ukr ENG
 
04.06.2018

Новини УАІБ

У Парламенті зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг»

Група народних депутатів подала до Парламенту законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстраційний №8415).

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, сьогодні у зв’язку зі змінами в законодавстві існує значна кількість проблемних питань та колізій, що впливають на виконання повноважень регулятора ринку небанківських фінансових послуг і не дозволяють йому здійснювати ефективну державну політику. Це суперечить та унеможливлює виконання одного з основних завдань Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року, а саме посилення інституціональної спроможності регулятора з урахуванням стандартів на рівні, прийнятому в країнах-членах ЄС, та процедур діяльності за світовими зразками.

Базовий Закон про фінансові послуги є застарілим і його норми вже зараз суперечать багатьом новоприйнятим за останні роки законодавчим актам.

Для відновлення належного та ефективного функціонування ринків фінансових послуг, запобігання виникненню системних криз та забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг необхідним є внесення концептуальних змін до законодавства, яким керується державне регулювання ринків фінансових послуг, а зокрема небанківських фінансових послуг.

Головною метою законопроекту є створення фінансової системи, яка здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно зі стандартами ЄС, створення умов для належного та ефективного функціонування ринків небанківських фінансових послуг, зміцнення системної стабільності на цих ринках, забезпечення захисту прав споживачів небанківських фінансових послуг.

Досягнення мети законопроекту забезпечуватиметься шляхом реалізації низки взаємопов’язаних заходів, спрямованих на комплексне реформування фінансового сектору. В основу покладено такі базові принципи:

- регуляторне наближення фінансових послуг України до правил та норм ЄС;

- лібералізація фінансових ринків та набуття режиму внутрішнього ринку з ЄС у сфері фінансових послуг;

- збалансованість економічних інтересів через формування ринкового конкурентоспроможного середовища;

- незалежність та ефективність роботи регуляторів, здійснення нагляду на основі оцінки ризиків;

- прозорість та високі стандарти розкриття інформації учасниками фінансового сектору та регуляторами;

- відповідальність та довіра між учасниками ринків фінпослуг та регуляторами;

- цілісність фінансової системи, всебічний захист прав кредиторів, споживачів та інвесторів;

- підвищення довіри споживачів до учасників фінансового сектору, захисту прав споживачів та підвищення їх фінансової обізнаності.

Законопроектом, зокрема, передбачається внесення змін до чинного законодавства щодо:

- захисту прав споживачів фінансових послуг;

- реорганізації та припинення небанківських фінансових установ;

- систематизації норм законодавства щодо повноважень регулятора;

- заходів державного нагляду (контролю);

- ліцензування;

- коригувальних заходів, заходів впливу та штрафних санкцій;

- фіктивності фінансових установ;

- відновлення платоспроможності небанківських фінансових установ;

- виведення з ринку недержавних фінансових установ.

*****

НКЦПФР затвердила зміни до Порядку визнання
емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною

НКЦПФР затвердила зміни до Порядку визнання емісії цінних паперів недобросовісною та недійсною. Про це інформує прес-служба регулятора.

Зокрема, документом визначені такі підстави для визнання емісії цінних паперів недобросовісною:

- порушення емітентом вимог Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», невідповідність поданих емітентом документів вимогам законодавства та/або неповнота інформації у поданих документах;

- порушення встановленого законодавством порядку прийняття рішення про емісію цінних паперів;

- внесення недостовірних, незрозумілих, з розбіжностями між різними положеннями та/або неповних відомостей до документів, що подаються для реєстрації випуску цінних паперів, для випуску цінних паперів та затвердження проспекту цінних паперів, звіту про результати емісії;

- неодноразове грубе порушення емітентом прав інвесторів під час емісії цінних паперів.

Рішення про визнання емісії цінних паперів недобросовісною приймається до реєстрації звіту про результати емісії цінних паперів.

Документом запроваджується нове поняття «неодноразове грубе порушення емітентом прав інвесторів під час емісії цінних паперів», що означатиме скоєння емітентом двох чи більше зафіксованих регулятором грубих порушень законодавства під час проведення емісій цінних паперів протягом попередніх 3 років.

Зміни розроблені відповідно до останніх змін законодавства, зокрема, до пункту 13 статті 8, пункту 3 частини другої статті 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

*****

Комітет НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку затвердив Концепцію розбудови другого рівня пенсійної системи

Комітет НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку затвердив Концепцію розбудови другого рівня пенсійної системи, передає прес-служба Комісії.

На виконання Розпорядження Кабінету міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 723-р «Про затвердження плану заходів із запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування на 2017-2018 роки» НКЦПФР була уповноважена розробити та подати до Кабміну проекти законодавчих змін з певних напрямків, які стосуються запровадження в Україні накопичувальної системи.

