За підсумками минулого року експорт з України до ЄС зріс на 15%. А з 1 січня 2019 року між партнерами розпочалось застосування Регіональної конвенції Пан-Євро-Мед
У 2018 році експорт товарів з України до ЄС зріс на 15% та склав 20,153 млрд дол. Водночас імпорт зріс на 10% та склав 24,293 млрд дол. В цілому, до ЄС минулого року було спрямовано 42% нашого експорту, імпорт з ЄС склав 43% (Державна фіскальна служба).
Поряд із тим, варто зазначити, що з 1 січня 2019 року між Україною та Європейським Союзом у двосторонній торгівлі розпочато застосування положень Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед).
Конвенція дозволить українським виробникам закуповувати сировину або комплектуючі в одній зі сторін-учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати до іншої учасниці Конвенції без сплати мита, або по заниженій ставці мита. Україна вже уклала угоди про вільну торгівлю з наступними учасниками Регіональної конвенції: ЄС, ЄАВТ, Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Очікується, що застосування Пан-Євро-Мед сприятиме відкриттю нових виробничих потужностей, більшому використанню виробничого потенціалу, залученню українських компаній до регіональних та міжнародних ланцюгів створення доданої вартості (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).
За словами Президента України Петра Порошенка, наступними пріоритетами у розвитку торгівлі з ЄС будуть посилена митна співпраця, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), адаптація законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів (Facebook). |
|
У 2018 році Європейський Союз виділив Україні 272,5 млн євро фінансової допомоги на 2019-2024 роки (без врахування 500 млн євро макрофінансової допомоги).
У 2018 році Мінекономрозвитку зареєструвало 264 нових проектів міжнародної технічної допомоги з загальним обсягом фінансування понад 953 млн дол. США, що на 50% більше, ніж у 2017 році. Загалом наразі в Україні реалізовуються 486 проектів технічної допомоги на загальну суму 6,1 млрд дол. США.
Європейський Союз виділив фінансову допомогу у розмірі 272,5 млн євро на 2019-2024 роки, з яких:
- 104 млн євро - на підтримку енергоефективності,
- 55,5 млн євро - на підтримку державного управління фінансами для України,
- 37 млн євро - на підвищення потенціалу органів державної влади України щодо виконання Угоди про асоціацію та ПВЗВТ,
- 58 млн євро - на підвищення ефективності реформ в сфері професійно-технічної освіти в Україні,
- 18 млн євро - для професійних обмінів та короткострокового професійного стажування у країнах-членах ЄС (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України).
|
|
За півтора роки українці здійснили 2 млн. безвізових поїздок до ЄС
Від початку дії безвізового режиму між Україною та ЄС з 11 червня 2017 року, українці здійснили 33 млн поїздок до країн Євросоюзу, з яких 2 млн саме без віз. При цьому, якщо перший мільйон українців перетнули кордони з країнами ЄС по безвізу майже за 13 місяців, то другий мільйон – протягом 5 місяців (Державна прикордонна служба України). Також, за даними Укрзалізниці, у 2018 році в 1,8 рази збільшилось перевезення пасажирів залізничним транспортом з України в країни Європейського Союзу – з 369 тисяч до 676 тисяч пасажирів (УНІАН).
Зазначимо, що у 2018 році український паспорт посів 41-е місце у глобальному рейтингу паспортів від міжнародної консалтингової компанії Henley & Partners. Українці можуть без віз відвідати 128 держав світу. У 2017 році український паспорт посідав 58 сходинку.
Також нагадаємо, що 19 грудня Єврокомісія оприлюднила звіт щодо виконання безвізових вимог країнами Західних Балкан і Східного партнерства. У Єврокомісії зазначали, що ці країни продовжують виконувати свої зобов'язання. Водночас їх закликали до посилених зусиль, спрямованих на подальшу протидію нелегальній міграції, боротьбу з корупцією й організованою злочинністю. Зокрема, Україна повинна докласти більше зусиль у боротьбі проти корупції. Це важливо задля забезпечення повної імплементації та сталості раніше втілених реформ і впровадження невиконаних рекомендацій, наданих у грудні 2017 року (Представництво Європейського Союзу в Україні).
|
|
|
|
В ЄС закликали РФ звільнити захоплених моряків, а також всіх українців, яких вона незаконно утримує під вартою
Європейський Союз закликав звільнити всіх громадян України, яких незаконно утримують під вартою на Кримському півострові та в Росії, а також екіпаж суден, який РФ захопила 25 листопада в районі Керченської протоки. В ЄС також наголошують, що міжнародні спостерігачі за ситуацією з правами людини мають отримати безперешкодний доступ на територію Кримського півострова. Європейський Союз залишається відданим повному впровадженню своєї політики невизнання незаконної анексії Криму та міста Севастополь.
Окремо у заяві речниці ЄС наголошується на необхідності звільнити громадянина України Павла Гриба та кримськотатарського активіста Едема Бекірова (Представництво Європейського Союзу в Україні). |
|
В Україні запрацював європейський порядок моніторингу вод
1 січня 2019 року в Україні набув чинності новий Порядок здійснення державного моніторингу вод, який відповідає директивам Європейського Союзу. Новий порядок знімає дублювання функцій між різними суб’єктами моніторингу, передбачає чітку процедуру та системний підхід до відстеження стану наземних, підземних та морських вод. Завдяки новому моніторингу будуть отримані дані, необхідні для розробки Планів управління річковими басейнами та Морської Стратегії (Міністерство екології та природних ресурсів України).
Більше про те, як працюватиме новий Порядок держмоніторингу вод, ви можете дізнатись зі статті Миколи Кузьо, заступника міністра з питань євроінтеграції Міністерства екології та природних ресурсів України (НВ. Бізнес). |
|
Україна гармонізувала національні стандарти якості деревини з європейськими
Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо та пилопродукції. У них суттєво змінені підходи до визначення розмірноякісних характеристик лісо та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України (Державне агентство лісових ресурсів України). |
|
Румунія приділятиме важливу увагу Східному партнерству під час головування в Раді ЄС
 1 січня 2019 року Румунія офіційно перейняла в Австрії головування у Раді ЄС до 30 червня цього року. По завершенню першого півріччя, головування перейде до Фінляндії. З часів вступу Румунії в Європейський Союз у 2007 році, вона головуватиме в ЄС вперше. Програмакраїни сфокусована на 4 пріоритетах: Європа зближення; безпечніша Європа; Європа спільних цінностей; Європа як сильніший глобальний гравець. У програмі зазначається, що Румунія спрямовуватиме зовнішній вимір політики юстиції та внутрішніх справ на посилення ролі ЄС як глобального гравця, а також зміцнення відносин зі стратегічними партнерами – США, країнами Східного партнерства та Західних Балкан, а також іншими країнами.
Важливу увагу Румунія планує приділити посиленню уваги ЄС до Східного партнерства. Як зазначається в програмі головування, для того, щоб політика сусідства ЄС була послідовною, варто розширити переваги, пов’язані з угодами про вільну торгівлю та взаємопов’язаністю – зокрема, у транспортному, енергетичному та цифровому секторах – для найбільш успішних країн Східного партнерства, які уклали такі угоди. Десятирічний ювілей Східного партнерства, який відбудеться під час президентства Румунії, може стати належним моментом для обговорення майбутніх перспектив Східного партнерства після 2020 року. У програмі також підкреслюється необхідність більш чіткої позиції ЄС щодо європейських прагнень Молдови, України та Грузії. |
|
Парламент Македонії ухвалив поправки до конституції про зміну назви країни на «Республіку Північна Македонія»
11 січня парламент Македонії ухвалив поправки до конституції, що змінюють назву країни на «Республіку Північна Македонія». Остаточно назва країни зміниться після ратифікації угоди парламентом Греції. Високий представник Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні та Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган привітали рішення македонського парламенту та зазначили, що Європейський Союз має твердий намір продовжувати повну підтримку та супроводжувати країну у втіленні її стратегічної мети щодо інтеграції в ЄС (Служба зовнішньої діяльності ЄС). В свою чергу, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що блок підтримує повну реалізацію цієї угоди, яка є важливим внеском у підвищення стабільності і процвітання регіону (Twitter).
