Новини УАІБ

УАІБ звернулася до НКЦПФР з проханням врегулювати ситуацію щодо неоднозначного трактування окремих питань під час розрахунку пруденційних нормативів та вимог до фінансової звітності

УАІБ ознайомилася з Інформаційною довідкою з окремих питань щодо розрахунку пруденційних нормативів та вимог до фінансової звітності, розміщеною на сайті НКЦПФР, та звернулася до Комісії з проханням врегулювати ситуацію щодо неоднозначного трактування окремих питань.

Йдеться про дату підтвердження аудитором (аудиторською фірмою) прибутку поточного року для його включення до складу регулятивного капіталу (власних коштів). У довідці зазначається, що «Прибуток поточного року може бути включений професійним учасником фондового ринку до складу регулятивного капіталу (власних коштів) при розрахунку даного показника, якщо такий прибуток підтверджено аудитором (аудиторською фірмою) не пізніше дати, станом на яку здійснюється розрахунок».

Асоціація звертає увагу регулятора, що, якщо КУА розраховує пруденційні нормативи за станом на кінець 2017 року, то, для забезпечення можливості включення цього прибутку до складу власних коштів установи, аудит відповідної фінансової звітності (річної за 2017 рік) повинен бути проведений не пізніше грудня 2017 року; або якщо розрахунок проводиться станом на 31.01.2018 року, то аудит фінансових показників за січень 2018 року має бути проведено до цієї дати. Однак як таке можливо зробити в принципі з точки зору реального проведення аудиту?

Виникає також питания щодо включення «нерозподіленого прибутку» на початок звітного року при подачі звітності за січень 2018 року. Адже прибуток за 2017 рік у звіті за грудень Комісія пропонує не включати, хоча його розмір підтверджено аудиторською фірмою до дати подання розрахунку регулятивного капіталу (власних коштів) у складі річної звітності до Комісії. Це, по-перше, викривляє реальний стан, а, по-друге, створює додаткові ризики штучного виникнення помилок у звітності компаній.

У листі УАІБ наголошується, що розрахунок пруденційних нормативів компанія з управління активами та особа, яка провадить діяльність з управління пенсійними активами здійснює після закінчення місяця, станом на кінець якого здійснюється такий розрахунок: наприклад, станом на 31.12.2017 – не пізніше 28.02.2018, станом на 31.01.2018 – також не пізніше 28.02.2018, станом на 28.02.2018 – не пізніше 31.03.2018 і т.д. Підтвердження від аудитора (аудиторської фірми) також можна отримати лише після дати кінця місяця, за який здійснюється такий розрахунок. Дата отримання цього підтвердження теоретично може бути пізніше дати проведення розрахунку пруденційних нормативів станом на відповідну дату, однак у будь-якому разі обидві ці дати (розрахунку пруденційних нормативів та аудиту) навіть теоретично не можуть бути «не пізніше дати, станом на яку здійснюється розрахунок».

Тому Асоціація підкреслює, що зазначене формулювання у довідці некоректне та викривлює суть норм Положення щодо пруденційних нормативов професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками, затвердженого Рішенням НКЦПФР №1597 від 01.10.2015, яким, визначено, що капітал первого ровня зокрема, включає: «прибуток поточного року у разі підтвердження його розміру аудитором (аудиторською фірмою)».

УАІБ вважає, що, згідно з Положенням №1597, для забезпечення можливості включення прибутку до складу власних коштів установи (у т. ч. КУА або Особи) аудит має бути проведено та отримано установою (КУА/Особою) до моменту подання інформації щодо нього у складі відповідної звітності до НКЦПФР. Тобто, наприклад, КУА/Особа повинна отримати підтвердження розміру прибутку за 2017 рік аудитором (аудиторською фірмою) до моменту подання інформації щодо нього у складі річної звітності до НКЦПФР у січні – лютому 2018 року, адже для цієї звітності прибутком поточного року є прибуток за 2017 рік.

