ukr ENG
 
09.07.2018

Новини УАІБ

Д.Леонов: покладення на СРО обов’язку підготовки фахівців своїх компаній-членів з питань професійної етики може стати першим кроком делегування Комісією до СРО повноважень по атестації кадрів

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку поінформувала учасників ринку про намір розробити і прийняти до кінця 2018 року Кодекс професійної етики учасників ринку капіталу.

Питанням професійної етики було присвячено засідання круглого столу «Роль етичних стандартів у формуванні ефективного ринку капіталу», який відбувся 4 липня в інформаційному агентстві «Укрінформ» і був організований НКЦПФР за сприяння Проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» та Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine. На думку регулятора, запровадження нового кодексу професійної етики сприятиме вищому рівню довіри до фондового ринку України, його більшій прозорості та привабливості для інвесторів.

В обговоренні цих питань взяли участь представники Української асоціації інвестиційного бізнесу. Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов зазначив, що СРО та система атестації фахівців ринку цінних паперів в Україні виникли більш як 20 років тому з ініціативи самих учасників ринку ще до створення Комісії з цінних паперів.

На час створення Комісії як регулятора, СРО вже мали свої етичні кодекси, які розроблялися безпосередньо за участі проектів USAID із залученням міжнародних експертів. Цими етичними кодексами, які знаходяться у відкритому доступі на сайтах СРО, і досі послуговуються учасники Асоціацій. За сферою охоплення професійних відносин вони перевищують, презентований як приклад, кодекс CFA, але ідеологічно дуже схожі, сказав Д.Леонов.

Говорячи про практичне застосування етичних кодексів, Головуючий Ради УАІБ наголосив на існуючих національних особливостях. На відміну від CFA, СРО об’єднують юридичних осіб відповідного виду діяльності, які приймають етичний кодекс СРО під час вступу в саморегулівну організацію і зобов’язані виконувати його норми усім трудовим колективом. Але СРО не має безпосередніх важелів впливу на окремих співробітників компаній, які є фізичними особами.

У теперішньому варіанті Концепції реформування системи атестації кадрів, підкреслив Д.Леонов, коли сертифікація у повній мірі, в тому числі й щодо етичної складової, відноситься до компетенції регулятора, СРО можуть давати тільки рекомендації засновникам та керівництву фінансових установ щодо дотримання їхніми співробітниками етичних стандартів.

Щоб з’явилися реальні можливості впливу на персонал фінансової установи, зазначив він, етичну складову підготовки та атестації кадрів компаній – членів СРО доцільно віддати СРО, які й повинні розробити вимоги, порядок їх застосування, порядок підготовки та атестації кадрів з цих питань. Це могло би стати першим кроком щодо делегування повноважень по загальній атестації кадрів від регулятора до СРО, наголосив Д.Леонов.

*****

Накопичувальна пенсійна система може збільшити пенсійні виплати на 10%

Дефіцит пенсійного фонду України (ПФУ) складає близько 200 млрд. грн. Ще кілька років тому в Україні частка людей 60-65 років становила 21,8% від загальної чисельності населення. Згідно з національним демографічним прогнозом, до 2025 року частка осіб віком понад 60 років становитиме 25%. Внесків працюючих людей вже зараз недостатньо, щоб покрити пенсійні виплати. Адже саме такий механізм передбачений солідарною системою. Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації.

Першочерговим шляхом вирішення ситуації бізнес-спільнота вбачає запровадження другого рівня пенсійного забезпечення - з 1 січня 2019 року. Відповідно до неї, крім солідарної системи впроваджуються індивідуальні пенсійні накопичення. Тобто, для кожної працевлаштованої людини до 35 років обов’язково створюється власний накопичувальний рахунок, після 35 років - за рішенням працівника. Система має прогресивну шкалу відрахувань - від 2% до 7%. Щороку сума відрахувань буде збільшуватись. Кошти, які відраховує платник, надходитимуть на індивідуальні пенсійні рахунки. Розпорядження коштами будуть здійснювати НПФ - недержавні пенсійні фонди з метою їх збереження та мінімізації впливу інфляції.

