ukr ENG
 
17.09.2018

Новини УАІБ

 УАІБ: Щомісячний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за серпень 2018 року

У серпні українські фондові біржі закрилися різноспрямовано: так, індекс УБ зменшився на -0,03%, а індекс ПФТС додав +3,73%.

Усі сектори публічних інститутів спільного інвестування завершили місяць з такими показниками: лідерами з доходності «з початку року» стали закриті фонди +16,69% (-1,08% за місяць), друге місце посіли відкриті ІСІ +5,91% (+0,97% за місяць), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці з показником +1,33% (+0,07% за місяць).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 16 відкритих ІСІ станом на 31.08.2018 р. становила 84,62 млн. грн. Відповідно до показників на кінець липня, загальне зменшення ВЧА склало -157,96 тис. грн. (-0,19%).

Всі фонди сектору завершили місяць зі зростанням вкладень, і лише один зафіксував зниження. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +3,11% до -0,81%.

За результатами серпня лідерами зростання у секторі стали:

«ВСІ» (+151,64 тис. грн. (+8,62%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+5,35% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +94,96 тис. грн.;

«УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+32,27 тис. грн. (+2,05%)) – завдяки залученню коштів інвесторів (+2,00% в обігу) та зростанню інвестпортфеля фонд отримав +31,54 тис. грн. чистого притоку;

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+40,21 тис. грн. (+3,65%)) – так само, завдяки позитивній переоцінці складових портфеля та додатковому розміщенню сертифікатів (+2,43% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +26,85 тис. грн.

Найбільші виплати інвесторам у серпні зробили такі фонди:

«ОТП Фонд Акцій» (-783,80 тис. грн. (-5,57%)) – найбільший чистий відтік у секторі, пов'язаний з викупом у інвесторів значної кількості сертифікатів (-5,72% в обігу), призвів до відтоку чистого капіталу у розмірі -807,84 тис. грн.;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцій» (-84,76 тис. грн. (-6,89%)) – викуп в учасників фонду 94 інвестиційних сертифікатів спричинив чистий відтік капіталу у розмірі -75,66 тис. грн.;

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперів» (+55,09 тис. грн. (+0,84%)) – попри позитивну переоцінку інвестпортфеля, пред’явлення інвесторами до погашення 9 сертифікатів призвело до втрат фондом -28,17 тис. грн. «чистими».

Список основних гравців сектору у серпні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (35,53% сукупної ВЧА (30,07 млн. грн.)), другу сходинку посів фонд «ОТП Фонд Акцій» (15,72% (13,03 млн. грн.), третє місце - за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,82% (6,62 млн. грн.)). Четверте місце закріпилося за фондом «Софіївський» (7,21% (6,10 млн. грн.)), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,78% (5,74 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«ВСІ» (+3,11%), «Надбання» (+2,15%) та «Альтус-Депозит» (+2,08%).
Найменші показники зміни вартості своїх цінних паперів у серпні продемонстрували фонди: «УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (-0,81%), «УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+0,05%) та «ТАСК Ресурс» (+0,14%).

Інтервальні фонди

У серпні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 2,96 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів збільшилася на +11,17 тис. грн. (+0,38%).

За результатами місяця лідером зростання у секторі став фонд «Паритет» (+30,32 тис. грн. (+1,98%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля.

Найбільші зменшення ВЧА зафіксували фонди:

«ТАСК Український Капітал» (-17,22 тис. грн. (-1,58%)) та «Оптімум» (-1,93 тис. грн. (-0,59%)) – негативна зміна ВЧА відбулася за рахунок зменшення вартості складових інвестпортфеля.

Лідером за доходністю став фонд «Паритет» (+1,98%), найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів зафіксували фонди «ТАСК Український Капітал» (-1.58%) та «Оптімум» (-0,59%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2 закритих ІСІ, які включено до огляду за серпень, на кінець місяця склала 12,73 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів зменшилася на -1365,72 тис. грн. (-9,69%), таке зниження відбулося через значну виплату інвесторам. Фонд «Індекс Української Біржі» (-1350,64 тис. грн. (-10,38%)) - втрати чистого капіталу у розмірі -1266,22 тис. грн. відбулися через відчутне зниження акцій в обігу на -9,65%.

За результатами серпня доходність фондів у секторі була такою: «ТАСК Універсал» (-1,40%) та «Індекс Української Біржі» (-0,77%).

