Загальні збори членів УАІБ обговорили актуальні питання ведення бізнесу, ризики та можливості

У 2018 році, як і в попередні чотири роки, зусилля Українською асоціації інвестиційного бізнесу були спрямовані на те, щоб втримати ситуацію на ринку у межах допустимого рівня регуляторного ризику, не опускаючи планку до рівня, коли шкода, завдана бізнесу від безсистемного державного втручання, може стати непоправною.

Так охарактеризував діяльність Асоціації у минулому році Головуючий Ради УАІБ Дмитро Леонов на Загальних звітно-виборних зборах членів УАІБ, які відбулися 14 березня у Києві.

Чимало сил і ресурсів йшло на те, щоб попередити той негатив від регуляторних та законотворчих ініціатив, який міг би призвести до непоправних збитків і інвесторів, і всього ринку як економічної системи, сказав він, зазначивши, що нинішня система регулювання фондового ринку багато в чому поступово перетворюється на шоу-бізнес, а окремі ініціативи і подання інформації часто нагадують ток-шоу або піар-акції.

Як свіжий приклад Д. Леонов навів недавно поширене регулятором повідомлення про ризики покупців майнових прав на об’єкти житлового будівництва через купівлю форвардних контрактів, які є цілком законним і дозволеним інструментом. Він зауважив, що подібні інформаційні заходи з боку державного органу можуть штучно спровокувати панічну поведінку інвесторів і дестабілізувати національний ринок нерухомості, який нині є серед драйверів розвитку економіки країни. «Немає ніякого значення у який «папір» загортати цеглу – в інвестиційні договори, цільові облігації, форвардні контракти, наголосив Д. Леонов. Основна проблема не в інструменті, яким оформлено зобов’язання забудовника, а в тому, щоб забудовник вчасно заклав у кладку цю цеглу, щоб законним способом будувався будинок і вчасно були виконані ці інвестиційні зобов’язання». Усі проблеми із виконанням зобов’язань по фінансових інструментах, випущених на ринку нерухомості свого часу були викликані кризовими явищами у будівельній галузі та неможливістю своєчасно здати в експлуатацію об’єкти будівництва. У свою чергу, інвестиційний бізнес намагається максимально ефективно працювати для своїх клієнтів, інвестуючи у найбільш доходні та доступні інструменти, і не треба до інституційних інвесторів прив’язувати проблеми інших галузей економіки, підкреслив він.

Ще однією проблемою, над вирішенням якої працювала Асоціація, Д.Леонов назвав прийняті законодавчі норми, які дали абсолютно зворотній ефект, ніж очікувалося. Це, зокрема, стосується  процедури squeeze-out в акціонерних товариствах. Застосування цієї зарубіжної практики, притаманної країнам з розвинутим ринком капіталу, у вітчизняних реаліях призвело до того, що всі портфельні інвестори, хто очікував, що у них викуплять акції за «справедливою ціною», глибоко прорахувалися в ступені розуміння слова «справедливість» вітчизняними емітентами. Тому сьогодні УАІБ разом з іншими професійними Асоціаціями вимагає перегляду відповідних норм закону з точки зору конституційності цього механізму викупу акцій. 

Головуючий Ради УАІБ зупинився також на законопроектах (зокрема, на так званому законі про «СПЛІТ» та пов’язаних з ним законопроектах), через які регулятор інтенсивно намагається поміняти рамку регулювання, в тому числі й діяльності з управління активами інституційних інвесторів. «У цій ситуації загроза змін у регулюванні фінансового сектору та їхніх руйнівних наслідків настільки системна, що проти неї об’єдналася більшість небанківських фінансових установ, сказав він. При цьому ми не проти того, щоб регулятор був сильним і ефективним, ми проти руйнівних і непрогнозованих ініціатив. На жаль, наш регулятор, здебільшого, або не чує ринок, або, якщо й чує, то не розуміє. І поки це не поміняється, ми будемо виступати проти, підкреслив Д.Леонов. 

Болючим для галузі напрямком стала і пенсійна реформа, що буксує. Це ті очікування, які вже другий десяток років не справджуються. Як позитив у цьому напрямку у минулому році Головуючий Ради назвав  виправлення деяких помилок, зокрема, у податковій сфері, а саме - повернення недержавним пенсійним фондам неприбуткового статусу. Однак ця помилка вже негативно вплинула на діяльність та розвиток НПФ і її виправлення не дає симетричного зворотного ефекту. Без запровадження обов’язкового накопичувального рівня пенсійної системи ситуація і надалі не зміниться. «Надії ми не втрачаємо, але й ілюзій не маємо", - сказав він, а також закликав компанії працювати з клієнтами НПФ самостійно, не сподіваючись на державну підтримку.

Д. Леонов також висловив занепокоєння, що, якщо ситуація не зміниться, скоро на фондовому ринку не залишиться інструментів, у які можна буде вкладати кошти клієнтів портфельних інвесторів. Не можна лише на одному ринку державних облігацій, який прекрасно освоїли не тільки фінустанови, але й окремо взяті представники фінансових регуляторів, відродити фондовий ринок. І поодинокі цінні папери зарубіжних емітентів, допущені на вітчизняний ринок тут особливо поки не допоможуть. Треба тверезо оцінювати економічний потенціал національних секторів економіки та підприємств, які його уособлюють та створювати умови їхнього долучення до вітчизняного ринку капіталу.

Говорячи про євроінтеграцію, Д.Леонов спрогнозував, що наступні рік-два будуть серйозними каталізаторами можливо не дуже приємних та раціональних процесів. Оскільки закінчується термін виконання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом у сфері фінансових послуг, треба мати на увазі, що у Європі багато що помінялося і вже не працює так, як ми зобов’язувалися запровадити. Він висловив побоювання, що у рік виборів в Україні просто може включитися бюрократична процедура звітування про виконання угоди, побудована на гаслах, без серйозного аналізу наслідків запроваджуваних формальних законодавчих змін. Завдання Асоціації мінімізувати ці ризики для бізнесу.

Генеральний директор УАІБ Андрій Рибальченко зазначив, що Асоціація часто не зовсім розуміє логіку дій регулятора, що призводить до непорозумінь і стресових ситуацій на ринку. Так було з прийняттям змін до закону про акціонерні товариства, який довго готувався, обговорювався, а потім боляче вдарив по ринку. Тільки через 9 місяців після того, як почала працювати процедура squeeze-out та пішли викупи і скандали, Комісія раптом згадала, що повинна була розробити нормативний акт, на основі якого мав бути створений Реєстр оцінювачів та посилений контроль за «справедливою оцінкою» акцій, що викуповуються.

Не кращою була і ситуація з новими вимогами до розкриття інформації. За три місяці до нового року і здачі звітності Асоціація безрезультатно намагалася вияснити у регулятора нові правила, сказав А.Рибальченко. Нас до останнього запевняли, що все буде добре, а в результаті ринок зіткнувся з тим, що професійні учасники, здаючи звітність, не можуть побачити чи пройшов їхній звіт, та які є зауваження. Він також назвав українським ноу-хау і те, що тепер оприлюднити звітність можна тільки за гроші і досить великі. А.Рибальченко звернувся до учасників Загальних зборів з проханням направляти в Асоціацію свої зауваження для узагальнення і звернення в АРІФРУ та Комісію. УАІБ бачить вихід із ситуації, яку інакше як «криком душі» назвати не можна, у можливості паралельної здачі звітності за старою і новою системами. 

Представляючи пріоритетні напрямки діяльності Асоціації на 2019-2020 роки,  перший заступник Гендиректора УАІБ Ольга Трипольська повідомила, що у рамках гармонізації українського законодавства з європейським ще з позаминулого року повинен був з'явитися новий закон про інвестиційні фонди, але досі Асоціація не бачила жодного варіанту цього проекту. УАІБ самостійно продовжує консультації з європейськими партнерами, щоб отримувати інформацію з першоджерел і мати можливість врахувати їхні помилки та їхні трактування, оскільки європейські законодавчі органи більш лояльні до ринку і передбачають достатні перехідні періоди для впровадження змін. Вона також зазначила, що Асоціація налагодила співпрацю також з Урядовим офісом з питань євроінтеграції, який працює над адаптацією європейського законодавства і вже почав  готувати відповідні глосарії, адже у нас із ЄС різне законодавство і термінологія.   

Серед пріоритетів у діяльності Асоціації  О. Трипольська назвала також пенсійне законодавство, зокрема новий законопроект щодо 3-го рівня пенсійного забезпечення, який поки потребує серйозного доопрацювання. У цьому зв’язку УАІБ планує виходити на більш широкий загал громадських організацій, працювати з профспілками та роботодавцями для вироблення кращого розуміння і зацікавлення ширших верств суспільства, щоб реформа все ж відбулася.

Йшлося у її виступі і про важливість розширення лінійки інструментів, з якими можна працювати інституційним інвесторам. Цікавими у цьому зв’язку вона назвала можливості, які дає децентралізація на рівні місцевих громад, коли під проекти випускаються цінні папери, неоране поле можна знайти і у різних галузях економіки, зокрема таких, як розробка надр. Завдання Асоціації пропагувати у різних сферах та галузях економіки можливості спільного інвестування, знайомити зацікавлених осіб із механізмами залучення інвестицій та ін.

О.Трипольська також розповіла про зміни, які очікуються у сфері фінансового моніторингу, про впровадження ризик-орієнтованого підходу та системи управління ризиками у компаніях, що є сьогодні глобальним трендом, про зміни у законодавстві про саморегулювання. У планах Асоціації – моніторинг  та експертиза проектів законодавчих і нормативних актів щодо діяльності з управління активами, корпоративного управління, бухобліку та аудиту, зміни у системі підготовки кадрів на фондовому ринку та інше.

Загальні збори членів Української асоціації інвестиційного бізнесу затвердили Звіт про діяльність УАІБ у 2018 році та Звіт Ревізійної комісії, оновили склад керівних органів Асоціації - Ради, Дисциплінарного комітету та Ревізійної комісії УАІБ, ухвалили Напрями діяльності Асоціації на 2019-2020 роки, план роботи і бюджет Асоціації на 2019 рік.