Ратифікація Угоди Грецією завершить майже 30-ти річну суперечку між Афінами та Скоп’є щодо назви Республіки Македонія. Це відкриває шлях Македонії до вступу в ЄС і НАТО, який раніше блокувала Греція. Якщо Греція ратифікує Угоду, то Македонія зможе вступити в НАТО вже до кінця цього року (Politico). |
|
Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія» |
|
 Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС
Публікація підготовлена Європейською програмою Міжнародного фонду «Відродження» із залученням експертів Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС та інших незалежних експертів
У публікації проаналізовано виконання Угоди про асоціацію у секторах, де передбачене відкриття внутрішнього ринку ЄС у разі виконання Україною «домашнього завдання» із нормативно-регуляторного наближення: технічне регулювання (ринок промислових товарів), митні процедури, цифровий ринок, фінансові послуги, державні закупівлі, енергетика (газовий ринок). |
|
 «Промисловий безвіз»: чим важлива угода ACAA та чому її підписання гальмується
Дмитро Луценко, незалежний експерт
У статті розглядається шлях, пройдений Україною до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції, а також перспективи її підписання між Україною та ЄС.
Стаття підготовлена на основі дослідження «Інтеграція у рамках асоціації: динаміка виконання Угоди між Україною і ЄС». |
|
 Довкілля і клімат: інформаційно-аналітичний огляд екологічної та кліматичної політики і права ЄС (грудень 2018)
Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»
У цьому випуску розглядається розвиток європейського законодавства щодо використання пластику, удосконалення функціонування програми LIFE після 2020 року, 24-а Конференція сторін Рамкової конвенції зі зміни клімату, в якій активну участь взяв Європейський Союз та ін. У рубриці «Кращі екологічні практики» автори матеріалу розповідають про польський проект, спрямований на пом’якшення негативних наслідків та адаптацію до зміни клімату. |
|
 EaP Think Bridge: Ассамблея перемен Форума гражданского общества
Рада зовнішньої політики «Українська призма»
У фокусі дайджесту - політична та економічна ситуація в шести країнах Східного партнерства у грудні 2018 року. У випуску також представлено 2 аналітичних матеріали: «На равных? Как Украина решает вопросы гендерного равенства», «Ассамблея перемен Форума гражданского общества Восточного партнерства». |
|
Публікації закордонних аналітичних центрів |
|
 A Union that Delivers. Making Use of the Lisbon Treaty’s Passerelle Clauses
European Political Strategy Centre
Безпрецедентна швидкість суспільних, технологічних та геополітичних змін означає, що вироблення політики ЄС має стати більш чутливим та гнучким. Лісабонський договір дозволяє переходити до більш ефективних форм прийняття рішень у таких сферах, як спільна зовнішня та безпекова політика ЄС, оподаткування, соціальна політика. Перехід до голосування з кваліфікованою більшістю в окремих сферах не тільки призведе до більш ефективних рішень, але й зміцнить ЄС як глобального гравця. |
|
 The implications of no-deal Brexit: is the European Union prepared?
Bruegel
В аналітичній записці розглядаються можливі наслідки Брекзиту без угоди для Європейського Союзу. Автор також пропонує кроки щодо оптимальної стратегії для ЄС в залежності від вибору Сполученого Королівства. |
|
 The euro’s global dreams and nightmares
Centre for European Policy Studies
У аналітичному документі розглядається міжнародна роль європейської валюти. |
|
|
|
Біржові курси
Фондових бірж України
5 порад: як зробити більше зі своїми заощадженнями