Лише такий підхід відповідає вищевказаній нормі Положення №1597 та дозволить адекватно та своєчасно відобразити усі відповідні дані підтвердженої аудитором (аудиторською фірмою) фінансової звітності у розрахунку усіх пруденційних нормативів КУА/Особи, адже для решти з них (окрім розміру власних коштів) також використовуються дані фінансової звітності (зокрема, фіксовані накладні витрати – постійні витрати за попередній фінансовий рік та нетто-дохід, що включають статті з форми 2, а також активи і власний капітал – на підставі форми 1). Лише так можна забезпечити єдиний підхід до врахування даних фінансової звітності та співставність даних розрахунку пруденційних показників із даними відповідної фінансової звітності.

УАІБ пропонує змінити формулювання у довідці таким чином:

«Прибуток поточного року може бути включений професійним учасником фондового ринку до складу регулятивного капіталу (власних коштів) при розрахунку цього показника, якщо такий прибуток підтверджено аудитором (аудиторською фірмою) не пізніше дати подання розрахунку регулятивного капіталу (власних коштів) у складі відповідної звітності)".

Для врегулювання ситуації з неоднозначним трактуванням відповідних норм Положення № 1597, викликаним опублікованою НКЦПФР інформаційною довідкою, та задля забезпечення стабильного функціонування ринку в умовах, коли учасники ринку завершують подання річної звітності за 2017 рік та місячної звітності за січень 2018 року у лютому, УАІБ наполягає на необхідності зазначеної зміни тексту інформаційної довідки та термінового опублікування цих змін.

*****

НКЦПФР затвердила нові правила торгівлі
облігаціями внутрішньої державної позики

НКЦПФР затвердила нові правила торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики. Відповідні зміни регулятор вніс до Положення про функціонування фондових бірж, передає прес-служба Комісії.

Документом змінено підхід до розрахунку поточної ціни державних облігацій на фондовій біржі на більш розповсюджений на ринках капіталу. Поточна ціна буде розраховуватися за «чистою» ціною облігації, за якою було укладено біржові контракти. При цьому «чиста» ціна облігації не включатиме накопиченого купонного доходу і буде виражена у відсотках від її номінальної вартості.

До Положення включено вимоги до маркет-мейкера державних облігацій. Зокрема, він повинен виконувати зобов’язання щодо підтримки ліквідності державних облігацій України, серед яких:

- підтримання двосторонніх котирувань не менше 75% часу з 11-ої до 15-ої години торговельного дня;

- різниця між «чистою» ціною облігації на купівлю та «чистою» ціною облігації на продаж має становити не більше 5%;

- підтримання односторонніх котирувань протягом торговельного дня лише після укладання біржових контрактів (договорів) на підставі двосторонніх котирувань протягом цього дня на загальну суму не менше 10 млн. грн. (за кожним випуском).

Запровадження дієвого інституту маркет-мейкерів ОВДП і зміна підходу до розрахунку ціни додадуть ОВДП ліквідності, дозволять отримувати більш стабільний і прогнозований дохід, і що найголовніше, дозволять зробити цей фінансовий інструмент більш зрозумілим і прозорим для інституційних інвесторів та фізичних осіб, які все активніше інвестують у нього свої кошти. НБУ і Мінфін завдяки цим змінам зможуть отримувати більш якісну інформацію щодо ринкових котирувань і вартості грошей на ринку.

*****

Комісія розробить нормативні акти щодо поряду ведення реєстру
оцінювачів та діяльності інформаційних агентів

На виконання норм Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів» НКЦПФР розробить нормативний акт щодо поряду ведення реєстру оцінювачів, йдеться у повідомленні прес-служби Комісії.

Його розробкою займатиметься Департамент систематизації та аналізу фінансової звітності учасників ринку капіталу, та пруденційного нагляду НКЦПФР.

Документ встановлюватиме вимоги, визначатиме порядок ведення реєстру оцінювачів, які можуть проводити незалежну оцінку у випадках, визначених законодавством про цінні папери та акціонерні товариства.

Також НКЦПФР розробить новий документ щодо провадження діяльності з надання інформаційних послуг на фондовому ринку.