Комісією було створено з цього питання Робочу групу, до складу якої, крім фахівців регулятора, увійшли представники Верховної Ради, державних органів, Світового банку та Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Підготовлений проект Концепції виносився на чисельні публічні обговорення із залученням представників органів виконавчої влади, народних депутатів, експертних кіл, великого бізнесу, представників ринків капіталу, саморегулівних організацій, тощо. Такі обговорення відбувалися не лише на базі Комісії, а й Національного банку, Міністерства соціальної політики, Світового банку, бізнес-асоціацій, серед яких EBA, AmCham й інші. Проект Концепції обговорювався також на засіданні Цільової команди з упровадження реформ фінансового сектору України.

Наразі Робоча група працює над проектом законодавчих змін відповідно до запропонованої у Концепції моделі розбудови накопичувальної системи пенсійного забезпечення.

*****

НКЦПФР: учасники ринку повинні припинити використання заборонених в Україні програмних комплексів Plaza та Forts

Як наголошує у своєму повідомленні НКЦПФР, Указом Президента України №126/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» з 14 травня 2018 року були запроваджені обмежувальні заходи, які стосуються в тому числі учасників фондового ринку України.

Обмежувальні заходи, які запроваджуються рішенням РНБОУ, мають пряму дію, зокрема в частині заборони українським суб'єктам господарювання використовувати у своїй діяльності електронні торговельні системи «ПО Plaza» і «ПО Forts».

Професійні учасники фондового ринку, які використовують зазначені у рішенні РНБОУ програмні комплекси, повинні припинити їх використання. Ігнорування запроваджених рішенням РНБОУ обмежувальних заходів є правопорушенням.

Наразі Комісія вживає заходів для комплексного і всебічного виконання рішення РНБОУ та аналізує регуляторні й наглядові наслідки використання професійними учасниками фондового ринку заборонених програмних комплексів.

Серед іншого Комісія актуалізує наявну у неї інформацію про всі програмні комплекси, які використовуються біржами та учасниками біржових торгів на фондовому ринку України.

Учасники ринку будуть проінформовані про подальші кроки регулятора з цього питання.

*****

За дорученням Уряду розпочато реалізацію національного Плану дій за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом Ради Європи MONEYVAL

За дорученням Уряду розпочато реалізацію національного Плану дій за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом Ради Європи MONEYVAL.

Державна служба фінансового моніторингу України продовжує здійснювати координаційні заходи з удосконалення та підвищення ефективності національної системи фінансового моніторингу за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), йдеться у повідомленні прес-служби Держфінмоніторингу.

За підсумками ретельно проведеного аналізу Звіту Комітету MONEYVAL по Україні, в якому визначено цілий ряд аспектів роботи національної системи фінансового моніторингу, що потребують удосконалення, Держфінмоніторингом спільно з усіма зацікавленими державними органами підготовлено План дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5 раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL.

Вказаний документ схвалено 12 квітня 2018 року на п’ятому засіданні Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та направлено Держфінмоніторингом на розгляд Уряду.

Кабінет Міністрів підтримав пропозицію щодо прийняття узгодженого Плану дій та надав відповідні доручення щодо його подальшої реалізації.

Вищевказаний документ містить 61 пункт законодавчого, методичного та практичного спрямування, а також комплекс заходів, пов’язаних із необхідністю удосконалення роботи щодо:

- розслідування злочинів, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму;

- міжнародного співробітництва;

- забезпечення прозорості бенефіціарної власності юридичних осіб;

- регулювання і нагляду та методично-роз’яснювальної роботи суб’єктів державного фінансового моніторингу;

- протидії фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення, а також цільових фінансових санкцій;

- інших завдань у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Перший звіт про хід виконання Плану дій Україна буде представляти Комітету Ради Європи MONEYVAL вже на першому Пленарному засіданні 2019 року.

*****

Внесок аграрних розписок у розвиток вітчизняного
аграрного сектору перевищив 3 млрд. грн.

Згідно з інформацією Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні», станом на середину травня 2018 року в Україні було видано 502 аграрні розписки, з яких 200 - товарні та 302 - фінансові, повідомляє Національний прес-клуб «Українська перспектива».

Вартість перших сягнула 1,724 млрд. грн., а других - 1,284 млрд. грн. Таким чином, внесок аграрних розписок у розвиток вітчизняного аграрного сектору вже перевищив 3 млрд. грн.

До початку поточного року сільгоспвиробники восьми пілотних областей - Полтавської, Черкаської, Вінницької, Харківської, Хмельницької, Тернопільської, Миколаївської та Сумської - залучили за аграрними розписками понад 1,2 млрд. грн. З 16 січня дія цього фінансового інструменту поширилася на всю Україну. Відтоді завдяки ньому на проведення весняно-польових робіт в аграрну галузь спрямовано 1,8 млрд. грн.

Список лідерів у впровадженні аграрних розписок очолює Вінницька область - 79. Наступними йдуть Полтавська область - 64, Харківська область - 52 та Черкаська область - 49.

Серед областей, які з початку поточного року впроваджують у себе кредитну новацію, передують Івано-Франківська - 16 аграрних розписок, Чернігівська - 15, Київська - 14, Львівська - 13, Херсонська - 12, Житомирська - 11. На Донеччині, частина території якої наразі залишається непідконтрольною українській владі, вже оформлено 5 аграрних розписок.

