Новини УАІБ

07 листопада 2016

За останні десять років активи країн з найбільшими
пенсійними ринками зросли майже на 67%

Згідно з даними дослідження компанії The Towers Watson, станом на початок 2016 року загальний обсяг активів країн з найбільшими пенсійними ринками складав $35,32 трлн., що дорівнювало 80% від їх сукупного валового внутрішнього продукту. За останні десять років пенсійні активи зросли на 67%. Проте у минулому році було зафіксоване їх зменшення на 1%.

Найбільшими пенсійними ринками світу зараз є ринки дев’ятнадцяти країн, а саме - Австралії, Бразилії, Великобританії, Гонконгу, Індії, Ірландії, Іспанії, Канади, Малайзії, Мексики, Нідерландів, Німеччини, ПАР, Південної Кореї, США, Франції, Чилі, Швейцарії та Японії.

Беззаперечним лідером світового пенсійного ринку вважаються США. Станом на початок 2016 року обсяг пенсійних активів у Сполучених Штатах складав $21,78 трлн., або 61,5% від загального обсягу активів 19 вказаних держав. До п’ятірки лідерів за цим показником також входять Великобританія - $3,2 трлн. (9%), Японія - $2,75 трлн. (7,7%), Канада - $1,52 трлн. (4,3%) та Австралія - $1,48 трлн. (4,2%).

Варто зауважити, що у п’яти країнах обсяги пенсійних активів перевищують валовий внутрішній продукт. Так, у Нідерландах співвідношення пенсійних активів до ВВП на початку 2016 року виявилося найбільшим і становило 184%. У США воно дорівнювало 121%, в Австралії – 120%, в Швейцарії – 119%, у Великобританії – 112%.

Натомість, у ряді країн це співвідношення є невисоким. Так, наприклад, у Німеччині воно становить 13%, в Бразилії – 10%, у Франції – 6%, в Індії – 4%, в Іспанії – 3%.

Як свідчить аналіз динаміки пенсійних активів, торік у більшості країн відбулося зменшення їхніх обсягів. Найбільше падіння спостерігалося в Бразилії (на 31,4%), ПАР (на 18,9%), в Малайзії (на 11,9%), в Мексиці (на 9,2%) та Австралії (на 6%). Зростання пенсійних активів відбулося лише в Індії (на 3,4%), Японії (на 2%), Швейцарії (на 2%) та США (на 0,3%).

Однак, упродовж останнього десятиріччя у цій сфері були зафіксовані позитивні тренди практично у всіх країнах. Так, у період з початку 2006 року до початку 2016 року середньорічні темпи зростання активів на ринках зазначених вище держав становили 4,9%. Найбільші середні темпи зростання мали Мексика – 9,2%, Австралія – 9,1%, Гонконг – 8,8%, Чилі – 7,9% та Нідерланди – 6,4%. Єдиним винятком стала Японія, де за останні десять років відбулося зменшення обсягів пенсійних активів, середньорічні темпи якого становили 0,4%.

У дослідженні окрема увага приділяється аналізу пенсійних ринків семи країн (Австралії, Великобританії, Канади, Нідерландів, США, Швейцарії, Японії) оскільки їхні загальні активи становлять 92,9% від активів 19 зазначених вище держав.

У цих семи країнах пенсійні схеми з визначеними внесками (DC) охоплюють 48% пенсійних активів, а з визначеними виплатами (DB) – 52%. Проте, співвідношення DC та DB схем значно відрізняється в різних державах. Так, в Австралії та США переважають схеми з визначеними внесками – їх частки становлять 87% та 60% відповідно. Відповідно, схеми з визначеними виплатами превалюють у Японії (96%), Канаді (95%), Нідерландах (95%) та Великобританії (68%).

Упродовж 2005-2015 років загальні активи, охоплені схемами DC, щорічно в середеньому зростали на 7,1%, а активи, охоплені схемами DB, – на 3,4%.

Аналіз структури активів сімох найбільших пенсійних ринків світу свідчить, що основним напрямком їх інвестування є вкладення в цінні папери. Станом на початок 2016 року 44% загальних пенсійних активів було вкладено в акції, 29% - в облігації. Частка грошових коштів в активах пенсійних фондів становила 3%, а 24% активів було інвестовано в інші інструменти.

Напрямки інвестування пенсійних активів у різних країнах мають свої особливості. Станом на звітну дату в США, Великобританії, Австралії та Канаді значна питома вага в загальній структурі активів належала акціям. Разом із тим, основним інструментом у структурі пенсійних активів Нідерландів, Японії та Швейцарії, де застосовуються більш консервативні стратегії інвестування, були облігації.

У дослідженні також зазначається, що за останні двадцять років (з 1996 року по 2016 рік) на пенсійних ринках вказаних семи країн було зафіксоване зменшення частки пенсійних активів, інвестованих в акції (на 8%) та в облігації (на 7%). Частка грошових коштів у загальних активах зменшилася на 2%. Натомість, відбулося збільшення частки активів, інвестованих в інші (альтернативні) інструменти – на 17%.

*****

Верховна Рада прийняла ряд законів щодо вдосконалення
державного нагляду за бізнесом

Верховна Рада прийняла ряд законопроектів щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) за господарською діяльністю. Зокрема, це Закон «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (реєстраційний №2418а). Ним передбачається: переорієнтація діяльності органів державного нагляду (контролю) зі здійснення фіскальних функцій на виконання сервісних та консультативних функції; налагодження конструктивних відносин між суб’єктами господарювання та органами державного контролю (нагляду), наслідком чого має стати створення додаткових передумов для детінізації бізнесу; більш чітке, цільове і виправдане застосування заходів державного нагляду (контролю); створення додаткових правових гарантій для суб’єктів господарювання при здійсненні заходів державного контролю (нагляду). поширення дії рамкового закону на діяльність більш широкого кола суб’єктів державного нагляду (контролю).

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)» (реєстраційний №2531а) встановлюється єдиний порядок стягнення адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державного нагляду (контролю) за фактами встановлених порушень.

Новий Закон «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (реєстраційний №3135) запроваджує до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.) запроваджує до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

*****

НКЦПФР погодила запропоновані акціонерами зміни до статуту НДУ

НКЦПФР погодила зміни до статуту ПАТ «Національний депозитарій України», передає прес-служба регулятора.

Відповідно до поданих документів, підтриманих акціонерами НДУ на чергових загальних зборах акціонерів 11 жовтня 2016 року, Статут депозитарію враховує останні зміни чинного законодавства, зокрема, створення інституту незалежних директорів.

Крім того, змінами до Статуту передбачено, що при Наглядовій раді НДУ обов'язково створюються два профільні комітети – з питань аудиту і з питань призначень та визначення винагороди посадовим особам.

Нагадаємо, акціонери НДУ, ще до того як виконання відповідних норм Закону України «Про акціонерні товариства» стануть обов’язковими, вирішили залучити незалежних директорів до Наглядової ради з метою збалансування впливу акціонерів на управління товариством.

Також повідомляється, що на засіданні Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Національний депозитарій України, яке відбулося минулого тижня, було обрано її Голову та призначено заступника Голови, повідомляє прес-служба НДУ. Головою Наглядової ради став Ігор Мітюков, його заступником Микола Селехман.

Нагадаємо, що на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «НДУ» було оновлено склад Наглядової ради: за пропозицією Національного банку були переобрані Микола Селехман і Олег Курінний, від «Ощадбанку» – Олександр Зима. Від НКЦПФР – Алла Папаіка і Олег Ткаченко. Членами Наглядової ради ПАТ «НДУ», як незалежні директори, стали Ігор Мітюков і Наталія Селякова.

*****

ФДМУ оголосив конкурс з продажу ОПЗ

31 жовтня 2016 Фонд державного майна України оголосив про проведення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу пакета акцій публічного акціонерного товариства «Одеський припортовий завод», інформує прес-служба ФДМУ.

Фонд пропонує до продажу пакет акцій у кількості 795 083 903 штук, що становить 99,567% статутного капіталу товариства. Статутний капітал товариства дорівнює 798,544 млн. грн. Номінальна ціна акції – 1 гривня. Початкова ціна пакета акцій товариства – 5,16 млрд. грн. Крок торгів 150 млн. грн.

Конкурс з продажу пакета акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» буде проведено 14 грудня 2016 року. Його супроводжуватиме фінансовий радник – UBS Limited.

Умовами конкурсу передбачені зобов‘язання покупця в економічній, інноваційно-інвестиційній, соціальній та природоохоронній діяльності товариства, а також у сфері корпоративних відносин та розпорядження майном товариства. Строк дії зобов’язань покупця щодо умов, які не мають визначеного періоду їх виконання, становить п’ять років з дати переходу права власності на пакет акцій.

У конкурсі з продажу пакета акцій ПАТ «Одеський припортовий завод» мають право брати участь особи, які можуть бути покупцями об’єктів приватизації згідно із статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного майна». До участі в конкурсі не допускаються юридичні особи та фізичні особи, визначені в частині третій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного майна».

Потенційні покупці — юридичні особи зобов’язані, зокрема, подати державному органу приватизації документ про розподіл статутного капіталу серед учасників.

Крім того, згідно з останніми змінами у нормативних актах з приватизації, проведеними ФДМУ, потенційний покупець - учасник конкурсу має право замість сплати грошового внеску як конкурсної гарантії для участі у конкурсі надати банківську гарантію на суму конкурсної гарантії – 258 млн. грн.

*****

За дев’ять місяців 2016 року на світовому ринку ІРО
відбулося 704 угоди на суму $79,4 млрд.

Невизначеність, яка спостерігається на світовому ринку IPO протягом поточного року, значно стримує ділову активність. Попри загальне поліпшення стану економіки, безпрецедентний рівень геополітичної нестабільності надзвичайно уповільнює діяльність учасників ринку, в результаті чого 2016 рік став не надто вдалим для здійснення первинних публічних розміщень акцій. Проте, як зазначають експерти, у наступному році очікується зростання кількості та вартості угод ІРО.

Такі висновки містяться у дослідженні компанії Ernst&Young «Глобальні тенденції на ринку IPO в III кварталі 2016 року». Згідно з ним, за цей період на світових ринках було здійснено 252 угоди ІРО, у ході яких залучено $35,4 млрд. У порівнянні з ІІ кварталом обсяг коштів збільшився на 16%, а кількість угод зменшилась на 4%.

За дев’ять місяців поточного року загальний обсяг коштів, залучених у ході ІРО склав $79,4 млрд., що на 39% менше ніж в аналогічному періоді 2015 року ($130 млрд.), а кількість угод ІРО становила 704, що на 23% менше у порівнянні з січнем-вереснем 2015 року (914 ІРО).

Найкращі результати в ІІІ кварталі 2016 року продемонстрували країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР). У порівнянні з попереднім кварталом спостерігалося різке зростання (на 138%) вартості угод, яка склала $24,2 млрд., при цьому кількість угод (176) зросла на 41%.

АТР зберігав стійку позитивну квартальну динаміку як за показником кількості угод, так і їхньої вартості. На операції в цьому регіоні припало 69% від загальної кількості угод IPO в світі і 53% від загального обсягу залученого капіталу. Китай продовжує займати домінуючу позицію, однак спостерігається жвава активність і в інших країнах АТР, насамперед, Японії, Австралії та Південної Кореї.

Зокрема, Японія продемонструвала у ІІІ кварталі непогані показники - в порівнянні з попереднім кварталом кількість угод збільшилася з 18 до 19, а обсяг залучених коштів - з $1,1 млрд. до $1,5 млрд.

У міру поліпшення світової ситуації ринок IPO в регіоні EMEIA дещо відстає. За підсумками ІІІ кварталу 2016 року, в регіоні було залучено $4,4 млрд., що на 69% менше, ніж кварталом раніше ($14 млрд.). Кількість угод у порівнянні з ІІ кварталом скоротилася на 60% з 97 до 40. Найбільш помітний спад припав на європейські компанії, які уклали на 38% менше угод і залучили на 19% менше коштів, ніж в ІІІ кварталі 2015 року.

У порівнянні з ІІ кварталом 2016 року падіння склало 72% як в вартісному, так і в кількісному вираженні. На індійському ринку IPO зафіксоване зростання на 20% кількості угод і очікується стійка активність внаслідок поліпшення економічної ситуації і підтримки бізнесу з боку політичних сил.

На американському ринку IPO зберігається затишшя. У ІІІ кварталі на ньому було укладено 35 угод на суму $6,4 млрд. - незначна сума, що відображає традиційно низькі квартальні результати минулого року, коли у ході 33 угод IPO було залучено всього $5,7 млрд.

У січні-вересні в цілому американські компанії уклали 79 угод на суму $13,4 млрд., що в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року менше на 44% і 49% відповідно.

За прогнозами Ernst&Young, в IV кварталі 2016 року Азіатсько-Тихоокеанський регіон залишиться в епіцентрі подій. Стабілізація фондових ринків в Китаї дасть можливість регулюючим органам запустити заплановані великі угоди і тим самим активізувати ринок IPO. На індійському ринку також очікується стійка активність внаслідок поліпшення економічної ситуації в країні і підтримки бізнесу з боку політичних сил.

У розвинених країнах ряд компаній призупинили торги і приділяють основну увагу підготовці до угод в 2017 році. У поточному році показники світового ринку IPO напевно поступляться аналогічним показникам за 2015 рік, а ось прогноз на наступний рік виглядає оптимістично за рахунок поліпшення стану світової економіки, високих котирувань та зниження рівня волатильності.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС зріс на 14,43 пункту, 
а
 Індекс українських акцій – знизився на 2,78 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 04.11.2016 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

ПФТС

310 072 311,1

268,12

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»
за 04.11.2016 р.

Обсяг торгів,

грн.

Індекс

українських акцій

1 858,62

836,3

*****

У вересні платіжний баланс України зведено з профіцитом 474 млн. дол.

У вересні 2016 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу збільшився до 875 млн. дол., передає прес-служба НБУ.

Розширення дефіциту насамперед було зумовлене плановими виплатами Урядом відсотків за реструктуризованими ОЗДП. Несприятливі умови торгівлі зумовили зниження експорту товарів як в річному вимірі, так і порівняно з попереднім місяцем. Незважаючи на зростання фізичних обсягів експорту зернових культур, їх вартісні обсяги знизилися через падіння світових цін на зерно. Так само через зниження світових цін на сталь скоротився експорт продукції металургії. Водночас стрімко збільшився експорт олії та жирів завдяки високому врожаю соняшника. Зростання імпорту товарів сповільнилося. Перш за все, унаслідок нижчих темпів зростання імпорту сільськогосподарської техніки в річному вимірі.

Чисті надходження за фінансовим рахунком у вересні становили 1,3 млрд. дол. На відміну від попередніх місяців, їх забезпечили переважно залучення державного сектору. Успішне завершення другого перегляду програми EFF з Міжнародним валютним фондом дозволило Уряду розмістити єврооблігації на суму 1 млрд. дол. під гарантії США.

Чисті надходження прямих іноземних інвестицій зросли до 444 млн. дол., у тому числі 264 млн. дол. – у реальний сектор. У банківський сектор надійшло 180 млн. дол., які були спрямовані на докапіталізацію банків з іноземним капіталом.

Обсяги скорочення готівкової валюти поза банками збільшилися порівняно з серпнем. Чистий відплив боргового капіталу як реального, так і банківського сектору збільшився до 480 та 452 млн. дол. відповідно. Це насамперед зумовлено більшими обсягами погашення довгострокових кредитів, тоді як залучення приватного сектора все ще залишалися низькими.

В результаті, у вересні платіжний баланс було зведено з профіцитом 474 млн. дол. У січні-вересні 2016 року сальдо поточного рахунку платіжного балансу було від'ємним і становило 2,3 млрд. дол. Однак дефіцит поточного рахунку був компенсований чистими залученнями за фінансовим рахунком. Як наслідок, додатне сальдо зведеного платіжного балансу становило 1 млрд. дол.

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів283на 23.04.24
Кількість КУА278на 23.04.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 23.04.24
Кількість ІСІ1780на 23.04.24
Кількість НПФ*52на 23.04.24
Кількість СК*1на 29.02.24
Активи в управлінні КУА, млн грн615 069на 29.02.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 875на 29.02.24