Нормативний акт включатиме:

- порядок авторизації юридичних осіб, які мають намір провадити діяльність з надання інформаційних послуг;

- порядок ведення Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на фондовому ринку, та оприлюднення інформації з нього;

- вимоги до договорів з надання інформаційних послуг;

- вимоги до свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги;

- вимоги до особи, яка має намір провадити діяльність з надання інформаційних послуг;

- порядок повідомлення Комісії про зміни в інформації та/або документах, поданих для включення особи до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги, та для отримання свідоцтва про включення до Реєстру;

- порядок анулювання свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги;

- порядок погодження Комісією внутрішніх правил та вимог до програмно-технічних комплексів, що використовуються при провадженні діяльності з надання інформаційних послуг: з оприлюднення регульованої інформації від імені учасників фондового ринку, з розповсюдження в режимі безперервного оновлення консолідованої інформації про фінансові інструменти та/або учасників фондового ринку, з подання звітності та/або адміністративних даних до НКЦПФР.

Слід нагадати, що з метою реалізації норм зазначеного Закону зміни відбудуться за такими напрямами:

Блок 1. Здійснення емісії цінних паперів, публічної пропозиції цінних паперів.

Блок 2. Розкриття інформації емітентами цінних паперів.

Блок 3. Регулювання професійних учасників ринку.

Блок 4. Регулювання оцінювачів.

Блок 5. Регулювання діяльності інформаційних агентів.

*****

НКЦПФР оприлюднила роз’яснення щодо розрахунку пруденційних
нормативів та складанні фінансової звітності

У зв’язку із запитаннями, що виникають у профучасників фондового ринку при розрахунку пруденційних нормативів та складанні фінансової звітності, НКЦПФР роз’яснює деякі моменти.

Зокрема, у повідомленні Комісії зазначається таке:

Щодо включення до складу регулятивного капіталу (власних коштів) прибутку поточного року в разі підтвердження його розміру аудитором (аудиторською фірмою).

Прибуток поточного року може бути включений професійним учасником фондового ринку до складу регулятивного капіталу (власних коштів) при розрахунку цього показника, якщо такий прибуток підтверджено аудитором (аудиторською фірмою) не пізніше дати, станом на яку здійснюється розрахунок.

Щодо невідповідності вихідних даних, на основі яких здійснюється розрахунок пруденційних нормативів, даним фінансової звітності.

У разі виявлення професійним учасником невідповідності вихідних даних, на основі яких здійснюється розрахунок пруденційних нормативів, даним фінансової звітності, що подається до Комісії у складі адміністративних даних та інформації, такий професійний учасник має в примітках до відповідної довідки, у складі якої подаються вихідні дані для розрахунку пруденційних нормативів, зазначити причини виникнення вказаної невідповідності та неможливості її усунення.

Вказане, зокрема, стосується ситуації, коли сума відповідних вихідних даних, округлена до тисяч, та відповідна сума, відображена у фінансовій звітності, відрізняються на 1 тис. грн.

У разі не відображення у примітках зазначеної вище інформації до професійного учасника можуть бути застосовані санкції відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» за подання недостовірної інформації до НКЦПФР.

Щодо визначення дати затвердження фінансової звітності до випуску.

Дата затвердження фінансової звітності - це дата складання повного комплекту фінансової звітності (включаючи примітки), засвідченої підписами осіб, наділених владними повноваженнями, які підтверджують, що вони несуть відповідальність за цю фінансову звітність.

Затверджена фінансова звітність підлягає перевірці аудитором (аудиторською компанією). Аудитор виконує всі необхідні процедури для отримання достатніх аудиторських доказів того, що фінансова звітність у всіх аспектах складена відповідно до застосованої концептуальної основи.

У випадках виявлення викривлень у фінансовій звітності, аудитор повідомляє про такі викривлення провідний управлінський персонал та вимагає виправлення цих викривлень, тобто здійснення коригування фінансової звітності. На підставі відкоригованої фінансової звітності за результатами проведеного аудиту складається аудиторський звіт. Таким чином, дата аудиторського звіту не може передувати даті затвердження фінансової звітності.

