Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного Партнерства за 1-15 жовтня 2017 р

19 жовтня 2017

Підготовлений проектом «Громадська синергія», що фінансується Європейським Союзом та виконується Міжнародним Фондом «Відродження»

 

Перша половина жовтня виявилась насиченою на всіх напрямках співпраці України з ЄС. Київ проінформував Брюссель, що здійснюватиме аналіз з перегляду доступу на європейський ринок, Венеціанська комісія та Європейський Союз підтримали створення окремого антикорупційного суду в Україні, а Європарламент прийняв резолюцію та засудив політику РФ в Криму. Цього місяця країни ЄС, нарешті, узгодили проект декларації до Саміту Східного Партнерства, і завдяки нашим європейським партнерам в тексті вдалось залишити згадку про європейські прагнення країн СхП. А Комітет Європарламенту ухвалив рекомендації до Саміту СхП та запропонував створити посилену модель співпраці з країнами-партнерами.
Але були й менш гарні новини. ЄС запровадив антидемпінгові мита на імпорт сталі гарячої прокатки з України, а також дав зрозуміти, що поки не готовий до перегляду умов торгівлі з Києвом. ПАРЄ, в свою чергу, прийняла резолюцію з критикою українського закону про освіту. Тепер, щоб поставити крапку у цьому питанні Київ очікує на рішення Венеціанської комісії. Євросоюз, в свою чергу, зробив нові кроки до створення європейського прокурора по боротьбі з фінансовими махінаціями та прийняв положення про безпеку поставок газу до країн-членів. Також на початку жовтня увага всієї Європи була прикута до подій в Іспанії – референдуму в Каталонії про незалежність.
Наприкінці дайджесту огляд найбільш цікавих публікацій закордонних та українських аналітичних центрів про Східне Партнерство, політику розширення Європейського Союзу, реформи в Україні, оборону та інше.

 

 

 

 

ВІДНОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

 

 

Україна ініціює аналіз додаткових можливостей економічної співпраці з ЄС. Брюссель не готовий.
Україна ініціюватиме аналіз можливого розвитку умов торгівлі з Європейським Союзом, перегляд умов доступу на європейський ринок та приєднання до митного союз. Про це за підсумками ІІ засідання Комітету асоціації Україна-ЄС в торговельному складі повідомила Торговий представник України Наталія Микольська. МЕРТ виходить з тієї позиції, що переговірний процес про вільну торгівлю з ЄС був завершений ще в 2012 році і з того часу структура економіки України та Євросоюзу зазнала змін. Проте в ЄС ці ініціативи поки що не знаходять значної підтримки, як серед українських урядовців та експертів. Зокрема, голова Представництва ЄС Хюг Мінгареллі вважає, що питання про перегляд квот для ЄС є болючим, оскільки Союз ще не вийшов повністю з кризи. А митний союз з Україною в ЄС розглядають як довгостроковий варіант, що не має його робити «мобілізуючим чинником у короткостроковій перспективі».

ЄС запровадив антидемпінгові мита на імпорт сталі гарячої прокатки з України
6 жовтня Європейський Союз запровадив антидемпінгові мита на імпорт сталі гарячої прокатки з України, Росії, Бразилії та Ірану. Це пов’язано з тим, що частка сталі гарячого прокату з цих країн на ринку ЄС зросла з 7,5% у 2013 році до 12,6% в середині 2016 року, а ціни на сталь знизилися на чверть. Щодо всіх українських виробників сталі мито було визначено у розмірі 19,4 відсотка від вартості сталі. (Джерело) Варто зазначити, що Європейський Союз наразі розробляє додаткові механізми захисту своїх виробників. Так, 3 жовтня переговірники від Європарламенту та Ради ЄС досягли згоди внести зміни до європейського антидемпінгового та антисубсидиційного законодавства. Воно покликане захистити європейських виробників в рамках міжнародних зобов'язань ЄС у Світовій організації торгівлі. Очікується, що нове законодавство запрацює до кінця року.

Венеціанська комісія та ЄС підтримали створення антикорупційного суду в Україні
Європейська комісія «За демократію через право» прийняла висновки щодо двох законопроектів Верховної Ради про створення антикорупційних органів. Венеціанська комісія розкритикувала проект закону про створення антикорупційних палат в існуючих судах та підтримала законопроект про створення окремого антикорупційного суду. Проте останній ще має бути допрацьований. В свою чергу, в представництві ЄС також наголосили, що «Вищий спеціалізований антикорупційний суд повинен бути створений як незалежна і окрема установа від існуючої структури судової влади». Більше того, Представництво виразило готовність сприяти прозорості процесу відбору суддів.

