Новини УАІБ

УАІБ виступає за збереження права вибору для учасників фондового ринку
під час обміну інформацією з НКЦПФР

Українська асоціація інвестиційного бізнесу направила до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку свої зауваження щодо проекту змін до «Положення про подання адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», який оприлюднено на сайті НКЦПФР 10.05.2018 року.

Зауваження УАІБ стосуються змін до Положення, якими передбачено запровадити підхід, при якому обмін електронними документами в системі електронного документообігу здійснюється між суб’єктом подання та Комісією виключно за посередництва агента подання.

В Асоціації проаналізували чинні законодавчі норми щодо діяльності з надання інформаційних послуг на фондовому ринку і зазначають, що Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» (із змінами) не передбачає подання інформації/звітності/адміністративних даних до НКЦПФР виключно за посередництвом особи, що здійснює діяльність з надання інформаційних послуг на фондовому ринку (діяльність з подання звітності та/або адміністративних даних). Навпаки, Законом встановлено право для учасників фондового ринку самостійно розкривати/подавати інформацію/звітність/ адміністративні дані.

Крім того, УАІБ звертає увагу, що під час обговорення проекту змін до цього Положення на засіданні Комітету НКЦПФР з питань функціонування інституційних інвесторів та інформаційної політики 25 квітня 2018 року надавалася інша редакція цього пункту, яка була схвалена учасниками засідання, а саме: «обмін електронними документами в СЕД здійснюється між ПТК суб’єкта подання та ПТК Комісії безпосередньо або за посередництва агента подання».

Оприлюднена на сайті НКЦПФР редакція змін, зазначається у листі, є, по суті, нав’язуванням державним органом комерційних послуг посередників суб’єктам подання, при чому перелік таких посередників буде визначати сама Комісія. Такий підхід суперечить Закону і є порушенням права суб’єкта підприємницької діяльності, в тому числі і комерційної таємниці.

УАІБ виступає за збереження права вибору для учасників фондового ринку під час обміну інформацією з НКЦПФР і наполягає на прийнятті проекту змін до «Положення про подання адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у редакції, схваленого 25 квітня 2018 року на засіданні Комітету НКЦПФР.

*****

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні
(відкриті, інтервальні, закриті фонди) за квітень 2018 року

За підсумками місяця українські індекси фондового ринку закрилися зі значним зростанням показників: індекс УБ збільшився на +8,78%, а індекс ПФТС з найбільшим за чотири роки значенням +32,74%.

У квітні всі сектори публічних інститутів спільного інвестування (ІСІ) завершили місяць різноспрямовано, проте ця корекція не мала суттєвого впливу на показники доходності «з початку року». За цим показником сектори розподілилися таким чином: на першому місці закриті фонди (+20,45% (+5,20% за місяць)), друге місце посів сектор відкритих ІСІ (+8,03% (+1,56% за місяць)), а інтервальні ІСІ опинилися на третьому місці (+5,96% (-1,11% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 17 відкритих ІСІ станом на 27.04.2018 р. становила 86,98 млн. грн. Відповідно до показників на кінець квітня, загальне збільшення ВЧА складало +4128,09 тис. грн. (+4,98%). Обсяг залучень коштів інвесторів у квітні перевищив обсяг виплат, тому загальний чистий притік коштів у секторі становив +1869,10 тис. грн.

Фонди сектору завершили місяць переважно зі збільшенням доходності, лише три фонди зазнали падіння. Діапазон доходності відкритих ІСІ коливався від +9,39% до -11,72%.

За результатами квітня лідерами зростання у секторі стали:

«ОТП Фонд Акцій» (+1945,61 тис. грн. (+16,58%)) – через позитивну переоцінку складових портфеля та завдяки додатковому розміщенню сертифікатів (+11,25% в обігу) отримав чистий притік у розмірі +1374,77 тис. грн.;

«ВСІ» (+320,30 тис. грн. (+24,61%)) – збільшення ВЧА та залучення коштів інвесторів (+24,92% в обігу) дозволило фонду отримати 320,18 тис. грн. «чистими»;

«КІНТО-Еквіті» (+213,47 тис. грн. (+3,85%)) – завдяки додатковому розміщенню 40 сертифікатів та зростанню ВЧА фонд отримав чистий притік капіталу у розмірі 49,40 тис. грн..

