Новини УАІБ

Відбулося засідання Ради УАІБ

5 жовтня 2017 року відбулося чергове засідання Ради УАІБ. Члени Ради розглянули звіт про виконання плану та бюджету УАІБ за 3-й квартал 2017 року та на підставі звіту Ревізійної комісії ухвалили його. Затверджено також план роботи та бюджет УАІБ на 4-й квартал 2017 року.

У ході розгляду плану роботи УАІБ на 4-й квартал 2017 року, Рада вирішила, за результатами опрацювання проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" (реєстраційний №6677) доручити Дирекції УАІБ направити звернення до профільних комітетів ВРУ щодо можливості прийняття зазначеного законопроекту в першому читанні за основу та готовності УАІБ долучитися до його опрацювання на друге читання.

Рада виключила зі складу членів УАІБ ПрАТ «КУА АПФ «УкрСиб Ессет Менеджмент» (м.Київ) у зв’язку з анулюванням ліцензії та ТОВ КУА АПФ «МІЗУШ АССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ УКРАЇНА» - у зв’язку з анулюванням ліцензії та згідно поданої заяви про вихід.

Наступне засідання Ради УАІБ відбудеться 16 листопада 2017 року.

*****

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (реєстраційний №6614), прийнятий Парламентом минулого тижня.

Законодавчим актом передбачається удосконалити солідарну систему пенсійного страхування, звільнити її від невластивих видатків; диференціювати розміри пенсій залежно від набутого страхового стажу та отриманого заробітку; впровадити єдині підходи до обчислення пенсій.

Згідно із Законом, перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування запроваджується з 1 січня 2019 року.

Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування є особи, які станом на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно з цим Законом.

Застраховані особи, яким на 1 січня 2019 року залишилося менше 10 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого цим Законом, мають право прийняти рішення не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування.

Особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого цим Законом, не можуть бути платниками страхових внесків до Накопичувального фонду.

Кабінету Міністрів України до 1 липня 2018 року забезпечити створення інституційних компонентів функціонування накопичувальної системи пенсійного страхування.

*****

Парламент прийняв Закон «Про внесення змін до Закону України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень)

Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо удосконалення деяких положень) (реєстраційний №4646-д), поданий групою народних депутатів.

Законом передбачено:

- з урахуванням положень Директиви ЄС № 2013/34/ЄС звільнено мікро- та малі підприємства від подання звіту про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління, так звану нефінансову інформацію;

- уточнено вимоги щодо складання фінансової звітності за міжнародними стандартами підприємствами, що становлять суспільний інтерес та підприємствами, що займаються видобутком корисних копалин загальнодержавного значення;

- у розрізі категорій підприємств (особливо підприємств, що становлять суспільний інтерес) визначені підходи до подання та оприлюднення фінансової звітності (уточнені дати оприлюднення фінансової звітності);

- імплементовані вимоги Директиви ЄС № 2013/34/ЄС та міжнародних стандартів фінансової звітності в частині консолідованої фінансової звітності з уточненням, що вона складається за правилами національних або міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку. Вимоги консолідації звітності не поширюються на малі групи підприємств.

Документом також враховані зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які були внесенні Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг».

*****

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація
фінансового сектору» провела круглий стіл на тему «Система захисту інвесторів як умова розвитку ринків капіталу»

НКЦПФР за підтримки Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» провела круглий стіл на тему «Система захисту інвесторів як умова розвитку ринків капіталу».

Як було зазначено на заході, одним із пріоритетів державної політики щодо розвитку фінансового сектору є реформування регуляторної функції держави з метою захисту прав інвесторів в Україні та ефективної протидії зловживанням.

Такі пріоритети стосовно ринку капіталу реалізовані в проекті закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу) (реєстраційний №6303).

Цей законопроект є частиною реформи системи державного регулювання ринків, він посилює інституційну та фінансову незалежність Комісії - регулятора українського ринку капіталу. Прийняття законопроекту дозволить покращити дисциплінованість учасників ринку, ефективно протидіяти зловживанням з цінними паперами, збільшити інвестиції в економіку України через підвищення довіри до ефективності державного регулювання ринку капіталу.

За словами заступника керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору» Юлії Вітки, Україна є однією з небагатьох країн, яка до сьогоднішнього дня не підписала Меморандум IOSCO. У нашій країні фактично немає ринку корпоративних цінних паперів, 90% торгів на фондовому ринку припадає на позабіржовий сегмент, 90% біржових торгів відбувається з ОВДП, в Україні не було жодного ІРО і не існує класичних публічних компаній.

Це все підштовхує до дискусії з приводу того, яким ми бачимо ринок капіталів. На думку Ю. Вітки, треба з’ясувати чи відрізняється регулювання на фондовому ринку від регулювання інших сфер економічної діяльності. При цьому треба брати до уваги асиметрію інформації на цьому ринку, яка має місце в силу його природи, агентські витрати і так званий «зовнішній ефект», коли шкоди або вигоди здійснюють вплив на третіх осіб, які їх не планували.

Крім того, якщо враховувати розвиток інновацій (краудфандинг, криптовалюти), що змінюють ландшафт фінансових ринків світу, треба визначитися, як регулятор має відповідати на ці виклики.

Інструментом досягнення поставлених цілей щодо ефективного регулювання ринку цінних паперів України може стати новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу). Причому посилення інституційної спроможності НКЦПФР поряд із необхідністю прийняття закону про «спліт» передбачено у Меморандумі між Україною та МВФ.

Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв підкреслив, що вітчизняний регулятор фондового ринку має виконувати такі ж функції, як і регулятори в інших країнах. На жаль, в Україні ринок цінних паперів функціонував для посередників та проведення приватизації, що принесла не дуже якісні результати. Зараз 90% операцій на українському фондовому ринку не сумісні з інвестиційною діяльністю. Тому вкрай важливо змінити парадигму розвитку ринку та ставлення до інвесторів. Саме на це спрямований проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу).

«Місією» регулятора має бути: нагляд за тим, щоб ринки капіталу працювали прозоро, ефективно та справедливо; застосування санкцій проти порушників; розвиток ринків, що сприятиме збільшенню накопичень населення та економічному зростанню; захист всіх інвесторів.

За словами Т. Хромаєва, щоб НКЦПФР діяла ефективно, вона повинна отримати інституційну незалежність, повну відповідальність, належне фінансування, повноваження у правозастосуванні, можливість транскордонних заходів та розслідувань.

Незалежність має гарантуватися таким:

- порядок призначення та звільнення Голови та членів має бути прозорим та об’єктивним;

- фінансування Комісії повинно бути стабільним і гарантованим та визначатися на підставі необхідних витрат на нагляд за ринком;

- ніхто не може втручатися в діяльність Комісії;

- рішення НКЦПФР (щодо проведення перевірок чи нових правил ліцензування тощо) не повинні потребувати погодження іншими державними органами.

У свою чергу відповідальність Голови, Членів та службовців Комісії має полягати в тому, що вони:

- несуть персональну відповідальність за зловживання владою або неналежне виконання службових обов’язків;

- повинні діяти неупереджено та незалежно від політичних чи особистих уподобань;

- не мають права входити до органів управління та/або володіти компаніями - професійними учасниками ринку;

- повинні виконувати вимоги антикорупційного законодавства (в тому числі не мати членів сім’ї, які є членами органів управління та/або володіють професійними учасниками ринку).

Як вважає народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності Павло Різаненко, сьогодні має йти мова про друге народження фондового ринку в Україні, зокрема ринку акцій. Адже перша спроба його формування у ході приватизації виявилася невдалою. Формально в нашій державі є публічні компанії. Але жодна з них не пройшла через процедуру ІРО з метою залучення капіталу від приватних інвесторів. Хто хотів отримати інвестиції, йшов на іноземні фондові ринки.

Передумовою ефективного розвитку ринку є наявність на ньому довгострокових фінансових ресурсів, насамперед пенсійних коштів. Тобто реальний фондовий ринок в Україні може з’явитися тільки після запровадження другого накопичувального рівня пенсійної системи.

Щодо вдосконалення державного регулювання на фондовому ринку та перспектив прийняття закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу), П. Різаненко підкреслив, що основними чинниками для регулятора мають бути повноваження, незалежність, автономність та спроможність, зокрема фінансова.

Як показує досвід реформування НБУ, воно було достатньо болючим. Відбулося очищення банківського сектору, багато учасників зникло з ринку. Проте це вимушені заходи, що покликані сприяти ефективному розвитку. Аналогічна ситуація може спостерігатися й на фондовому ринку після отримання його регулятором відповідних повноважень.

*****

Протягом вересня 2017 року на ФБ «Перспектива»
укладено 0,6 тис. договорів на загальну суму 9,4 млрд. грн.

Протягом вересня 2017 року на ФБ «Перспектива» укладено 0,6 тис. договорів на загальну суму 9,4 млрд. грн. (на 14% менше ніж попереднього місяця), а з початку року - 5,2 тис. договорів на суму 94,7 млрд. грн. (на 0,4% більше за січень-вересень 2016 року), інформує прес-служба Біржі.

За оперативними даними з інтернет-сайтів фондових бірж, у вересні ФБ «Перспектива» посіла перше місце за обсягом торгів (з часткою загального біржового обороту 61%), друге місце - у ПФТС (35%), третє - в «Української біржі» (3%).

У розрізі фінансових інструментів ринкова частка ФБ «Перспектива» становить: за вересень 2017 року щодо ОВДП - 63%, облігацій підприємств - 61%, опціонних сертифікатів - 100%; за січень-вересень 2017 року щодо ОВДП - 68%, облігацій підприємств - 34%, опціонних сертифікатів - 69%.

Найбільший обсяг торгів у вересні було зафіксовано з державними облігаціями України (95,43%), опціонними сертифікатами (0,43%) та облігаціями підприємств (4,14%). При цьому 41,72% торгів проведено на ринку РЕПО, 54,52% - на адресному ринку, 3,75% - на ринку розміщення.

Обсяги торгів щодо державних облігацій порівняно з січнем-вереснем 2016 року зросли на 15%, опціонними сертифікатами - на 83%. Також на 57% зросли обсяги торгів на ринку заявок, на 94% - на ринку РЕПО.

«У вересні обсяг торгів на фондових біржах України склав 15,5 млрд. грн. (на 20% менше ніж у серпні), з початку 2017 року - 148 млрд. грн. (на 12% менше ніж за січень-вересень 2016 року)», - повідомив Станіслав Шишков, Директор ФБ «Перспектива».

У порівнянні з серпнем на біржовому ринку обсяг торгів державними та корпоративними облігаціями скоротився на 5%, обсяги строкового ринку практично не змінилися, натомість на 21% зріс обсяг торгів опціонними сертифікатами. За відсутності приватизаційних аукціонів цілком прогнозовано зменшилися (у 14 разів до попереднього місяця) обсяги біржових торгів акціями.

Порівняно із січнем-вереснем 2016 року на біржовому ринку обсяги торгів державними облігаціями зменшилися на 7%, облігаціями підприємств - на 45%, інвестиційними сертифікатами - на 91%. Водночас позитивна динаміка обсягу торгів спостерігалася з акціями - зростання в 2,9 рази, опціонними сертифікатами - в 2,7 рази, строковими контрактами - в 1,5 рази. У структурі торгів за інструментами в січні-вересні 2017 року лідирували ОВДП (92,7%), на другому місці - акції (3%), на третьому - корпоративні облігації (2,4%), на четвертому - строкові контракти (1%), на п’ятому -опціонні сертифікати (0,9%).

*****

У вересні 2017 року Індекс ПФТС зріс на 2,48%

Минулий місяць відзначився зменшенням активності учасників ринку цінних паперів - членів ПАТ «Фондова біржа ПФТС», інформує прес-служба фондового майданчика. У вересні 2017 року вартість біржових контрактів, укладених на ПФТС, склала 5,49 млн. грн., що на 22,5% менше показника попереднього місяця. Кількість біржових контрактів, укладених учасниками ПАТ «Фондова біржа ПФТС» за звітний період, дорівнювала 0,67 тис.

Вирішальними виявилися результати торгів акціями - у порівнянні з попереднім звітним періодом вартість угод з ними у вересні зменшилася на 99% та склала 18,2 млн. грн. Зменшення активності було зафіксовано також у сегменті цінних паперів інститутів спільного інвестування - на 11% до 60 тис. грн.

Водночас зростання активності відбулося у сегменті боргових цінних паперів. Зокрема, вартість угод з державними облігаціями за звітний період зросла на 30,67% до 5,22 млрд. грн., а корпоративними облігаціями - на 48,18% до 247,6 млн. грн.

У вересні 2017 року Індекс ПФТС зріс на 2,48% (з 286,43 до 293,56 пункту), а з початку року - на 10,71% (з 265,15 до 293,56 пункту).

*****

Індекс українських акцій у вересні збільшився на 4,87%

Як повідомляє прес-служба «Української біржі», загальний обсяг торгів на цьому майданчику у вересні у порівнянні із серпнем збільшився на 9,6% і склав 0,54 млрд. грн., а загальна кількість угод при цьому збільшилася на 5,18% і досягла 8,65 тис.

Обсяг торгів на строковому ринку «Української біржі» за місяць збільшився на 0,22% і склав 0,32 млрд. грн. (11,5 тис. контрактів), а кількість угод дорівнювала 1,38 тис., що виявилося на 22,76% менше ніж у серпні.

Обсяг торгів цінними паперами у вересні склав 0,22 млрд. грн. (з них обсяг торгів акціями - 0,21 млрд. грн.), що на 27,41% більше ніж у серпні, а кількість угод, укладених на біржі за місяць, збільшилася на 12,93% і дорівнювала 7,27 тис.

У вересні Індекс українських акцій, що розраховується «Українською біржею», збільшився на 4,87% (з 1129,58 до 1185,31 пункти), а з початку року - на 48,94% (з 795,84 до 1185,31 пункти).

*****

За січень-вересень 2017 року кількість
корпоративних прав держави зменшилася на 4,2%

Фонд держмайна оприлюднив нові дані Реєстру корпоративних прав держави у статутних капіталах господарських товариств станом на кінець вересня 2017 року.

Вони свідчать, що в управлінні ФДМУ на звітну дату були корпоративні права у 316 господарських товариствах (станом на кінець 2016 року їхня кількість дорівнювала 341). З них 192 акціонерних товариства, створених шляхом приватизації та корпоратизації, 63 акціонерних товариства, створених за участі Фонду держмайна, 51 товариство з обмеженою відповідальністю та 10 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 104 товариствах Фонд управляв державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 60 - від 25% до 40%, у 30 - від 40% до 50%, у 32 - від 50% до 60%, у 63 - від 60% до 100%, а у 27 товариствах - державною часткою розміром 100%.

В управлінні інших органів виконавчої влади перебували корпоративні права держави у 188 господарських товариствах (станом на кінець 2016 року їхня кількість дорівнювала 185). З них 134 акціонерних товариства, 37 товариств з обмеженою відповідальністю та 17 інших господарських товариств (ХК, ДАК, ДАХК, НАК, ДХК).

У 20 товариствах ці органи управляли державною часткою розміром менше 25% статутного фонду, у 15 - від 25% до 40%, у 16 - від 40% до 50%, у 8 - від 50% до 60%, у 12 - від 60% до 100%, а у 117 товариствах - державною часткою розміром 100%.

У цілому на звітну дату держава управляла корпоративними правами у 504 господарських товариствах. У порівнянні із показником кінця минулого року (526) їхня кількість зменшилась на 4,2%.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 5,67 пункту,
а Індекс українських акцій – на 33,01 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 06.10.2017 р.

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 06.10.2017 р.

*****

Міжнародні резерви України досягли максимуму з початку 2014 року

Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2017 року дорівнювали $18 637,5 млн. (в еквіваленті) за попередніми даними – це максимум з початку 2014 року, передає прес-служба НБУ. Сьогодні резерви на 20% перевищують рівень початку поточного року. Зокрема, за підсумками вересня резерви зросли на $602 млн. або на 3,3%.

Збільшенню обсягів резервів протягом минулого місяця сприяли надходження на користь Уряду від розміщення єврооблігацій у сумі $1 318,1 млн.

Водночас з міжнародних резервів було спрямовано $165,6 млн. на валютні інтервенції, які Національний банк здійснював для згладжування надмірних коливань на міжбанківському валютному ринку під дією тимчасових факторів. У тому числі $69 млн. було спрямовано на продаж валюти через інтервенції у формі запиту найкращого курсу.

Також $521,4 млн. було спрямовано з резервів на платежі Уряду з обслуговування та погашення державного та гарантованого державою боргу в іноземній валюті. З них $505,4 млн. – з метою обслуговування і погашення суверенних єврооблігацій.

Станом на 1 жовтня обсяг міжнародних резервів покривав 3,7 місяця майбутнього імпорту і був достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку .

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією