Дайджест новин з євроінтеграції, Європейського Союзу та Східного Партнерства за 1-17 вересня 2017 р.

Політичний сезон в Україні стартував з важливої віхи у відносинах Києва та Брюсселя – 1 вересня набрала чинності Угода про асоціацію. На цьому фоні в експертному середовищі розпочалась дискусія про майбутній формат співпраці між Україною та Європейським Союзом. Що далі: асоціація з Шенгенською зоною чи приєднання до митного союзу ЄС? Європарламент наразі також розробляє новий формат співпраці з Україною в рамках Східного Партнерства – «СхП-плюс». Серед іншого він передбачає додаткове фінансування на підтримку розвитку України. Низка важливих подій відбулась і в самому Європейському Союзі. Єврокомісія визначила пріоритетні напрямки роботи на майбутній рік, а також представила своє бачення майбутньої реформи ЄС. Європарламент, в свою чергу, прийняв законопроект щодо протидії газовим кризам, який має забезпечити надійність газопостачання до Союзу. Наприкінці дайджесту приємний бонус – огляд публікацій аналітичних центрів.Про ці та інші новини читайте детальніше в огляді новин за 1-17 вересня.

ВІДОСИНИ УКРАЇНА-ЄС

Набрала чинності Угода про асоціацію
1 вересня в повному обсязі набрала чинності Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Угода була підписана ще в 2014 році, але до цього часу значна її частина перебувала у статусі «тимчасового застосування» – охоплювала лише ті частини документа, що входять до компетенції Брюсселя. Це пов’язано зі спробою заблокувати Угоду на референдумі у Нідерландах. З 1 січня 2016 року розпочалося тимчасове застосування Глави IV Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВ ЗВТ), яка була відкладена до 2016 року через тиск Росії. Наразі Україна має імплементувати Угоду про асоціацію відповідно до встановлених термінів. Зокрема, 5 вересня Урядовий портал опублікував низку законопроектів у сфері європейської інтеграції, які потребують невідкладного розгляду Верховною Радою України.

Читайте детальніше щодо набрання чинності Угоди про асоціацію в експертних публікаціях :

Безпека праці, боротьба з наркотиками та інше: що нового несе Україні ратифікована асоціація
Життя після Угоди про асоціацію: нове завдання для України
Асоціація на роздоріжжі: чому боротьба за угоду з ЄС не припиниться 1 вересня
Угода без ейфорії: хто заважає Україні виконати асоціацію з ЄС

Київ запропонував Брюсселю нові формати співпраці
Україна на саміті з ЄС (12-13 липня) передала європейській стороні нові ініціативи щодо власного бачення стратегічного довгострокового співробітництва з Євросоюзом. Серед них: асоціація з Шенгенською зоною, приєднання до митного союзу ЄС, приєднання до енергетичного союзу ЄС, вступ в дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку. Про це повідомив Президент України 7 вересня під час щорічного послання до парламенту.

Детальніше про реальність та доцільність таких ініціатив читайте в оцінках експертів:

Майже членство у ЄС: що запропонував Порошенко і що ще може зробити Україна
Нова сходинка чи євроінтеграційний глухий кут: чи потрібен Україні митний союз з ЄС
Зупинитися без членства: чим небезпечна для України ідея про митний союз з ЄС
Should Ukraine aim to join the EU’s customs union?

В Європарламенті підписали рішення про додаткові торговельні квоти для України
13 вересня президент Європейського парламенту Антоніо Таяні та заступник міністра з питань справ Євросоюзу головуючої у ЄС Естонії Матті Маасікас підписали Регламент ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій терміном дії на 3 роки. Очікується, що відповідний законодавчий акт буде опубліковано наприкінці вересня, а чинності він набуде з 1 жовтня 2017 року. Тарифні квоти на зернові буде відкрито з 1 січня 2018 року, оскільки їх застосування потребуватиме прийняття окремого імплементаційного регламенту Європейської Комісії (Джерело). Додаткові квоти на імпорт за нульовим тарифом передбачені для таких сільськогосподарських продуктів: натуральний мед – 2 500 тонн, оброблені помідори – 3 000 тонн, виноградний сік – 500 тонн, овес – 4 000 тонн, пшениця – 65 000 тонн, кукурудза – 625 000 тонн, ячмінь – 325 000 тонн, крупи та гранули з деяких злаків – 7 800 тонн. Окрім цього, передбачено повне зняття імпортних мит на декілька промислових товарів: добрива, барвники, пігменти та інші фарбувальні речовини, взуття, мідь, алюміній, а також телевізійне та звукозаписувальне обладнання. (Джерело)