Витрати на запровадження цієї системи є мінімальними, оскільки за основу береться наявна матеріальна та технічна база (ПФУ, НПФ, адміністратори НПФ, аудитори тощо). Державний пенсійний фонд буде лише адміністратором коштів, фактичне управління ними здійснюватимуть недержавні пенсійні фонди. Це забезпечить державно-приватне партнерство.

Зволікання із запровадженням накопичувальної системи вже призвело до негативних наслідків. За оцінками експертів Європейської Бізнес Асоціації, коефіцієнт заміщення пенсією втраченого заробітку буде постійно знижуватись із сьогоднішніх 32% до 18% протягом наступних 30 років. Це майже вдвічі менше, ніж передбачено конвенціями Міжнародної організації праці. Водночас, за підрахунками представників бізнесу, за рахунок накопичувальної пенсійної системи можна буде збільшити пенсійні виплати на 10%-15%.

Зазначений вище механізм якісно прописано в законопроекті №6677 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування», де система побудована на базі кращих світових практик та адаптована до реалій України. Крім того, документ мінімізує націоналізацію пенсійних накопичень, що відбулося в Російській Федерації чи Аргентині.

Враховуючи це, бізнес-спільнота виступає за введення другого рівня пенсійного страхування та підтримує проект закону №6677.

*****

У Парламенті зареєстровано доопрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу»

У Парламенті зареєстровано доопрацьований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу».

Законопроект (реєстраційний №6303-д) спрямований на розширення повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, збільшення її функціональної та інституційної спроможності, підвищення її статусу як незалежного фінансового регулятора тощо.

Проект є комплексним та пропонує зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального, Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та Кодексу адміністративного судочинства України, до законів «Про оплату праці», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист персональних даних», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про комітети Верховної Ради України» та до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Під час доопрацювання законопроекту було уточнено його термінологію та узгоджено його положення з іншими законодавчими актами, зокрема з урахуванням останніх змін цих актів, проведено техніко-юридичні правки тексту законопроекту, зокрема в частині нормотворчої діяльності НКЦПФР тощо.

Проект доповнено змінами до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за втручання в діяльність НКЦПФР, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підстав для притягнення до відповідальності осіб за скоєння адміністративних правопорушень тощо. Також удосконалено редакцію проекту у частині змін до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо отримання Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку банківської інформації, що врахувало відповідну позицію Національного банку України.

Під час доопрацювання проекту переглянуті питання фінансування діяльності НКЦПФР, передбачені особливості оплати праці Голови, членів та службовців Комісії.

Проект доповнено змінами до законів України «Про адміністративні послуги», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про комітети Верховної Ради України» з метою узгодження норм законопроекту із зазначеними законами тощо.

*****

Комітет ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності рекомендував Парламенту прийняти за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг»

Комітет ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності рекомендував Парламенту прийняти за основу проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг».

Необхідність прийняття цього документа (реєстраційний №8415) обумовлена тим, що для відновлення належного та ефективного функціонування ринків фінансових послуг, запобігання виникненню системних криз та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг необхідним є внесення концептуальних змін до законодавства. Зокрема, змін потребують: захист прав споживачів фінансових послуг; реорганізація та припинення небанківських фінансових установ; систематизація норм законодавства щодо повноважень регулятора; заходи державного нагляду (контролю); ліцензування; коригувальні заходи, заходи впливу та штрафні санкції. Також актуальними є такі питання, як фіктивність фінансових установ, відновлення платоспроможності небанківських фінансових установ, виведення з ринку недержавних фінансових установ та інші.

Як було зазначено на засіданні Комітету, цей законопроект жодною мірою не є конкуруючим із законопроектом про спліт.