Дата затвердження фінансової звітності до випуску - це дата, на яку особи, наділені владними повноваженнями, підписують (затверджують) і випускають (оприлюднюють) проаудовану фінансову звітність для її подальшого затвердження наглядовим органом або загальними зборами акціонерів (у разі наявності).

Оскільки річна фінансова звітність не може бути оприлюднена без звіту аудитора, то дата аудованої фінансової звітності, яка затверджується до випуску, повинна співпадати з датою звіту аудитора або передувати їй.

*****

Комісія затвердила Порядок оприлюднення повідомлення
емітентами цінних паперів про те, що вони вважаються такими, що здійснювали публічну пропозицію цінних паперів

НКЦПФР затвердила Порядок оприлюднення повідомлення емітентами цінних паперів про те, що вони вважаються такими, що здійснювали публічну пропозицію цінних паперів. Зараз документ знаходиться на державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.

За інформацією Комісії, Порядок розроблено з метою врахування норм, передбачених Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів».

Всі емітенти (крім ІСІ), що здійснювали публічне розміщення цінних паперів до дня набрання чинності цим Законом, вважаються такими, що не здійснювали публічної пропозиції цінних паперів, окрім тих емітентів, які оприлюднили відповідне повідомлення в порядку, встановленому НКЦПФР.

Оприлюднення повідомлення здійснюється шляхом розміщення в загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів www.stockmarket.gov.ua, на власному веб-сайті та подання до Комісії.

Терміни публікації є такими:

- розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії та на власному веб-сайті протягом одного робочого дня після дати прийняття уповноваженим органом емітента відповідного рішення, але не пізніше 10:00 години другого робочого дня після дати прийняття рішення;

- подання до Комісії протягом 7 робочих днів після дати прийняття уповноваженим органом емітента відповідного рішення.

У повідомленні зазначається:

- інформація про емітента - повне найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, адреса власного веб-сайту;

- дата прийняття рішення уповноваженим органом емітента та назва уповноваженого органу;

- вид цінних паперів, реєстраційний номер та дата реєстрації свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів, до яких прийнято рішення уповноваженим органом емітента стосовно їх публічної пропозиції;

- додаткова інформація, яку емітент вважає за необхідне оприлюднити для всебічного та точного висвітлення інформації.

Повідомлення подається до НКЦПФР у паперовій формі, засвідченій підписом керівника емітента, та додається документ, що підтверджує прийняття рішення уповноваженим органом емітента.

*****

Обсяг інвестицій на приватизовані підприємства
станом на початок 2018 року склав 34,14 млрд. грн.

За даними Звіту ФДМУ, на його обліку, станом на початок 2018 року, перебувало 12569 договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації. З них: 1082 договори купівлі-продажу пакетів акцій акціонерних товариств; 8565 договорів купівлі-продажу об’єктів малої приватизації; 2922 договори купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва. У свою чергу на контролі органів приватизації перебувало 812 договорів.

Відповідно до затверджених органами приватизації графіків, за планом у 2017 році передбачалося здійснити 695 заходів контролю за договорами купівлі-продажу, які за підсумками року фактично були повністю виконані.

За результатами контролю невиконання тих чи інших умов встановлено за 81 договором (у 2016 році їх нараховувалося 105).

У цілому договорами купівлі-продажу приватизаційних об’єктів передбачено інвестування підприємств у 1995-2021 роках на загальну суму 23,33 млрд. грн., $2,01 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.01.2018 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 12,73 млрд. грн., $2 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично на звітну дату на приватизовані об’єкти надійшло 19,21 млрд. грн., $2,1 млрд. та 72 млн. євро (у перерахунку на національну валюту - 34,14 млрд. грн.).