Детальніше про позицію влади та висновки Венеціанської комісії щодо антикорупційного суду читайте у статтях нижче:
Загроза з Венеції: хто переконав Порошенка підтримати ідею антикорупційного суду (Європейська правда)
Антикорупційний суд та неординарні рішення: що доручила Україні Венеціанська комісія (Європейська правда)

ПАРЄ прийняла резолюцію щодо нового закону України про освіту
12 жовтня ПАРЄ ухвалила резолюцію, що виражає стурбованість Асамблеї з приводу положень про навчання мовами національних меншин у новому Законі про освіту. Асамблея висловила жаль у зв'язку з тим, що не було ніяких реальних консультацій з представниками національних меншин. На думку ПАРЄ «нове законодавство, схоже, не відповідає належному балансу між офіційною мовою і мовами національних меншин» та призводить до значного скорочення прав раніше визнаних національних меншин щодо їх власної мови в освіті. Асамблея також звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту. Резолюція ПАРЄ носить рекомендаційний характер. Наразі Україна очікує рішення Венеціанської комісії щодо закону про освіту та заявляє про свою готовність врахувати її висновки в законі. Новий закон про освіту став об’єктом для критики сусідніх країн: Румунії, Болгарії, Греції, Польщі, Молдови та Росії. Та найгостріша критика була з боку Угорщини.

Європарламент прийняв резолюцію щодо ситуації в анексованому Криму
5 жовтня Європейський Парламент прийняв резолюцію, якою звинуватив Росію в порушенні прав людини в анексованому Криму, зокрема щодо кримських татар. Європарламентарі виступили з вимогою звільнити незаконно засуджених активістів, які виступали проти анексії Криму. ЄП заявив, що проти всіх осіб, звинувачених у грубих порушеннях прав людини, мають бути введені санкції. Парламентарі закликали ЄСПЛ у пріоритетному порядку розглядати всі позови, подані з Криму. В резолюції говориться про підтримку територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах. Також міститься занепокоєння з приводу мілітаризації кримського півострову, що загрожує регіональній та загальноєвропейській безпеці.

Країни-партнери ЄС приєднались до санкцій, введених за підрив територіальної цілісності України
Україна, Албанія, Чорногорія та Норвегія приєдналися до санкцій ЄС проти 149 осіб – переважно росіян, та 38 компаній, чиї дії підривали територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Санкції були введені Європейським Союзом в березні 2014 року та подовжені у вересні 2017 року до 15 березня 2018 року. Обмежувальні заходи передбачають замороження активів та заборону на в’їзд.

Соціологічне опитування про ставлення українців до безвізового режиму
«Динаміка міграційних настроїв українців». Опитування проведено соціологічною групою «Рейтинг» в період з 8-18 вересня 2017 року. Один з фокусів дослідження – ставлення українців до безвізового режиму та його наслідки для України.

 

 

 

 

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

 

 

В ЄС узгодили проект декларації до Саміту Східного Партнерства
11 жовтня постійні представники країн-членів Європейського Союзу узгодили попередній варіант декларації до саміту Східного Партнерства, що відбудеться в листопаді 2017 року. Найбільші дискусії точились довкола узгодження формулювання про європейські прагнення партнерів ЄС, противниками чого виступали Німеччина та Нідерланди. За результатами переговорів дійшли згоди, що «європейські прагнення» в документі звучатимуть не як «recognise the European aspirations», а як «acknowledge the European aspirations» – формулювання, яке вже було у Ризькій декларації Саміту Східного партнерства 2015 року. В українському варіанті «acknowledge» та «recognise» перекладаються, як «визнавати». Проте в англійські мові перший варіант є напівтону менш потужним за значенням. На вимогу Нідерландів в тексті декларації також буде згадка про те, що Угода про асоціацію з Україною набула чинності після ухвалення Європейською Радою грудневої заяви 2016 року про те, що Угода не гарантує Україні членства в ЄС, гарантії колективної безпеки тощо. Також за наполяганням Угорщини до проекту декларації внесено заклик до «міцнішої взаємодії країн-партнерів у модернізації систем освіти», «дотримання прав, які вже мають представники національних меншин» тощо. Наразі проект декларації має бути підтриманий країнами-партнерами СхП.

Детальніше про підготовку декларації до Саміту Східного Партнерства читайте в статтях нижче:
У ЄС залишили згадку про європейські прагнення України і партнерів до саміту «Східного партнерства» (Радіо Свобода)
Маневри з європейським вибором: як пропишуть мрії України в документах Східного партнерства (Європейська правда)

Комітет Європарламенту ухвалив рекомендації до Саміту Східного Партнерства
10 жовтня Комітет Європейського Парламенту з закордонних прийняв проект резолюції з рекомендаціями європейським інституціям до Саміту Східного Партнерства. На наступному саміті пропонується:
  • Створити цільовий фонд для інвестицій в Україну, Грузію та Молдову.
  • Створити модель «СхП+», яка передбачатиме приєднання до митного, енергетичного чи цифрового союзів, Шенгенської зони, скасування тарифів на мобільний роумінг.
  • Підтримати економічні реформи в країнах-партнерах, спрямовані на поступове скасування монополій, обмеження ролі олігархів, попередження відмивання грошей та ухилення від сплати податків.
  • Зберегти колективний тиск на Росію для врегулювання конфліктів у Східній Україні, на окупованих територіях Абхазії, Південної Осетії та Придністров'я.
  • Підтримати розгортання збройної поліцейської місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) у Східній Україні.
Очікується, що голосування в Європарламенті за текст резолюції відбудеться у листопаді.

Опитування громадської думки про сприйняття ЄС у країнах Східного Партнерства
Щорічнеопитування проведено проектом «Східне сусідство ЄС». Результати показали, що майже половина (44%) всіх громадян Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Республіки Молдова та України позитивно ставляться до Європейського союзу, в порівнянні з 13%, які сприймають його негативно.

 

 

 

 

НОВИНИ З ЄС

 

 

6 країн ЄС продовжать прикордонний контроль в Шенгенській зоні
13 жовтня Німеччина, Франція, Австрія, Швеція, Данія та Норвегія повідомили, що країни продовжать внутрішній прикордонний контроль в Шенгенській зоні до квітня-травня 2018 року. Термін дії прикордонного контролю у Франції закінчується 31 жовтня, а в інших п’яти країнах – 11 листопада. 11 травня цього року Рада ЄС дозволила Німеччині, Австрії, Швеції, Данії та Норвегії в останній раз на 6 місяців продовжити прикордонний контроль відповідно до правил Шенгену. Втім, у вересні Єврокомісія подала пропозицію внести зміни до 25 і 27 статті Шенгенського кодексу та дозволити відновлення контролю на внутрішніх кордонах терміном до одного року (замість шести місяців), якщо держава зіштовхується з серйозними загрозами внутрішній безпеці.

В ЄС 20 країн створюють європейського прокурора проти фінансових махінацій
5 жовтня Європейський парламент підтримав створення Офісу європейського публічного прокурора (EPPO). А 12 жовтня регламент про створення Європейського прокурора було прийнято 20 країнами-членами ЄС в рамках механізму «просунутого співробітництва». Попередньо, 5 липня, Європарламент прийняв Директиву, що встановлює правову основу для роботи європейської прокуратури. EPPO займатиметься розслідуваннями фінансових махінацій і зловживань коштами ЄС, зокрема щодо ПДВ. Очікується, що Офіс європейського публічного прокурора запрацює до 2021 року.

В ЄС прийняли положення, що сприятимуть безпеці поставок газу до країн-членів
9 жовтня Рада ЄС прийняла переглянуті положення про забезпечення безпеки постачання газу до ЄС. Нові положення запроваджують принцип «солідарності» – сусідні держави постачатимуть газ країні-сусіду у випадку кризи пропозиції. Впроваджується більш тісна регіональна інтеграція через застосування сумісних оцінок спільних ризиків. Газові компанії повинні будуть повідомляти регулятора про довгострокові контракти, які мають відношення до безпеки поставок (якщо вони забезпечують більше 28% річного споживання газу в державі).

В Каталонії пройшов референдум про незалежність. Іспанія та ЄС його не визнають
1 жовтня в Каталонії пройшов референдум про незалежність від Іспанії – 90,18% мешканців проголосували за відділення. Уряд Іспанії не визнає законності референдуму. В Єврокомісії також вважають референдум незаконним та попереджають, що відділення від Іспанії означатиме для Каталонії вихід з ЄС. Наразі Уряд Іспанії дав Каталонії час до 19 жовтня, щоб пояснити, чи проголосив регіон незалежність після референдуму. Мадрид також попередив, що в разі проголошення незалежності, він скористається 155-ю статтею конституції, яка передбачає запровадження прямого правління та тимчасове призупинення автономії.

Єврокомісія дала місяць Угорщині на виправлення закону про НУО
4 жовтня Єврокомісія винесла аргументовану думку щодо законодавства Угорщини про закордонне фінансування НУО. Закон зобов’язує НУО, які отримають більше ніж 24 тис. євро з-за кордону, реєструвати себе та позначати в усіх публікаціях, як «організації, що підтримуються з-за кордону». В іншому разі їм загрожує закриття. Якщо впродовж місяця Угорщина не виправить ситуацію, ЄК може передати справу до Суду ЄС. Варто зазначити, що Угорщина не єдина країна проти якої відкрита процедура порушення. Справи, що відкриті проти інших країн за секторами політики, дивіться тут.

 

 

 

 

ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ

 

 

Закордонні дослідження
  1. Ukraine Reform Monitor: October 2017. Carnegie Endowment for International Peace. Фонд Карнегі, що працює з групою українських вчених, опублікував моніторинг з оцінки якості та масштабів реформ в Україні. Період охоплення: квітень-жовтень 2017 року.
  2. EU enlargement: door half open or door half shut? The Centre for European Reform. Розширення ЄС після Холодної війни є одним з його найбільш успішних проектів. Це забезпечувало процвітання та стабільність в регіоні. Відповідно до Договору про ЄС, кожна європейська країна, що поважає цінності Євросоюзу, може подати заявку на членство в Союзі. Та чи так це на практиці?
  3. V4+Security – Strengthening The Eastern Frontier. Centre for Euro-Atlantic Integration and Democracy. В публікації розглядається потенціал військового співробітництва України з країнами V4 та їх можлива роль в інтеграції України зі структурами західних організацій. Сьогодні існує справжній шанс посилити військове співробітництво між НАТО, Вишеградською групою та силами, що не входять до ЄС. А регіональне співробітництво має бути пріоритетним для забезпечення стабільності в Східній Європі.
  4. ‘Mourning for America’: Donald Trump’s Climate Change Policy. The Finnish Institute of International Affairs. Сьогодні Адміністрація Президента Дональда Трампа швидко рухається у напрямку ліквідації існуючої кліматичної політики в США. В аналізі підкреслюється, що наявна система стримування та противаг в країні обмежуватиме внутрішній порядок денний США з дерегуляції. Проте, дії Трампа можуть підірвати витончений баланс інтересів у міжнародних переговорах з питань клімату.
  5. Gender Equality Index 2017: Measuring gender equality in the European Union 2005-2015 – Report. European Institute for Gender Equality. У доповіді надається комплексна оцінка стану справ та прогресу у досягненні гендерної рівності в країнах ЄС. В дослідженні зазначається, що у Швеції та Данії найкраща ситуація серед країн ЄС з гендерною рівністю, найгірша – в Греції та Угорщині.

 

 

Українські дослідження
  1. "Дорожня карта" реформ у політиці управління природними ресурсами. DiXi Group. Базуючись на висновках Індексу управління природними ресурсами (RGI) в аналітичному матеріалі розглянуті шляхи для реформування 11 аспектів державної політики, об’єднані у 3 великі групи – прозорість та доступу до інформації, задачі на шляху дерегуляції бізнесу, включення інтересів місцевих громад.
  2. Аналіз державних стратегічних документів щодо врахування адаптованих для України Цілей Сталого Розвитку до 2030 року. Інститут суспільно-економічних досліджень. В аналітичній доповіді представлено результати дослідження стратегічних документів державної політики України щодо врахування в них Цілей Сталого Розвитку до 2030 року, схвалених 25 вересня 2015 року 193-ма державами-членами Організації Об’єднаних Націй на саміті зі сталого розвитку в Нью-Йорку й адаптованих для України.
  3. «Україна в координатах Східного Партнерства 2017-2020 рр.». Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. В документі проаналізовано 20 очікуваних досягнень до 2020, визначених Брюсселем у Спільному робочому документі щодо Східного Партнерства. Вони розглянуті на предмет реальності отримання Україною проміжних результатів до Саміту Східного Партнерства в листопаді 2017 року, а також амбітності та досяжності кінцевих цілей до 2020 року.

 

Основні цифри
Всього компаній-членів287на 27.03.24
Кількість КУА281на 27.03.24
Кількість адміністраторів НПФ17на 27.03.24
Кількість ІСІ1789на 27.03.24
Кількість НПФ*55на 27.03.24
Кількість СК*1на 31.01.24
Активи в управлінні КУА, млн грн608 656на 31.01.24
Активи НПФ в адмініструванні, млн грн2 815на 31.01.24