*****

За січень-червень 2018 року загальні чисті активи інвестиційних
фондів,зареєстрованих в Європі, збільшилися на 1,1%

Згідно з інформацією, наведеною у Звіті Представницької асоціації європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA), за січень-червень 2018 року загальні чисті активи інвестиційних фондів, зареєстрованих в Європі, збільшилися на 1,1% і станом на початок другого півріччя складали 15788 млрд. євро.

Найбільший обсяг чистих активів серед інвестиційних фондів європейських країн на звітну дату було зафіксовано у фондів Люксембургу. Їхня частка в загальному обсязі активів складала 26,8% (4237 млрд. євро). Друге місце за цим показником належало інвестфондам Ірландії (15,8% або 2487 млрд. євро), третє - Німеччини (13,1% або 2064 млрд. євро), четверте - Франції (12,1% або 1907 млрд. євро), п’яте - Великобританії (10,5% або 1654 млрд. євро).

Протягом першого півріччя 2018 року в більшості країн Європи відбулося збільшення обсягів активів інвестиційних фондів. Найбільше вони зросли в інвестфондах Кіпру (на 45%), Мальти (на 6,3%), Норвегії (на 5,2%), Ірландії (на 3,8%), а також Болгарії та Іспанії (на 2,9%).

Разом із тим, у ряді країн відбулося зменшення активів інвестфондів. Найбільше вони скоротилися у Туреччині (на 6,6%), у Румунії (на 5,4%), у Португалії (на 4,2%), в Угорщині (на 3,9%) та у Швейцарії (на 3,6%).

Частка чистих активів фондів групи UCITS у загальному обсязі активів європейських інвестиційних фондів станом на початок другого півріччя 2018 року складала 62,2%, а фондів групи AIFs - 37,8%.

Сукупні чисті активи фондів групи UCITS за січень-червень 2018 року збільшилися на 1% та станом на початок другого півріччя дорівнювали 9824 млрд. євро.

Частка активів фондів акцій у загальній структурі активів інвестфондів групи UCITS складала 39%, фондів облігацій - 27%, фондів з мульти-активами - 19%, фондів грошового ринку - 12%, інших видів фондів - 4%.

Загальні активи фондів з мультиактивами за звітний період збільшилися на 3,2%, а фондів акцій - на 2,5%. Проте активи фондів грошового ринку зменшилися на 0,9%, фондів облігацій – на 0,5%, інших видів фондів - на 7%.

Найбільші обсяги активів фондів групи UCITS станом на початок другого півріччя 2018 року спостерігалися в таких країнах: Люксембург - 36,1% від загального обсягу активів усіх європейських фондів цієї групи (3542 млрд. євро); Ірландія - 19,1% (1877 млрд. євро); Великобританія - 12,5% (1231 млрд. євро); Франція - 6,8% (860 млрд. євро); Швейцарія - 4,4% (428 млрд. євро).

У першому півріччі у більшості європейських країн було зафіксовано зростання чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS. Найбільше збільшилися активи фондів Кіпру (на 20,4%), Бельгії (на 7%), Норвегії (на 5,2%), Іспанії (на 5,1%) та Болгарії (на 3%). При цьому найбільше скорочення чистих активів інвестиційних фондів групи UCITS спостерігалося в Туреччині (на 11,2%), у Нідерландах (на 8,8%) в Угорщині (на 8,8%), у Румунії (на 7,8%) та у Швейцарії (на 5,2%).

Сукупні чисті активи європейських інвестиційних фондів групи AIFs за перше півріччя 2018 року збільшилися на 1,2% й станом на початок другого півріччя дорівнювали 5965 млрд. євро.

У звіті EFAMA повідомляється, що станом на звітну дату загальна кількість інвестиційних фондів групи UCITS дорівнювала 32,73 тис., а групи AIFs - 28,5 тис. (на початку 2018 року їх нараховувалося 32,03 тис. та 28,15 тис. відповідно).

У першому півріччі 2018 року в європейських інвестфондах групи UCITS відбувся приплив коштів обсягом 186,11 млрд. євро.
 
Найбільший приплив (95,54 млрд. євро) було зафіксовано у фондах акцій. При цьому фонди з мультиактивами залучили 81,78 млрд. євро, фонди облігацій - 26,14 млрд. євро, інші види фондів - 3,57 млрд. євро. У фондах грошового ринку спостерігався відтік у сумі 19,9 млрд. євро.

