Новини УАІБ

02 квітня 2018

Загальні активи світових інвестиційних фондів у 2017 році зросли на 2,3%

Представницька асоціація європейської індустрії інвестиційного менеджменту (EFAMA) оприлюднила результати діяльності інвестиційних фондів світу в минулому році.

Згідно з ними, загальні активи світових відкритих інвестиційних фондів (Open-ended Funds) за 2017 рік збільшилися на 2,3% - з 43,29 трлн. євро до 44,3 трлн. євро. Такі дані наведені на основі інформації з 47 країн, при цьому всі результати діяльності цих фондів EFAMA наводить у перерахунку в євро.

Лідерами за обсягами активів інвестфондів станом на початок поточного року були США - 20,32 трлн. євро, країни Європи - 15,17 трлн. євро, Австралія - 1,79 трлн. євро, Бразилія - 1,6 трлн. євро, Канада - 1,47 трлн. євро, Японія - 1,42 трлн. євро.

Структура активів за типами інвестиційних фондів на звітну дату була такою: фонди акцій - 41,6%; фонди облігацій - 20,6%; збалансовані та змішані фонди - 17,6%; фонди грошового ринку - 11,1%; фонди нерухомості - 1,4%; гарантовані фонди - 0,1%; інші види фондів - 7,6%.

Сукупний приплив коштів до цих інвестиційних фондів у 2017 року склав 2514 млрд. євро (для порівняння, у 2016 році вони залучили 1180 млрд. євро). Лідерами за припливом коштів за минулий рік виявилися інвестфонди Європи (926 млрд. євро), США (847 млрд. євро) та Японії (138 млрд. євро).

Загальна кількість відкритих інвестиційних фондів у світі станом на початок 2018 року дорівнювала 126,04 тис. (на початку 2017 року цей показник становив 121,51 тис.). В Європі їх нараховувалося 56,86 тис., у Північній та Південній Америці - 35,65 тис., в Азійсько-Тихоокеанському регіоні - 31,44 тис., в Африці - 2,1 тис.

*****

НКЦПФР затвердила Концепцію корпоративного управління
у професійних учасниках ринків капіталу України

НКЦПФР затвердила Концепцію корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу України, передає прес-служба Комісії. Концепція підготовлена в рамках реалізації Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року за компонентом А.10 «Підвищення рівня корпоративного управлення в учасниках фінансових ринків».

Як зазначається у повідомленні, система корпоративного управління у професійних учасниках ринків капіталу буде запроваджуватися як система обов’язкових вимог та добровільних для виконання настанов (рекомендацій) з урахуванням правових особливостей.

Запровадження корпоративного управління у секторі професійних учасників ринків капіталу принесе чимало переваг не лише для бізнесу самих професійних учасників, але також для їхніх клієнтів, інвесторів, стабільності ринку капіталу, зниження ризиків фінансового сектору країни, тощо.

Професійні учасники ринку капіталу матимуть можливість запровадити саме таку систему управління, яка відповідатиме розміру їх бізнесу (принцип пропорційності), бізнес професійних учасників стане більш стійким до ризиків, суттєво знизиться ризик настання неплатоспроможності та банкрутства професійних учасників, зросте конкурентоспроможність компаній і здатність до довгострокового безперервного ведення бізнесу, а головне підвищиться захист прав клієнтів професійних учасників.

Клієнти професійних учасників ринку капіталу (інвестори) отримуватимуть більше інформації для прийняття інвестиційних рішень, враховуючи всі ризики посередника. Зі зменшенням ризику неплатоспроможності учасників ринків капіталу ризик інвестицій в цінні папери зменшиться. При цьому обов’язковий моніторинг скарг клієнтів підвищить захист їх прав; звужуються можливості для зловживань з цінними паперами.

Саморегулівні організації ринку капіталу зможуть ефективніше долучатися до розробки професійних правил і стандартів та отримають можливість пропонувати кандидатів тимчасових керівників професійних учасників. Загалом підвищиться кооперація державного регулятора і СРО у питанні нагляду за професійними учасниками ринків капіталу.

