ukr ENG
 
24.09.2018

Новини УАІБ

Нацкомфінпослуг підбила підсумки діяльності НПФ
у першому півріччі 2018 року

Згідно з даними Нацкомфінпослуг у Державному реєстрі фінансових установ станом на 30.06.2018 р. містилася інформація про 62 недержавних пенсійних фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 30.06.2017 р. у Державному реєстрі налічувалось 64 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, в Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів було зосереджено у м. Києві - 44 або 71% від загальної кількості. У Донецькій області діяло 6 НПФ (9,7%), у Дніпропетровській області - 4 (6,5%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях - по 2 (по 3,2%), в Одеській та Херсонській областях - по 1 (по 1,6%).

Станом на 30.06.2018 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 63,7 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 4,2% (2,8 тис.) менше порівняно з 30.06.2017 р. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 56,7 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис., а з вкладниками-юридичними особами - 6,9 тис.

Пенсійні контракти укладено з 57,4 тис. вкладників, з яких 1,8 тис. (або 3,2%) - це юридичні особи, а 55,6 тис. або 96,8% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 30.06.2018 р. зменшилася у порівнянні з аналогічною датою 2017 року на 2,4 тис. або на 4%.

Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 846,2 тис. осіб (станом на 30.06.2017 р. їх нараховувалося 838 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (60,7%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (27%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 11,1%, вікової групи до 25 років - 1,2%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2,3 рази.

Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк) станом на 30.06.2018 р. склали 753,4 млн. грн., що виявилося на 10% більше в порівнянні зі станом на 30.06.2017 р. При цьому одноразові виплати зросли на 0,3%, а пенсійні виплати на визначений строк - на 41,5%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 30.06.2018 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 80,2 тис. учасників, що склало 9,5% від їх загальної кількості.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 30.06.2018 р. дорівнював 6,9 тис. грн. (станом на 30.06.2017 р. - 6,6 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 55,5 тис. грн. (станом на 30.06.2017 р. - 40,2 тис. грн.).

Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 1937,7 млн. грн., зменшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року на 0,4% (7,9 млн. грн.).

У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (92,6%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1793,4 млн. грн.

Середній розмір пенсійного внеску за січень-червень 2018 року на одного вкладника був таким:

- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця - 19987,7 грн.;

- на фізичну особу - 342,86 грн.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 30.06.2018 р. дорівнювала 2536,7 млн. грн., що виявилося на 12,8% або на 288 млн. грн. більше в порівнянні з аналогічною датою 2017 року.

Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:

- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (46,9% інвестованих активів);

- депозити в банках (35,1%);

- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (10,6%);

- об’єкти нерухомості (1,8%);

- акції українських емітентів (1,3%);

- банківські метали (0,4%);

- акції іноземних емітентів (0,2%);

- інші активи (3,7%).

Станом на 30.06.2018 р. відбувся приріст вкладень у цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів (на 22,2%), та в облігації українських емітентів (на 33,2%). При цьому значно збільшився обсяг активів, що вкладені в об’єкти нерухомості (на 40,4%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1536,7 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 30.06.2017 р. на 309,4 млн. грн. або на 25,2%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 9,6% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 296,8 млн. грн. або 11,4% від загальної вартості активів НПФ.

Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (58,1%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 27,8%, на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 5,6%. Частка витрат на оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок дорівнювала 1,7%, на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, - 1,3%, на оплату інших послуг - 5,5%.

*****

НБУ посилив ефективність функціонування ринку державних
цінних паперів та спростив процедури руху капіталів

НБУ посилив ефективність функціонування ринку державних цінних паперів та спростив процедури руху капіталів, інформує прес-служба НБУ.

Для цього Правління Національного банку затвердило низку змін до нормативно-правових актів з метою забезпечення законодавчого врегулювання процесу розміщення ОВДП та обліку паперів, отриманих НБУ в якості застави, а також врегулювання проведення операцій з ОВДП нерезидентами та порядку купівлі іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземних інвестицій.

По-перше, регулятор визначив порядок обслуговування операцій розміщення ОВДП серед клієнтів первинних дилерів (брокерські договори), що надає доступ на первинний ринок ОВДП приватним інвесторам.

По-друге, НБУ встановив особливості проведення розрахунків за операціями з ОВДП, стороною яких є нерезидент:

- операції з банками та нерезидентами можна буде проводити без обмежень;

- операції з іншими контрагентами можна буде проводити лише на фондовій біржі з розрахунками за принципом «поставка цінних паперів проти оплати»;

- для купівлі іноземної валюти нерезидентами з метою повернення за кордон іноземних інвестицій за результатами операцій з ОВДП необхідно буде подавати максимально спрощений перелік документів.