Найбільший приплив коштів у першому півріччі відбувся в інвестиційних фондах групи UCITS Люксембургу (72,87 млрд. євро), Ірландії (45,41 млрд. євро), Франції (24,4 млрд. євро), Іспанії (13,25 млрд. євро) та Швейцарії (6,86 млрд. євро).

Поряд із цим, у ряді європейських країн було зафіксовано відтік коштів із інвестфондів групи UCITS. Зокрема, фонди Нідерландів втратили 2,79 млрд. євро, Румунії - 0,39 млрд. євро, Австрії - 0,28 млрд. євро, Туреччини - 0,17 млрд. євро, а Угорщини - 0,04 млрд. євро.

*****

У січні-липні 2018 року НКЦПФР зареєструвала емісійні цінні папери загальним обсягом 30,83 млрд. грн.

У січні-липні 2018 року НКЦПФР зареєструвала емісійні цінні папери загальним обсягом 30,83 млрд. грн., що виявилося на 47,4 млрд. грн. менше порівняно з результатом аналогічного періоду 2017 року (78,4 млрд. грн.).

Про це свідчать дані Інформаційної довідки Комісії щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-липня 2018 року.

За сім місяців поточного року регулятор зареєстрував 62 випуски акцій на суму 13,4 млрд. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 53 млрд. грн.

Також НКЦПФР зареєструвала 53 випуски облігацій підприємств на суму 3,4 млрд. грн. У порівнянні з січнем-липнем 2017 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 349 млн. грн.

Крім того, за звітний період Комісією було зареєстровано один випуск опціонних сертифікатів на суму 55 млн. грн. (у січні-липні 2017 року було два випуски опціонних сертифікатів на суму 32 млн. грн.).

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих НКЦПФР у січні-липні 2018 року, становив 3,5 млрд. грн. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду минулого року на 0,6 млрд. грн.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 10,5 млрд. грн., що виявилося на 6,5 млрд. грн. більше ніж у січні-липні 2017 року.

*****

Корупція та недовіра до судової системи вже третій рік поспіль очолюють рейтинг найголовніших перешкод для іноземних інвесторів в Україні

Корупція та недовіра до судової системи вже третій рік поспіль очолюють рейтинг найголовніших перешкод для іноземних інвесторів.

Про це свідчать результати традиційного опитування іноземних інвесторів про перепони та бар’єри, що заважають залученню капіталу в Україну, яке провели у серпні-вересні 2018 року Dragon Capital, Європейська Бізнес Асоціація та Центр економічної стратегії, повідомляється у прес-релізі ЄБА.

У дослідженні взяли участь 109 респондентів, у тому числі портфельні і прямі інвестори, які вже мають інвестиції, а також ті, які тільки планують інвестувати в Україну. Опитування проходило методом онлайн-інтерв’ю і було здійснено за технічної допомоги GfK Ukraine.

Згідно з результатами опитування, у 2018 році третьою за важливістю перешкодою (після корупції та недовіри до судової системи) інвестори назвали нестабільну фінансову систему та курс національної валюти. Також застережливими для інвестицій є монополізація ринків, військовий конфлікт на Сході країни, обтяжливе та мінливе законодавство, репресивні дії правоохоронних органів, обмеження на рух капіталу та валютні операції.

Нестабільність фінансової системи та курсу національної валюти (інвестори оцінили її на 5,9 балів із 10 можливих) піднялася у 2018 році на 2 сходинки. Це є наслідком тривалої невизначеності з перспективами подальшої співпраці із головним кредитором країни – Міжнародним валютним фондом та значними виплатами за зовнішніми боргами, які має здійснити Україна найближчим часом.

Водночас військовий конфлікт з Росією (5,4 бали) все менше хвилює інвесторів, адже протягом 2018 року спостерігалося згасання активних військових дій, а інформація про бойові втрати поступово знижувала свою присутність в інформаційному полі.

Зараз, у передвиборчий рік, у рамках дослідження інвесторам було запропоновано визначити головні кроки майбутнього Уряду, які би позитивно та негативно вплинули на їхні рішення інвестувати в Україну.

Серед позитивних рішень найвищі позиції отримали рішучі кроки в боротьбі з корупцією, перезапуск судової системи та відчутний прогрес у відділенні політики від бізнесу. Відповідно подіями, які матимуть найбільш негативний вплив на інвестиції, є дефолт, атаки на незалежні антикорупційні інституції, відмова від демократичних цінностей та політичний тиск на НБУ.

«Всі успішні країни нашого регіону є лідерами із залучення прямих іноземних інвестицій. Для того, щоб Україна також стала привабливою для інвесторів, потрібно забезпечити верховенство права та справедливість, суттєво скоротити корупцію у правоохоронних органах та судах. У вересні 2017 року керівництво країни на зустрічі з бізнес асоціаціями обіцяло створити Національне бюро фінансових розслідувань. На жаль, цього не сталося, і навіть наші зауваження до законопроекту не були поки враховані», – коментує Томаш Фіала, Генеральний директор Dragon Capital та Президент Європейської Бізнес Асоціації.

«Ефективна боротьба з корупцією та якісна судова система - як маяк для бізнесу, щоб зрозуміти, що в країні є свобода підприємництва, вільний доступ до різних сегментів бізнесу, прозорість та захищеність. Варто також згадати розпочату реформу валютної лібералізації, яку потрібно довести до грамотного практичного впровадження. Цього також потребують і стратегічні інвестори. Адже зараз, на жаль, коштів Україні ніхто не дає. І Місія МВФ, яка працює в країні, по суті, кредитор останньої інстанції. Тож нам потрібно бути націленими на реальні реформи в державі. І це саме те, що допоможе залучити інвестиції у країну», – наголосила Анна Дерев’янко, Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Як із рейтингу перешкод, так і зі сприйняття можливих кроків нової влади ми бачимо, що правовладдя, сильна демократія та руйнація корупційної системи є передумовами інвестицій та економічного зростання в Україні», – зазначив Гліб Вишлінський, Виконавчий директор Центру економічної стратегії, коментуючи цьогорічні результати опитування.

*****

Рада Національного банку України ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу

Рада Національного банку України ухвалила Основні засади грошово-кредитної політики на 2019 рік і середньострокову перспективу, розроблені на основі пропозицій Правління НБУ, інформує прес-служба Ради.

Під час засідання Ради НБУ також було затверджено Оцінку діяльності Правління Національного банку України щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики в першому півріччі 2018 року.

Вперше Основні засади грошово-кредитної політики були розроблені на базі Стратегії монетарної політики Національного банку України, яка була підготовлена та нещодавно ухвалена Радою.

Стратегія визначає головні принципи, цілі та інструменти монетарної політики Національного банку України та напрями їх розвитку. Основні засади деталізують особливості проведення грошово-кредитної (монетарної) політики, у тому числі макроекономічний контекст, у конкретному році та в середньостроковій перспективі.

Враховуючи статтю 99 Конституції України та статтю 6 Закону України «Про Національний банк України», на виконання своєї основної функції – забезпечення стабільності грошової одиниці, пріоритетною ціллю грошово-кредитної (монетарної) політики є досягнення та підтримка цінової стабільності в державі.

Другою за пріоритетністю ціллю є сприяння фінансовій стабільності, у тому числі стабільності банківської системи, якщо це не перешкоджає досягненню і підтримці цінової стабільності.

Третьою ціллю є сприяння додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримка економічної політики Уряду України за умови, що це не перешкоджає першим двом цілям.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національний банк України» цінова стабільність – це збереження купівельної спроможності національної валюти шляхом підтримання в середньостроковій перспективі (від трьох до п’яти років) низьких, стабільних темпів інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін. Для досягнення та забезпечення цінової стабільності Національний банк використовує монетарний режим інфляційного таргетування, оскільки досягнення цінової стабільності найкраще кореспондує із забезпеченням стійких темпів приросту ВВП, усуваючи передумови для непередбачуваних та суб’єктивно вмотивованих рішень щодо змін у монетарній політиці.

Основні засади визначають кількісну ціль щодо інфляції ‒ 5% у середньостроковій перспективі. При цьому передбачається така орієнтовна поквартальна траєкторія приросту індексу споживчих цін у річному вимірі для досягнення відповідних кількісних цілей з інфляції:
- березень 2019 року – 5,75% ± 2 п. п.;
- червень 2019 року – 5,5% ± 2 п. п.;
- вересень 2019 року – 5,25% ± 2 п. п.;
- з кінця грудня 2019 року – 5% ± 1 п .п.

Досягнення поставлених інфляційних цілей має сприяти забезпеченню стійких темпів економічного зростання. Також політика цінової стабільності сприяє посиленню ринкової конкуренції, що є поштовхом до інвестиційної та інноваційної активності. Цінова стабільність є фундаментальною передумовою зниження довгострокових процентних ставок, що сприятиме розширенню кредитування реального сектору економіки, зменшенню вартості капіталу в економіці, яке має знизити сукупні витрати економічних агентів, внаслідок чого зменшиться тиск на ціни.

