Новини УАІБ

01 серпня 2016

НКЦПФР виступає за підвищення рівня
відповідальності учасників фондового ринку

НКЦПФР протягом І півріччя 2016 року за результатами розгляду справ про правопорушення на фондовому ринку застосувала до учасників ринку 1211 фінансових санкцій на загальну суму 21,21 млн. грн., інформує прес-служба регулятора. За цей період юридичні та фізичні особи сплатили до державного бюджету лише 4,39% (932 тис. грн.) від загального обсягу накладених штрафів.

Протягом 2015 року Комісія застосувала до учасників ринку 2901 фінансову санкцію на загальну суму 51,79 млн. грн. Із загального обсягу накладених штрафів було сплачено до державного бюджету 5,32% (2,75 млн. грн.).

Лише незначна частка фінансових санкцій регулятора оскаржувалася в суді. Більшість компаній, до яких вони були застосовані, не використовували механізм судового оскарження. У 95% проваджень, в яких оскаржувалося стягнення фінансових санкцій, суди прийняли рішення на користь Комісії і визнали застосування санкцій правомірним.

Очевидно, що процедура стягнення штрафів, накладених за правопорушення на фондовому ринку, потребує удосконалення. Наразі Комісія працює над вирішенням цього питання.

Одним із варіантів такого удосконалення може бути віднесення постанов Комісії про накладення санкцій до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню Державною виконавчою службою, що безумовно, підвищить дисциплінованість і відповідальність учасників ринку.

У той же час такий варіант жодним чином не позбавить порушників можливості оскарження санкції у судовому порядку.

*****

Комісія зафіксувала 93 факти правопорушень на ринку цінних паперів

З 4 липня по 22 липня 2016 року внаслідок розгляду справ уповноваженими особами Центрального апарату НКЦПФР (без врахування територіальних органів регулятора) було винесено 93 постанови про накладення санкцій за правопорушення, повідомляє прес-служба Комісії.

Регулятором виявлені такі правопорушення в діях професійних учасників фондового ринку, емітентів, юридичних та фізичних осіб:
- неподання інформації до Комісії – 36;
- повторне неподання інформації до Комісії – 2;
- подання недостовірної інформації до Комісії – 10;
- подання не в повному обсязі інформації до Комісії – 1;
- розміщення недостовірної інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 10;
- нерозміщення інформації в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії – 2;
- опублікування недостовірної інформації – 1;
- неопублікування інформації – 3;
- порушення вимог законодавства щодо цінних паперів – 8;
- повторне порушення ліцензіатом законодавства щодо цінних паперів – 2;
- повторне порушення ліцензіатом Ліцензійних умов – 1;
- несвоєчасне виконання розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 3;
- невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 4;
- повторне невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери – 1;
- невиконання умов проспекту емісії цінних паперів – 3;
- умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку – 2.

У зв’язку з відсутністю складу правопорушення 4 справи були закриті за результатами розгляду.

З початку поточного року, станом на 22.07.2016 року (за даними лише Центрального апарату НКЦПФР):
- розглянуто справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 398;
- накладено фінансових санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів – 312 на загальну суму 4 550 967 грн.;
- винесено попереджень – 55;
- зупинено дію ліцензії – 1;
- анульовано ліцензій – 17;
- сплачено штрафів – 98 на загальну суму 464 840 грн.;
- закрито справ про правопорушення на ринку цінних паперів – 13;
- винесено розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери – 196.

*****

Регулятор змінив свідоцтва 10 акціонерним товариствам у зв‘язку з перереєстрацією ПАТ на ПрАТ

У період з 22 по 29 липня 2016 року 10 акціонерних товариств пройшли процедуру заміни Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв‘язку зі зміною найменування у частині зміни типу акціонерного товариства з публічного на приватне, передає прес-служба НКЦПФР. Серед тих, хто змінив тип акціонерного товариства – «Авдіївський коксохімічний завод», «ДТЕК Павлоградвугілля», «Харцизький трубний завод». Ще 6 акціонерних товариств цього тижня надали до Комісії документи на заміну свідоцтва.

Всього за період з 1 травня по 29 липня 2016 року 173 акціонерних товариства змінили тип з ПАТ на ПрАТ.

Нагадаємо, що з 1 травня 2016 року після набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» у публічних акціонерних товариств (ПАТ) з‘явилась можливість за бажанням змінити тип на приватне акціонерне товариство (ПрАТ).
Згідно вимог чинного законодавства в обігу на фондових біржах можуть перебувати лише акції ПАТ. Акціонерні товариства, які змінили тип з ПАТ на ПрАТ, повинні бути виключені з біржових списків фондових бірж.

*****

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

Нацкомфінпослуг оприлюднила проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Документ розроблений з метою забезпечення доступу споживачів фінансових послуг до інформації щодо діяльності кожної конкретної фінансової установи.

Як зазначається у пояснювальній записці до документа, на ринку небанківських фінансових послуг нерідко трапляються випадки, коли споживачі фінансових послуг, укладаючи угоди з фінансовими установами, залишаються невдоволеними якістю та обсягом наданих послуг. Це дискредитує та сповільнює розвиток ринків фінансових послуг. Однією з причин цього є брак конкретної та легкої для розуміння споживачами інформації про кожну окремо взяту фінансову установу. До такої інформації, зокрема, відносяться основні показники діяльності установи: обсяг наданих фінансових послуг, зобов’язання, активи, капітал, дані про фінансові результати їх діяльності.

Через це механізм забезпечення споживача фінансових послуг необхідною інформацією щодо діяльності фінансових установ потребує вдосконалення.

Інформація щодо основних показників діяльності небанківської фінансової установи, зокрема обсягу наданих фінансових послуг, зобов’язань, активів, капіталу, даних про фінансові результати її діяльності, подається кожною небанківською фінансовою установою до Нацкомфінпослуг у якості звітності.

Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначенні постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних».

Проектом постанови пропонується внести зміни до переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, визначивши у якості відкритих даних основні показники діяльності установи: обсяг наданих фінансових послуг, зобов’язання, активи, капітал, дані про фінансові результати її діяльності.

Після внесення таких змін релевантна інформація щодо фінансової установ стане доступною споживачам, зокрема, через оприлюднення на офіційному веб-сайті Нацкомфінпослуг.

Прозоре висвітлення ключових характеристик діяльності фінансових установ сприятиме захисту прав споживачів фінансових послуг, дисципліні та покращенню конкурентного середовища серед фінансових установ, популяризації ринків фінансових послуг.

*****

З активів страхових компаній протягом 2015 року – I кварталу 2016 року виведено фіктивних цінних паперів на 9 млрд. грн.

Обсяг акцій у структурі активів страхових компаній, які входять в інвестиційні портфелі, протягом 2015 року знизився з 18 млрд. грн. до 11,9 млрд. грн. Такі дані, за інформацією Нацкомфінпослуг, були отримані за результатами аналізу річної звітності за 2015 рік 319 страхових компаній. За результатами І кварталу 2016 року тенденція до зниження продовжилася, частка акцій скоротилася до 8,9 млрд. грн.

Зниження частки акцій в інвестиційних портфелях відбулось за рахунок переважно виведення з портфелів цінних паперів, які мали ознаки фіктивних.
Перелік емітентів акцій та облігацій, якими володіли страховики, порівняно з 2014 роком, скоротився на 140 найменувань, з 660 до 520.

Лідерами по виведенню з активів страхових компаній стали цінні папери таких емітентів:
ПрАТ «Завод Радар» (-650 млн. грн.),
ПрАТ «Новьюенерго» (-550 млн. грн.),
ПАТ «Еліт Інвест Проект» (-535 млн. грн.),
ПрАТ «Прометей-Телеком» (-455 млн. грн.),
ПАТ «ЗНВКІФ «Інвестиції плюс» (-284 млн. грн.).

Таке різке скорочення частки в цінних паперах позначилось на загальній вартості активів страхових компаній, яка станом на кінець 2014 року складала 70,3 млрд. грн., а на кінець 2015 року – 60,7 млрд. грн. (-13,6%). У той же час зменшення частки саме фіктивних цінних паперів у загальній структурі позитивно вплинуло на якість активів страхових компаній.

«За підсумками 2015 року вперше за всю історію депозити в банках зайняли перше місце серед активів страховиків. Раніше лідерські позиції завжди були у акцій», - прокоментувала ситуацію на ринку член Нацкомфінпослуг Ольга Гурбич.

Водночас, на тлі очищення інвестиційних портфелів мали місце зворотні процеси виведення коштів за допомогою інструментів фондового ринку, зокрема через акції корпоративних венчурних фондів. Протягом зазначеного періоду частка наступних цінних паперів значно зросла в активах страхових компаній:
ПАТ «ЗНВКІФ «Прибутковий актив» (+480 млн. грн.),
ПАТ «ЗНВКІФ «Резолют» (+44,5 млн. грн.),
ПАТ «ЗНВКІФ «Авантаж» (+37 млн. грн.),
ПАТ «ЗНВКІФ «Ратибор» (33,5 млн. грн.).

«Це суттєвий крок у боротьбі за очищення ринку капіталу і підвищення якості активів його учасників. Але неякісні цінні папери досі в значній кількості залишаються і в резервах страхових компаній, і в портфелях банківських установ, інститутах спільного інвестування, зокрема і пенсійних фондах. Тому цей процес триватиме», - зазначив член НКЦПФР Дмитро Тарабакін.

Покращення якості портфелів страхових компаній стало можливим завдяки спільним зусиллям двох регуляторів - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Зокрема, запровадженням ними практики регулярного аналізу якості активів страховиків відповідно до Положення про обов’язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.02.2016 №396, та з урахуванням Положення про встановлення ознак фіктивності емітентів цінних паперів та включення таких емітентів до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 10.07.2015 № 980.

*****

За минулий тиждень Індекс ПФТС знизився на 0,23 пункту,
а Індекс українських акцій – на 5,36 пункту

Індекс та обсяги торгів на ПФТС за 29.07.2016 р.

Обсяг торгів - 1 236 582 370,84 грн. 
Індекс ПФТС - 223,4

Індекс українських акцій та обсяги торгів на «Українській біржі»  
за 29.07.2016 р.

Обсяг торгів - 19 994 408 грн. 
Індекс українських акцій - 716,96

*****

Національний банк України знизив облікову ставку до 15,5%

Правління Національного банку України прийняло рішення про зниження облікової ставки до 1,5% річних з 29 липня 2016 року, передає прес-служба НБУ. Подальше пом’якшення монетарної політки обумовлено зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції – 12% +/-3% на 2016 рік та 8% +/-2% на 2017 рік.

У червні 2016 року споживча інфляція сповільнилася до 6,9% у річному вимірі. Фактична траєкторія зниження інфляції була більш стрімкою, ніж прогнозувалася Національним банком.

Зниженню інфляції сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення обмінного курсу гривні та висока пропозиція продовольчих товарів.

Реальна заробітна плата відновила зростання у річному вимірі. Однак, споживчий попит, як і раніше, не створював додаткового тиску на інфляцію.
Зовнішньоекономічна кон’юнктура продовжувала залишатись сприятливою, що зумовлювало перевищення пропозиції над попитом на іноземну валюту. За таких умов Національний банк продовжував купівлю іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів, не перешкоджаючи помірному зміцненню обмінного курсу. Проведена у червні лібералізація адміністративних обмежень, як і очікувалося, мала контрольовані наслідки та не призводила до дестабілізації валютного ринку. Крім того, висока пропозиція продуктів харчування спричинила їх здешевлення у першому півріччі.

Загалом ці чинники зумовили більш стрімке, ніж очікувалося, зниження темпів зростання базової інфляції та компенсували внесок з боку адміністративно регульованих цін та тарифів, а також цін на паливо.

Уповільнення фактичної інфляції разом зі зміцненням обмінного курсу також забезпечило підґрунтя для подальшого покращення інфляційних очікувань населення, бізнесу та експертного середовища.

Прогноз споживчої інфляції залишається на рівні цільових орієнтирів: 12% – на 2016 рік та 8% – на 2017 рік.

У другій половині цього року показник інфляції у річному вимірі наблизиться до цільового рівня, головним чином як результат відображення у статистиці підвищення тарифів на комунальні послуги.

Водночас буде швидше сповільнюватися інфляція за іншими компонентами споживчого кошику – базової інфляції та сирих продуктів. Це пов’язано з факторами пропозиції, зниженням імпортованої інфляції в умовах меншої волатильності обмінного курсу та поліпшенням інфляційних очікувань.

Національний банк також зберіг прогноз темпів зростання реального ВВП на рівні 1,1% у 2016 році та 3% у 2017 році.

Водночас НБУ покращив прогноз для поточного рахунку платіжного балансу. Прогноз його дефіциту на 2016 рік було знижено з $2,3 млрд. до $1,8 млрд. Це зумовлено меншими обсягами імпорту природного газу, покращенням умов торгівлі, збільшенням очікуваного врожаю зернових та вищими обсягами приватних грошових переказів у країну. Нацбанк також не очікує значного розширення дефіциту поточного рахунку в наступні роки.

Рівень споживчої інфляції на кінець року може виявитися нижчим від 12%, якщо реалізуються припущення, відмінні від закладених у базовому макроекономічному сценарії. Серед них – більш суттєві ефекти з боку слабкого споживчого попиту та надлишку пропозиції у зв’язку з високим врожаєм зернових та інших культур, а також кращі зовнішні умови.

У більш середньостроковій перспективі ключовими факторами для зниження інфляції відповідно до цільових орієнтирів залишаються відновлення співробітництва з МВФ, відсутність негативних шоків на зовнішніх ринках та ескалації бойових дій на сході України, і як наслідок – подальше покращення інфляційних очікувань.

У разі реалізації базового макроекономічного сценарію та, відповідно, подальшого зниження ризиків для цінової стабільності Національний банк і надалі пом’якшуватиме монетарну політику. Це сприятиме поступовому зниженню вартості кредитних ресурсів та прискоренню темпів економічного зростання.

 *****

Середня заробітна плата в Україні у червні 2016 року становила 5 337 грн.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій в Україні у червні 2016 року становила 5 337 грн., що виявилося у 3,7 рази вище рівня мінімальної заробітної плати (1 450 грн.), інформує Державна служба статистики.

Порівняно із травнем розмір заробітної плати збільшився на 7,1%, а за останні 12 місяців (відносно червня 2015 року) – на 24,1%.

Реальна заробітна плата у червні 2016 року порівняно із травнем 2016 року збільшилася на 7,2%, відносно червня 2015 року – на 17,3%.

 

Випуск підготовлено за повідомленнями Інтернет-ресурсів та власною інформацією

Основні цифри
Всього компаній-членів283на 24.04.24
Кількість КУА278на 24.04.24
Кількість адміністраторів НПФ16на 24.04.24
Кількість ІСІ1780на 24.04.24
Кількість НПФ*52на 24.04.24
Кількість СК*1на 29.02.24
Активи в управлінні КУА, млн грн615 069на 29.02.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 875на 29.02.24