Представництво ЄС закликало до повного фінансування суспільного мовлення в Україні
Представництво ЄС в Україні підтримало заклик експертів РПР з медіа-реформи до Уряду закласти повне фінансування суспільного мовлення у держбюджеті на 2018 рік. В Представництві наголосили, що це має важливе значення для незалежності суспільного мовлення. Експерти з РПР закликали Уряд передбачити фінансування ПАТ «НСТУ» у розмірі 1 млрд. 535 млн. 367 тис. грн., а також надати разове додаткове бюджетне фінансування на покриття витрат із обслуговування боргу ПАТ «НСТУ» перед Euronews SA, успадкованого суспільним мовником від колишнього державного телебачення.

Представництво ЄС закликало запустити Верховний Суд України, якщо не буде обрано всіх 120 кандидатів
25 вересня Вища рада правосуддя завершить слухання з розгляду кандидатів до Верховного Суду. В Представництві ЄСнаголосили, що призначення нового складу суддів Верховного Суду дає Україні історичну можливість вивести судову реформу в країні на новий рівень. Але високі вимоги можуть привести до того, що цього року будуть заповнені не всі 120 місць. Втім, Верховний Суд може розпочати роботу при наявності щонайменше 65 суддів. В Представництві застерігають, що призначення хоча б кількох суддів із заплямованою репутацією може підірвати довіру до всієї реформи. Наразі зі 120 відібраних ВККС кандидатів до чотирьох касаційних судів у складі Верховного суду 30 мають негативний висновок Громадської ради доброчесності. (Джерело)

Соціологічне опитування щодо підтримки європейцями членства України в ЄС та НАТО
58% європейців підтримують вступ України до НАТО, 48% – вступ України до Європейського Союзу. Найбільша підтримка ідеї вступу України в ЄС в Литві і Польщі – 68% і 67% відповідно, найменша – в Нідерландах – 27%. Рівень підтримки у Франції, Німеччині та Великобританії – менше половини опитаних. Найбільша підтримка вступу України до НАТО в Литві та Польщі – 72% і 76% відповідно. Соціологічне дослідження проведено KANTAR PUBLIC на замовлення Ялтинської європейської стратегії (YES).

САНКЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС

ЄС продовжив санкції за підрив суверенітету України
Європейський Союз продовжив санкції до 15 березня 2018 року проти 149 осіб – переважно росіян, та 38 компаній, чиї дії підривали територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України. Санкції передбачають замороження активів та заборону на в'їзд до ЄС. Зі списку було виключено 4 особи, які померли, та 3 компанії, що об`єднались у «Кримські морські порти». Остання була додана до санаційного списку.

В Нідерландах перевіряють компанії, що брали участь в будівництві мосту з РФ до АР Крим
Податкова та митна служба Нідерландів розпочали перевірку можливої участі двох компаній з країни у незаконному будівництві Керченського мосту, який має з’єднати РФ з анексованим Кримом. За повідомленнями ЗМІ, Dematec Equipment зробила для будівництва моста одну з машин, яка прокладала важкі труби на морському дні в якості основи для опор моста, а компанія Bijlard Hydrauliek поставила «найважливішу частину» для цієї машини. У Dematec Equipment вважають, що не порушували санкційний режим, оскільки поставили машину в Росію, а не до Криму. Як зазначалось вище, цього місяця ЄС продовжив санкції проти компаній, діяльність яких підривали територіальну цілісність та суверенітет України.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ЄС

Європейський суд дозволив ЄС зобов’язувати країни приймати мігрантів відповідно до квот
6 вересня Європейський суд відхилив скаргу, подану урядами Словаччини та Угорщини проти політики ЄС з розподілу мігрантів, та підтримав право ЄС зобов’язувати країни-члени приймати біженців. Рішення суду є остаточним і не може бути оскаржене. В Єврокомісії вже попередили, що вразі відмови Польщі, Угорщини та Чеської Республіки приймати мігрантів, справи проти них можуть бути передані до суду ЄС і країни зіштовхнуться з великими штрафами. Втім, в Угорщині та Словаччині, не зважаючи на рішення суду, вже заявили, що не збираються приймати мігрантів. Програма з розселення біженців закінчується 26 вересня. Але в ЄК повідомили, що рішення Ради про переселення поширюватиметься на всіх мігрантів, хто відповідає вимогам заявника та прибув до Греції чи Італії до 26 вересня 2017 року.

Європарламент схвалив законопроект щодо протидії газовим кризам в ЄС
Європейський парламент підтримав законопроект щодо попередження газових криз та безпеки поставок газу до Європейського Союзу. Законопроект вводить поняття «принципу солідарності» – сусідні держави постачатимуть газ країні-сусіду у випадку кризи пропозиції. Впроваджується більш тісна регіональна інтеграція через застосування сумісних оцінок спільних ризиків, а також планів профілактичних та надзвичайних заходів для потенційного дефіциту природного газу. Газові компанії повинні будуть повідомляти регулятора про довгострокові контракти, які мають відношення до безпеки поставок (якщо вони забезпечують більше 28% річного споживання газу в державі). Тепер текст закону має схвалити Рада ЕС. Нові правила покликані запобігти негативним ефектам для ЄС від газових криз у регіоні, як у 2006 та 2009 роках між Україною та Росією.

Президент Єврокомісії визначив пріоритети ЄС на наступний рік та окреслив власне бачення майбутнього розвитку ЄС
13 вересня Президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер виступив зі щорічним зверненням у Європарламенті в якому оголосив про пріоритети ЄС на наступний рік та представив своє бачення розвитку Європейського Союзу до 2025 року.
5 головних пріоритетів для ЄС:

• Зміцнення європейської торгової програми (мова зокрема йде про торговельну угоду з Канадою, політичну угоду з Японією про нове економічне партнерство, посилення економічної співпраці з Мексикою, країнами Південної Америки, Австралією та Новою Зеландією).
• Зміцнення європейської промисловості та посилення її конкурентоспроможності.
• Лідерство Європи в боротьбі зі зміною клімату.
• Захист європейців у сфері цифрових технологій.
• Вирішення міграційної проблеми.

Президент ЄК також запропонував:

• Створити орган з питань праці задля контролю виконання законодавства Євросоюзу в області мобільності робочої сили.
• Відкрити Шенгенську зону для Болгарії, Румунії та Хорватії.
• Всі країни ЄС мають приєднатися до зони євро (окрім, Великобританії та Данії) та Банківського союзу.
• Надати надійні гарантії членства для Західних Балкан.
• Приймати рішення кваліфікованою більшістю у питаннях щодо корпоративного оподаткування, податку на додану вартість, податків для цифрової промисловості, фінансових операцій та частини рішень зовнішньої політики.
• Створити європейського міністра з економіки та фінансів.
• Створити повноцінний Європейський оборонний союз
• Запровадити нові правила фінансування політичних партій та фондів з метою запобігання фінансування антиєвропейських екстремістів.
• Створити єдиного президента ЄС за рахунок об'єднання посад президентів Європейської комісії та Європейської ради.

Частковий перекладпромови Президента ЄК українською мовою.

У Фінляндії запустили центр з протидії гібридним загрозам
6 вересня у Фінляндії відкрили центр з протидії гібридним загрозам. До його складу входять 12 країн з ЄС та НАТО: Фінляндія, Швеція, Норвегія, США, Франція, Німеччина, Великобританія, Іспанія, Польща, Естонія, Латвія і Литва. Очікується, що інші країни НАТО та ЄС також приєднаються до цього центру. Центр досліджуватиме гібридні загрози: поширення неправдивої інформації, атаки проти інформаційних систем, а також інші види атак за допомогою сучасних технологій. Центр є національною ініціативою Фінляндії та створений в рамках Спільного Комюніке ЄС «Joint Framework on countering hybrid threats – a European Union Response», прийнятого у квітні 2016 року. У липні 2016 року ЄС і НАТО також підписали спільну декларацію, де передбачено співробітництво у протидії гібридним загрозам. Очікується, що Центр стане платформою для посилення співпраці між ЄС та НАТО.

СХІДНЕ ПАРТНЕРСТВО

Європарламент запропонував нову модель СхП –_{­­ ­­}«Східне Партнерство-плюс»
Європейський парламент напрацьовує проект доповіді з рекомендаціями іншим європейським інститутам щодо програми Східного Партнерства, де пропонує створити модель «Східне Партнерство-плюс» для України, Молдови та Грузії. Вона передбачає скасування плати за роумінг у мобільному зв’язку між Європейським Союзом і трьома країнами, запровадження для них односторонніх тарифних преференцій, створення широкополосних каналів зв’язку високої потужності та створення трастового фонду для інвестицій в Україну й інших країн-учасниць СхП, які досягли найбільшого прогресу в реформах. Як раніше стало відомо, конференцію донорів для фінансування плану допомоги Україні планують провести в лютому-березні 2018 року. У проекті документа також пропонується запровадити нові санкції щодо Росії, наголошується на підтримці відновлення повного суверенітету України в Криму та запропоновано чітко підтримати європейські прагнення країн-партнерів. Джерело

ОГЛЯД ПУБЛІКАЦІЙ АНАЛІТИЧНИХ ЦЕНТРІВ

1. Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». Національний інститут стратегічних досліджень.
2. Інтеграція без членства. Потенціал і межі асоціації України з ЄС. Словацька асоціація зовнішньої політики. У публікації розкриваються можливості вдосконалення інституційних механізмів співробітництва України з ЄС в рамках Угоди про асоціацію та ГВ ЗВТ. Розглядається досвід угод ЄЕЗ (Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн), угод зі Швейцарією та ін. Проаналізована динаміка економічного співробітництва, зовнішньої торгівлі та прямих іноземних інвестицій між Україною та ЄС, Україною та Словаччиною, Закарпатською областю та Східною Словаччиною. В публікації також надані рекомендації щодо поліпшення інституційної співпраці між Україною та ЄС в рамках Угоди про асоціацію.
3. Making Association with the EU a Modernizing Tool: towards a more focused, developmental and innovative approach. EU-STRAT. Угоди про асоціацію мали зблизити країни Східного Партнерства та ЄС, а також посприяти їх модернізації, як під час розширення ЄС на Центральноєвропейські країни. Автори публікації піднімають питання: чи були ці очікування виправданими та чи може Угода стати таким інструментом модернізації? Яку підтримку надає ЄС в імплементації та чи є вона ефективною?
4. A strong Europe needs a strong Ukraine. European Council on Foreign Relations. У публікації народний депутат України Ганна Гопко визначає ключові сильні сторони України та їх співвідношення з інтересами ЄС. Серед них: стабільна Україна, як фактор стримування агресивної політики Росії, роль України у забезпеченні регіональної безпеки, відносини НАТО та України, ядерне нерозповсюдження та інше.
5. Eastern neighbours, contested spaces. The European Union Institute for Security Studies. У публікації порівнюються відносини країн Східного Партнерства з ЄС та Росією за наявними конфліктами, економікою та людським капіталом.
6. How the West can contain - and end - the conflict in Ukraine. The Centre for European Reform. В аналітичній записці розкривається роль кодифікації санкцій США проти Росії у врегулюванні ситуації в Україні, які з однієї сторони запобігли кулуарним домовленостям Трампа з Путіним, а з іншого – створили трансатлантичний розкол. Зачіпаються питання реалізації Мінських домовленостей, відправлення місії ООН на окуповані території Донбасу та можливі сценарії щодо ОРДЛО.
7. Controlling Chaos: How Russia manages its political war in Europe Controlling Chaos: How Russia manages its political war in Europe. European Council on Foreign Relations. В аналітичному документі зазначається, що Росія за допомогою власних високопосадовців, медіа, лобістів та шпигунів намагається дестабілізувати ситуацію в Європі, послабити ЄС та НАТО. Автор документу пропонує Європі приймати більш рішучі дії для свого захисту, не відмовляючись від спроб умовити Росію змінити політичний курс.
8. EU Defence Policy Needs Strategy. German Institute for International and Security Affairs. Після публікації Глобальної стратегії ЄС в червні 2016 року Європейський Союз досяг успіхів у сфері CSDP. Зокрема, ЄС розпочав низку ініціатив, спрямованих на розширення стратегічної автономності ЄС. В аналітичній записці розглядається запуск таких механізмів, як PESCO, CARD та ін.