У питанні регулювання ринку капіталу держава зможе перейти до ризик-орієнтованого нагляду, продовжити реформу корпоративного управління, поступово гармонізувати вимоги до всіх учасників фінансового сектору, як банківських, так і небанківських установ.

«Серед основних драйверів майбутнього зростання ринку, які в тому числі сприятимуть зниженню ризиків, підвищення стандартів відповідальності для небанківських установ, фактичне продовження реформи корпоративного управління в небанківському секторі. Йдеться про запровадження таких інструментів управління в небанківських установах як комітети наглядової ради, комплаєнс, внутрішній контроль і аудит. Всі ці інструменти повинні працювати не лише в банках, але і в компаніях з управління активами, торговцях цінними паперами. Ми будемо прагнути поступово гармонізувати вимоги до всіх учасників фінансового сектора країни», - наголосив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.

*****

Національний депозитарій запустив новий
цифровий сервіс для емітентів цінних паперів

Національний депозитарій запустив новий цифровий сервіс для емітентів цінних паперів. Відтепер процедура подачі розпорядження на формування реєстру власників цінних паперів займає кілька хвилин і доступна 24/7, повідомляється у прес-релізі Нацдепозитарію.

Інформація про власників цінних паперів є невід’ємною складовою корпоративних дій емітентів як під час проведення загальних зборів, так і в разі формування звітності. НДУ, в рамках впровадження європейських стандартів обслуговування, запустив електронну послугу з формування реєстрів власників цінних паперів. Усе, що необхідно його клієнтам - мати електронний підпис і печатку, а також зареєструватися в клієнтському кабінеті на сайті https://my.csd.ua/. Для подачі розпорядження достатньо зробити кілька кліків. В оновленому меню міститься сервіс, який надає можливість заповнити електронну форму розпорядження і відправити її натисканням однієї кнопки.

«Зміна, яку ми вносимо до формату надання цієї послуги - одна з найбільш кардинальних за останні три роки. Ми хочемо поступово відійти від паперового формату взаємодії і для цього розширюємо функціонал. Про нову послугу потрібно знати всім, хто відповідає за корпоративні дії в акціонерних товариствах. За нашими оцінками, активних користувачів буде приблизно 6 тисяч», - зазначив Член Правління НДУ Андрій Порада.

Стандартна форма розпорядження раніше заповнювалася вручну і в паперовій формі відправлялася до Центрального депозитарію поштою або з кур’єром. Залежно від місцезнаходження клієнта НДУ та оперативності роботи поштових або кур’єрських служб період підготовки документа, його відправки і очікування, поки він пройде всі етапи перевірки, міг тривати до двох тижнів.

У НДУ впевнені, що запуск електронного сервісу стартував у дуже важливий період в житті акціонерних товариств. Традиційно в квітні проходять річні загальні збори акціонерів. Нова послуга Національного депозитарію допоможе зробити процес формування реєстрів власників цінних паперів та повідомлення акціонерів більш зручним і швидким.

*****

НКЦПФР звертає увагу професійних учасників
фондового ринку на зміни в поданні адмінданих

Комісія звертає увагу професійних учасників фондового ринку на зміни в поданні адмінданих.

Зокрема, як інформує прес-служба Комісії, 20 березня 2018 року набрало чинності Рішення Комісії від 01.02.2018 р. №58 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.03.2018 р. за №305/31757.

Цим Рішенням нормативно-правові акти НКЦПФР, що регламентують подання адміністративних даних та інформації професійними учасниками фондового ринку до Комісії, приведено у відповідність зі Змінами до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, затвердженими Рішенням Комісії від 16.11.2017 р. №824, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 12.12.2017 р. за №1499/31367.

Отже, професійні учасники фондового ринку до кінця березня 2018 року мають подати адміністративні дані та інформацію до Комісії за лютий 2018 року за формами звітності з урахуванням останніх змін.

