ukr ENG
 
22.01.2018

Новини УАІБ

УАІБ: Аналітичний огляд діяльності публічних ІСІ в Україні (відкриті, інтервальні, закриті фонди) за грудень 2017 року

У грудні українські індекси фондового ринку продовжили позитивний тренд. За результатами місяця індекс ПФТС впевнено додав +3,55%, УБ збільшився на +6,08%. За підсумками року українські індекси значно зросли: так, ПФТС зафіксував +18,82%, індекс УБ +71,27%.

Найприбутковішим за рік став сектор закритих ІСІ (+42,04%), на другій сходинці були інтервальні фонди (+29,87%), відкриті ІСІ – на третьому місці (+27,19%).

Відкриті фонди

За даними УАІБ, вартість чистих активів (ВЧА) 17 відкритих ІСІ станом на 28.12.2017 р. становила 74,83 млн. грн. Відповідно до наданих на кінець попереднього місяця даних, загальне збільшення чистих активів становило +1192,25 тис. грн. (+1,68%). Чистий притік коштів у секторі становив +285,55 тис. грн. Відповідно до наданих на кінець попереднього місяця даних, загальне чистих активів становило. Чистий притік коштів у секторі становив +285,55 тис. грн.

За підсумками місяця лише два фонди зафіксували негативну зміну ВЧА, решта - закінчили місяць зі збільшенням показників. У грудні діапазон доходності інвестфондів коливався від +11,29% до -1,11%.

За результатами грудня лідерами залучення капіталу у секторі відкритих ІСІ стали:

«ОТП Фонд Акцій» (+490,78 тис. грн. (+6,31%)) – завдяки додатковому розміщенню ІС (+2,88% в обігу) отримав 228,29 тис. грн. чистого притоку капіталу;

«УНІВЕР.УА/Ярослав Мудрий: Фонд Акцiй» (+182,96 тис. грн. (+18,69%)) – за рахунок збільшення вартості активів та додаткового розміщення 237 ІС отримав 163,29 тис. грн. чистого притоку;

«УНIВЕР.УА/Тарас Шевченко: Фонд Заощаджень» (+38,60 тис. грн. (+1,27%)) – так само через позитивну переоцінку ВЧА та залучення коштів інвесторів (+0,32% ІС в обігу) отримав +9,77 тис. грн. чистого притоку.

Найбільші виплати інвесторам у грудні зробили такі фонди:

«ВСІ» (-5,27 тис. грн. (-0,31%) – найбільший чистий відтік за місяць у розмірі 71,05 тис. грн., пов'язаний з бажанням інвесторів зафіксувати дохід (-4,04% в обігу);

«Надбання» (+22,69 тис. грн. (+2,97%) – попри зростання ВЧА, пред’явлення інвесторами до погашення 200 шт. ІС призвело до чистого відтоку у розмірі -19,93 тис. грн.;

«КІНТО-Еквіті» (-33,06 тис. грн. (-0,68%) – отримав чистий відтік капіталу у розмірі -14,57 тис. грн. через негативну переоцінку портфеля та виплати інвесторам (-0,31% ІС в обігу).

Перше місце серед відкритих ІСІ за часткою ринкузайняв фонд «КІНТО-Класичний» (35,54% сукупної ВЧА (26,59 млн. грн.)), другу сходинку – фонд «ОТП Фонд Акцій» (11,05% (8,27 млн. грн.)), третім став фонд «Софіївський» (8,57% (6,41 млн. грн.)). Четверте місце посів фонд «КІНТО-Еквіті» (6,41% (4,79 млн. грн.), на почесному п’ятому місці розташувався «УНIВЕР.УА/Михайло Грушевський: Фонд Державних Паперiв» (5,74% (4,29 млн. грн.)).

Серед лідерів за доходністю відзначилися фонди: «КІНТО-Казначейський» (+11,29%), «Софіївський» (+6,89%) та «Надбання» (+5,74%).

Найгірші показники за доходністю у грудні продемонстрували фонди «КІНТО-Класичний» (-1,11%) та «КІНТО-Еквіті» (-0,38%).

