ukr ENG
 
16.04.2018

Новини УАІБ

Українські та зарубіжні експерти проаналізували
проект закону «Про установу фінансового омбудсмена»

Українські та зарубіжні експерти проаналізували проект закону «Про установу фінансового омбудсмена». Це питання було розглянуто на круглому столі, організованому Проектом USAID «Трансформація фінансового сектору» на тему «Як відновити довіру до фінансового сектору та захистити споживача фінансових послуг».

Відкриваючи круглий стіл, заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка зазначила, що робота із захисту прав споживачів фінансових послуг була розпочата ще в 2012 році, а законопроект «Про установу фінансового омбудсмена» є третім кроком у цій сфері. Першим кроком був аналіз українського контексту та прогалин щодо захисту прав споживачів, що існують у нашій країні. Такими прогалинами виявилися непрозорість, несправедливі практики, проблеми споживчого кредитування, відсутність органу, який би захищав права споживачів, а також наявність лише одного способу цього захисту - у суді.

Крім того, був здійснений аналіз міжнародної практики у цій сфері. Він показав, що в багатьох країнах з метою імплементації відповідної Директиви ЄС були прийняті закони про споживче кредитування. В Україні також був прийнятий Закон «Про споживче кредитування».

Розглядалося питання щодо відсутності в Україні органів, які б захищали права споживачів на фінансовому ринку. Всі напрацювання і висновки у цьому напрямку лягли в основу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстраційний №2456-д), який у чинних умовах наділяє регуляторів фінансового сектору функцією захисту прав споживачів.

Наступним кроком став аналіз механізмів вирішення спорів між споживачами та фінансовими установами. Міжнародний досвід доводить, що в багатьох європейських країнах існує практика альтернативного або позасудового вирішення таких спорів. На жаль, третейське судочинство поки що в Україні себе не реалізувало. Враховуючи це, було зроблено висновок про доцільність запровадження в нашій країні інституції фінансового омбудсмена, рамки функціонування якої визначаються Директивою ЄС про альтернативне вирішення спорів.

При розробці законопроекту було детально проаналізовано досвід розгляду судових спорів між споживачами та фінансовими установами, їхня тривалість, вартість тощо. У результаті встановлено, що ці процедури є довготривалими (як правило, вони тривають більше року) та достатньо затратними для споживачів. Є проблеми і з низьким рівнем довіри українців до судової системи.

Необхідність розробки проекту закону щодо запровадження установи фінансового омбудсмена передбачена Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року. Ця робота була розпочата з формування концепції, що містила в собі бачення основних шляхів підготовки документа. Вона була обговорена в рамках Цільової команди реформ, зі стейкхолдерами та міжнародними експертами. Після цього почалася розробка законопроекту. У подальшому він був спрямований на розгляд фінансовим омбудсменам інших країн, які надали свої пропозиції. Також було розроблено економічне підґрунтя доцільності функціонування фінансового омбудсмена в Україні й проведено аналіз його відповідності міжнародному законодавству та Конституції України.

Опитування, проведені ПроектомUSAID «Трансформація фінансового сектору», свідчать, що сьогодні фінансовим установам в Україні довіряють менше 20% населення. Українці користуються мінімальним набором фінансових послуг. При цьому лише 35% громадян нашої держави можуть вважатися фінансово грамотними згідно з міжнародною методикою. 45% громадян не знають куди звертатися для вирішення спорів на фінансовому ринку, а 20% консультантів фінансових установ не змогли надати пораду споживачам у цьому питанні. 78% опитаних взагалі не мають бажання звертатися куди-небудь для вирішення спору, що може свідчити про їхню зневіру до чинних каналів та можливостей у цій сфері.

За словами народного депутата Руслана Демчака, одного із співавторів законопроекту «Про установу фінансового омбудсмена», результати досліджень свідчать, що судовим органам в Україні довіряє лише 10% населення України. Зважаючи на те, що реформа судової системи є довготривалим процесом, а також на низький рівень довіри до фінансових установ потрібно шукати ефективні інструменти для її відновлення. Найбільш вірним шляхом є запровадження інституту фінансового омбудсмена.

