ukr ENG
 
19.04.2017

Європейські правила на фінансовому ринку

Тимур Хромаєв, Новое Время, 19 квітня 2017 року

http://biz.nv.ua/ukr/experts/chromayev/jevropejski-pravila-na-finansovomu-rinku-1002077.html

Зміна законодавства і правил на фінансовому ринку, питання складне, не популярне, не зрозуміле широкому колу читачів, але це не робить його менш важливим для розвитку економіки країни.

Саме тому дискусія про необхідні зміни не повинна залишатися прерогативою лише фінансових експертів. Хотілося б залучити до неї потенційних інвесторів, довіру яких ми повинні повернути.

Система державного регулювання ринку цінних паперів застрягла у 90-х роках. Регулятор ринку - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - багато років виконує банальні реєстраційні функції, не маючи повноважень здійснення реального нагляду за ринком, протидії зловживанням з цінними паперами та захисту прав інвесторів. У той же час існує величезна кількість проблем - спадщина приватизаційних процесів 90-х років, асиметрична система розкриття інформації про емітентів цінних паперів, проблема якості активів, які торгуються на ринку, якості торгів і т.і. Проблему якості активів частково вдалося вирішити в результаті очищення ринку від цінних паперів сумнівної якості, тих емітентів, які не здійснюють будь-яких реальних виробничих процесів.

Для комплексного вирішення більшості цих проблем був розроблений законопроект «Про захист інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстраційний номер 6303). 6 квітня документ був зареєстрований у Верховній Раді групою народних депутатів фінансово-банківського комітету і комітету з економічної політики.

Цей законопроект неформально перейменували у «законопроект про регулятора ринку цінних паперів», тому що він на 80% складається з норм, які стосуються діяльності саме регулятора цього ринку.

Законопроект визначає повноваження регулятора, статус, робить його більш незалежним від політичного впливу та від впливу інших державних органів, встановлює відповідальність за прийняті ним рішення, вводить прозорі механізми призначення та зняття його керівництва, дає повноваження співпрацювати з регуляторами інших країн (чого раніше взагалі не було в нашому законодавстві), вводить більш ефективні і прозорі механізми оцінювання суб'єктів ринку, перевірок, розгляду справ і багато іншого. Він закладає в законодавство все те, що повинно було бути закладено багато років тому, коли ринок лише створювався.

Фундаментом для змін законодавства стали європейські законодавчі акти, які Україна в рамках Угоди про Асоціацію з ЄС зобов'язалася зробити частиною свого законодавства. Також в законопроекті знайшли відображення Принципи Міжнародної організації регуляторів ринків цінних паперів (IOSCO), якими керуються багато країн світу.

Чому більшість країн керується однаковими ж стандартами в галузі регулювання і нагляду за ринками капіталу - по-перше, тому що вони ефективні, а, по-друге, тому що самі ринки вже давно не обмежуються кордонами країн, і злочини на них мають транскордонний характер. Єдині стандарти роботи дозволяють ефективно здійснювати міжнародне співробітництво і захищати інвесторів на глобальному фінансовому ринку.

Загальновідомо, що протидіяти будь-яким фінансовим злочинам можна лише шляхом забезпечення прозорості ринків, більш високого рівня регуляції і більш тісної взаємодії регуляторів з різних країн. Регулятор повинен мати можливість проводити перевірки і розслідувати злочини на фінансовому ринку, не обмежуючись межами країни, отримувати повну інформацію про юридичних і фізичних осіб, щоб мати можливість встановити винних, і зібрати всю доказову базу, яка дозволить правоохоронним органам і суду притягнути їх до відповідальності.

Цей законопроект не пропонує надати регулятору повноваження заради самих повноважень.Повноваження потрібні для того, щоб не дозволити правопорушникам уникнути відповідальності і забезпечити системний захист інвесторів від існуючих ризиків.

Тільки повноцінний регулятор може гарантувати захист добросовісних інвесторів у цінні папери.

Перегляд повноважень регулятора не має сенсу розглядати в контексті нинішнього жахливого стану українського ринку цінних паперів. Поки український ринок знаходиться в стані стагнації і не дає можливостей заробітку для фінансових посередників, вони шукають ці можливості на іноземних ринках. Кілька резонансних випадків останніх років з маніпулювання цінами акцій та інсайдерської торгівлі цінними паперами на ринку США були пов'язані, на жаль, з резидентами нашої країни.