При цьому сьогодні загальними для всіх ринків небанківських фінансових послуг є питання відкритості на цих ринках, посилення системи захисту прав та інтересів споживачів небанківських фінансових послуг, максимального використання можливостей пруденційного нагляду та підвищення прозорості державного регулювання.

Головним Законом, що визначає засади функціонування всіх ринків фінансових послуг, є Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Частина цього Закону стосується всіх ринків фінансових послуг, а частина присвячена організації, повноваженням і порядку діяльності регулятора на небанківському фінансовому ринку. На сьогодні цим регулятором відповідно до Закону є Нацкомфінпослуг.

Проте, у зв’язку зі змінами в законодавстві, існує значна кількість проблемних питань та колізій, що впливають на виконання повноважень регулятора і не дозволяють здійснювати ефективну державну політику на небанківських фінансових ринках. Базовий Закон про фінансові послуги є застарілим і його норми вже зараз суперечать багатьом новоприйнятим останніми роками законодавчим актам.

*****

Фінансові регулятори визначили пріоритети реформи на наступні півтора роки

Національний банк України разом із Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб представили звіт за результатами втілення програми по реформуванню фінансового сектору України за другу половину 2017 року – першу половину 2018 року та встановили пріоритети на наступні півтора роки, повідомляється на сайті НБУ.

Директор департаменту стратегії та реформування Національного банку Михайло Відякін зазначив: «Національний банк визначив серед основних проектів Комплексної програми проект «Спліт», захист прав споживачів фінансових послуг та фінансову інклюзію. Вони потребуватимуть значних зусиль та змін до законодавчої бази. Крім того, центральний банк у 2018-2019 роках також фокусуватиметься на повному втіленні цілей проектів, що уже пройшли важливі етапи розвитку: лібералізації валютного регулювання, розвитку безготівкової економіки, корпоративного управління в державних банках та підвищення захисту прав кредиторів».

Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тимур Хромаєв наголосив: “Комісія активно рухається по Комплексній програмі – 2020, по деяких компонентах ми досягли прогресу виконання у 70-80%, зокрема мова йде про розкриття інформації емітентами та реалізацію прав інвесторів. Хоча є такі компоненти, по яких ми маємо низький прогрес, це, наприклад, питання інституційної спроможності регулятора і його адекватного фінансування, запровадження нових фінансових інструментів. На жаль, голосування по законопроекту 7055 показало, що поки недостатньо політичної волі для здійснення запланованих змін на ринку. Але ж будь-яка реформа розпочинається з оновлення законодавчої бази, а вже потім на основі нових законів перебудовуються процеси і процедури. Зробити реформу, не змінюючи законодавство неможливо”.

За словами заступника директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Андрія Оленчика, протягом останніх років, коли в управління Фонду було передано понад 90 банків, Фонд перебуває у перманентному процесі удосконалення свого функціоналу. «Перелаштовуватись та змінюватись нам часто доводилось просто на ходу, налагоджуючи ключові процеси з «нуля». Так, ми фактично першими почали створювати в країні систему електронних торгів. Сьогодні разом із партнерами створили систему ProZorro. Продажі, на базі якої реалізували ще один амбітний проект – голландські аукціони. Ми запустили в експлуатацію Автоматизовану систему виплат, що дозволило нам максимально розширити мережі пунктів виплат, забезпечити оперативність та безперервність цього процесу. На сьогодні 74% усіх виплат здійснюються саме через цю систему. Фонду, насправді, є про що прозвітувати, та ще більше у нас планів щодо втілення майбутніх реформ», - зауважив Андрій Оленчик.

Крім того, у ході круглого столу за участі представників фінансового ринку та медіа регулятори назвали ключові законопроекти для подальшого розвитку сектору:

·

законопроект №2413а щодо консолідації регулювання ринку фінансових послуг;

·

законопроект №2456-д щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;

·

законопроект №7270 про платіжні системи та переказ коштів в Україні;

·

законопроект №6303 щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу.