Законопроектом передбачається, що цей омбудсмен призначатиметься наглядовою радою, яка формуватиметься із представників організацій, що представляють інтереси споживачів фінансових послуг, організацій, що представляють інтереси фінансових установ, а також представників державних регуляторів. Ця ж рада затверджуватиме штат установи фінансового омбудсмена.

Скарги споживачів розглядатимуться швидко (протягом 60 днів). Рішення, що прийматиме фінансовий омбудсмен за результатами їхнього розгляду, матимуть силу виконавчого напису, тобто прирівнюватимуться до рішення суду другої інстанції. Це є важливим чинником, який відрізнятиме рішення фінансового омбудсмена від рішення третейських судів, які практично в Україні не працюють. У результаті, фінансовий омбудсмен має стати досудовим механізмом, що дає додаткові можливості споживачам фінансових послуг щодо вирішення спорів.

Згідно із законопроектом, омбудсмен розглядатиме фінансові спори обсягом не більше 100 мінімальних заробітних плат з метою запобігання виникнення значних конфліктних ситуацій та розвантаження судів у питанні вирішення фінансових спорів на невеликі суми.

Окремим питанням є фінансування установи фінансового омбудсмена. Передбачається, що всі фінансові установи зроблять перший внесок у розмірі прожиткового мінімуму. У подальшому наглядова рада фінансового омбудсмена визначить критерії для кожної фінансової установи щодо обсягу внесків (в залежності від обсягів виданих кредитів, кількості отриманих скарг тощо). Також передбачається невелика плата за скарги (5% від прожиткового мінімуму), які подаватимуть споживачі.

*****

Учасники фондового ринку разом з НДУ формують нові правила роботи

Учасники фондового ринку разом з НДУ формують нові правила роботи, які розширять можливості для розвитку їхнього бізнесу та стануть драйвером нових сервісів і можливостей для власників цінних паперів. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Нацдепозитарію.

«Для успішного впровадження якісної IT-системи, що відповідає міжнародним стандартам, необхідна співпраця не тільки НДУ з Комісією, а й усіх учасників ринку капіталу України, - говорить Дмитро Тарабакін, Член НКЦПФР. - Ми повинні розуміти, які існують проблеми і питання з боку учасників системи. Своєчасне їхнє вирішення дозволить прискорити процес».

У рамках реалізації зазначених принципів відбулася відкрита зустріч з учасниками ринку, під час якої обговорювалися подальші кроки щодо адаптації програмного забезпечення для фондового ринку України.

Європейська практика передбачає поділ юридичних і технологічних аспектів на ринку цінних паперів. Зазвичай технологічні зміни відбуваються на рівні програмного забезпечення і не регулюються законодавчо. Основна умова - технологія повинна базуватися на юридичних принципах, прийнятих на ринку. Гнучкість цієї моделі дозволяє оперативно і в найкоротші терміни вносити зміни для створення більш комфортних умов на ринку для всіх його учасників. Саме такі підходи НДУ запроваджує в Україні.

«Перед тим, як український фондовий ринок активізується, нам потрібно інвестувати в його інфраструктуру, - зазначає Міндаугас Бакас, Голова Правління НДУ. - Бізнес-процеси повинні відповідати ефективним моделям, прийнятим в європейській практиці. Це одна з головних цілей впровадження нового ПЗ. Внаслідок цього ми отримаємо не просто нову IT-платформу. Це буде новий Центральний депозитарій, інтегрований у світовий фінансовий простір».

Для депозитарних установ НДУ пропонує три нових варіанти технологічної взаємодії з Центральним депозитарієм:

1. Депозитарна установа (ДУ) веде рахунки в цінних паперах своїх клієнтів, використовуючи своє програмне забезпечення (ПЗ). На рівні Центрального депозитарію (ЦД) зберігаються і обліковуються цінні папери ДУ, права, на які і права за якими належать власникам цінних паперів такого ДУ, а також облік цінних паперів, що належать самому ДУ.

2. ДУ використовує власне ПЗ, але є клієнти, які хотіли б мати індивідуальний рахунок власника (Individual segregated) на рівні ЦД, що є звичною європейською практикою. Водночас власник не є клієнтом НДУ. Інформація дублюється в НДУ.