Інтервальні фонди

У грудні до огляду включено 5 інтервальних ІСІ, чисті активи яких, за даними УАІБ, дорівнювали 18,56 млн. грн. У порівнянні з показниками цього сектору на кінець попереднього місяця, сукупна ВЧА збільшилася на 51,85 тис. грн. (+1,61%).

За результатами грудня найбільші виплати зробив фонд «Паритет» (+22,92 тис. грн. (+1,49%)) – попри зростання ВЧА, викуп у інвесторів 13 ЦП призвів до чистого відтоку -26,25 тис. грн..

Діапазон доходності інтервальних фондів у грудні коливався в межах від +4,48% до -6,81%.

Доходність фондів у грудні була такою: «ТАСК Український Капітал» (+4,48%), «Паритет» (+3,25%) та «Оптімум» (-6,81%).

Закриті фонди

Вартість чистих активів двох закритих ІСІ, які включено до огляду, на кінець місяця склала 10,08 млн. грн. Відповідно до наданих показників, сукупна ВЧА цих фондів збільшилася на 572,10 тис. грн. (+6,06%).

Доходність закритихфондів у грудні розподілилася таким чином: «Індекс Української Біржі» (+6,59%) та «ТАСК Універсал» (+1,50%).

*****

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл
на тему: «Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників»

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл на тему: «Чому товарним ринкам потрібні нові фінансові інструменти та як захистити їх учасників». У ньому взяли участь народні депутати, представники Національного депозитарію, Держрезерву, групи «Нафтогаз», юридичних компаній, учасники ринку капіталу, а також експерти.

Як зазначалося, створення умов для прозорого ціноутворення, впровадження фінансових інструментів хеджування ризиків на валютному та товарному ринках, введення чітких правил роботи та механізмів захисту прав інвесторів - це принципові вимоги для побудови розвиненого фінансового сектору, що запроваджуються законопроектом «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстраційний №7055), який знаходиться на розгляді у Верховній Раді.

Згідно з інформацією, наведеною на офіційній сторінці НКЦПФР у Facebook, Голова Комісії Тимур Хромаєв на круглому столі наголосив: «Нам потрібно активніше рухатися в бік правил європейського фінансового ринку. З прийняттям минулого року закону №2210 (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) ми перегорнули першу сторінку і тепер готуємося до більш активної імплементації євродиректив.

2018 рік повинен стати дуже важливим у реформі законодавства ринку капіталу. Законопроекти №6303 (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу) і №7055 (про ринки капіталу і регульовані ринки), які вже знаходяться на розгляді Верховної Ради, є якірними для нас. Їхнє прийняття дозволить зробити якісний стрибок у розвитку ринку і активніше інтегруватися до міжнародних ринків. Це також дасть можливість іноземним гравцям активізувати роботу на нашому ринку.

Що найголовніше, законопроект №7055 дозволить ліквідувати хаос - майже повну відсутність правил на українському ринку. Якщо порівняти наші кроки щодо розвитку законодавства з підняттям на вершину Еверест, то цей законопроект - це наш «базовий табір». Його прийняття стане потужним ривком вгору, який дозволить активніше розвивати інші інструменти, інфраструктуру, оскільки вже буде закладене підґрунтя для глобальних змін».

Говорячи про важливість законопроекту про ринки капіталу та регульовані ринки (№7055), народний депутат України Руслан Демчак підкреслив: «Якщо ринку потрібні інструменти, які запроваджує законопроект №7055, то за нього проголосують і депутати. Ринок повинен активніше доносити свої потреби нам - депутатам. Хіба нас влаштовує сьогоднішній ринок капіталу? Ні, не влаштовує. Законопроект №7055 дає змогу регулювати ті сфери, які раніше залишалися неврегульованими, і саме тому не розвивалися.

Законопроектом запроваджується серед іншого таке важливе поняття, як торговий репозиторій. Це як кредитний реєстр Нацбанку, де буде накопичуватися вся інформація щодо укладених угод. Ринок відкриється для нових інвесторів, і збільшиться сама база для укладання таких договорів.

У нас є і свої продавці, і є свої покупці. Чому ми не можемо сформувати товарний біржовий ринок саме тут - в Україні? У нас виросте базис торгівлі і виросте об’єм інвестицій, якими ми будемо оперувати в межах своєї країни».