*****

НКЦПФР та Європейська федерація торговців енергією
розвиватимуть організовані ринки в Україні

НКЦПФР та Європейська федерація торговців енергією розвиватимуть організовані ринки в Україні.

Як інформує прес-служба НКЦПФР, Комісія уклала Меморандум із EFET (Європейською федерацією торговців енергією) з метою співробітництва у розбудові товарних ринків енергетичної продукції та ринків фінансових інструментів, в яких енергетична продукція виступає базовим активом.

Сторони готові співпрацювати у сфері розвитку товарних та фінансових ринків, а також ринку деривативів з метою сприяння завершенню реформ у питаннях ліквідаційного неттінгу та процедур банкрутства в Україні.

Зараз енергетичні компанії та виробники, що працюють на українському ринку, не отримують вигоди від ліквідаційного неттінгу при виконанні угод та повинні здійснювати передоплату за постачання газу при операціях з контрагентами з ЄС. Така ситуація не сприятиме створенню високоліквідного енергетичного ринку в Україні, подібного до ринків країн Євросоюзу. Тож існує нагальна потреба удосконалення вітчизняної законодавчої бази та імплементації відповідних директив ЄС.

Відповідно до підписаного Меморандуму EFET і Комісія співпрацюватимуть у питаннях розробки нового законодавства про цінні папери та банкрутство, яке забезпечить неттінг товарних деривативів та ефективний захист неттінгу в операціях з такими продуктами, як природний газ, електроенергія тощо.

Норми щодо запровадження ліквідаційного неттінгу деривативів вже містяться у проекті закону про ринки капіталу та регульовані ринки №7055. Сторони вважають за необхідне запровадження зазначених змін і в майбутньому розповсюдження неттінгу на інші класи активів, зокрема енергетичну продукцію (природний газ і електроенергію).

«Другий рік поспіль ми працюємо над законодавчими змінами, які дозволять запустити в Україні організовані фінансові та товарні ринки, в тому числі електроенергії та газу, створити повноцінні біржові енергетичні хаби. Це дасть можливість отримати чесну, справедливу ціну на ці активи і обмежити вплив іноземних цінових паритетів, таких як Роттердам, NCG, та започаткувати українські індекси.

Україна має потужний потенціал на цих ринках, лише ці дві товарні позиції складають майже 15% ВВП країни. Величезний об’єм зберігання у поєднанні зі збільшенням видобутку газу і ефективним управлінням трубопроводами може перетворити Україну на провідного постачальника і зберігача газу в Європі. Нам потрібно активніше рухатися в бік правил європейського фінансового та енергетичного ринків, створювати власну надійну інфраструктуру для організованої торгівлі, щоб стати повноцінною частиною світового ринку. Розвиток в Україні організованої торгівлі газом та електроенергією як на споті, так і ф’ючерсними контрактами, дасть потужний стимул для зростання економіки України», - наголосив Тимур Хромаєв, Голова НКЦПФР.

*****

Нацкомфінпослуг розробила проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»

Нацкомфінпослуг розробила проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» внесено зміни до Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими, зокрема, продовжено до 31.12.2018 р. мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 6 цього Закону його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. №1104. Нацкомфінпослуг не включено до зазначеного переліку.

Водночас, відповідно до статті 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», одним із основних завдань Нацкомфінпослуг є захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування в межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.

Запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг ґрунтується на проведенні заходів державного нагляду (контролю), які дозволяють встановлювати факти порушення законодавства на ринку фінансових послуг та вживати заходи щодо їх припинення, а також завчасно виявляти проблемні питання у діяльності фінансової установи та вживати заходи щодо їх запобігання.

Здійснення пруденційного нагляду базується на регулярному проведенні оцінки загального фінансового стану фінансової установи, результатів діяльності системи та якості управління нею, дотриманні обов’язкових нормативів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, а також шляхом аналізу та перевірки звітних даних учасників ринку фінансових послуг, що надходять до Нацкомфінпослуг.