Аграрні розписки були розроблені, передовсім, для забезпечення малих та середніх агровиробників кредитними ресурсами. Їхнім впровадженням займається Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції за фінансової підтримки Швейцарського Уряду.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 4,31 пункту,
а Індекс українських акцій – на 35,5 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 01.06.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

ПФТС

297 195 216,66

451,86

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 01.06.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

українських акцій

7 667 626

1 676,77

*****

Платіжний баланс України у квітні 2018 року зведено з профіцитом

У квітні 2018 року поточний рахунок повернувся до додатних значень ($175 млн.) порівняно з дефіцитом у березні ($628 млн.), завдяки звуженню дефіциту торгівлі товарами та нижчим виплатам з обслуговування державного боргу, повідомляє НБУ. Водночас квітневий профіцит поточного рахунку був практично на рівні відповідного місяця минулого року.

За січень-квітень дефіцит поточного рахунку ($202 млн.) незначно перевищив показник аналогічного періоду минулого року ($176 млн.).

Обсяги експорту у квітні зросли на 19,6% у річному вимірі до $3,7 млрд. Зростання експорту у квітні було зумовлено:

- збереженням високих світових цін на чорні метали, що на тлі низької бази порівняння минулого року призвело до істотного зростання вартісних обсягів експорту продукції металургії в річному вимірі (у 1,7 раза);

- відновленням зростання експорту продовольчих товарів (8,1%) завдяки сприятливій зовнішній ціновій кон’юнктурі. Так фізичні обсяги поставок зернових культур залишилися на рівні минулого року, але завдяки істотному зростанню світових цін вартісні обсяги їх експорту збільшилися на 11,6%.

Загалом за січень-квітень експорт товарів зріс на 11,3% порівняно з відповідним періодом минулого року та становив $14,1 млрд.

Обсяги імпорту товарів у квітні збільшилися на 18,1% до $4,1 млрд. передусім за рахунок неенергетичного імпорту. Зростання було зумовлено:

- високим споживчим попитом, який стимулював зростання обсягів імпорту продовольчих товарів (на 24,6%), а також окремої машинобудівної продукції (зокрема мобільних телефонів, побутової та комп’ютерної техніки);

- низькою базою порівняння для імпорту окремих товарів (зокрема фармацевтичних препаратів).

Вартісні обсяги енергетичного імпорту залишилися майже на рівні попереднього місяця, проте на тлі низької бази порівняння минулого року відновилося їх зростання в річному вимірі (на 9,9%). Так, прискорилося зростання імпорту вугілля та суттєво сповільнилося падіння обсягів імпорту газу через різке зниження їх поставок у квітні минулого року.

Загалом за січень-квітень імпорт товарів зріс на 13,9% порівняно з відповідним періодом минулого року та становив $16,6 млрд.

У квітні чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком зменшився до $119 млн. Чисті зобов’язання державного сектору перед зовнішнім світом скоротилися на $121 млн. переважно через погашення гривневих ОВДП у власності нерезидентів. Натомість тривав приплив капіталу до реального сектору, забезпечений, зокрема, успішним розміщенням єврооблігацій одним з провідних українських мобільних операторів.

Чисті надходження прямих іноземних інвестицій залишилися на рівні попереднього місяця ($98 млн.) та практично повністю були спрямовані до реального сектору економіки. За чотири місяці 2018 року чисті надходження ПІІ становили $394 млн.

У квітні зростання обсягів готівкової валюти поза банками сповільнилося (до $23 млн.) на тлі збільшення чистого продажу населенням готівкової валюти. З початку року зростання готівки поза банками становило $208 млн.

У цілому, у січні-квітні приплив коштів за фінансовим рахунком становив $222 млн.

У квітні платіжний баланс України було зведено з профіцитом на рівні $290 млн. Завдяки цьому міжнародні резерви за місяць зросли на 1,3% до $18,4 млрд. станом на кінець квітня, що забезпечувало 3,3 місяця імпорту майбутнього періоду.

За підсумками перших чотирьох місяців 2018 року сальдо зведеного платіжного балансу було близьким до нуля (становило +$18 млн.).

*****

У квітні 2018 року середня зарплата в Україні склала 8 480 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у квітні 2018 року становила 8 480 грн, що у 2,3 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн), інформує Державна служба статистики.

Темп зростання середньої номінальної заробітної плати порівняно з березнем становив 101,2%, а порівняно з квітнем 2017 року – 127,3%.

Індекс реальної заробітної плати у квітні 2018 року порівняно з березнем становив 100,4%, а відносно квітня 2017 року – 112,5%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 292 на 08.08.18
Кількість ІСІ 1 228 на 08.08.18
Кількість НПФ* 58 на 08.08.18
Кількість СК* 4 на 30.06.18
Активи, млн. грн. 289 352 на 30.06.18
Активи – за даними звітів 275 КУА щодо 1194 ІСІ, 58 НПФ та 4 СК.
* З активами в управлінні КУА