По-третє, Національний банк врегулював механізм обслуговування операцій рефінансування під заставу пулу активів, а саме визначений порядок проведення операцій блокування ОВДП за такими операціями та передбачена можливість НБУ при виконанні функцій депозитарної установи обліковувати цінні папери банків, що передаються в заставу на користь Національного банку.

Зазначені норми покликані сприяти удосконаленню взаємодії між Національним банком, як депозитарієм цінних паперів, і його клієнтами, а також дозволити спростити порядок проведення нерезидентами валютних операцій за результатами продажу ОВДП.

Відповідні зміни затверджено Постановою Правління НБУ від 18 вересня 2018 року №100 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України». Вони набирають чинності з 20 вересня, крім окремих пунктів, які набирають чинності з 1 листопада 2018 року.

*****

Національний банк оприлюднив проект структури валютного регулювання

Національний банк оприлюднив проект структури валютного регулювання, яке набуде чинності разом із введенням у дію Закону України «Про валюту і валютні операції» 7 лютого 2019 року.

Відповідні матеріали представники НБУ нещодавно презентували банківській та експертній спільноті, повідомляє прес-служба регулятора.

У Нацбанку запевняють, що на відміну від заплутаної чинної бази з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, нова база буде простою, зрозумілою та доступною. Вона буде складатися із 7 нових ключових нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання, які визначатимуть:

- структуру валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;

- порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів іноземної валюти на території України та за кордон;

- транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, а також цінних паперів у документарній формі банками, юридичними та фізичними особами;

- загальний перелік заходів захисту для можливого застосування Національним банком, критерії і порядок їх запровадження, умови їх подовження та дострокового припинення;

- перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер);

- інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювальну систему збору інформації про валютні операції;

- порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком.

«Розробка структури валютного регулювання – це перший крок до втілення Закону «Про валюту і валютні операції» в життя. Далі ми будемо наповнювати їх змістом. При цьому проект кожної з постанов ми плануємо обговорити з банківською та експертною спільнотою, перш ніж остаточно завершити їх опрацювання та оприлюднити їх фінальну версію для ознайомлення громадськості за місяць до набуття ними чинності», - зауважив Заступник Голови НБУ Олег Чурій.

Відповідно до Закону «Про валюту і валютні операції» низку кроків для лібералізації валютного регулювання буде запроваджено одразу після початку дії цього Закону.

Зокрема, по-перше, граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами буде розширено до 365 днів (зараз він становить 180 днів).

По-друге, буде скасовано валютний нагляд для експортно-імпортних операцій на суму до 150 тис. грн.

По-третє, індивідуальні валютні ліцензії буде скасовано. Натомість з’явиться система електронних лімітів.

По-четверте, будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньо-економічної діяльності за порушення строків розрахунків.

По-п’яте, буде дозволено online купівлю іноземної валюти фізичними особами. При цьому на такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти (зараз – до 150 тис. грн. на день в еквіваленті).

«Чи будуть у нових нормативно-правових актах інші кроки з валютної лібералізації, окрім тих, що вже передбачені Законом «Про валюту і валютні операції», залежатиме від макроекономічних умов на момент завершення роботи над новим валютним регулюванням. Як і раніше, ключове завдання Національного банку - забезпечити макроекономічну та фінансову стабільність в Україні, тому подальші послаблення правил проведення валютних операцій буде можливим лише за сприятливих макроекономічних умов», - підкреслив Олег Чурій.

Закон «Про валюту і валютні операції» було схвалено Верховною Радою 21 червня 2018 року. Він набрав чинності з 7 липня 2018 року та вводиться у дію через сім місяців перехідного періоду з дня набрання ним чинності.

*****

У Національному депозитарії відбулася дискусія про найактуальніші питання щодо впровадження ПЗ DEPEND

У Національному депозитарії України відбулася дискусія про найактуальніші питання щодо впровадження ПЗ DEPEND: каналів зв’язку та вимог до депозитарних установ, зберігання історичних даних, специфікації та стандартів повідомлень, інформує прес-служба НДУ.

Ініціаторами та учасниками зустрічі виступили активні депозитарні установи та проектна команда НДУ. Особливу увагу було приділено складовим системи обміну інформацією між депозитарієм та депозитарними установами. Дві основні складові майбутньої моделі роботи - це веб-сервіс Кабінет клієнта та DEPEND GUI, зокрема можливість обміну повідомленнями ISO.

