2018 року порівняно із серпнем сезонно скоригований індекс промислової продукції в Україні становив 100%, інформує Держстат.

При цьому у вересні поточного року проти вересня 2017 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 99,3%.

У січні–вересні 2018 року порівняно із січнем–вереснем 2017 року індекс промислової продукції склав 101,8%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,0%, переробній – 101,6%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 102,2%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 295 на 05.11.18
Кількість ІСІ 1 241 на 05.11.18
Кількість НПФ* 58 на 05.11.18
Кількість СК* 3 на 30.09.18
Активи, млн. грн. 300 661 на 30.09.18
Активи – за даними звітів 279 КУА щодо 1224 ІСІ, 58 НПФ та 3 СК.
* З активами в управлінні КУА