3. ДУ для обслуговування своїх клієнтів використовує ПЗ ЦД, відкриваючи такі рахунки в системі НДУ. Управління такими рахунками (проведення операції) здійснюється депозитарною установою, використовуючи весь доступний функціонал ПЗ ЦД.

Незалежно від обраної моделі роботи, депозитарна установа:

- підтверджує право власності на цінні папери;

- власник (депонент) має доступ до рахунку в цінних паперах виключно через депозитарну установу;

- індивідуальний рахунок власника (депонента) у межах рахунку депозитарної установи, відкритого в ЦД (Individual segregated) - це додаткова гарантія збереження права власності.

Варіанти взаємодії з ЦД можуть змінюватися залежно від обраної депозитарною установою моделі ведення бізнесу.

«Наразі відбувається процес оцінки обсягів робіт, пов’язаних з адаптацією програмного забезпечення до українських умов, - коментує Андрій Порада, Член правління НДУ. - У цьому сенсі дискусія, яка зібрала найактивніших учасників українського фондового ринку, була дуже корисна. Діалог триває, і ми закликаємо долучатися до нього нових учасників».

Відкрита дискусія НДУ з депозитарними установами є не першим і не останнім діалогом на тему «Нове програмне забезпечення Центрального депозитарію». Взаємодія відбуватиметься через Раду учасників депозитарної системи Центрального депозитарію. Раду учасників було створено в 2015 році. Це консультативний орган, який формується з представників клієнтів НДУ, та має на меті забезпечення діалогу і захисту інтересів учасників депозитарної системи.

*****

У 2017 році кількість угод на ринку злиттів та поглинань України збільшилася у порівнянні з 2016 роком на 22%, а обсяг угод - на 37%

У 2017 році кількість угод на ринку злиттів та поглинань України збільшилася у порівнянні з 2016 роком на 22%, а обсяг угод - на 37%. Про це свідчать результати дослідження компанії KPMG.

Згідно з ними торік в Україні відбулося 67 угод M&A на загальну суму $1023 млн. (у 2016 році ці показники становили 55 та $748 млн. відповідно).

Однією з минулорічних тенденцій стало збільшення частки значних угод (обсягом більше $100 млн.). У 2017 році вона дорівнювала 62%, тоді як у 2016 році - 57%. Торік обсяг десяти найбільших угод склав $714 млн. або 70% від загального обсягу ринку.

За участю іноземних інвесторів у минулому році була укладена 21 угода на суму $351 млн. (у 2016 році - 19 угод на суму $554 млн.). Найактивнішими на українському ринку були інвестори із СНД, Північної Америки та Європи.

У розрізі галузей лідерами за обсягом укладених угод M&A у 2017 році були сільське господарство (41% від загального обсягу), металургія та добувна промисловість (26%) та енергетика (12%). За кількістю угод до трійки лідерів увійшли банківський та страховий сектори (22% від загальної кількості), сільське господарство (18%), а також сектор нерухомості та будівництва (14%).

*****

У І кварталі 2018 року на європейському ринку
відбулося 67 ІРО на суму 12,5 млрд. євро

У І кварталі 2018 року на європейському ринку відбулося 67 ІРО на суму 12,5 млрд. євро.

Про це свідчать дані нового звіту компанії PwC. Згідно з ними, у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року кількість публічних розміщень збільшилася на 24%, а обсяг залучених коштів - на 172% (у І кварталі 2017 року в Європі було здійснено 54 ІРО на загальну суму 4,6 млрд. євро).

У січні-березні 2018 року ІРО відбулися на 11 фондових майданчиках. Лідерами за обсягом залучених коштів серед них були Deutsche Börse - 5,85 млрд. євро, London Stock Exchange Group - 2,3 млрд. євро, Oslo Bors&Oslo Axess - 1,01 млрд. євро, Euronext - 0,86 млрд. євро та Nasdaq Nordic - 0,71 млрд. євро.

За кількістю публічних розміщень лідерами були London Stock Exchange Group - 22 ІРО, Nasdaq Nordic - 13 ІРО, Deutsche Börse - 6 ІРО, Borsa Istanbul - 6 ІРО та BME (Spanish Exchange) - 5 ІРО.