Центральний депозитарій запропонував депозитарним установам опцію: перенести власні бази даних Оберон на обчислювальні потужності НДУ, що потенційно зменшить можливі витрати депозитарних установ по забезпеченню відповідного рівня конфіденційності, доступності та цілісності інформації історичних даних депозитарних установ.

Для депозитарних установ, які приймуть рішення не переносити власну базу даних Оберон до Центрального депозитарію, буде розроблено та надано спеціальні вимоги щодо забезпечення відповідального зберігання історичних даних на рівні депозитарної установи.

Учасники дискусії також приділили увагу окремим типам повідомлень, які планується використовувати при обміні електронними документами між депозитарієм та депозитарними установами. Серед них - повідомлення щодо обслуговування корпоративних дій, надання депозитарними установами інформації про власників, повідомлення щодо звірки балансу депозитарної установи з її рахунком(-ами) в депозитарії та інші. При цьому були висвітлені основні підходи до механізмів обміну такими повідомленнями, а також обговорені правила транслітерації, які будуть використовуватися при обміні повідомлень у залежності від обраного депозитарною установою каналу зв’язку.

На зустрічі було розглянуто варіанти моделей роботи депозитарних установ у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію та, зокрема принципи депозитарного обліку цінних паперів/прав на цінні папери/прав за цінними паперами (відображення обмеження права голосу), а також щодо можливості за рішенням депозитарної установи використовувати план рахунків діючого Стандарту у власних програмних продуктах. Було зазначено, що Стандарт відкоригують з урахуванням майбутньої моделі роботи.

Крім того, були висвітлені основні принципи нумерації рахунків у цінних паперах у системі депозитарного обліку Центрального депозитарію та вимогами до нумерації рахунків у цінних паперах у системі депозитарного обліку депозитарних установ.

Надалі планується оприлюднення проектів таких документів:

- Проекту Технічних вимог до депозитарних установ;

- Проекту Специфікації повідомлень при обміні електронними документами між Центральним депозитарієм та його клієнтами;

- Стандарту (правил) депозитарного обліку.

Зазначені документи також будуть представлені до обговорення на засіданні Ради учасників НДУ.

*****

Останніми роками спостерігається поступове збільшення кількості установників управління майном ФФБ та надходжень їхніх внесків до ФФБ

Згідно з даними Нацкомфінпослуг станом на 30.06.2018 р. 55 фінансових компаній мали діючі ліцензії на управління майном для фінансування об’єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Загальна кількість установників управління майном, які уклали договори з фінансовими компаніями-управителями щодо участі у фонді фінансування будівництва (ФФБ), станом на звітну дату дорівнювала 25377 осіб, з яких 25218 - фізичних та 159 - юридичних.

Останніми роками спостерігалося поступове збільшення кількості установників управління майном ФФБ та надходжень їхніх внесків до ФФБ.

Станом на кінець першого півріччя 2018 року порівняно з аналогічною датою 2017 року кількість установників управління майном ФФБ збільшилася на 11,6%. Обсяг внесків установників управління майном до ФФБ на звітну дату складав 37136,9 млн. грн., що на 25,9% перевищило показник кінця першого півріччя 2017 року.

Також слід зазначити, що дозвіл, який надає право здійснювати емісію сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (сертифікатів ФОН), на звітну дату мала одна фінансова компанія.

*****

У ІІ кварталі ВВП України зріс на 1%

Валовий внутрішній продукт України у ІІ кварталі 2018 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 1%, а порівняно з ІІ кварталом 2017 року – на 3,8%, інформує Державна служба статистики.

Номінальний ВВП становив 807,3 млрд. грн, а ВВП у розрахунку на одну особу – 19074 грн.

*****

У серпні 2018 року порівняно із липнем індекс
промислової продукції в Україні становив 99,3%

За даними Держстату у серпні 2018 року порівняно із липнем сезонно скоригований індекс промислової продукції в Україні становив 99,3%.

У серпні поточного року проти серпня 2017 року індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 99,5%.

У січні–серпні 2018 року порівняно із січнем–серпнем 2017 року індекс промислової продукції дорівнював 102,2%, у т. ч. у добувній промисловості та розробленні кар’єрів – 102,0%, переробній – 102,0%, постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 102,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 292 на 01.10.18
Кількість ІСІ 1 235 на 01.10.18
Кількість НПФ* 58 на 01.10.18
Кількість СК* 3 на 31.08.18
Активи, млн. грн. 296 611 на 31.08.18
Активи – за даними звітів 277 КУА щодо 1215 ІСІ, 58 НПФ та 3 СК.
* З активами в управлінні КУА