Оскільки забезпечення сталого економічного розвитку в Україні неможливе без поступу в здійсненні реформ, Національний банк разом з Урядом докладатиме всіх зусиль для продовження виконання заходів із реформування економіки та фінансової системи, передусім передбачених співпрацею з міжнародними фінансовими організаціями.

Прискорення структурних реформ та краща координація монетарної та фіскальної політики буде вагомим фактором підтримки економічного зростання та зниження інфляції до цільових рівнів.

Основним інструментом грошово-кредитної (монетарної) політики є ключова (облікова) ставка.

Національний банк продовжуватиме дотримуватися плаваючого курсоутворення, маючи на увазі, що монетарна політика не спрямовуватиметься на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу. Зазначене не виключає можливості проведення Національним банком валютних інтервенцій з метою: накопичення міжнародних резервів; згладжування різких змін обмінного курсу гривні, які не базуються на змінах фундаментальних чинників в економіці; підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.

*****

Кредитний портфель банків у національній
валюті в серпні 2018 року збільшився на 2,3%

Кредитний портфель банків у національній валюті в серпні 2018 року збільшився на 2,3% до 607,8 млрд. грн. Про це свідчать попередні дані «Грошово-кредитної статистики», оприлюднені Національним банком.

В останньому літньому місяці, як і в попередні місяці, банки активно працювали з населенням - обсяг гривневих кредитів фізичним особам зріс на 4% до 126,2 млрд. грн.

Обсяг гривневих кредитів бізнесу за серпень збільшився на 1,8% до 480,3 млрд. грн., валютних – майже не змінився і становив $14,5 млрд.

У серпні обсяг гривневих депозитів у банківській системі України скоротився на 4,1% до 494,5 млрд. грн. Обсяги гривневих коштів бізнесу на рахунках у платоспроможних банках скоротилися на 6,7% до 242,3 млрд. грн., значною мірою через сплату квартальних податкових та інших платежів до бюджету. Гривневі кошти фізичних осіб на рахунках у платоспроможних банках скоротилися на 1,3% до 251,5 млрд. грн. під впливом сезонних факторів та погіршенням курсових очікувань.

В умовах збільшення волатильності на валютному ринку та девальваційного тиску на гривню зросли обсяги валютних депозитів: бізнесу – на 2,1% до $5,2 млрд., населення – на 2,2% до $8,7 млрд.

Вартість гривневих кредитів та депозитів для бізнесу незначно зросла, для населення – лишилась майже на рівні попереднього місяця.

Процентні ставки за гривневими депозитами для бізнесу в серпні підвищилися на 0,4% до 12,4%, за кредитами у національній валюті – зросли на 1% до 17,9% річних.

Ставки за гривневими депозитами населення лишилися на рівні липня, за кредитами у національній валюті знизилися на 0,2%.

*****

У січні-липні 2018 року негативне сальдо зовнішньої
торгівлі товарами в Україні склало $4063,7 млн.

Згідно з даними Державної служби статистики у січні–липні 2018 року експорт товарів з України становив $26876,2 млн., або 112,7% порівняно із січнем–липнем 2017 року, а імпорт в Україну – $30939,9 млн., або 115,9%. Негативне сальдо склало $4063,7 млн. (у січні–липні 2017 року негативне сальдо дорівнювало $2847,5 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,87 (у січні–липні 2017 року – 0,89).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 212 країн світу.

*****

Базова інфляція в Україні у серпні 2018 року становила 0,1%

Споживчі ціни в Україні в серпні 2018 року порівняно з попереднім місяцем не змінилися, водночас з початку року зросли на 3,6%. Про це інформує Держстат.

Базова інфляція в серпні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 0,1%, з початку року – 3,5%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Інвестувати легко Розділ у процесі оновлення
 
Основні цифри
Кількість КУА 295 на 11.12.18
Кількість ІСІ 1 250 на 11.12.18
Кількість НПФ* 58 на 11.12.18
Кількість СК* 3 на 31.10.2018
Активи, млн. грн. 305 283 на 31.10.2018
Активи – за даними звітів 281 КУА щодо 1237 ІСІ, 58 НПФ та 3 СК.
* З активами в управлінні КУА