*****

До кінця 2018 року НКЦПФР за участі професійної спільноти планує розробити та прийняти Кодекс професійної етики учасників ринку капіталу

Як зазначається у повідомленні НКЦПФР, до сьогодні етичні стандарти на фондовому ринку існували лише у форматі рекомендацій. В Україні не було жодного випадку, щоб хтось з учасників ринку був притягнутий до відповідальності через їх порушення. У той же час недобросовісна поведінка, приклади якої регулятори та органи влади викривають у всьому світі, завдають значної шкоди довірі та надійності ринків. З огляду на європейську інтеграцію України, Комісія має намір впровадити ефективний моніторинг за дотриманням правил поведінки учасників ринку капіталу.

Етична або добросовісна поведінка при здійсненні операцій з цінними паперами та консультуванні клієнтів набуває особливого значення напередодні запровадження в Україні загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (другий рівень пенсійної системи). Пенсійні накопичення українців є тривалими заощадженнями, а отже професійність та доброчесність керуючих недержавними пенсійними фондами та керуючих активами стане актуальним для багатьох громадян питанням.

Аналізу зазначених питань був присвячений круглий стіл «Роль етичних стандартів у формуванні ефективного ринку капіталу», організований НКЦПФР за сприяння Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» та Асоціації інвестиційних професіоналів CFA Society Ukraine.

«Комісія за участі професійної спільноти планує розробити та прийняти Кодекс професійної етики учасників ринку капіталу до кінця 2018 року. В його основу буде покладена краща міжнародна практика - перш за все стандарти етики таких провідних міжнародних інституцій, як CFA Institute, Chartered Institute for Securities&Investment та Association of Certified International Investment Analysts. Впевнений, запровадження нового Кодексу професійної етики сприятиме вищому рівню довіри до фондового ринку України, його більшій прозорості та відповідно привабливості для інвесторів», - зазначив член НКЦПФР Максим Лібанов.

«Запровадження етичних стандартів вигідне як інвесторам, так і професійним учасникам ринку, оскільки сприяє чесній та справедливій торгівлі, знижує ризики та можливості для маніпулювання ринками, інсайдерської торгівлі та порушення цілісності ринків капіталу. І дуже важливо, щоб ці стандарти стали не просто заявленими деклараціями про принципи ведення бізнесу професійними учасниками. Вони мають стати застосовними (enforcable). Тобто, якщо хтось із учасників ринку їх порушить, регулятор та суди повинні мати змогу застосовувати санкції», - вважає Юлія Вітка, Заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Розробка і впровадження такого Кодексу - один із елементів розпочатої реформи системи підготовки та атестації фахівців фондового ринку. Вивчення та дотримання нових професійних стандартів та етики стане обов’язковим для сертифікованих фахівців після завершення реформи системи підготовки та атестації фахівців фондового ринку.

*****

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо ліцензування)»

НКЦПФР оприлюднила проект Рішення «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (щодо ліцензування)».

Документ розроблено з метою приведення Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності з управління іпотечним покриттям та Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) – діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) у відповідність до законів «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо удосконалення деяких положень», «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», «Про електронні довірчі послуги», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Також, проектом рішення уніфіковано окремі норми та внесено редакційні правки.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Постанови уряду щодо критеріїв оцінки ризиків на ринку небанківських фінпослуг

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Метою прийняття документа є вдосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг України та впорядкування проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Згідно з документом, критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері ринків фінансових послуг та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є:

- види послуг, що мають право надавати суб’єкти господарювання на ринках фінансових послуг;

- період, у якому суб’єкти господарювання отримали право надавати послуги на ринках фінансових послуг;

- показники діяльності суб’єктів господарювання на ринках фінансових послуг;

- дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері ринків фінансових послуг;

- результати проведення аудиту звітності суб’єктів господарювання.

*****

Нацбанк створює умови для активізації ринку державних облігацій України шляхом вдосконалення механізму їх первинного розміщення

Нацбанк створює умови для активізації ринку державних облігацій України шляхом вдосконалення механізму їх первинного розміщення.