Найбільші обсяги інвестицій передбачені договорами купівлі-продажу пакетів акцій. Так, згідно з ними, покупці приватизованих підприємств у 1995-2021 роках повинні внести інвестицій на загальну суму 21,48 млрд. грн., $1,94 млрд. та 19,26 млн. євро. У тому числі, станом на 01.01.2018 р., обсяги інвестицій мали дорівнювати 11,2 млрд. грн., $1,92 млрд. та 19,26 млн. євро. Фактично, починаючи з 1995 року, приватизовані підприємства вже отримали інвестицій на суму 17,32 млрд. грн., $2,04 млрд. та 72 млн. євро.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 1,46 пункту,
а Індекс українських акцій - на 34,05 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 23.02.2018 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 23.02.2018 р.

*****

НБУ оприлюднив основні результати роботи банківської системи за 2017 рік

У 2017 році банки пожвавили кредитування населення та бізнесу й зменшили частку кредитів, що не працюють. Про це йдеться в «Огляді банківського сектору», який оприлюднив НБУ.

Згідно з ним торік стан банківського сектору України покращився - після більш як трирічної кризи практично всі ключові показники роботи банків мали позитивну динаміку. Банки прискорили кредитування населення та розпочали нове кредитування бізнесу.

У 2017 році суттєво зросло кредитування населення - чисті гривневі кредити збільшилися на 42%.

Найбільш високі темпи кредитування були у «Приватбанку» та приватних банків. Драйвером зростання було споживче кредитування.

З другого півріччя минулого року банки пришвидшили нове кредитування бізнесу. Чисті гривневі кредити корпораціям у 2017 році найпомітніше зросли в іноземних та державних банках – на 17,5% та 12,8% відповідно. Основні корпоративні позичальники, що забезпечили зростання кредитування - держмонополії, підприємства торгівлі та сільського господарства. Ставки за гривневими кредитами бізнесу та населенню за рік практично не змінилися.

Активне надання банками нових кредитів позитивно вплинуло на якість їхнього кредитного портфелю. За друге півріччя 2017 року частка непрацюючих кредитів по системі знизилася на 3,2% до 54,5%.

У 2018 році Національний банк очікує на продовження стрімкого зростання споживчого кредитування, а також на пожвавлення гривневого кредитування бізнесу.

У цілому за минулий рік депозити населення зросли у гривні на 22,4%, у валюті - обсяги не змінилися. «Приватбанк» найактивніше залучав гривневі кошти населення, «Ощадбанк» - валютні.

Депозити корпорацій у гривні зросли за рік на 13,6%. Валютні кошти суб’єктів господарювання скоротилися на 10% у доларовому еквіваленті.

Попри зниження відсоткових ставок впродовж року, база фондування залишалася стабільною - загалом у 2017 році частка коштів корпорацій та населення у структурі зобов’язань зросла на 2,1% до 77,1%.

Загалом у 2017 році ставки за депозитами знизилися на 3,2% для вкладів у гривні - до 14,3% річних (за річними вкладами).

Водночас, після поетапного підвищення Національним банком облікової ставки до 16%, вартість гривневих короткострокових вкладів (до 6 місяців) зросла на 0,2-0,4% у порівнянні з жовтнем 2017 року, коли ставку було підвищено вперше.

Вартість валютних депозитів населення зберігається на історично низькому рівні 3,7% (річні депозити).

Кількість збиткових банків за минулий рік скоротилася до 18 (з 33 у 2016 році). Як і очікував НБУ, у 2017 році операційний дохід банківського сектору збільшився на 10% у річному вимірі. Проте через значні обсяги відрахувань у резерви, банківський сектор завершив рік зі збитком у 24,4 млрд. грн. - переважно за рахунок чотирьох великих банків, зокрема «Приватбанку».

Остаточні показники фінансової звітності банків за 2017 рік ще можуть бути відкориговані до кінця квітня після завершення річного аудиту.

*****

У січні 2018 року промислове виробництво в Україні зросло на 0,2%

У січні 2018 року порівняно з груднем 2017 року сезонно скоригований Індекс промислової продукції в Україні становив 100,2%, інформує Державна служба статистики.

При цьому січні поточного року у порівнянні із січнем 2017 року Індекс промислової продукції, скоригований на ефект календарних днів, склав 102,9%.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією