Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного партнерства за 1-15 травня 2018 року

У першій половині травня стало відомо, що 20-й саміт Україна-ЄС відбудеться 9 липня. У цей же період ЄС запровадив санкції проти 5 осіб, причетних до організацій виборів Президента РФ в Криму. 14 травня відбувся візит Міністра економіки Німеччини до України – Берлін вважає, що Україна та Росія мають знайти рішення, яке врахує інтереси усіх залучених сторін щодо побудови газогону «Північний потік-2». Також у цьому місяці стало відомо, що Грузія може стати першою країною, з якою Україна імплементовуватиме Регіональну Конвенцію Пан-Євро-Мед. У першій половині травня ЄС та США поки що не вдалось вирішити торговельну суперечку через нові ввізні мита на метали, які запровадив Вашингтон. Євросоюз хоче покращити торговельні відносин із США, однак наразі йти на поступки не збирається.

Євросоюз запускає онлайн ресурс, що інформуватиме про переваги співробітництва України з ЄС
Представництво ЄС в Україні запустило спеціальний розділ на порталі «МЕТА» про переваги співробітництва України з ЄС. Онлайн-проект інформуватиме про діючі програми підтримки та можливості, які ЄС надає Україні. Спеціальний розділ сайту «Україна-ЄС» збиратиме інформацію про підтримку Євросоюзом реформ та історії успіху українців, які відчули переваги допомоги ЄС. На веб-сторінці також створено розділи «Гранти» та «Анонси», де публікуватимуться можливості для навчання, розвитку бізнесу, участі у заходах, грантів та конкурсів від ЄС.

Саміт Україна-ЄС відбудеться 9 липня
Наступний 20-й Саміт Україна-ЄС має відбутися 9 липня. Про це повідомив Президент Європейської Ради Дональд Туск у своєму Twitter. Серед іншого, на саміті обговорюватимуть боротьбу з корупцією, макрофінансову допомогу Євросоюзу для України та імплементацію Мінських угод (Джерело).

Німеччина вважає, що Україна та РФ мають домовитись щодо газогону «Північний потік-2»
14 травня Міністр економіки Німеччини Петер Альтмаєр під час візиту до Києва заявив, що Україна та Росія мають знайти рішення, яке враховує інтереси усіх залучених сторін щодо побудови газогону «Північний потік-2» (Джерело). Він також зазначив, що необхідно поважати інтереси України, в тому числі фінансові та виробити гарантії, щоб продовжити транзит газу Україною. В свою чергу, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначив, що «Північний потік–2» – це виключно геополітичний проект, покликаний чинити політичний тиск на Україну та Європу та який несе загрозу українській державі (Джерело).

Зазначимо, що Польща, країни Балтії та Данія також вважають, що «Північний потік-2» збільшить залежність ЄС від Росії. Крім того, у травні Польське управління захисту конкуренції та споживачів висунуло звинувачення «Газпрому» і ще п’яти компаніям через фінансування газогону «Північний потік-2». Вважається, що вони незаконно утворили консорціум для фінансування будівництва газогону (Джерело). У травні також стало відомо, що у Фінляндії Фонд «ClientEarth Юристи для Планети» подав до Адміністративного суду у фінському місті Вааса скаргу щодо згоди уряду країни на будівництво газопроводу «Північний потік-2» (Джерело). В свою чергу, у Німеччині екологічне об'єднання Nabu за допомогою суду намагається зупинити початок робіт зі спорудження газогону «Північний потік-2» на ділянці в Грайфсвальдській затоці (Джерело).

45,9% українців вважають, що Україна має вступити до Євросоюзу
45,9% українців вважають, що зовнішньополітичним напрямком України має бути вступ до Європейського Союзу. При цьому 41,4% українців скоріше або безумовно підтримують вступ до НАТО. Про це свідчать результати соціологічного опитуванняКиївського міжнародного інституту соціології.

Інфографіка про підтримку ЄС для Луганської та Донецької областей (Джерело)

Україна ризикує потрапити до офшорного списку країн Європейського Союзу
Україна може потрапити в офшорний список країн ЄС, якщо до кінця року не ратифікує Угоду MLI - Multilateral Instrument. Приєднавшись до багатосторонньої конвенції, країна отримає змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. Угода є частиною Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) з протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. Наразі Міністерство фінансів України очікує від Президента України надання повноважень на підписання Угоди MLI. Потім Угоду має ратифікувати парламент (Джерело).

Керченський міст є ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України Росією – заява ЄС
Європейський Союз засудив незаконну анексію Криму та Севастополя Росією і не визнає цього порушення міжнародного права. Ця заява була зроблена речником ЄС у зв'язку з частковим відкриттям Росією Керченського мосту. У повідомленні зазначається, що РФ побудувала міст до Кримського півострова без згоди України, що є ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України Росією. Будівництво мосту спрямоване на подальшу примусову інтеграцію незаконно анексованого півострова до Росії та його ізоляцію від України, частиною якої залишається Крим. В ЄС також відзначили, що міст обмежує прохід суден через Керченську протоку в українські порти Азовського моря (Джерело).

ЄС запровадив санкції проти 5 осіб, які організовували вибори Президента РФ в Криму
Рада ЄС запровадила додаткові санкції проти п’яти осіб за їх залученість до організації виборів Президента Росії на території незаконно анексованого Криму та міста Севастополь. Ці особи займали відповідальні посади у виборчих комісіях Криму та Севастополя і активно надавали підтримку та впроваджували політику, що підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Європейські санкції заборонять їм в’їзд до ЄС та заморозять активи в європейських країнах (Джерело). П’ять осіб додали до списку, яким вже введено санкції проти 150 людей та 38 організацій, причетних до незаконної анексії Криму або дестабілізації ситуації на Донбасі.

Крім цього, Україна наразі контактує з Європейським Союзом з метою посилити тиск на Росію для звільнення політичних в’язнів (Джерело).

Грузія може стати першою країною, з якою Україна імплементовуватиме Пан-Євро-Мед
11 травня між Україною та Грузією відбулись переговори щодо внесення змін до Угоди про вільну торгівлю. Відтак Грузія стане першою країною, з якою Україна буде реалізовувати Регіональну Конвенцію про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед) в рамках діючої Зони вільної торгівлі. Конвенція дозволяє країнам-учасницям використовувати сировину та комплектуючі одна одної для виробництва товару і користуватися при цьому тарифними преференціями – ввозити товари за зниженою або нульовою ставкою ввізного мита. Можливість приєднання України до Конвенції передбачена положеннями Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

На сайті МЕРТу зазначається, що експорт товарів до Грузії за 2 місяці 2018 року склав $66,7 млн і збільшився на $22,1 млн у порівнянні з 2 місяцями 2017 року (Джерело).

ЄС та Молдова провели засідання Ради Асоціації
3 травня Рада ЄС та Молдова провели четверте засідання Ради Асоціації відповідно до Угоди про асоціацію. Рада підтвердила зобов’язання обох сторін до політичної асоціації та економічної інтеграції через співпрацю у тісному партнерстві на засадах Угоди про асоціацію. ЄС підкреслив нагальну необхідність у досягненні прогресу щодо розслідування банківських шахрайств, що були виявлені у 2014 році. Рада Асоціації визнала зусилля Молдови щодо виконання Угоди про асоціацію, але підкреслила необхідність перетворення прийнятого законодавства та політики у конкретні дії. Рада Асоціації також привітала постійне збільшення обсягів торгівлі, зокрема, молдавського експорту на ринок ЄС. У зв'язку з цим Молдова звернулася з проханням про підтримку у збільшенні тарифних квот. Крім того, ЄС високо оцінив активну та конструктивну участь Республіки Молдова у багатосторонньому вимірі Східного партнерства та закликав Молдову продовжувати сприяти досягненню результатів на 2020 рік (Джерело).

ЄС не збирається йти на поступки США, щоб отримати звільнення від ввізних мит на метали
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп відклав введення ввізних мит на сталь і алюміній для Євросоюзу та деяких інших країн до 1 червня. В Європейській Комісії прийняли до відома рішення Сполучених Штатів, однак вважають, що ЄС має повністю та на постійній основі звільнятися від цих заходів. Водночас переговори на тлі загроз Євросоюз не вестиме. В ЄС також наголосили, що рішення США продовжує невизначеність на ринку, яка вже впливає на бізнесові рішення (Джерело). За словами заступника голови Європейської Комісії Юркі Катайнена, Євросоюз хоче покращити торговельні відносин із США, проте не збирається йти на поступки, щоб отримати звільнення від ввізних мит на метали (Джерело).

Публікації, що виходили за підтримки проекту «Громадська синергія»

Принципи збалансованого розвитку гідроенергетики

Національний екологічний центр України

В аналітичному документі розглядається світова практика оцінки гідроенергетичних проектів з метою ухвалення зважених рішень щодо можливості їх реалізації. Автори також розглянули можливості розвитку гідроенергетики в Україні на засадах збалансованого розвитку.
 

Гідроенергетика в енергетичній політиці Європейського Союзу

Національний екологічний центр України

У дослідженні розглядається Європейська енергетична стратегія, система відбору проектів енергетики та роль громадськості у цьому процесі, а також нові підходи до вирішення проблеми зберігання енергії.

Інструменти громадянського суспільства у прийнятті рішень щодо розвитку гідроенергетики

Національний екологічний центр України

В аналітичному документі розглядаються прогалини в національному законодавстві України, які суттєво обмежують права та загалом можливість громадян брати належну участь у прийнятті рішень, що можуть впливати на політику держави щодо навколишнього середовища.

Гідроенергетичний потенціал річок України: розвінчання міфів

Національний екологічний центр України

В аналітичному документі розглянуто історію становлення гідроенергетики України та динаміку її впливу на довкілля, наслідки та потенційні загрози ставлення до річок України виключно, як до гідроенергетичного ресурсу, європейські практики використання гідроенергетичного потенціалу, сучасне бачення екосистемних послуг річок та майбутнього гідроенергетики в контексті інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом.

Європейська система торгівлі викидами та перспективи впровадження системи торгівлі викидами в Україні

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика»

В аналітичному документі розглядається Європейська система торгівлі викидами, її розвиток та розширення. Проілюстровано особливості принципу «обмежуй та торгуй» системи торгівлі викидами, який забезпечує досягнення скорочення викидів в ЄС. Проаналізовано основні нормативні положення, які регулюють функціонування системи торгівлі викидами в ЄС та пов’язані із порядком продажу дозволів на аукціонах, розподілу дозволів між країнами, безкоштовного розподілу дозволів, використання коштів від продажу дозволів, імплементації законодавства про ЄСТВ.

Екологічна відповідальність: досвід ЄС та можливості для України

Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Експертно-дорадчий центр «Правова аналітика»

Цей аналітичний документ розглядає мету й основні вимоги Директиви 2004/35/ЄС Європейського Парламенту та Ради «Про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди», ухваленої 21 квітня 2004 р., а також описує процес перевірки її доцільності, проведеної Європейською Комісією. Документ містить рекомендації щодо шляхів впровадження цього правового інструменту у законодавство України.

Публікації закордонних аналітичних центрів

StrategEast Westernization Index 2018

StrategEast

В щорічному індексі вестернізації проаналізований ступінь, відповідно до якого 14 країн пострадянського простору прийняли західні інституційні та життєві стандарти з часу отримання незалежності.

Interdependencies of Eastern Partnership Countries with the EU and Russia: Three Case Studies

EU-STRAT

Асиметрична взаємозалежність з Росією є ключовим чинником, що впливає на внутрішні зміни у відповідь на політику ЄС у країнах Східного партнерства. Взаємозалежність може або полегшити, або обмежувати зміни, що вимагаються ЄС. В дослідженні проаналізована ця взаємозалежність в Україні, Білорусі та Молдові та чотирьох ключових секторах – торгівля, міграція, енергетика та безпека.

The dangerous geopolitics of Populism, and what NATO and the EU can do about it

The Royal Institute for International Relations

Недемократичні держави ризикують створити політичний вакуум в Центральній Європі. Штучно збуджуючи антиєвропейські почуття, вони стають більш вразливими до російської пропаганди. У найгіршому випадку ці держави можуть опинитися у відриві від Заходу.

Separation anxiety: European influence at the UN after Brexit

The European Council on Foreign Relations

Брекзит відбувається у невдалий час для Європи в Організації Об'єднаних Націй, оскільки Сполучені Штати, Росія та Китай кидають виклик ліберальному інтернаціоналізму, який пропагує Європейський Союз. Автори публікації вважають, що Німеччина та Франція повинні посилити свій вплив в ООН, щоб компенсувати Брекзит, тоді як Великобританія в кінцевому підсумку може виявити, що вона повинна тісно співпрацювати з ЄС у Нью-Йорку та Женеві.