Найбільші виплати інвесторам у квітні зробили такі фонди:

«КІНТО-Класичний» (+541,71 тис. грн. (+0,28%)) – незважаючи на позитивну переоцінку інвестпортфеля, фонд зафіксував найбільший чистий відтік у секторі у розмірі -7,32 тис. грн., який пов'язаний з викупом 12 сертифікатів;

«Аргентум» (+209,79 тис. грн. (+8,38%)) – викуп в учасників фонду інвестиційних сертифікатів (-0,27% в обігу) призвів до відтоку капіталу у розмірі -7,31 тис. грн.

Основні гравці у секторі розподілилися таким чином: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (34,40% сукупної ВЧА (29,93 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (15,73% (13,68 млн. грн.)), третє місце посів фонд «Софіївський» (8,60% (7,48 млн. грн.)). Четверте місце за фондом «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,24% (6,30 млн. грн.)), фонд «КІНТО-Еквіті» (6,62% (5,76 млн. грн.)) завершив п’ятірку лідерів сектору.

Найбільший рівень доходності продемонстрували такі фонди:

«Софіївський» (+9,39%), «Аргентум» (+8,67%) та «ОТП Фонд Акцій» (+4,79%).

Найгірші показники зміни вартості своїх цінних паперів у квітні продемонстрували фонди: «Надбання» (-11,72%), «ВСІ» (-0,25%) та «Бонум Оптімум» (-0,13%).

Інтервальні фонди

У квітні до огляду включено 3 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 3,48 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА фондів зменшилася на -9,53 тис. грн. (-0,27%).

Зміна вартості чистих активів у секторі була такою:

ТАСК Український Капітал (+92,28 тис. грн. (+6,16%)); Оптімум (-15,73тис. грн. (-4,10%));

Збалансований фонд "Паритет" (-86,08тис. грн. (-5,37%)).

Жоден фонд не здійснив будь-яких виплат інвесторам або залучення їхніх коштів, тому змін чистого капіталу у секторі не зафіксовано.

За рівнем доходності за місяць фонди у секторі розподілилися таким чином:«ТАСК Український Капітал» (+6,16%), «Оптімум» (-4,10%) та «Паритет» (-5,37%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів 2-хзакритих ІСІ, які включено до огляду за квітень, на кінець місяця склала 13,76 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +919,90 тис. грн. (+7,17%).

У квітні за зміною ВЧА фонди у секторі розподілилися так: «Індекс Української Біржі» (+889,61 тис. грн. (+7,56%)); «ТАСК Універсал» (+30,30 тис. грн. (+2,85%))

Будь-яких змін у чистому капіталі не зафіксовано.

За рівнем доходності за місяць фонди у секторі розподілилися таким чином: «Індекс Української Біржі» (+7,56%) та «ТАСК Універсал» (+2,85%).

*****

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій»

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій».

Законодавчим актом (реєстраційний №6141) встановлено правовий режим обліку прав власності іноземних клієнтів глобальних зберігачів чи інших фінансових посередників на цінні папери в депозитарній системі України.

Законом внесено до законодавства щодо депозитарної діяльності нові правові категорії «номінальний утримувач», «рахунок у цінних паперах номінального утримувача», а також унормовано пов’язані із цим основні аспекти депозитарної діяльності.

Згідно із Законом, «номінальний утримувач - іноземна фінансова установа, яка зареєстрована в державі, що є членом Європейського Союзу та/або членом Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), відповідає встановленим Комісією вимогам та відповідно до законодавства держави, в якій її зареєстровано, має право надавати своїм клієнтам послуги з обліку цінних паперів та реєстрації переходу права власності на цінні папери, у тому числі в інших державах, на підставі відповідних договорів з іноземними фінансовими установами».

Положеннями Закону передбачено, що іноземні фінансові установи, які відповідають переліченим у проекті критеріям та є фактично іноземними депозитарними установами за законодавством держави їх реєстрації, визначено номінальними утримувачами та надано можливість українським депозитарним установам відкривати для них рахунки в цінних паперах номінального утримувача. На зазначених рахунках українська депозитарна система вестиме облік цінних паперів та прав на цінні папери, власниками яких є клієнти номінального утримувача.

Законом унормовано засади функціонування та обслуговування названих рахунків, пов’язані із цим обмеження та вимоги, зокрема щодо розкриття інформації, а також питання державного регулювання і контролю тощо.

Відповідні зміни внесено до законів України «Про депозитарну систему України», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

*****

Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про валюту»

Верховна Рада прийняла за основу проект закону «Про валюту» (реєстраційний №8152), внесений Президентом України.

Законопроектом пропонується врегулювати основні правила здійснення валютного регулювання та валютного нагляду в Україні.

Проектом скасовується чинний Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» і Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та вносяться зміни до деяких інших законодавчих актів України.

Законопроектом передбачається ввести новий режим валютного регулювання, визначити категоріально-термінологічний апарат валютного регулювання, встановити загальний режим проведення валютний операцій на території України, деталі здійснення валютних операцій (із встановленням виключень щодо розрахунків, які можуть здійснюватися на території України в іноземній валюті), проведення операцій з торгівлі валютними цінностями, транскордонного переказу та переміщення валютних цінностей.

Законопроект також пропонує встановити норми щодо ліцензування професійної діяльності з надання послуг щодо проведення валютних операцій, а також особливості проведення валютного нагляду (уточнити їх склад, регламентувати права та обов’язки цих суб’єктів), обміну інформацією між суб’єктами валютних операцій, включаючи органи валютного нагляду, та накладення санкцій за порушення валютного регулювання.

Документ врегульовує права й обов’язки резидентів і нерезидентів у сфері проведення валютних операцій, у тому числі обов’язок представляти органам і агентам валютного нагляду документи й інформацію.

Законопроект передбачає збереження мінімально необхідних повноважень Національного банку України, які перешкоджатимуть раптовому відпливу короткострокового капіталу, що, в свою чергу, унеможливить виникнення надмірного тиску на обмінний курс та дестабілізацію валютного ринку.

Для цього документом пропонується окремо визначити правовий режим уведення заходів захисту, спрямованих на зменшення ризиків стабільності банківської та/або фінансової системи країни та усунення негативного впливу можливих наслідків тиску на платіжний баланс, що може загрожувати досягненню цілей грошово-кредитної політики, а також валютної політики держави.

*****

За підсумками І кварталу 2018 року обсяг біржових торгів
цінними паперами становив 67,25 млрд. грн.

За підсумками січня-березня 2018 року обсяг біржових торгів цінними паперами становив 67,25 млрд. грн. Про це свідчать дані НКЦПФР.

Такий показник виявився на 14,57% (або на 8,56 млрд. грн.) більшим за результат І кварталу 2017 року (58,7 млрд. грн.).

Обсяг біржових контрактів з цінними паперами на первинному ринку дорівнював 3%, а на вторинному ринку - 97%.

Серед фінансових інструментів найбільший обсяг торгів на фондових біржах у І кварталі (62,71 млрд. грн. або 93,2% від загального обсягу) було зафіксовано з державними облігаціями України.

Обсяг торгів корпоративними облігаціями склав 2,45 млрд. грн., деривативами - 1,44 млрд. грн., акціями - 565,82 млн. грн., інвестиційними сертифікатами - 36,51 млн. грн.

У розрізі фондових майданчиків обсяги торгів цінними паперами у звітному періоді були такими: ФБ «Перспектива» - 32,33 млрд. грн.; ФБ ПФТС - 21,25 млрд. грн.; «Українська біржа» - 13,67 млрд. грн.; УМВБ - 3,57 млн. грн.

*****

На балансі банків, що ліквідуються та перебувають в управлінні
Фонду гарантування вкладів, обліковуються «сміттєві» цінні
папери вартістю понад 12,75 млрд. грн.

На балансі банків, що ліквідуються та перебувають в управлінні Фонду гарантування вкладів, обліковуються «сміттєві» цінні папери вартістю понад 12,75 млрд. грн. Це майже 70% від обсягу загального портфелю цінних паперів неплатоспроможних банків. Такі дані наводяться в Інформаційній довідці ФГВФО.

Аналіз операцій та укладених правочинів, здійснений Фондом у ході ліквідації банків, свідчить, що торгівля цінними паперами з ознаками фіктивності стала одним із найпопулярніших елементів «схем» виведення ліквідних активів з банків.

Сьогодні в управлінні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб знаходиться 93 банки: у 2 із них триває тимчасова адміністрація та ще в 91 банку - ліквідація.

Із них найбільше «сміттєвих» цінних паперів перебувають на балансі:

- АТ «Дельта Банк» - на суму 2,95 млрд. грн.;

- ПАТ «КБ «Хрещатик» - на 1,87 млрд. грн.;

- ПАТ «Банк Форум» - на 1,28 млрд. грн.;

- АТ «Банк «Фінанси та кредит» - на 1,11 млрд. грн.;

- ПАТ «КБ «Надра» - на суму 1 млрд. грн.

Попри заявлену балансову вартість таких цінних паперів за всіма банками у 12,75 млрд. грн., їх незалежна оцінка, визначена сертифікованими суб’єкти оціночної діяльності, склала 2,97 млрд. грн. При цьому отримати навіть цю суму від продажу цих активів фактично неможливо, адже більшість компаній-емітентів від початку мали ознаки фіктивних та фактично припинили своє існування. Самі ж цінні папери часто випускалися із порушеннями норм чинного законодавства.

Протягом останніх 12 місяців Фондом гарантування було реалізовано цінні папери на загальну суму 0,17 млрд. грн. Загалом на продаж Фондом виставлено цінні папери балансовою вартістю 7,41 млрд. грн. або 40% від портфелю цінних паперів банків, що ліквідуються.

Крім того, майже 10% від загального кредитного портфелю банків, що ліквідуються (заборгованістю майже 37 млрд. грн.), - це кредити, заставою за якими виступають «сміттєві» цінні папери.

У ФГВФО зауважують, що його завданням у ході ліквідації банку є продаж активів, включених до ліквідаційної маси, за найвищою ціною з метою максимального задоволення вимог кредиторів неплатоспроможних банків. Утім, незадовільна якість та застосовані схеми виведення активів напередодні визнання банків неплатоспроможними, у тому числі із застосуванням «сміттєвих» цінних паперів, призвели до того, що, відповідно до звітів незалежних суб’єктів оціночної діяльності, майже 80% вартості активів банків, що ліквідуються, існують лише «на папері» (при балансовій вартості активів у понад 500 млрд. грн. їх незалежна оцінка складає трохи більше 91 млрд. грн.).

*****

У ФДМУ окреслили найближчі перспективи приватизації

В. о. ФДМУ Віталій Трубаров розповів про найближчі перспективи приватизації в Україні.

Як повідомляється на сторінці Віталія Трубарова у Facebook, він, зокрема, зазначив: «Мала приватизація має запуститися вже в червні. Це об’єкти, вартістю активів до 250 мільйонів, які продаватимуться на електронних майданчиках.

Велика приватизація – 26 підприємств, це перший пул підприємств, які покажуть бізнесу, насамперед закордонному, відкритість, прозорість і конкурентність у продажу державних активів.

«Центренерго» буде першим великим підприємством, з якого почнеться велика приватизація. Після цього, найімовірніше, будуть енергокомпанії, і ми розраховуємо на хороший результат.

Зараз стоїть питання відбору радника. Поки відкрите питання, чи ми будемо шукати радника по кожному об’єкту, чи можливо розділити підприємства за секторальною ознакою. Також важливо, що відтепер міністерства мають 30 днів на передачу підприємств, і якщо цього не відбудеться, то вони будуть передані рішенням Уряду.

Країні потрібен не банальний продаж, а прихід інвестицій, нових технологій та працюючі підприємства з робочими місцями. Приватизація зможе це забезпечити».

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 2,67 пункту,
а Індекс українських акцій – зріс на 26,6 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 18.05.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 18.05.2018 р.

*****

У квітні 2018 року пожвавився приплив коштів
населення та бізнесу в банківську систему

У квітні 2018 року пожвавився приплив коштів населення та бізнесу в банківську систему - як у національній, так і в іноземній валюті. Такі тенденції відображають попередні дані «Грошово-кредитної статистики», оприлюднені Національним банком.

Згідно з ними, сукупний портфель депозитів у національній валюті у платоспроможних банках прискорив зростання з 0,4% у березні до 3,2% у квітні. За підсумками минулого місяця він збільшився на 15,7 млрд. грн. до 499,9 млрд. грн.

Так, за місяць залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках збільшилися на 3,7% (порівняно з 1% у березні). Як і в попередні місяці, подальше підвищення процентних ставок за гривневими вкладами та зміцнення курсу гривні сприяло посиленню привабливості гривневих депозитів і створило підґрунтя для пожвавлення припливу коштів фізичних осіб у банки.

Активізація припливу спостерігалася і за вкладами юридичних осіб. Обсяг корпоративних депозитів у гривні, який в березні практично не змінився, у квітні збільшився на 2,8%.

Дещо збільшилися залишки депозитів і в іноземній валюті у платоспроможних банках. Обсяг валютних депозитів (у доларовому еквіваленті) населення зріс на 0,4%, юридичних осіб - на 1,3%.

Загальний портфель кредитів банків у національній валюті за підсумками квітня зріс на 0,8% (у березні - на 0,3%) - до 586,3 млрд. грн. Банки продовжили активніше нарощувати гривневе кредитування насамперед фізичних осіб (приріст за місяць становив 1,7%). Водночас портфель кредитів, виданих корпоративному сектору, зріс менш суттєво (на 0,6%).

На процентних ставках комерційних банків, як і очікував Національний банк, продовжила відображатися низка його попередніх рішень щодо підвищення облікової ставки.

Насамперед на жорстку монетарну політику регулятора, як і в попередні місяці, реагували ставки для бізнесу. Процентні ставки за новими гривневими депозитами для корпоративних клієнтів зросли за місяць з 11% до 11,3% річних. Як наслідок, вартість нових кредитів для бізнесу також дещо підвищилася - з 16,6% до 16,7% річних.

Внаслідок підвищення облікової ставки, а також в умовах конкуренції за гривневі ресурси банки підвищили й процентні ставки за депозитами для фізичних осіб - з 10,8% до 11% річних. Це відповідним чином позначилося і на вартості нових кредитів для фізичних осіб.

*****

У І кварталі 2018 року ВВП України зріс на 3,1%

Реальний ВВП України у I кварталі 2018 року порівняно з попереднім кварталом (з урахуванням сезонного фактору) збільшився на 0,9%, інформує Державна служба статистики.

Порівняно з I кварталом 2017 року валовий внутрішній продукт зріс на 3,1%.

*****

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі в Україні
у І кварталі 2018 року становило $134,9 млн.

За даними Державної служби статистики у І кварталі 2018 року експорт товарів та послуг з України становив $13 601,6 млн., або 109,1% порівняно з І кварталом 2017 року, а імпорт в Україну – $13 736,5 млн., або 111,3%.

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі в Україні у І кварталі 2018 року становило $134,9 млн. (у І кварталі 2017 року було зафіксоване позитивне сальдо обсягом $126,1 млн.).

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією