ukr ENG
 
23.04.2018

Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних фондів в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за березень 2018 року

За підсумками березня 2018 року українські біржові майданчики закрилися зі значним зростанням своїх показників. Так, індекс ПФТС зріс на +2,96%, а індекс УБ додав +4,85%.

Протягом першого кварталу всі сектори публічних ІСІ демонстрували впевнене зростання, а за підсумками березня за рівнем доходності «з початку року» сектори розподілилися таким чином: закриті (+14,35% (+3,43% за місяць)), інтервальні (+8,71% (+1,3+% за місяць)) та відкриті ІСІ (+6,28% (+0,75% за місяць)).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів 17 відкритих ІСІ станом на 30.03.2018 р. становила 82,85 млн. грн. Відповідно до наданої компаніями на кінець березня інформації, загальне збільшення чистих активівВідповідно до наданої компаніями на кінець березня інформації, загальне чистих активів становило +341,97 тис. грн. (+0,41%). Але через значні виплати інвесторам, чистий відтік у секторі становив -1223,80 тис. грн.

Інвестиційні портфелі практично всіх фондів значно зросли внаслідок позитивної переоцінки активів, лише чотири фонди завершили місяць з негативним значенням. У березні діапазон доходності відкритих інвестфондів коливався від +5,43% до -8,38%.

За результатами березня лідерами зростання у секторі відкритих ІСІ стали:

«ОТП Фонд Акцій» (+313,92 тис. грн. (+2,75%)) – отримав чистий притік у розмірі +300,69 тис. грн. завдяки збільшенню кількості інвестсертифікатів в обігу на +2,58%;

«КІНТО-Казначейський» (-178,06 тис. грн. (-7,20%)) – попри негативну переоцінку інвестпортфеля, за рахунок додаткового розміщення ІС (+1,29% в обігу) отримав 32,51 тис. грн. чистого притоку;

«УНІВЕР.УА/Володимир Великий: Фонд Збалансований» (+25,70 тис. грн. (+0,66%)) – саме збільшення ВЧА відбулося за рахунок позитивної переоцінки активів, а невеликі «вливання» коштів інвесторів дозволили отримати +19,61 тис. грн. чистого притоку капіталу.

Найбільші виплати інвесторам, за наявними даними, у березні зробили такі фонди:

«ВСІ» (-565,50 тис. грн. (-30,29%)) – отримав найбільший чистий відтік у розмірі -528,75 тис. грн. у зв’язку з викупом значної кількості сертифікатів (-28,87% в обігу);

«ОТП Класичний» (-490,21 тис. грн. (-11,13%)) – чистий відтік становив -523,71 тис. грн. також через значний викуп інвестиційних сертифікатів (-11,88% в обігу);

«УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (-230,08 тис. грн. (-3,55%)) – пред’явлення до викупу 99 шт. інвестиційних сертифікатів призвело до чистого відтоку капіталу у розмірі -292,53 тис. грн.

Список основних гравців сектору у березні був таким: перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринку зайняв фонд «КІНТО-Класичний» (35,47% сукупної ВЧА (29,38 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (14,16% (11,73 млн. грн.)), третє місце - «Софіївський» (8,24% (6,82 млн. грн.)). Четверте місце посів фонд «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (7,55% (6,26 млн. грн.)), п’ята сходинка - за фондом «КІНТО-Еквіті» (6,69% (5,54 млн. грн.)).

Лідерами за доходністю стали фонди: «КІНТО-Еквіті» (+5,43%), «Аргентум» (+4,62%) та «КІНТО-Класичний» (+4,00%).

Негативні показники у березні продемонстрували такі фонди: «КІНТО-Казначейський» (-8,38%), «ВСІ» (-2,00%) та «Надбання» (-1,08%).

Інтервальні фонди

У березні до огляду включено 4 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 6,92 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця сукупна ВЧА збільшилася на +99,91 тис. грн. (+4,47%).

Жоден фонд не залучив кошти інвесторів, зміни ВЧА відбулися виключно за рахунок переоцінки вартості складових інвестпортфелів.

Найбільші виплати інвесторам зробив фонд «Паритет» (-4,90 тис. грн. (-0,30%)) - фонд отримав чистий відтік у розмірі -4,19 тис. грн. у зв’язку з викупом незначної кількості ЦП (-0,27% в обігу).

Лідерами за доходністю стали фонди: «ТАСК Український Капітал» (+4,61%) та «Аурум» (+1,21%).

Негативні показники у березні продемонстрували фонди: «Оптімум» (-0,61%) та «Паритет» (-0,04%).

Закриті фонди

До огляду в березні включено 2 закритих ІСІ,вартість чистих активів яких на кінець місяця склала 12,84 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на +585,81 тис. грн. (+4,78%).

Жоден фонд не залучив кошти інвесторів, зміни ВЧА відбулися виключно за рахунок переоцінки вартості складових інвестпортфелів.

За підсумками березня за рівнем доходності фонди у секторі розподілилися так: «Індекс Української Біржі» (+5,06%) та «ТАСК Універсал» (+1,81%).

*****

УАІБ підписала Меморандум про об’єднання фінансових установ

19 квітня 2018 року Українська асоціація інвестиційного бізнесу приєдналася до Меморандуму про об’єднання фінансових установ, який підписали 16 профільних професійних об’єднань учасників фінансового ринку. Вони домовилися консолідувати свої зусилля заради вироблення спільного бачення і активної участі в реформуванні фінансового ринку. Про це представники небанківських фінансових об’єднань заявили на прес-конференції у ІА «Укрінформ».

Як зазначається у Меморандумі, метою утворення та діяльності Об’єднання є об’єднання зусиль усіх учасників ринків фінансових послуг для подальшої їх розбудови та розвитку в цілому фінансовому ринку в Україні на засадах державної політики та законодавчих актів ЕС.

Серед завдань - вироблення спільного бачення щодо впровадження реформ на фінансовому ринку між усіма сторонами процесу, формування і просування комплексних реформ, розробка та сприяння прийняттю законодавчих актів для розбудови стабільного, ліквідного і структурованого фінансового ринку України як в цілому, так і окремих ринків фінансових послуг із врахуванням набутого досвіду, найкращої міжнародної практики, та законодавчих актів ЄС, підвищення прозорості законотворчого процесу шляхом публічного обговорення з учасниками ринків фінансових послуг та їхніми об’єднаннями, впровадження сучасної та ефективної системи захисту прав споживачів фінансових послуг на ринках фінансових послуг, спрямованої на зниження ризику невиконання фінансовими установами своїх зобов’язань перед ними, інформування суспільства про стан та перспективи розвитку ринків фінансових послуг та функціювання системи захисту прав їх споживачів та ін.

Підписуючи Меморандум від імені УАІБ, Генеральний директор Андрій Рибальченко, зазначив, що сьогодні в країні відбувається тотальне реформування всього і багато питань, які виносяться на розгляд парламенту, особливо коли йдеться про застосування в Україні європейського законодавства, викривлюють суть Євродиректив через довільне тлумачення.

Одним із першочергових завдань А. Рибальченко бачить створення бази якісних перекладів актуальних Євродиректив, які Україна прагне застосовувати на фінансовому ринку, підготовку адаптованого глосарію, який допоможе однаково розуміти і використовувати термінологію. Рухаючись у Європу, важливо також зберігати і своє обличчя та дбати про захист власних інтересів, підкреслив він.

*****

Професіонали CFA обговорили ключові проблеми впровадження накопичувальної системи пенсійного забезпечення

19 квітня 2018 року у Києві відбувся семінар конференції «Реформа української пенсійної системи: ключові питання впровадження», яку організувала професійна спільнота CFA Ukraine.

Як повідомляється на сайті НКЦПФР, захід організовано з метою забезпечити взаємодію держави і приватного сектору в процесі розробки оптимальної моделі обов’язкового накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення, визначити перешкоди у здійсненні пенсійної реформи.

Участь у професійній дискусії взяли понад 50 членів спільноти CFA, представників компаній з управління активами, приватних пенсійних фондів, інвестиційних фахівців та журналістів.

Відкриваючи конференцію Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зауважив, що сьогодні можна почути думки, що Україні зарано розбудовувати обов’язкову накопичувальну систему. «Я не вважаю, що працювати над реформою зарано, зазначив він. Потрібен час, щоб ми всі могли дійти згоди в таких питання – на яких принципах система повинна будуватися, в чиїх інтересах система повинна працювати, тощо. Для мене це очевидно, що система повинна будуватися, перш за все, для людини, а не для посередників. Адже, якщо людина буде розуміти, що пенсійна система працює для неї, вона буде довіряти системі і довіряти ринку. Система не повинна бути тягарем для людини, не повинна з’їдати її накопичення. Вони повинна приносити користь. І головне – система повинна бути побудована на відповідальності і на етичних принципах”, – підкреслив Тимур Хромаєв.

Член НКЦПФР Олександр Панченко презентував Концепцію розбудови обов’язкової накопичувальної системи пенсійного забезпечення, яку розробили фахівці регулятора із залученням експертів міжнародних фінансових організацій, і яка буде відображена в проекті змін законодавства із зазначених питань.

Досвідом Польщі у реформуванні пенсійної системи поділився керуючий портфелем активів в Aviva PTE Aviva BZ WBK S.A., старший лектор у Варшавській Школі Економіки Піотр Чапевський, PhD, CFA.

Під час обговорення питань міжнародного досвіду розбудови накопичувальних систем Євген Гребенюк, Президент CFA Society Ukraine підкреслив: “На жаль, у світі абсолютно вдалих прикладів пенсійної реформи є набагато менше ніж невдалих. Тож складно спиратися на конкретний досвід. Потрібно аналізувати цей досвід, враховувати помилки і намагатися знайти найбільш ефективні рішення для України”. підкреслив: “На жаль, у світі абсолютно вдалих прикладів пенсійної реформи є набагато менше ніж невдалих. Тож складно спиратися на конкретний досвід. Потрібно аналізувати цей досвід, враховувати помилки і намагатися знайти найбільш ефективні рішення для України”.

У рамках семінару також обговорили питання реформи сертифікації фахівців фондового ринку та керуючих активами, яка впливатиме на рівень довіри до реформи пенсійної системи, а також глобальні стандарти інвестиційної діяльності.

*****

Активи НПФ України у 2017 році зросли на 15,3%

Згідно з даними нового Звіту Нацкомфінпослуг, станом на 31.12.2017 р. у Державному реєстрі фінансових установ містилася інформація про 64 недержавні пенсійні фонди та 22 адміністратори НПФ (станом на 31.12.2016 р. у Державному реєстрі налічувалось також 64 НПФ та 22 адміністратори).

Крім того, в Реєстрі містилася інформація про одного одноосібного засновника, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування створеного ним корпоративного недержавного пенсійного фонду (отримав ліцензію на провадження діяльності з адміністрування такого НПФ та відповідно до законодавства не потребує внесення до Державного реєстру фінансових установ).

НПФ були зареєстровані у 8 регіонах України. Найбільше пенсійних фондів було зосереджено у м. Києві - 46 або 71,9% від загальної кількості. У Донецькій області діяло 6 НПФ (9,4%), у Дніпропетровській області - 4 (6,2%), у Львівській, Івано-Франківській та Харківській областях - по 2 (по 3,1%), в Одеській та Херсонській областях - по 1 (по 1,6%).

Станом на 31.12.2017 р. адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 58,7 тис. пенсійних контрактів, що виявилося на 6,2% (3,9 тис.) менше порівняно з 31.12.2016 р. При цьому з вкладниками-фізичними особами було укладено 51,7 тис. контрактів, з вкладниками-фізичними особами-підприємцями - 0,1 тис., а з вкладниками-юридичними особами - 6,9 тис.

Пенсійні контракти укладено з 52,5 тис. вкладників, з яких 1,8 тис. (або 3,4%) - це юридичні особи, а 50,7 тис. або 96,6% - фізичні особи. Кількість вкладників НПФ станом на 31.12.2017 р. зменшилася у порівнянні з аналогічною датою 2016 року на 4 тис. або на 7,1%.

Загальна кількість учасників НПФ на звітну дату становила 840,8 тис. осіб (станом на 31.12.2016 р. їх нараховувалося 834 тис. осіб). Переважну більшість учасників НПФ (61,4%) становили особи віком від 25 до 50 років та особи вікової групи від 50 до 60 років (27%). Частка учасників НПФ вікової групи старше 60 років дорівнювала 10,2%, вікової групи до 25 років - 1,4%. При цьому в кожній віковій групі більшість становили чоловіки, а у віковій групі старше 60 років їхня кількість перевищувала жінок у 2,5 рази.

Пенсійні виплати з НПФ (одноразові та на визначений строк) станом на 31.12.2017 р. склали 696,3 млн. грн., що виявилось на 10,5% більше в порівнянні зі станом на 31.12.2016 р. При цьому одноразові виплати зросли на 1,3%, а пенсійні виплати на визначений строк - на 45,9%.

Сукупно недержавними пенсійними фондами станом на 31.12.2017 р. було здійснено пенсійних виплат (одноразових та на визначений строк) 78,8 тис. учасників, що склало 9,4% від їх загальної кількості.

Середній розмір одноразової пенсійної виплати на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату одноразово, станом на 31.12.2017 р. дорівнював 6,8 тис. грн. (станом на 31.12.2016 р. - 6,4 тис. грн.), а середній розмір пенсійної виплати на визначений строк на одного учасника НПФ, який отримав/отримує пенсійну виплату на визначений строк, - 47,8 тис. грн. (станом на 31.12.2016 р. - 33,9 тис. грн.).

Сума пенсійних внесків до НПФ станом на звітну дату дорівнювала 1897,3 млн. грн., збільшившись у порівнянні з аналогічним періодом 2016 року на 0,1% (2,1 млн. грн.).

У загальній сумі пенсійних внесків основну частку (93,4%) становили пенсійні внески від юридичних осіб, обсяг яких склав 1772,3 млн. грн.

Середній розмір пенсійного внеску за 2017 рік на одного вкладника був таким:

- на юридичну особу та фізичну особу-підприємця - 36952,4 грн.;

- на фізичну особу - 790,95 грн.

Загальна вартість активів, сформованих недержавними пенсійними фондами, станом на 31.12.2017 р. дорівнювала 2465,6 млн. грн., що виявилося на 15,3% або на 326,9 млн. грн. більше у порівнянні з аналогічною датою 2016 року.

Станом на звітну дату структура інвестування пенсійних активів була такою:

- депозити в банках (43,9% інвестованих активів);

- цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (40,8%);

- облігації підприємств, емітентами яких є резиденти України (8,2%);

- об’єкти нерухомості (2,5%);

- акції українських емітентів (0,5%);

- банківські метали (0,4%);

- акції іноземних емітентів (0,1%);

- інші активи (3,6%).

Станом на 31.12.2017 р. був зафіксований приріст вкладень в цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів (на 14,7%), та незначний приріст вкладень в облігації українських емітентів (на 0,8%). При цьому значно зменшився обсяг активів, що вкладені в акції українських емітентів (на 28%).

Загальний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів, станом на звітну дату дорівнював 1455,5 млн. грн., збільшившись у порівнянні зі станом на 31.12.2016 р. на 375 млн. грн. або на 34,7%.

Витрати, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, станом на звітну дату зросли на 10,5% і в цілому за час існування пенсійних фондів складали 271,5 млн. грн. або 11% від загальної вартості активів НПФ.

Основна частка витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів (59,2%), припала на оплату послуг з управління активами недержавних пенсійних фондів. Питома вага витрат на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду склала 27%, на оплата послуг зберігача, який здійснює зберігання активів пенсійного фонду, - 5,6%. Частка витрат на оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок дорівнювала 1,6%, а на оплату послуг, пов’язаних зі здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами, - 1,3%.

*****

На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку була представлена Концепція законодавчих змін щодо функціонування інфраструктури ринків капіталу в Україні

На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку була представлена Концепція законодавчих змін щодо функціонування інфраструктури ринків капіталу в Україні, розроблена за підтримки ЄБРР робочою групою у складі фахівців НКЦПФР, НБУ, Національного депозитарію України, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, юридичної̈ фірми Sayenko Kharenko тощо , інформує прес-служба НКЦПФР.

У документі враховано рекомендації міжнародної̈ консалтингової̈ фірми Oliver Wyman, яка на замовлення ЄБРР оцінювала стан інфраструктури ринків капіталу України. Експерти Oliver Wyman у своїй доповіді зазначили, що стан розвитку елементів інфраструктури ринків капіталу в Україні характеризується високим рівнем фрагментації. Станом на дату складання доповіді в Україні діяло 8 фондових бірж, значна кількість брокерів, дилерів, депозитарних установ та інших професійних учасників ринку цінних паперів. Клірингову діяльність здійснював Розрахунковий центр (єдина компанія, що має ліцензію на провадження клірингової діяльності в Україні) та фондові біржі (щодо деривативів, що укладаються на відповідній біржі, без додаткового ліцензування), а також НБУ. Діяльність центрального депозитарію щодо цінних паперів фактично здійснювали дві установи - НДУ та НБУ.

Ця Концепція пропонує модернізувати інфраструктуру ринків капіталу, зробити її більш ефективною, привести у відповідність до міжнародних стандартів і практики. Відповідно до неї, реформа інфраструктури ринків капіталу передбачає імплементацію таких важливих актів ЄС:

- Регламенту №648/2012 про позабіржові деривативи, центральних контрагентів і торгових репозиторіїв (EMIR);

- Регламенту №600/2014 про ринки фінансових інструментів з відповідними змінами (MiFIR);

- Регламенту №909/2014 про вдосконалення розрахунків у цінних паперах в ЄС та центральні депозитарії цінних паперів (CSDR).

При розробці Концепції також були враховані Принципи побудови інфраструктури фінансового ринку (PFMI-IOSCO), затверджені IOSCO у квітні 2012 року.

Документом пропонуються такі зміни законодавства щодо клірингової діяльності та депозитарно-розрахункових операцій:

- консолідація елементів депозитарної системи - Національного банку України і Національного депозитарію України;

- клірингова діяльність центрального контрагента має здійснюватися кліринговими установами, які отримали ліцензію регулятора, скасовується законодавча монополія Розрахункового центру на проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;

- вимоги до діяльності центрального контрагента і центрального депозитарію встановлюються відповідно до директив EMIR і CSDR, але згідно зі станом розвитку українського ринку;

- повинен бути забезпечений справедливий і відкритий доступ центральних контрагентів до бірж та бірж до центральних контрагентів (за умови дотримання відповідних операційних та технічних вимог);

- модель клірингу залежатиме від ліквідності фінансового інструмента;

- запроваджується вимога відокремлення (сегрегації) активів, яке належить різним учасникам клірингу або ж різним депозитарним установам, а також активів депозитарних і клірингових установ від активів їх клієнтів;

- клієнт має право обирати між індивідуальною (individual client segregation) та узагальненою сегрегацією (omnibus client segregation);

- уникнення ризику банкрутства комерційного банку - грошові розрахунки щодо фінансових інструментів, обіг яких відбувається на біржах, мають здійснюватися у «грошах центрального банку» через рахунки, відкриті центральним контрагентом у НБУ (доступ ЦД до Системи електронних платежів НБУ);

- автоматизована обробка правочинів з фінансовими інструментами та безпаперовий процес між вчиненням правочину та розрахунками;

- підвищується рівень вимог до корпоративного управління центрального контрагента і центрального депозитарію незалежно від їх організаційно-правової форми;

- передбачається участь професійних учасників ринку в регулюванні діяльності інфраструктурних установ;

- встановлюються вимоги до ризик-менеджменту, у тому числі обмеження ризикової діяльності, послідовність застосування коштів при «дефолті» учасника клірингу (default waterfall);

- запроваджуються правила щодо відповідальності при порушенні учасником клірингу зобов’язань при нездійсненні розрахунків протягом визначеного періоду T+, (зокрема, buy-in).

Коментуючи представлену Концепцію, Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв зазначив: «Важливо, що ми в цьому документі не лише зафіксували завдання по реформуванню фінансової інфраструктури, а й визначили технічні кроки по консолідації депозитарного обліку - Національний депозитарій повинен вести облік всіх видів цінних паперів, як корпоративних, так і муніципальних і державних, а також по реформуванню Розрахункового центру, який втратить згодом свій статус монополіста і стане повноцінною кліринговою установою, яка на рівних конкуруватиме з іншими учасниками ринку.

Важливим питанням є відокремлення (сегрегація) майна, яке належить різним учасникам клірингу або ж різним депозитарним установам, а також майна депозитарних і клірингових установ від майна їх клієнтів.

Законодавством будуть встановлені вимоги до ризик-менеджменту, внутрішнього аудиту і контролю, комплаєнсу центрального контрагента та клірингових установ у відповідності з нормами Європейського Союзу.

Корпоративне управління в Нацдепозитарії повинно збалансовувати не лише інтереси акціонерів, а й інтереси клієнтів депозитарію».

Наступним кроком стане розробка на підставі зазначеної Концепції законопроекту, який внесе зміни до законів «Про депозитарну систему України», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

*****

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів
в Україні у січні-лютому 2018 року становив 5,6 млрд. грн.

Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів, зареєстрованих Комісією в січні-лютому 2018 року, становив 5,6 млрд. грн., що виявилося на 7,2 млрд. грн. менше порівняно з показником відповідного періоду 2017 року (12,8 млрд. грн.).

Така інформація міститься в Інформаційній довідці щодо розвитку фондового ринку України протягом січня-лютого 2018 року, оприлюдненій НКЦПФР.

Упродовж звітного періоду Комісією було зареєстровано 17 випусків акцій на суму 513,5 млн. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2017 року обсяг зареєстрованих випусків акцій зменшився на 8,4 млрд. грн.

Також за перші два місяці поточного року регулятор зареєстрував 18 випусків облігацій підприємств на суму 1,5 млрд. грн. У порівнянні з січнем-лютим 2017 року обсяг зареєстрованих випусків облігацій підприємств збільшився на 1,2 млрд. грн.

Протягом звітного періоду Комісією не було зареєстровано випусків опціонних сертифікатів. Натомість у січні-лютому 2017 року регулятор зареєстрував два випуски опціонних сертифікатів на суму 32 млн. грн.

Обсяг випусків інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів, зареєстрованих Комісією у січні-лютому 2018 року, становив 444,1 млн. грн. Такий показник виявився меншим за результат аналогічного періоду 2017 року на 1,8 млрд. грн.

Обсяг випусків акцій корпоративних інвестиційних фондів дорівнював 3,11 млрд. грн., що на 1,8 млрд. грн. більше ніж у січні-лютому 2017 року.

Станом на 31.02.2018 р. кількість зареєстрованих корпоративних та пайових інвестиційних фондів в Україні дорівнювала 2 353, з них: 552– корпоративних інвестиційних фондів, 1 801– пайовий інвестиційний фонд.

*****

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Рішення «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж»

НКЦПФР оприлюднила доопрацьований проект Рішення «Про затвердження Змін до Положення про функціонування фондових бірж».

Як зазначається у повідомленні про оприлюднення цього документа, з метою приведення Положення у відповідність до законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» та «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо удосконалення деяких положень» Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку Рішенням від 15.02.2018 р. №81 було затверджено проект Змін до Положення про функціонування фондових бірж». Проект було оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії.

Протягом строку оприлюднення проекту до нього надійшли зауваження та пропозиції від учасників фондового ринку, які були опрацьовані та враховані у доопрацьованому варіанті документа.

*****

У січні-березні 2018 року відбулося зниження європейських фондових індексів

Згідно даними Федерації Європейських Фондових Бірж (FESE), станом на початок квітня 2018 року лідерами серед фондових бірж країн Європи за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext - 3,6 трлн. євро, SIX Swiss Exchange - 1,29 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1,23 трлн. євро, BME (Spanish Exchanges) - 0,72 трлн. євро та Oslo Børs - 0,25 трлн. євро.

Найкращу динаміку зростання з початку року продемонстрували Cyprus Stock Exchange, капіталізація якої збільшилась на 31,4%, Bucharest Stock Exchange - на 9,7%, CEESEG-Prague - на 4,5% та Oslo Børs - на 3,1%.

У І кварталі 2018 року на переважній більшості європейських фондових бірж спостерігалося зменшення основних індексів. Зростання продемонстрували лише біржові індекси NASDAQ Nordic-Iceland (7,2%), CEESEG-Prague (4,2%) та NASDAQ Nordic-Helsinki (на 2,5%).

Для порівняння, у січні-березні 2018 року Індекс вітчизняної ФБ ПФТС зріс на 12,5%, а Індекс українських акцій, який розраховується «Українською біржею», - на 23,44%.

У звітному періоді дещо зменшиласякількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок квітня 2018 року найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges - 3078, група бірж Euronext - 1246 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 945.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,15 пункту,
а Індекс українських акцій - на 16,62 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 20.04.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

ПФТС

942 572 573,35

370,54

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 20.04.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

українських акцій

280 469 835

1 818,75

*****

Частка збиткових підприємств в Україні у 2017 році становила 25,8%

Згідно з даними Держстату, у 2017 році фінансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств України становив 153,2 млрд. грн. (у 2016 році - 94 млрд. грн).

Прибуток складав 457,3 млрд. грн. (136,2% від результату 2016 року), збитків допущено на суму 304,1 млрд. грн (125,8% від результату 2016 року).

Частка збиткових підприємств у 2017 році становила 25,8% (у 2016 році − 24,2%).

*****

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні
у січні-лютому 2018 року склало $741,1

У січні–лютому 2018 року експорт товарів з України становив $7 376,8 млн., або на 17,9% більше порівняно із січнем–лютим 2017 року, а імпорт в Україну – $8 117,9 млн., або на 20,3% більше порівняно із січнем-лютим 2017 року, інформує Держстат. Негативне сальдо склало $741,1 млн. (у січні–лютому 2017 року негативне сальдо дорівнювало $491,4 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,91 (у січні–лютому 2017 року – 0,93).

Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 201 країни світу.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 291 на 13.07.18
Кількість ІСІ 1 225 на 13.07.18
Кількість НПФ* 58 на 13.07.18
Кількість СК* 4 на 31.05.18
Активи, млн. грн. 285 840 на 31.05.18
Активи – за даними звітів 274 КУА щодо 1188 ІСІ, 58 НПФ та 4 СК.
* З активами в управлінні КУА