Найбільшими розміщеннями на ринках Європи в І кварталі 2018 року були ІРО таких компаній:

- Siemens Healthineers AG - 3,65 млрд. євро;

- DWS Group GmbH & Co KGaA - 1,3 млрд. євро;

- Elkem ASA - 0,78 млрд. євро;

- Metrovacesa SA - 0,65 млрд. євро;

- SPAXS SpA - 0,6 млрд. євро.

Ці п’ять компаній у цілому залучили 6,98 млрд. євро, що становить 56% від загального обсягу європейського ринку ІРО в І кварталі 2018 року.

У галузевому розрізі найбільші обсяги коштів у звітному періоді були залучені компаніями, які представляють фінансовий сектор (28 ІРО на загальну суму 4,88 млрд. євро) та сектор охорони здоров’я (7 ІРО на суму 4,48 млрд. євро).

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 7,95 пункту,
а Індекс українських акцій - на 69,63 пункту

 

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 13.04.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

ПФТС

108 821 721,67

370,39

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 13.04.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

українських акцій

49 053 676

1 802,13

*****

У березні 2018 року тривав приплив коштів населення
у банківську систему - як в національній, так і іноземній валюті

У березні 2018 року тривав приплив коштів населення у банківську систему - як в національній, так і іноземній валюті. Такі тенденції відображають попередні дані «Грошово-кредитної статистики» НБУ.

Згідно з ними, за перший весняний місяць поточного року залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%. Їхньому активному залученню сприяло підвищення доходів населення та зростання привабливості гривневих депозитів на тлі зміцнення гривні.

З іншого боку, обсяг корпоративних депозитів у гривні залишився практично на рівні попереднього місяця. Це зумовлено значними податковими платежами, зокрема податку на прибуток підприємств, і перерахуваннями частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їхніми об’єднаннями за 2017 рік.

Загалом за місяць сукупний портфель депозитів у національній валюті у платоспроможних банках помірно зріс - на 0,4% або на 1,9 млрд. грн. до 484,2 млрд. грн.

Також практично незмінними залишилися залишки депозитів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) у платоспроможних банках. Зростання валютних депозитів населення компенсувалося їхнім зниженням на рахунках юридичних осіб внаслідок спрямування останніми коштів у ОВДП та на перерахування дивідендів за кордон.

Загальний портфель кредитів банків у національній валюті за підсумками березня зріс на 0,3% порівняно з лютим - до 581,8 млрд. грн. Банки продовжили нарощувати гривневе кредитування населення (приріст за місяць становив 1,4%), в той час як портфель кредитів, виданих корпоративному сектору, залишився на рівні попереднього місяця.

У відповідь на четверте поспіль підвищення Національним банком облікової ставки на початку березня банки відреагували підвищенням процентних ставок, насамперед для бізнесу.

Процентні ставки за новими гривневими депозитами для корпоративних клієнтів зросли за місяць з 10,2% до 11% річних. Як наслідок, вартість нових кредитів для бізнесу підвищилася - з 16% до 16,6% річних.

Водночас динаміка процентних ставок для фізичних осіб мала інше спрямування. З огляду на подальший приплив коштів населення банки утрималися від підвищення ставок за новими гривневими депозитами домогосподарств - вони навіть знизилися з 11,4% до 10,8% річних. Завдяки цьому дещо подешевшали і нові кредити для фізичних осіб.

*****

Інфляція в Україні у березні 2018 року склала 1,1%

Інфляція на споживчому ринку України в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем становила 1,1%, з початку року – 3,5%. Про це інформує Державна служба статистики.

Базова інфляція в березні 2018 року порівняно з попереднім місяцем дорівнювала 1,4%, з початку року – 2,7%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 292 на 31.05.18
Кількість ІСІ 1 217 на 31.05.18
Кількість НПФ* 58 на 31.05.18
Кількість СК* 6 на 30.04.18
Активи, млн. грн. 281 624 на 30.04.18
Активи – за даними звітів 275 КУА щодо 1189 ІСІ, 58 НПФ та 5 СК.
* З активами в управлінні КУА