Як повідомляє прес-служба НБУ, по-перше, первинні дилери отримують можливість виконувати функцію брокера для своїх клієнтів, купуючи ОВДП при їх первинному розміщенні від свого імені, за дорученням та за рахунок своїх клієнтів.

По-друге, надається можливість зарахування облігацій на власний рахунок первинного дилера в цінних паперах у разі несвоєчасного перерахування чи неперерахування коштів клієнтом.

По-третє, збільшується термін, протягом якого можуть надійти кошти від учасників розміщення за облігації, від двох робочих днів до п’яти.

Зазначені зміни затверджено Постановою Правління НБУ від 26 червня 2018 року №72 «Про затвердження Змін до Положення про порядок проведення операцій, пов’язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик». Вони набувають чинності з 1 вересня 2018 року.

*****

У І кварталі 2018 року номінальні доходи населення України зросли на 23,6%

У І кварталі 2018 року доходи населення України становили 657,9 млрд. грн, витрати – 679,9 млрд. грн, а зменшення заощаджень склало 22 млрд. грн., інформує Держстат.

У І кварталі 2018 року порівняно з відповідним періодом попереднього року номінальні доходи населення склали 123,6%. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, становив 125,2%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, – 110 %.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу в І кварталі 2018 року становив 11 370,2 грн.

Витрати населення в І кварталі 2018 року порівняно з відповідним періодом попереднього року склали 120,3%.

*****

Станом на 1 липня 2018 року міжнародні резерви України складали
$17 978,2 млн.

Станом на 1 липня 2018 року міжнародні резерви України складали $17 978,2 млн. (в еквіваленті), інформує НБУ. За червень вони скоротилися на 1,1% у зв’язку із здійсненням платежів за державним боргом, номінованим в іноземній валюті.

По-перше, $562,4 млн. було спрямовано на платежі Уряду з обслуговування та погашення державного боргу в інвалюті (крім платежів на користь МВФ), з яких $552,5 млн. – обслуговування та погашення за ОВДП, номінованих в іноземній валюті.

По-друге, $162 млн. (у еквіваленті) Уряд та Національний банк України сплатили на користь Міжнародного валютного фонду протягом червня.

Основним джерелом поповнення резервів у червні стали надходження на користь Уряду від розміщення ОВДП, номінованих в іноземній валюті, у сумі $539,4 млн.

Водночас, купівля Національним банком валюти на міжбанківському ринку припинила бути головним джерелом поповнення резервів, яким була в минулі місяці. З огляду на певне погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури для товарів українського експорту і спад інтересів міжнародних інвесторів до ринків, що розвиваються, можливості Національного банку викуповувати надлишкову пропозицію іноземної валюти без тиску на обмінний курс гривні були обмежені. Також у червні Національний банк вперше з січня поновив продаж іноземної валюти на міжбанківському рикну для згладжування надмірних коливань обмінного курсу.

Як наслідок, чиста купівля іноземної валюти Національним банком скоротилася до $24 млн. у червні. Зокрема: $90 млн. становила купівля іноземної валюти (всі операції з купівлі здійснювалися у формі інтервенцій за вибором найкращої ціни); $66 млн. становив продаж іноземної валюти (всі операції з продажу здійснювалися у формі інтервенцій за вибором найкращої ціни).

Крім того, на обсяг резервів вплинули переоцінка фінансових інструментів (зміна ринкової вартості, курсу гривні до іноземних валют) на суму $38,2 млн.

У цілому, станом на 1 липня 2018 року обсяг міжнародних резервів покривав 3,2 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 291 на 13.07.18
Кількість ІСІ 1 225 на 13.07.18
Кількість НПФ* 58 на 13.07.18
Кількість СК* 4 на 31.05.18
Активи, млн. грн. 285 840 на 31.05.18
Активи – за даними звітів 274 КУА щодо 1188 ІСІ, 58 НПФ та 4 СК.
* З активами в управлінні КУА