Дія мораторію на проведення планових заходів зі здійснення державного нагляду призводить до того, що Нацкомфінпослуг здійснює пруденційний нагляд тільки на основі звітності, що подається фінансовими установами, та не має можливості перевірити її достовірність, а отже, аналізувати реальний стан справ. Це призводить до послаблення відповідальності фінансових установ за подання ними недостовірної звітності.

Таким чином, Нацкомфінпослуг має змогу реагувати лише на вже порушені права споживачів фінансових послуг, згідно з їхніми скаргами, або здійснювати перевірки установ, що зовсім припинили подання звітності.

Зростання майже на 20% кількості звернень громадян у 2017 році порівняно з 2016 роком (з 5,8 тис. до 6,9 тис.) також свідчить про необхідність здійснення Нацкомфінпослуг роботи щодо запобігання правопорушенням, важливим елементом якої є проведення планових заходів нагляду контролю.

У пояснювальній записці наголошується, що відновлення повноважень Нацкомфінпослуг щодо здійснення планових перевірок дозволить їй завчасно реагувати на погіршення фінансового стану піднаглядних суб’єктів та підвищить дисципліну на ринку фінансових послуг.

Це також відповідатиме прийнятим Україною на себе зобов’язанням відповідно до Угоди про Асоціацію в частині наближення до визнаних міжнародних стандартів щодо регулювання та нагляду у сфері фінансових послуг. Згідно зі стандартом у сфері нагляду за страховою діяльністю, виданим Міжнародною асоціацією органів нагляду за страховою діяльністю (IAIS) «Основні принципи страхування», наглядовий орган повинен мати необхідні повноваження, компетенцію та ресурси для проведення інспектування страховиків на місці та адекватні інструменти для вжиття своєчасних превентивних і коригувальних заходів.

*****

НКЦПФР обговорила з ФДМУ питання оцінки

Фахівці НКЦПФР на робочій нараді обговорили з представниками Фонду державного майна питання здійснення оцінки у випадках, встановлених законодавством про цінні папери та акціонерні товариства. Про це повідомляється на офіційній сторінці Комісії у Facebook.

У повідомленні, окремо, зауважується, що відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» НКЦПФР уповноважена вести реєстр оцінювачів, які проводять таку оцінку. В цілому ж державне регулювання у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності здійснює ФДМУ.

На зустрічі обговорили можливі додаткові критерії, які можуть застосовуватися до оцінювачів при внесенні до реєстру Комісії, а також міжнародну практику щодо цього питання.

За інформацією фахівців Фонду держмайна, з 12 тисяч професійних оцінювачів, лише 5 тисяч щорічно підтримують свій професійний рівень. З них приблизно 600-700 оцінювачів спеціалізуються в категорії 2.1. «Оцінка компаній», яка, зокрема, потрібна для виконання оцінки при squeeze-out.

У НКЦПФР зазначають, що регулятор і надалі тісно співпрацюватиме щодо цього питання з Фондом державного майна.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 0,03 пункту,
а Індекс українських акцій - на 37,52 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 31.03.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

ПФТС

510 511,58

354,43

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 31.03.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

українських акцій

221 671 579

1 682,6

*****

У лютому 2018 року середня зарплата в Україні склала 7828 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у лютому 2018 році становила 7828 грн., що у 2,1 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (3723 грн.), інформує Держстат.

Порівняно із січнем розмір середньої номінальної заробітної плати збільшився на 1,5%, а за останні 12 місяців (відносно лютого 2017 року) – на 26,1%.

Індекс реальної заробітної плати в лютому 2018 року порівняно із січнем 2018 року становив 100,6%, а відносно лютого 2017 року – 110,5%.


Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів283на 19.04.24
Кількість КУА278на 19.04.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 19.04.24
Кількість ІСІ1780на 19.04.24
Кількість НПФ*52на 19.04.24
Кількість СК*1на 29.02.24
Активи в управлінні КУА, млн грн615 069на 29.02.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 875на 29.02.24