«Якщо законопроект №7055 створює правила для регульованих ринків, то законопроект №6303 підвищує повноваження регулятора цих ринків. У нас не повинно виникати сумнівів, чи треба підвищувати повноваження регулятора. Це догма. Становлення ринку повинно супроводжуватися становленням компетентного і сильного регулятора ринку. Якщо арбітру не дати свисток та червону і жовту картки – такий арбітр нічого не зможе зробити на своєму полі», - додав Руслан Демчак.

Зі свого боку заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлія Вітка повідомила: «По-перше, нові фінансові інструменти потрібні реальному сектору - товарним ринкам. Адже вони дають можливість учасникам цих ринків управляти ризиками інфляції, зміни ціни тощо. Вони потрібні задля прозорості та справедливості ціни на базовий товар. Це підтвердили такі впливові стратегічні гравці, як Нафтогаз і Державний резерв. Для Нафтогазу - це можливість формування справедливої ціни на природний газ усередині країни. Для Держрезерву - це можливість ефективніше управляти стратегічними резервами держави, такими як аграрна продукція та нафтопродукти.

По-друге, це потрібно учасникам ринку капіталу, оскільки відкриває для них величезні можливості і дає нові фінансові інструменти для роботи, але з цими можливостями приходять також і додаткові зобов’язання, і вища відповідальність. Вони повинні це розуміти.

По-третє, законопроект №7055 знижує в цілому ризики української юрисдикції, що дуже важливо для інвесторів і контрагентів українських компаній. Оскільки він встановлює правила, які працюють у розвинених країнах.

І, по-четверте, такі зміни, безумовно, повинні супроводжуватися становленням компетентного і сильного регулятора ринку капіталу».

*****

Парламент прийняв Закон «Про приватизацію державного майна»

Верховна Рада прийняла Закон «Про приватизацію державного майна»,(реєстраційний №7066), поданий Урядом. Документом визначено, що основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об’єктів приватизації ефективному приватному власнику.

Законом встановлено, що приватизація здійснюється на основі таких принципів:

- законності;

- відкритості та прозорості;

- рівності та змагальності;

- державного регулювання та контролю;

- продажу об’єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об’єктів;

- захисту економічної конкуренції;

- створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

- повного, своєчасного та достовірного інформування про об’єкти приватизації та порядок їх приватизації;

- забезпечення конкурентних умов приватизації.

Документом встановлена класифікація об’єктів приватизації, визначені суб’єкти приватизації, повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації, порядок і способи приватизації.

Перелік об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, згідно із Законом, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України, а переліки об’єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються ФДМУ.

Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.

Законом визнано такими, що втратили чинність, закони України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі», «Про особливості приватизації підприємств, що належать до сфери управління Міністерства оборони України», «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», «Про призупинення приватизації підприємств нафтопереробної промисловості України».

*****

Мінфін оприлюднив законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

Міністерство фінансів оприлюднило законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Як зазначає прес-служба Мінфіну, для того щоб адаптувати українське законодавство до норм ЄС (четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847), а також виконати зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом, Міністерство спільно з Держфінмоніторингом, НБУ та міжнародними експертами (у рамках технічної допомоги проекту USAID «Трансформація фінансового сектору») розробив відповідний законопроект.

Він спрямований на удосконалення та уточнення окремих норм законодавства з питань запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, а також узгодження та покращання положень законодавчих актів, забезпечення реалізації положень нових міжнародних стандартів у сфері протидії відмиванню коштів та боротьби з фінансуванням тероризму.

Цей законопроект передбачає комплексне удосконалення національного законодавства у сфері фінансового моніторингу, зокрема, щодо:

- значного зменшення кількості ознак фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу (СПФМ) (банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи) зобов’язані обов’язково повідомляти Держфінмоніторингу. Йдеться про фінансові операції понад 300 тис. грн. (зараз 150 тис. грн.) та пов’язані з готівкою, переказом коштів за кордон, клієнтами з Ірану або КНДР та публічними діячами;

- розширення кола СПФМ, які будуть повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції, - особами, які надають інформаційно-консультаційні послуги з питань оподаткування;

- удосконалення механізму верифікації кінцевих бенефіціарних власників компаній для того, щоб перевірити, чи дійсно людина, вказана в реєстрі як кінцевий бенефіціар, є власником компанії чи тільки номінальною особою, зокрема шляхом віднесення обов’язку встановлення кінцевих бенефіціарних власників до елементів фінансового моніторингу для більшості фінансових установ та представників регульованих професій (нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, юристів, адвокатів, ріелторів, податкових консультантів тощо);

- введення нових правил для фінансових операцій високопоставлених державних осіб та чиновників, а також суддів, прокурорів і депутатів Парламенту, членів їхніх сімей, які передбачають наявність необхідної документації про їхній фінансовий і майновий стан;

- поступового переходу на ризик-орієнтований підхід при поданні інформації про підозрілі фінансові операції суб’єктами первинного фінмоніторингу;

- введення адекватних заходів впливу за порушення антилегалізаційного законодавства: від письмового застереження, штрафних санкцій у розмірі не більше 10% доходу до анулювання ліцензії;

- спрощення визначення кола політично значущих осіб на базі поданих декларацій до НАЗК та створення Державного реєстру національних публічних діячів та членів їхніх сімей;

- удосконалення законодавчих аспектів, які впливають на якість розслідування злочинів з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- удосконалення положень законодавства, що забезпечують конфіденційність факту отримання та виконання СПФМ запитів, рішень та доручень Держфінмоніторингу, та, як наслідок, захист СПФМ від погроз, дискримінаційних дій та інших негативних наслідків, пов’язаних з виконанням заходів з первинного фінансового моніторингу;

- необхідності забезпечення відстеження грошових переказів як інструменту для запобігання, виявлення та розслідування випадків відмивання грошей та фінансування тероризму, а також для здійснення обмежувальних заходів;

- зобов’язання платіжних систем супроводжувати грошові перекази інформацією про платника та одержувача переказу;

- встановлення обов’язку платіжних систем забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу;

- необхідності встановлення запобіжних заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.

*****

Аграрні розписки почали запроваджуватися у всіх регіонах України

Аграрні розписки почали запроваджуватися у всіх регіонах України. Це стало можливим після введення в дію нового Аграрного реєстру. Розширення географії аграрних розписок стартувало днями з Київської області і найближчим часом набуде загальнонаціонального масштабу.

Таку інформацію оприлюднив Національний прес-клуб «Українська перспектива». У повідомленні зазначається, шо цей інструмент впроваджується в нашій країні з 2014 року Проектом IFC «Аграрні розписки в Україні» спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства та Міністерством юстиції за сприяння уряду Швейцарської Конфедерації в Україні.

Аграрні розписки спочатку впроваджувалися як експеримент на Полтавщині. Згодом до неї приєдналися Черкаська, Вінницька, Харківська, Хмельницька, Тернопільська, Миколаївська та Сумська області. Станом на початок поточного року в цих областях уже видано 190 аграрних розписок на суму понад 1,2 млрд. грн. До Реєстру аграрних розписок вже підключено 58 нотаріусів. Свої послуги вони надають у згаданих 8 пілотних регіонах.

Також зазначається, що до процесу залучено не лише постачальників матеріально-технічних ресурсів, але й банки.

*****

У 2017 році на переважній більшості європейських
фондових бірж спостерігалося зростання основних індексів

Згідно з даними Федерації Європейських Фондових Бірж (FESE)станом на початок 2018 року лідерами серед фондових бірж країн Європи за показником ринкової капіталізації були група бірж Euronext - 3,67 трлн. євро, Deutsche Börse (Німеччина) - 1,89 трлн. євро, SIX Swiss Exchange (Швейцарія) - 1,41 трлн. євро, група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 1,28 трлн. євро та BME Spanish Exchanges (Іспанія) - 0,74 трлн. євро.

Найкращу динаміку зростання з початку року продемонстрували CEESEG-Vienna (Австрія), капіталізація якої збільшилася на 32,1%, Warsaw Stock Exchange (Польща) - на 28,4%, Budapest Stock Exchange (Угорщина) - на 23,8%, CEESEG-Prague (Чехія) - на 21,2% та Athens Exchange (Греція) - на 19,6%.

Торік на переважній більшості європейських фондових бірж спостерігалося зростання основних індексів. Найбільше зростання (30,6%) продемонстрував біржовий індекс CEESEG-Vienna. До п’ятірки лідерів також увійшли Warsaw Stock Exchange, індекс якої зріс на 26,4%, Budapest Stock Exchange - на 23%, Oslo Børs (Норвегія) - на 20,2% та Athens Exchange - на 19,7%.

Для порівняння, у 2017 році Індекс вітчизняної ФБ ПФТС зріс на 18,82%, а Індекс українських акцій, який розраховується «Українською біржею», - на 71,27%.

У минулому році дещо зменшиласякількість компаній, які знаходяться в лістингу фондових бірж Європи. Станом на початок 2018 року найбільшу кількість компаній у лістингу мали BME Spanish Exchanges - 3136, група бірж Euronext - 1255 та група бірж NASDAQ Nordics&Baltics - 944.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 2,02 пункту,
а Індекс українських акцій - на 86,2 пункту

 

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 19.01.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

ПФТС

196 937 625,34

331,28

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 19.01.2018 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

українських акцій

43 722 542

1427,65

*****

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами
у січні-листопаді 2017 року становило $5 211,5 млн.

У січні–листопаді 2017 року експорт товарів з України становив $39 486,1 млн., а імпорт в Україну – $44 697,6 млн., інформує Держстат. Порівняно із січнем–листопадом 2016 року експорт збільшився на 20,6% (на $6 753,4 млн.), імпорт – на 27,5% (на $9 634,8 млн.). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні-листопаді 2017 року становило $5 211,5 млн. (у січні–листопаді 2016 року негативне сальдо дорівнювало $2 330,2 млн.).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,88 (за 11 місяців 2016 року – 0,93).

Зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами із 221 країни світу.

*****

У 2017 році збільшилися обсяги банківських кредитів та депозитів

Як повідомляє НБУ, за минулий рік портфель гривневих кредитів банків збільшився на 13,1% або на 65,8 млрд. грн. до 569,4 млрд. грн.

Найбільш активно банки нарощували кредитування населення. Обсяг гривневих кредитів домогосподарств за 2017 рік зріс на 38,3%, насамперед за рахунок споживчого кредитування. Збільшенню попиту на кредити з боку населення сприяло зниження їхньої вартості, покращення споживчих настроїв та пом’якшення стандартів кредитування.

Обсяг гривневих кредитів бізнесу торік зріс на 8,7% під впливом поступового покращення платоспроможності позичальників.

Обсяг залишків за кредитами в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) продовжував скорочуватися як за рахунок домогосподарств, так і бізнесу.

Пожвавленню кредитування сприяло певне зниження вартості кредитів. На тлі здешевлення фондування за минулий рік знизилися процентні ставки за новими кредитами у гривні.

Також НБУ зазначає, що 2017 рік відзначився поступовим зміцненням довіри до банківської системи, про що свідчить пожвавлення притоку коштів на депозити.

Торік загальний портфель депозитів по банківській системі України зріс на 13% або на 102,8 млрд. грн. до 896,3 млрд. грн. Для порівняння - у 2016 році він збільшився на 10,7% або на 76,7 млрд. грн.

При цьому випереджаючими темпами зростали кошти в національній валюті. Найбільш активно - гривневі депозити населення. Українці збільшили гривневі вклади в платоспроможних банках на 19,4%. Бізнес наростив гривневі вклади в платоспроможних банках на 11,6%. Цьому сприяло поступове покращення фінансового стану бізнесу, а також зростання номінальних доходів населення.

Вартість депозитів у 2017 році зменшилася внаслідок зниження облікової ставки Національного банку протягом першої половини року. Однак у ІV кварталі, коли НБУ перейшов до більш жорсткої монетарної політики з огляду на посилення інфляційних ризиків, вартість депозитів, переважно короткострокових, знову зросла.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

 
Основні цифри
Кількість КУА 295 на 20.02.18
Кількість ІСІ 1 210 на 20.02.18
Кількість НПФ* 58 на 20.02.18
Кількість СК* 6 на 30.11.17
Активи, млн. грн. 259 808 на 30.11.17
Активи – за даними звітів 275 КУА щодо 1165 ІСІ, 58 НПФ та 6 СК.
* З активами в управлінні КУА