Проте нерозвиненість нашої системи, в тому числі правової, дозволяє кінцевим бенефіціарам цих злочинів ухилятися від відповідальності. Ця проблема назріла не вчора. Міжнародні партнери України вже давно звертають на неї увагу.

Необхідність посилення інституційної спроможності Нацкомісії з цінних паперів та перегляду її повноважень розглядалася ще в грудні 2015 року на засіданні Національної ради реформ. Під час якої Президент висловив позицію, що якісне державне регулювання є однією з головних передумов цивілізованого розвитку ринків, в тому числі ринків енергетики, цінних паперів і т. і. Саме недосконале правове регулювання діяльності національних комісій, за його словами, було слабкою ланкою в розвитку цих ринків.

Ще одна проблема розвитку ринків - колективна безвідповідальність. Відповідальність за складні рішення несуть все і одночасно ніхто. На прикладі перегляду статусу і повноважень НКРЕКП - регулятора ринку енергетики і комунальних послуг - ми побачили, як змінюється ситуація з відповідальністю. Рішення регулятора про введення абонплати за підключення до мереж і його можливі наслідки викликали палку суспільну дискусію, яка в підсумку призвела до перегляду цього рішення.

І якщо раніше така дискусія велася виключно у політичній площині, і натомість аргументів ми мали виключно популістські висловлювання, то зараз дискусія з цих питань поступово зміщується у професійну площину. Чим більш професійною буде ця дискусія, тим більш якісні рішення ми отримаємо в результаті. А в якості рішень регулятора зацікавлені всі сторони - і держава, і учасники ринку, і споживачі.

При розробці законопроекту №6303 ми врахували досвід колег з НКРЕКП, НБУ, занепокоєння депутатів щодо питання посилення регуляторних функцій і спробували прописати в законопроекті максимально контрольований, прозорий, відповідальний процес прийняття рішень.

До роботи над змінами законодавства були залучені міжнародні експерти. Проект отримав позитивну оцінку IOSCO. Зокрема, IOSCO в лютому минулого року прийняла резолюцію про приєднання України до Додатку Б Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння (IOSCO MMoU) (так званий «лист очікування»), таким чином визнавши нашу країну готовою бути повноцінним асоційованим членом після прийняття цього закону.

Що дасть прийняття цього закону з формальної точки зору:

- виконання зобов'язання відповідно до Меморандуму між Україною і МВФ,

- приєднання України до Багатосторонньої меморандуму про взаєморозуміння (IOSCO MMoU) і поштовх у розвитку міжнародного співробітництва в сфері протидії зловживанням з цінними паперами,

- часткове виконання програми «Реформа фінансового сектора» в рамках Коаліційної угоди і часткове виконання програми з розвитку інституційної спроможності регуляторів фінансового сектора з згідно з Комплексною програмою розвитку фінсектора - 2020.

Що буде, якщо залишити все як є - номінального регулятора без будь-яких реальних повноважень у сфері боротьби зі зловживаннями на ринку, без захисту добропорядних інвесторів, без міжнародних повноважень і т. і .:

- негативний імідж країни, яка не бажає ні сама боротися зі злочинами на фінансовому ринку, ні сприяти розслідуванню злочинів, скоєних її громадянами,

- ні інтеграції фінансового ринку України у систему міжнародних ринків,

- ні розвитку пенсійної системи та інструментів накопичення в Україні.

І найголовніше - без повноцінного регулятора ринку цінні папери не стануть зрозумілим, прозорим і надійним інструментом накопичення, а відсутність або неповноцінність цього інструменту буде гальмувати пенсійну реформу, жоден інвестор не зможе отримати в нашій країні гарантію захисту своїх прав при інвестуванні у цінні папери.

Без цього головного закону не має сенсу розглядати інші закони про нові фінансові інструменти, про удосконалення інфраструктури ринку капіталу, про поліпшення корпоративного управління і т. і.

 
Основні цифри
Кількість КУА 294 на 30.11.17
Кількість ІСІ 1 201 на 30.11.17
Кількість НПФ* 58 на 30.11.17
Кількість СК* 6 на 31.10.2017
Активи, млн. грн. 251 318 на 31.10.2017
Активи – за даними звітів 277 КУА щодо 1162 ІСІ, 58 НПФ та 6 СК.
* З активами в управлінні КУА